Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
03.05.2024м. ХарківСправа № 922/341/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калантай М.В.
при секретарі судового засідання Почуєвій А.А.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Керівника Харківської окружної прокуратури, м.Харків, в інтересах держави, в особі Харківської районної військової адміністрації Харківської області, м.Харків
до Височанської селищної ради, смт Високий Харківської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", м.Київ
про витребування земельної ділянки
за участю представників:
від прокуратури: Кадацька Д.М.
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
Керівник Харківської окружної прокуратури (надалі - прокурор) в інтересах Харківської районної військової адміністрації Харківської області (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Височанської селищної ради (надалі - відповідач) про витребування з незаконного володіння Височанської селищної ради (код ЄДРПОУ: 04396503) на користь Харківської районної військової (державної) адміністрації (код ЄДРПОУ: 04058775) земельну ділянку з кадастровим номером 6325156700:00:018:0129 площею 0,2000 га.
На підтвердження позовних вимог прокурор посилається на те, що заволодіння Височанською селищною радою земельною ділянкою з кад.№6325156700:00:018:0129 (реєстрація права комунальної власності на таку земельну ділянку), що належить до земель державної власності лісогосподарського призначення та перебуває у постійному користуванні державного лісогосподарського підприємства суперечить вимогам законодавства.
Ухвалою від 07.02.2024 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.03.2024. Також даною ухвалою залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" (надалі - третя особа).
09 лютого 2024 року від Харківської районної військової адміністрації Харківської області надійшла заява, в якій позивач просив задовольнити вимоги прокурора у повному обсязі.
У підготовчому засіданні 06.03.2024 судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 10.04.2024.
У підготовчому засіданні 10.04.2024 судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 03.05.2024.
Прокурор у судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити.
Позивач у судове засідання свого представника не направив, однак у своїй заяві від 09.02.2024 просив розглядати справу без його участі та за наявними доказами.
Відповідач відзиву не надав, представника в судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив. Про дату, час та місце даного засідання був повідомлений належним чином шляхом направлення ухвал у даній справі в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи згідно з ч.5 ст.6 ГПК України. Відповідно до п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Так, повідомлення про доставлення відповідачу ухвали від 10.04.2024 було отримано судом 11.04.2024.
Третя особа свого представника в судове засідання також не направила, причини неявки суду не повідомила, пояснень щодо суті спору не надала. Про дату, час та місце даного засідання була повідомлена належним чином шляхом направлення ухвал у даній справі в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи згідно з ч.5 ст.6 ГПК України. Відповідно до п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Так, повідомлення про доставлення третій особі ухвали від 10.04.2024 було отримано судом 11.04.2024.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.
Рішенням Височанської селищної ради від 13.10.2021 б/н затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі площею 0,2000 га за адресою: смт Високий, вул. Ощепкова, 50-А.
10 грудня 2021 року відомості про реєстрацію права комунальної власності Височанської селищної ради на земельну ділянку з кад.№6325156700:00:018:0129 площею 0,2000 га внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до листа Височанської селищної ради від 01.12.2023 №03-09/2582 селищна рада вважає правовою підставою для набуття права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6325156700:00:018:0129 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" № 5245-V від 05.09.2012.
В той же час, відповідно до інформації ДП "Харківська державна лісовпорядна експедиція" згідно матеріалів лісовпорядкування 2006 року та 2021 року, земельна ділянка з кадастровим номером 6325156700:00:018:0129 знаходиться в межах кв.18 Бабаївського лісництва ДП "Жовтневий лісгосп" (наразі Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України"), площа перетину земельної ділянки з кадастровим номером 6325156700:00:018:0129 з межами лісництва становить 0,2000га.
Звертаючись за даним позовом, прокурор посилається на неправомірне заволодіння Височанською селищною радою земельною ділянкою з кад.№6325156700:00:018:0129 (реєстрація права комунальної власності на таку земельну ділянку), оскільки рішення уповноваженого державою органу про вилучення з постійного користування державного лісогосподарського підприємства земель лісового фонду (за погодженням з таким підприємством) повинно передувати відведенню таких земель у приватну або комунальну власність.
Проте відповідно до інформації Харківської районної державної адміністрації від 22.11.2023 №01-41/3765, якій належать повноваження з вилучення та розпорядження земельними ділянками державної власності лісогосподарського призначення в межах населених пунктів на території Харківського району Харківської області, відомості про ухвалення рішень про вилучення з постійного користування державного лісогосподарського підприємства земель лісового фонду, на яких сформована земельна ділянка з кадастровим номером 6325156700:00:018:0129 відсутні.
У зв'язку з цим прокурором заявлено вимогу про витребування з незаконного володіння Височанської селищної ради на користь Харківської районної військової (державної) адміністрації вищевказаної земельної ділянки з кадастровим номером 6325156700:00:018:0129 площею 0,2000 га.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Ліси та землі лісового фонду України є об'єктами підвищеного захисту зі спеціальним режимом використання та спеціальною процедурою надання у користування.
Відповідно до частини другої статті 1 ЛК України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.
Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу (частина друга статті 3 ЗК України).
За основним цільовим призначенням земельне законодавство передбачає виділення в окрему категорію земель лісогосподарського призначення (пункт "е" частини першої статті 19 ЗК України).
Згідно зі статтею 55 ЗК України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті: зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.
До земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства (стаття 5 ЛК України).
Відповідно до статті 56 ЗК України землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
Використанню лісогосподарських земель за їх цільовим призначенням законодавство надає пріоритет: складовою охорони земель є захист лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб (пункт "б" частини першої статті 164 ЗК України).
Відповідно до пункту 5 розділу VIII "Прикінцеві положення" ЛК України до здійснення державної реєстрації, але не пізніше 1 січня 2027 року, державними та комунальними лісогосподарськими підприємствами, іншими державними і комунальними підприємствами та установами права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, які надані їм у постійне користування до набрання чинності Земельним кодексом України, таке право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.
Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу.
Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентуються галузевими нормативними документами. Зокрема, за змістом пункту 1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Держлісгоспом СРСР від 11 грудня 1986 року, планшети лісовпорядкування належать до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування.
Тому, вирішуючи питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства, необхідно враховувати пункт 5 розділу VIII "Прикінцеві положення" ЛК України.
Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 30 травня 2018 року у справі № 368/1158/16-ц, від 23 жовтня 2019 року у справі № 488/402/16-ц, постановах Верховного Суду від 21 квітня 2021 у справі № 707/2196/15-ц, від 04 серпня 2021 року у справі № 925/889/19, від 29 березня 2023 року у справі № 911/164/21.
Відповідно до інформації філії "Жовтневе лісове господарство" ДСГП "Ліси України" згідно планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування земельна ділянка кад.№6325156700:00:018:0129 площею 0,2000 га повністю накладається на лісогосподарського призначення які перебувають у постійному користуванні вказаного державного підприємства, а саме квартал 18, Бабаївського лісництва.
Крім того, відповідно до вказаної інформації межі вказаної земельної ділянки, під час розроблення землевпорядної документації із підприємством не погоджувались та згода на вилучення з постійного користування державним підприємством не надавалась.
Водночас, відповідно до інформації ДП "Харківська державна лісовпорядна експедиція" згідно матеріалів лісовпорядкування 2006 року та 2021 року, земельна ділянка з кадастровим номером 6325156700:00:018:0129 знаходиться в межах кв.18 Бабаївського лісництва ДП "Жовтневий лісгосп" (наразі Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України"), площа перетину земельної ділянки з кадастровим номером 6325156700:00:018:0129 з межами лісництва становить 0,2000га.
Слід зазначити, що Українське Державне проектне лісовпорядне виробниче об'єднання Укрдержліспроект засноване на державній власності, створене на підставі наказу Міністерства лісового господарства України від 30.09.1991 за № 119, належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України. ДП "Харківська державна лісовпорядна експедиція" входить до складу ВО Укрдержліспроект.
Відповідно до п. 3.2.8 статуту ВО Укрдержліспроект ДП "Харківська державна лісовпорядна експедиція" (як відповідний підрозділ), окрім інших функцій, забезпечує при лісовпорядкуванні лісового фонду формування повидільних й інтегрованих банків даних, які містять лісотаксаційну, топографо-геодезичну і картографічну інформацію, з наступним формуванням і веденням державного лісового кадастру.
Отже, інформація, яка надана ДП "Харківська державна лісовпорядна експедиція", щодо факту накладення спірної земельної ділянки на землі ДП "Жовтневе лісове господарство" (нині ДП "Ліси України") є належним підтвердженням вказаних обставин, надана уповноваженим суб'єктом, який безпосередньо володіє необхідними знаннями та технічними можливостями для обробки інформації з державних лісового та земельного кадастрів.
Таким чином, відомості щодо розташування земель лісового фонду, надані ВО "Укрдержліспроект", як єдиним на території України суб'єктом, що виконує лісовпорядні роботи, є належними доказами щодо розташування таких земельних ділянок, оскільки об'єднання володіє інформацією про лісовпорядкування.
Аналогічної правової позиції в побідних правовідносинах дотримується Верховний суд у постановах від 21.03.2023 у справі № 915/1165/21, від 22.11.2023 у справі №911/2523/20, від 31.05.2023 у справі № 681/804/20.
У зв'язку з внесенням Законом України № 1423-IX від 28.04.2021 змін до Земельного кодексу України, відповідно до п.п. "а" п. 24 Розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України, з дня набрання чинності цим пунктом (27.05.2021) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств).
Частина перша статті 149 ЗК України встановлює, що земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, що здійснюють розпорядження земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 122 Земельного кодексу України, у редакції з 27.05.2021, районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва.
Отже в межах населених пунктів на території Харківського району Харківської повноваження з вилучення та розпорядження земельними ділянками державної власності лісогосподарського призначення здійснюються Харківською районною військовою (державною) адміністрацією.
Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин, вирішення питання про вилучення для нелісогосподарських потреб земельної ділянки державної власності, що віднесена до земель лісогосподарського призначення, перебуває у постійному користуванні державного лісогосподарського підприємства та знаходиться в межах населеного пункту районного значення належало до повноважень Харківської районної державної адміністрації.
Враховуючи вищенаведені положення законодавства, рішення уповноваженого державою органу про вилучення з постійного користування державного лісогосподарського підприємства земель лісового фонду (за погодженням з таким підприємством) повинно передувати відведенню таких земель у приватну або комунальну власність.
Проте відповідно до інформації Харківської районної державної адміністрації від 22.11.2023 №01-41/3765 відомості про ухвалення рішень про вилучення з постійного користування державного лісогосподарського підприємства земель лісового фонду на яких сформована земельна ділянка з кадастровим номером 6325156700:00:018:0129 відсутні.
Відповідно до пункту 3 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" № 5245-V від 05.09.2012, з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій; б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах а і б пункту 4 цього розділу.
Водночас, відповідно до підпункту "а" пункту 4 Розділу II вищевказаного Закону з дня набрання ним чинності у державній власності залишаються: а) розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук.
Таким чином, відповідно до Закону №5245-V від 05.09.2012 землі державної власності, які перебувають у постійному користуванні державних підприємств та розташовані в межах населеного пункту, залишаються у державні власності та не переходять до комунальної власності.
Враховуючи викладене, суд погоджується з доводами прокурора про те, що Закон України №5245-V прийнятий у 2012 році не може бути правовою підставою для набуття права комунальної власності на землі державного лісового фонду, які перебувають у постійному користуванні державного лісогосподарського підприємства.
Таким чином, земельна ділянка кад.№6325156700:00:018:0129 належить до земель державного лісового фонду, які перебувають у постійному користуванні ДП "Ліси України".
Слід зазначити, що на землі лісогосподарського призначення розповсюджується особливий порядок їх використання та надання їх у користування. Такі землі можуть змінювати власника лише у випадках, прямо передбачених у ЗК України та ЛК України.
При цьому, реєстрація права комунальної власності Височанською селищною радою щодо спірної земельної ділянки державного лісового фонду, яка перебуває у постійному користуванні державного лісогосподарського підприємства, без її попереднього вилучення з постійного користування, є порушення вимог законодавства у зазначеній сфері.
Як зазначалося вище, рішення про вилучення з постійного користування ДП "Жовтневий лісгосп" (нині ДП "Ліси України") земель лісового фонду, на які накладається земельна ділянка з кад.№ 6325156700:00:018:0129 не приймалось та вказане державне підприємство погодження того вилучення не надавало.
Таким чином, заволодіння Височанською селищною радою земельною ділянкою з кад.№6325156700:00:018:0129 (реєстрація права комунальної власності на таку земельну ділянку), що належить до земель державної власності лісогосподарського призначення та перебуває у постійному користуванні державного лісогосподарського підприємства суперечить наведеним вимогам законодавства.
Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду володіння рухомими та нерухомими речами відрізняється: якщо для володіння першими важливо встановити факт їх фізичного утримання, то володіння другими може бути підтверджене, зокрема, фактом державної реєстрації права власності на це майно в установленому законом порядку. Факт володіння нерухомим майном може підтверджуватися, зокрема, державною реєстрацією права власності на це майно в установленому законом порядку (принцип реєстраційного підтвердження володіння). Такі висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (пункти 43, 89).
Так, відповідно до пункту 72 постанови Великої палати Верховного суду від 23.11.2021 у справі №359/3373/16 врегульовано, що визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є відсутність або наявність у позивача володіння майном; відсутність або наявність в особи володіння нерухомим майном визначається виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння; особа, до якої перейшло право власності на об'єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника, включаючи право володіння.
З матеріалів справи вбачається, що 10.12.2021 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про право власності Височанської селищної ради як про власника земельної ділянки кад. №6325156700:00:018:0129 площею 0,2 га.
За таких обставин, виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння, 10.12.2021 відбулось протиправне заволодіння вказаною земельною ділянкою відповідачем.
Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Крім того, відповідно до положень ст. 388 ЦК України власник має право витребувати належне йому майно і у добросовісного користувача.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.
У пункті 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року (справа № 359/3373/16-ц) сформульовані такі висновки: "…Велика Палата Верховного Суду підтверджує свій висновок про те, що вимога про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з незаконного володіння (віндикаційний позов) в порядку статті 387 ЦК України є ефективним способом захисту права власності".
Вказану правову позицію підтверджено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17.
Таким чином, власник з дотриманням вимог ст. 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.
Таким чином, належним відповідачем за позовом про витребування від особи земельної ділянки є особа, за якою зареєстроване право власності на таку ділянку. Якщо земельною ділянкою неправомірно заволодів відповідач, то віндикаційний позов відповідає належному способу захисту прав позивача: власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 ЦК України).
Для витребування нерухомого майна оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування не є ефективним способом захисту права власника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16). Вимога про визнання рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування недійсними (незаконними) та їх скасування не є ефективним способом захисту, адже задоволення такої вимоги не призвело б до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (п. 39), від 11.02.2020 у справі № 922/614/19).
Отже, належним та ефективним способом захисту у зв'язку з протиправним вибуттям земельної ділянки лісового фонду з володіння держави є віндикаційний позов про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.
Враховуючи викладене, позовна вимога прокурора про витребування земельної ділянки з кадастровим номером 6325156700:00:018:0129 площею 0,2 га з незаконного володіння відповідача на користь її титульного власника - Харківської районної військової (державної) адміністрації є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Згідно ч.1 ст.239 ГПК України суд, який ухвалив рішення може визначити порядок його виконання про що зазначає в рішенні.
У зв'язку з цим суд зазначає наступне.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості.
Відповідно до ч.3 ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень.
Отже, за наявності державної реєстрації права власності за певною особою державна реєстрація права власності на це ж майно за іншою особою може бути здійснена за згодою цієї особи або за судовим рішенням (або за рішенням Міністерства юстиції України), що набрало законної сили, щодо права власності на нерухоме майно.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Такі висновки наведені, зокрема, у пункті 152 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16.
Разом з тим, таке рішення не передбачено серед підстав для державної реєстрації права власності на майно за її титульним власником відповідно до положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Враховуючи зазначене, для забезпечення Харківській районній військовій (державній) адміністрації реальної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника щодо спірної земельної ділянки необхідно встановити порядок виконання судового рішення відповідно до якого прийняте судове рішення про задоволення даного позову після набрання ним законної сили є підставою внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про скасування державної реєстрації права комунальної власності Височанської селищної ради на земельну ділянку з кадастровим номером 6325156700:00:018:0129 площею 0,2 га та є підставою для державної реєстрації права державної власності на вказану земельну ділянку за Харківською районною військовою адміністрацією.
Крім того, з огляду на складну систему управління державним майном та об'єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють різні органи державної влади (у цьому випадку Харківська районна державна адміністрація), вони можуть передати окремі правомочності щодо об'єкта державної власності (у цьому випадку право (правомочність) користування спірною земельною ділянкою було передано ДП "Ліси України"). Отже, в даному випадку відбулося розщеплення правомочностей власника.
Враховуючи викладене, необхідним та доцільним в даному випадку є встановлення порядку виконання судового рішення відповідно до якого, прийняте судове рішення про задоволення даного позову, після набрання ним законної сили, є підставою для державної реєстрації права постійного користування на спірну земельну ділянку за ДП "Ліси України".
Вказаний спосіб виконання судового рішення сприятиме швидкому та ресурсоощадливому його виконанню. При цьому, наведений спосіб виконання судового рішення у повному обсязі відповідає критерію ефективності, адже співвідноситься зі змістом права, за захистом якого звертається прокурор, характером порушення цього права та спричиненими цим порушенням наслідками.
Встановлення вказаного порядку виконання судового рішення у даній справі матиме наслідком створення Державі належних передумов для повноцінного використання та розпорядження землями лісового фонду.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Витребувати з незаконного володіння Височанської селищної ради (62460, Харківська обл., Харківський район, смт Високий, вул.Бульварна, буд.12, код 04396503) на користь Харківської районної військової (державної) адміністрації (61098, м.Харків, шосе Григорівське, буд.52, код 04058775) земельну ділянку з кадастровим номером 6325156700:00:018:0129 площею 0,2000 га.
Стягнути з Височанської селищної ради (62460, Харківська обл., Харківський район, смт Високий, вул.Бульварна, буд.12, код 04396503) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м.Харків, вул. Богдана Хмельницького, буд.4, код 02910108) 12490,09грн. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Встановити порядок виконання рішення суду, відповідно до якого, після набрання рішенням про задоволення позову законної сили, воно є підставою для:
- скасування державної реєстрації права комунальної власності Височанської селищної ради (код ЄДРПОУ: 04396503) на земельну ділянку з кадастровим номером 6325156700:00:018:0129 площею 0,2000 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 2534004163120);
- державної реєстрації права державної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6325156700:00:018:0129 площею 0,2000 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 2534004163120) за Харківською районною військовою (державною) адміністрацією Харківської області (код ЄДРПОУ: 04058775);
- державної реєстрації права постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 6325156700:00:018:0129 площею 0,2000 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 2534004163120) за Державним спеціалізованим господарським підприємством “Ліси України” (код ЄДРПОУ: 44768034).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено "13" травня 2024 р.
Суддя М.В. Калантай