№ 33/824/2970/2022 Постанова винесена суддею Слободянюком П.Л.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
31 жовтня 2022 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Горб І.М., за участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та захисника Поліщука В.В., розглянувши апеляційну скаргу
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Шостка Сумської області, громадянки України, з вищою освітою, одруженої, маючої на утриманні сина, 2014 р.н, працюючої директором з комунікації в ТОВ «Істван», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , яка раніше не притягувалася до адміністративної відповідальності,
на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09 вересня 2022 року,
Постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09 вересня 2022 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Також постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496 грн. 20 коп.
Згідно з постановою суду, 18 червня 2022 року о 22 год. 40 хв. по вул. Січових Стрільців, 10 в м. Києві ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Land Rover», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушила п. 2.9 (а) ПДР України.
Суд у постанові дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , вважаючи постанову суду незаконною через її прийняття з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 18 червня 2022 року о 22 годині 40 хвилин, керуючи автомобілем Land Rover, вона заїхала з АДРЕСА_3 та, припаркувавшись, разом зі своїм чоловіком та дитиною вийшли з автомобіля і мали намір йти у помешкання, де вони проживають. У цей час за її автомобілем у двір будинку заїхав автомобіль патрульної поліції, з якого вийшли працівники, та, підійшовши до неї, один з них сказав їй, що вона їхала без ввімкнених світлових пристроїв, чим порушила правила дорожнього руху. Але таке твердження працівника патрульної поліції було завідомо неправдиве, оскільки у такий пізній час вона не могла їхати без ввімкнених світлових пристроїв, крім того, її автомобіль обладнаний датчиками, які автоматично вмикають світлові пристрої у темну пору доби. Тому зрозумівши, що відносно неї будуть вчинятися неправомірні дії, вона попередила працівників патрульної поліції, що теж буде знімати все, що відбувається на мобільний телефон, але як тільки вона навела телефон на працівника поліції, він відразу ударив її по руці і телефон випав у неї з рук. Її попередили, що якщо вона буде знімати, то телефон розіб'ють. Те, що у неї вибили телефон з рук підтверджується записом з телефону, який долучено до апеляційної скарги.
Наведе свідчить, що працівники патрульної поліції підійшли до неї безпідставно і це підтверджується також тим, що відносно неї не було складено постанову про порушення правил дорожнього руху при керуванні транспортним засобом без ввімкнених світлових пристроїв.
При цьому безпідставна зупинка автомобіля нівелює законність заявлених працівниками патрульної поліції інших вимог до водія, як то обов'язку водія виконати вимоги п.п. 2.4 та 2.5 ПДР, оскільки це безпосередньо залежить від дотримання працівником патрульної поліції положень ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» і у випадку безпідставної зупинки транспортного засобу відмова водія від виконання вимог працівника патрульної поліції, передбачених п.п. (а, б, в) п. 2.4. та п. 2.5 ПДР, не може бути підставою для притягнення водія до адміністративної відповідальності.
Проте у постанові суду першої інстанції відсутні будь-які обґрунтування того, чому суд не взяв до уваги ті обставини, що транспортний засіб було зупинено безпідставно, та не наведено мотивів, чому у своєму рішенні він відступив від Правової Позиції Верховного Суду у тій частині, де Верховним Судом було визнано незаконним притягнення до адміністративної відповідальності особи, яка відмовилася виконати вимогипрацівника патрульної поліції, передбачені п.п. (а) п. 2.4. ПДР, через порушення посадовою особою п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію».
В той же час, після безпідставної заяви працівниками патрульної поліції про те, що вона керувала автомобілем без ввімкнених світлових пристроїв, їй було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що вона відразу погодилася, оскільки не вживала алкогольних напоїв та не приймала лікарських препаратів з вмістом спирту. Проте після того, як технічний прилад «Drager Alkotest 6820» показав позитивний результат 0,68 проміле, вона одразу висловила свою незгоду з результатами проведеного тесту, повідомивши працівників поліції, що не вживала алкогольних напоїв, що підтверджується записом в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та записом у роздруківці з приладу «Drager Alkotest 6820».
Натомість працівники патрульної поліції не направили її на огляд на стан алкогольного сп'яніння до закладу охорони здоров'я, а склали відносно неї протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, хоча вона наполягала на тому, щоб поїхати у медичний заклад та пройти відповідну перевірку за участі медичних працівників, чим було порушено встановлений законом порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Крім того, зазначає, що результати тесту приладу "Drager" є недостовірними, оскільки працівниками поліції було поміщено до вказаного приладу мундштук, який міг бути до цього використаний під час огляду якогось алкоголіка. При цьому перевірка відбувалася під тиском відносно неї працівника патрульної поліції, який перед цим ударив її по руці і вибив телефон, а потім психологічно давив на неї, що позбавило її можливості зосередитися, тому вона не впевнена, що мундштук розпаковувався і був новий.
Пройти перевірку у медичному закладі самостійно вона не мала змоги, оскільки уже починалася комендантська година, а на наступний день, як пояснили їй юристи, перевірка уже не мала б ніякого доказового значення.
Крім того, працівники поліції не вручили їй акт огляду на стан алкогольного сп'яніння та роздруківку з приладу «Drager Alkotest 6820», що призводить до недійсності проведеного огляду.
Також звертає увагу на те, що у матеріалах справи відсутній відеозапис, на якому б було зафіксовано проведення її огляду на стан сп'яніння, що підтверджується висновком перевірки про відсутність відеозапису до протоколу про адміністративне правопорушення, з якого вбачається, що внаслідок технічного збою на сервері УПП у м. Києві ДПП відеозапис до протоколу серії ААД № 153616 від 18.06.2022 року втрачено, а протокол складено за відсутності двох свідків.
Крім того, у матеріалах справи міститься чек з результатом її тестування на алкоголь за допомогою приладу "Drager", відповідно до якого результат тесту становить 0,68 проміле, та акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що свідки до огляду не залучалися, а огляд проводився із застосуванням технічних засобів, відеозаписи яких не збереглися.
Також у матеріалах справи відсутні достатні, належні та допустимі докази того, щовона погодилася з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, що мало би бути зафіксовано технічними засобами відеозапису працівника поліції або у присутності двох свідків, але відеозапис втрачено, а свідки до огляду залучені не були.
Отже, огляд її на стан алкогольного сп'яніння проведений з порушенням вимог законодавства, оскільки у матеріалах справи відсутній відеозапис проведення її огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки працівниками поліції, а двох свідків до огляду залучено не було, тому, відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП, такий огляд особи на стан алкогольного сп'яніння вважається недійсним.
При цьому зазначає, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і, який є підставою для подальшого провадження у справі, проте, зважаючи на викладене та враховуючи позицію ЄСПЛ щодо протоколу про адміністративне правопорушення, висловлену в рішенні по справі "Карелін проти Російської Федерації", можна стверджувати, що протокол, за відсутності інших об'єктивних доказів підтвердження наявності правопорушення, не може бути визнаний достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, вважає, що висновок суду першої інстанції щодо доведеності її винуватості у порушенні вимог п. 2.5 ПДР України, та, відповідно у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, є помилковим.
Також ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, як пропущений з поважних причин, посилаючись на те, що справа слухалася без її участі, оскільки вона не отримувала повістки і не знала про дату, місце та час судового розгляду. Тому за порадою своїх знайомих вона не стала чекати на повістку з суду, а 20.09.2022 року звернулася до адвоката, який зайшов на судовий сайт та повідомив, що по її справі уже прийняте судове рішення. Після цього нею було укладено з адвокатом договір про надання правових послуг, який цього ж дня ознайомився у місцевому суді з матеріалами адміністративного провадження та отримав постанову суду про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а вже 21.09.2022 року було подано апеляційну скаргу.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення вважаю, що строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції ОСОБА_1 пропущений з поважних причин, а тому підлягає поновленню.
Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення ОСОБА_1 та захисника Поліщука В.В. на підтримку доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясовувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Цих вимог закону при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 суддя місцевого суду не дотримався, внаслідок чого суд прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 130 КУпАПпередбачена відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП з дотриманням вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 року.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 153616 від 18 червня 2022 року під час проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння свідки запрошені не були, оскільки здійснювався відеозапис на бодікамеру БК 470777.
В той же час, відповідно до наявного у матеріалах справи висновку перевірки про відсутність відеозапису до протоколу про адміністративне правопорушення старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП у м. Києві ДПП Машка Б. від 17.08.2022 року, погодженого начальником відділу адміністративної практики УПП у м. Києві ДПП Ольховською А. та затвердженого заступником начальника УПП у м. Києві ДПП Євдокимовим Д., внаслідок технічного збою (автоматичного оновлення програмного забезпечення) на сервері УПП у м. Києві ДПП відеозапис до протоколу серії ААД № 153616 від 18.06.2022 було втрачено.
Отже, оскільки у матеріалах справи відсутній відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, який є одним із об'єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, так як на ньому має бути зафіксована подія правопорушення, а огляд був проведений без залучення двох свідків, то апеляційний суд позбавлений можливості перевірити дотримання вимог закону при проведенні огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 , а також доводи сторони захисту щодо допущених порушень прав ОСОБА_1 під час проведення такого огляду.
Частиною 5 статті 266 КУпАПпередбачено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Таким чином, дані у протоколі про адміністративне правопорушення не можуть бути визнані допустимими доказами, адже не підтверджуються дослідженими під час апеляційного розгляду доказами, що дає підстави витлумачити всі сумніви на користь ОСОБА_1 та відкинути їх.
За таких обставин, оскільки під час розгляду справи в апеляційному суді не було встановлено дотримання працівниками поліції вимог ст. 266 КУпАП щодо порядку проведення огляду на стан сп'яніння, а отже, факт порушення ОСОБА_1 п. 2.9 (а) ПДР України не є доведеним і допустимі докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення відсутні, то апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова - скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, тобто за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,суддя
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09 вересня 2022 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09 вересня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, - скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Горб І.М.