Справа № 757/54821/23-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/2900/2024 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
29 березня 2024 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі: ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 07 лютого 2024 року, якою продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 06 квітня 2024 року включно, -
Згідно з ухвалою суду, в провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження за № 12023100060002232 від 28.10.2023 щодо ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07 лютого 2024 року ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 06 квітня 2024 року включно.
Своє рішення суд мотивував тим, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_6 на даному етапі судового розгляду кримінального провадження та запобігти ризикам.
Не погоджуючись з ухвалою суду, захисником подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити прокурору в задоволенні клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 .
Мотивуючи свої доводи вказує, що під час постановлення оскаржуваного рішення мала місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, неповнота судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Сторони кримінального провадження належним чином повідомлені про дату та час судового засідання до суду апеляційної інстанції не з'явились, клопотань про участь обвинуваченого у апеляційному розгляді та про відкладення апеляційного розгляду не подали.
За таких обставин, у відповідності до вимог ч.4 ст.4221 КПК України, суд апеляційної інстанції вважає за можливе провести апеляційний розгляд у їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно положень ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
В свою чергу, апеляційний суд позбавлений можливості дослідити матеріали кримінального провадження, оскільки воно знаходиться на розгляді по суті в суді першої інстанції.
Правовими приписами ст.370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
На думку колегії суддів, зазначених вимог закону судом першої інстанції було дотримано в повному обсязі.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
У відповідності до ст.199 КПК України, розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе та виправдане.
Суд, розглядаючи питання доцільності перебування обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, фактично дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку його тримання під вартою у зв'язку з продовженням існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо необхідності продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 , оскільки продовжують існувати обставини, які виправдовують подальше обмеження права обвинуваченого перебувати на волі.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду про доцільність подальшого перебування під вартою ОСОБА_6 на час судового розгляду.
Як випливає із змісту судового рішення про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд врахував обставини, передбачені ст.178 КПК України.
Суд першої інстанції прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість продовження виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
За таких обставин, колегія суддів, приймаючи до уваги також дані про обвинуваченого у сукупності з іншими наведеними вище даними, вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано продовжив раніше обраний ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, можуть на даному етапі розгляду кримінального провадження забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч.5 ст.194 КПК України.
Рішення суду першої інстанції не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відтак, колегія суддів вважає, що висновок суду про те, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, дію якого продовжено судом першої інстанції, має забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_6 процесуальних обов'язків у кримінальному провадженні на даній стадії судового розгляду, є вірним. В свою чергу, апеляційна скарга не містить доводів на спростування вказаних висновків суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та зміни чи скасуваннясудового рішення.
Керуючись ст.ст. 401, 405, 407, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 07 лютого 2024 року, якою продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 06 квітня 2024 року включно - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: