Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"30" квітня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/2523/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Міньковський С.В.
при секретарі судового засідання Черновою В.О.
та за участю:
розпорядника майна - Кошовського С.В. (свід-во №923 від 14.05.2013),
пр-ка боржника - Харламова Д.В. (в режимі вкз, ордер серії АЕ №1196103 від 28.04.23),
пр-ка АТ "Сенс Банк" - Дем'янець Я.В. (ордер серії СА № 1054059 від 03.05.2023),
пр-ка ТОВ "Фінексперт" - Горєлова О.Л. (в режимі вкз, адвокат, ордер серії АІ № 1472174 від 04.10.2023),
пр-ка АТ "Міжнародний резервний банк" - Разумова М.А. (в режимі вкз, адвокат, свідоцтво серії КС №7860/10 від 05.06.19, дов. від 26.03.24),
пр-ка ПрАТ "Харківенергозбут" - Такідзе М.Т. (витяг з наказу про переведення від 31.05.2023 року №277к, положення від 2023 року),
пр-ка АТ "Кредит Європа Банк" - Кондрашин І.В. (в режимі вкз, довіреність б/н від 08.12.2023, свідоцтво №1402 від 19.06.2002 )
пр-ка ГУ ДПС у Харківській області - Клюєва Н.І., витяг з ЄДР
розглянувши заяву АТ "ОТП Банк" з грошовими вимогами до боржника
за заявою Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут"
про визнання банкрутом Приватного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод"
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ТА ПІДСТАВИ ВИМОГ ЗАЯВНИКА.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.03.2023 відкрито провадження у справі №922/2523/22 про банкрутство Приватного акціонерного товариства “Харківський підшипниковий завод”. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, який передбачає зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Кошовського Сергія Васильовича (свідоцтво №923 від 14.05.2013).
На виконання вимог ухвали суду від 23.03.2023 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України http://www.arbitr.gov.ua/pages/157 - 24.03.2023 опубліковано повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство за номером №70275.
До господарського суду 20.04.2023 надійшла заява кредитора АТ "ОТП Банк" з вимогами до боржника, в якій заявник просить суд визнати грошові вимоги на загальну суму (станом на 23.03.2023 року) 194 019 717,01 грн та 5368 грн судового збору, а саме:
1) За Договором про надання банківських послуг № CR 15-100/700-2 від 06.07.15 року - 78 567 513,19 грн, яка складається з:
- 55 450 021,67 грн - заборгованості за тілом кредиту,
- 23 117 491,52 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом станом на 23.03.2023 р.
2) За Договором про надання банківських послуг № CR 15-099/700-2 від 06.07.15 року - 115 452 203,82 грн, яка складається з:
- 81 501 906,10 грн - заборгованість за тілом кредиту
- 33 950 297,72 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом станом на 23.03.2023.
В подальшому до суду від АТ "Сенс Банк" надійшли додаткові пояснення щодо заявлених кредиторських вимог, в яких заявник просить суд визнати грошові вимоги на загальну суму 195 369 785,01 грн та 5368 грн судового збору, а саме:
1) За Договором про надання банківських послуг № CR 15-100/700-2 від 06.07.15 - 79 239 863,18 грн, яка складається з:
- 55 450 021,67 грн - заборгованості за тілом кредиту,
- 23 117 491,52 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом станом на 23.03.2023 р.
- 672 350,00 грн.- судовий збір за подання позову №922/2386/19
2) За Договором про надання банківських послуг № CR 15-099/700-2 від 06.07.15 - 115 452 203,82 грн, яка складається з:
- 81 501 906,10 грн - заборгованість за тілом кредиту
- 33 950 297,72 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом станом на 23.03.2023.
- 672 350,00 грн.- судовий збір за подання позову №922/2385/19.
Також в наданих до суду поясненнях АТ "ОТП Банк" просить суд включити вимоги 195 369 785,01 грн у наступній черговості:
- 5368,00 грн. витрати по сплаті судового збору;
- 116 124 553,82 грн. - заборгованість за договором про надання банківських послуг № CR 15-099/700-2 від 06.07.15 року- вимоги 4 черги;
- 79 239 863,19 грн. - заборгованість за договором про надання банківських послуг № CR 15-100/700-2 від 06.07.15 року - вимоги забезпечені майном боржника.
Боржником вимоги кредитора визнаються частково у розмірі 5368 грн. судового збору, 83 006 341,79 грн за кредитним договором №CR 15-099/700-2 від 06.07.15 (тіло кредиту, нараховані відсотки, судовий збір у справі позовного провадження), що підлягають включенню до 4 черги; 57 050 288,90 грн - заборгованість за кредитним договором №CR 15-100/700-2 від 06.07.15 (тіло кредиту, нараховані відсотки, судовий збір у справі позовного провадження), що забезпечені заставою майна. Вимоги в сумі 55 307 786,32 грн боржником не визнаються.
Розпорядником майна арбітражним керуючим Кошовським С.В. у письмовому повідомленні від 06.09.2023 про розгляд вимог кредитора АТ "ОТП Банк" визнано вимоги кредитора частково на загальну суму 140 061 998,69 грн, а саме:
- за договором №CR 15-100/700-2 від 06.07.15 р. визнано вимоги в загальному розмірі 57 050 288,90 грн (672 350,00 грн - судовий збір, 55 450 021,67 грн - тіло кредиту, 927 917,23 грн - відсотки), що підтверджено рішенням Господарського суду Харківської області від 30.10.2020 у справі №922/2386/19.
Крім того, в письмовому повідомленні розпорядник майна зазначає, що за вище зазначеним договором №CR 15-100/700-2 від 06.07.15 вимоги кредитора забезпечені заставою майна боржника на загальну суму 100 026 700,00 грн відповідно до договору застави №PL15-147/700 від 06.07.2015.
- за договором про надання банківських послуг №CR 15-099/700-2 від 06.07.2015 визнано в загальному розмірі 83 006 341,79 грн (134470,00 грн - судовий збір, 81501906,10 грн - тіло кредиту, 1369965,69 грн - відсотки), що підтверджено рішенням Господарського суду Харківської області від 09.09.2021 у справі №922/2385/19. Решту заявлених вимог не визнає, обґрунтовуючи це тим, що заборгованість з виплати відсотків була предметом судових розглядів у справах №922/2385/19 та № 922/2386/19, отже її розмір визнається саме згідно з зазначеними судовими рішенням, після яких нарахування відсотків не повинно було відбуватися.
В судове засідання 30.04.2024 представник кредитора АТ "ОТП Банк" не з'явився, про причину неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Присутні в судовому засіданні представник боржника та розпорядник майна підтримали свої доводи, викладені у повідомленні про результат розгляду вимог кредитора та у відзиві на заяву кредитора.
Враховуючи, що у суду достатньо документів для розгляду заяви кредитора АТ "ОТП Банк", суд вважає за можливе розглянути заяву АТ "ОТП Банк" з грошовими вимогами до боржника в даному судовому засіданні по суті.
Розглянувши матеріали справи, заяву АТ "ОТП Банк" з грошовими вимогами до ПрАТ "Харківський підшипниковий завод", надані суду документи, вислухавши пояснення розпорядника майна, представника боржника, здійснивши оцінку всіх доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.
ЩОДО ПОРЯДКУ РОЗГЛЯДУ ГРОШОВИХ ВИМОГ КРЕДИТОРІВ.
Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство та розгляду судом відповідних заяв регламентовані, зокрема, нормами статей 45, 46, 47, ч.1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ, Кодекс).
Відповідно до положень частин 1, 3, 5 статті 45 КУзПБ:
- конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство;
- до заяви в обов'язковому порядку додаються, зокрема, документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника;
- заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Приписами ч.1 ст. 46 цього Кодексу передбачено, що господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви конкурсного кредитора здійснює перевірку її відповідності вимогам цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 статті 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого ч.1 статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
Крім того, суд вважає за необхідне звернутися до усталених правових висновків Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов'язків суду на цій стадії провадження у справі про банкрутство, за якими:
- заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови ВС: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);
- обов'язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (Постанови ВС: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);
- під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (Постанови ВС: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);
- у попередньому засіданні господарський суд зобов'язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови ВС: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18).
- завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанови ВС: від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).
У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17).
Як було вказано вище, до Господарського суду Харківської області надійшла заява АТ "ОТП Банк" з грошовими вимогами до боржника, відповідно до якої заявник - кредитор просить суд визнати заявлені кредиторські вимоги на загальну суму 195 369 785,01 грн, а саме:
1) За Договором про надання банківських послуг № CR 15-100/700-2 від 06.07.15 - 79 239 863,19 грн, яка складається з:
- 55 450 021,67 грн - заборгованості за тілом кредиту,
- 23 117 491,52 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом станом на 23.03.2023,
- 672350,00 грн - судовий збір у справі №922/2386/19.
2) За Договором про надання банківських послуг № CR 15-099/700-2 від 06.07.15 - 116 124 553,82 грн, яка складається з:
- 81 501 906,10 грн - заборгованість за тілом кредиту
- 33 950 297,72 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом станом на 23.03.2023 р.
- 672350,00 грн - судовий збір у справі №922/2385/19.
3) 5368,00 грн - судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами.
Як свідчать надані кредитором суду документи, заборгованість боржника перед АТ "ОТП Банк" виникла станом на 23.03.2023 на підставі укладених між сторонами вищевказаних двох кредитних договорів.
Так, 06.07.2015 року між Приватним акціонерним товариством "Харківський підшипниковий завод" (далі - Позичальник, Клієнт) та Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк", правонаступником якого є Акціонерне товариство "ОТП Банк" (далі по тексту також - Банк) був укладений Договір про надання банківських послуг № CR 15-100/700-2( далі- Кредитний договір 1).
У відповідності до п.10 вищезазначеного договору банк зобов'язався надати банківську послугу - Кредит Клієнту відповідно до положень Кредитного договору. Генеральний ліміт становить 85560000,00 грн. Строк виконання зобов'язань, Генеральний строк - до 01 лютого 2024 року.
Пунктом 7 Кредитного договору 1 передбачено, що Банк здійснює надання кожної Банківської послуги Клієнту відповідно до Заяви про надання Банківської послуги, яка кожного разу надається Клієнтом Банку в письмовому вигляді.
На виконання п.7 Кредитного договору 1, Банк надав позичальнику кошти на підставі наступних кредитних заявок:
- № 198/76 від 09.07.2015 року на суму 76080601,87 грн. із датою повернення траншу - 26.01.2014 ;
- № 1 від 19.10.2016 року на суму 6725000,00 грн. із датою повернення траншу - 29,06.2018 року ;
- № 2 від 12.06.2017 року на суму 23375000,00 грн. із датою повернення траншу - 26.05.2020 року ;
- № 3 від 06.08.2018 року на суму 13480000,00 грн. із датою повернення траншу - 26.01.2024 року.
З метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором укладено наступні договори поруки:
- №SR15-125/700 від 06.07.2015 між Банком та ПрАТ "У.П.Е.К." зі змінами № 1 від 09.06.2017 та № 2 від 02.08.2018;
- №SR15-126/700 від 06.07.2015 між Банком та ТОВ "Лозівський ковальсько-механічний завод" зі змінами №1 від 09.06.2017 та №2 від 02.08.2018;
- №SR 15-127/700 від 06.07.2015 між Банком та ТОВ "УПЕК Трейдинг"
- №SR15-128/700 від 06.07.2015 між Банком та ТОВ "Українська ливарна компанія" зі змінами №1 від 09.06.2017 та №2 від 02.08.2018;
- №SR15-129/700 від 06.07.2015 між Банком та ТОВ "Транссєрвіс" зі змінами №1 від 09.06.2017 та №2 від 02.08.2018.
Проте ПрАТ "Харківський підшипниковий завод" порушив умови вищезазначеного договору, не сплатив належні до сплати суми кредиту та відсотків, у зв'язку із чим 23.05.2019 АТ "ОТП Банк" направило боржнику досудову вимогу вих. №89-1/1232 про погашення заборгованості за кредитним договором, в якій вимагало погасити всю заборгованість за кредитним договором протягом 7 (семи) банківських днів з дня пред'явлення даної вимоги.
Вказані вимоги банку ПрАТ "Харківський підшипниковий завод" та поручителі не виконали, у зв'язку з чим, АТ "ОТП Банк" звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідачів: 1) Приватного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод"; 2) Приватного акціонерного товариства "У.П.Е.К."; 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод"; 4) Товариства з обмеженою відповідальністю "УПЕК Трейдинг"; 5) Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ливарна компанія"; 6) Товариства з обмеженою відповідальністю "Транссєрвіс" про солідарне стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг № CR 15-100/700-2 від 06.07.2015 в сумі 58320587,45 грн.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 30.10.2020 у справі №922/2386/19 позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто солідарно з Приватного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод" м. Харків (код ЄДРПОУ 05808853), Приватного акціонерного товариства "У.П.Е.К." м. Харків (код ЄДРПОУ 23001858), Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод", м. Лозова (код ЄДРПОУ 23565419), Товариства з обмеженою відповідальністю "УПЕК Трейдинг", м. Харків (код ЄДРПОУ 31150404), Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ливарна компанія", м. Харків (код ЄДРПОУ 32759676), Товариства з обмеженою відповідальністю "Транссєрвіс" (код ЄДРПОУ 30428944) на користь Акціонерного товариства "ОТП Банк", м. Київ (код ЄДРПОУ 21685166) за Договором про надання банківських послуг № CR 15-100/700-2 від 06.07.2015 року у розмірі 55 450 021,67 грн. заборгованість по тілу кредиту, 927 917,23 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом та 672 350,00 грн. судового збору.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.03.2023 рішення господарського суду Харківської області від 30.10.2020 у справі №922/2386/19 залишено без змін.
Крім того, 06.07.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод" (Позичальник, Клієнт) та Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк", правонаступником всіх прав обов'язків якого є Акціонерне товариство "ОТП Банк" (Банк) було укладено Договір про надання банківських послуг № СR 15-099/700-2 (Кредитний договір 2).
Відповідно до п. 10 Кредитного договору 2, банк зобов'язався надати Банківську послугу - Кредит Клієнту відповідно до положень Кредитного договору. Генеральний ліміт становить 113750000,00 грн. Генеральний строк - до 01.02.2024.
В забезпечення Договору про надання Банківських послуг № СR 15-099/700-2 від 06.07.2015 було укладено наступні договори поруки:
1) Договір поруки SR 15-120/700 від 06.07.2015, укладений між АТ "ОТП Банк" та Приватним акціонерним товариством "У.П.Е.К.";
2) Договір поруки SR 15-121/700 від 06.07.2015, укладений між АТ "ОТП Банк" та Приватним акціонерним товариством "Харківський підшипниковий завод";
3) Договір поруки SR 15-122/700 від 06.07.2015, укладений між АТ "ОТП Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "УПЕК Трейдинг";
4) Договір поруки SR 15-123/700 від 06.07.2015, укладений між АТ "ОТП Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська ливарна компанія";
5) Договір поруки SR 15-124/700 від 06.07.2015, укладений між АТ "ОТП Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транссєрвіс".
Відповідно до п. 3 Договорів поруки, в силу поруки, створеної відповідно до умов Договору поруки, Поручитель поручається перед Банком за виконання клієнтом боргових зобов'язань.
Пунктом 7 Кредитного договору 2 передбачено, що Банк здійснює надання кожної Банківської послуги Клієнту відповідно до Заяви про надання Банківської послуги, яка кожного разу надається Клієнтом Банку в письмовому вигляді.
Відповідно до п. 7 Кредитного договору 2, надав позичальнику кошти на підставі наступних кредитних заявок:
1) № 107/540 від 09.07.2015 на суму 109070039,64 грн, із датою повернення траншу - 26.01.2024;
2) № 173/540 від 19.10.2016 на суму 6725000,00 грн, із датою повернення траншу - 29.06.2018;
3) № 2 від 12.06.2017 на суму 25958427,60 грн, із датою повернення траншу - 26.05.2020;
4) № 3 від 06.08.2018 на суму 18740000,00 грн, із датою повернення траншу - 26.01.2024.
Проте, ТОВ "Лозівський ковальсько-механічний завод" порушив умови вищезазначеного договору, не сплатив належні до сплати суми кредиту та відсотків, у зв'язку із чим 23.05.2019 АТ "ОТП Банк" направив на його адресу досудову вимогу за № 89-1/1238 від 23.05.2019 про погашення заборгованості за кредитним договором 2, в якій позивач вимагав погасити всю заборгованість за договором про надання банківських послуг № СR 15-099/700-2 протягом 7 (семи) Банківських днів з дня пред'явлення даної вимоги
Вказані вимоги банку ТОВ "Лозівський ковальсько-механічний завод" та поручителі не виконали, у зв'язку з чим, АТ "ОТП Банк" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод", м.Лозова, 2) Приватного акціонерного товариства "У.П.Е.К.", м.Харків, 3) Приватного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод", м.Харків, 4) Товариства з обмеженою відповідальністю "УПЕК Трейдинг", м.Харків, 5) Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ливарна компанія", м.Харків, 6) Товариства з обмеженою відповідальністю "Транссєрвіс", м.Харків, про солідарне стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг №CR 15-099/700-2 від 06.07.2015 у сумі 86356566,31 грн.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.09.2021 у справі №922/2385/19 позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод" (код ЄДРПОУ: 32565419), Приватного акціонерного товариства "У.П.Е.К" (код ЄДРПОУ: 23001858), Приватного Акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод" (код ЄДРПОУ: 05808853), Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ливарна компанія" (код ЄДРПОУ: 32759676), Товариства з обмеженою відповідальністю "Транссєрвіс" (код ЄДРПОУ: 30428944) на користь Акціонерного товариства "ОТП Банк" (код ЄДРПОУ: 21685166) - заборгованість за Договором про надання банківських послуг № CR 15-099/700-2 від 06.07.2015 в загальному розмірі 82 871 871,79 грн (з яких заборгованість по тілу кредиту - 81 501 906,10 грн, заборгованість по процентах - 1 369 965,69 грн). Стягнуто з Приватного Акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод" на користь Акціонерного товариства "ОТП Банк" витрати зі сплати судового збору в розмірі 134470,00 грн.
Постановою Східного апеляційного господарського суду рішення господарського суду Харківської області 09.09.2021 у справі №922/2385/19 залишено без змін.
ЩОДО ЗАБОРГОВАНОСТІ ЗА ТІЛОМ КРЕДИТУ.
Як вже було зазначено, рішенням Господарського суду Харківської області від 30.10.2020 у справі №922/2386/19, залишеним без змін Постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.03.2023, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод" м. Харків (61089, м. Харків, пр. Індустріальний, 3, код ЄДРПОУ 05808853) за Договором про надання банківських послуг № CR 15-100/700-2 від 06.07.2015 року у тому числі заборгованість по тілу кредиту у розмірі 55 450 021,67 грн.
Крім того, рішенням Господарського суду Харківської області від 09.09.2021 у справі №922/2385/19, залишеним без змін Постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.02.2022, зокрема стягнуто з Приватного Акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод" (код ЄДРПОУ: 05808853) за договором про надання банківських послуг № СR 15-099/700-2 заборгованість по тілу кредиту у розмірі 81 501 906,10 грн.
Доказів погашення вказаної заборгованості боржником суду не надано.
Отже, враховуючи, що заборгованість по тілу кредиту за двома кредитними договорами у розмірі 55 450 021,67 грн. та у розмірі 81 501 906,10 грн підтверджені рішеннями суду, які набрали законної сили, суд вважає її обґрунтованою та доведеною.
За таких обставин, суд визнає вимоги АТ "ОТП Банк" в частині заборгованості по тілу кредиту за договором про надання банківських послуг № CR 15-100/700-2 від 06.07.2015 в межах заявленої АТ "ОТП Банк" суми, а саме у розмірі 55 450 021,67 грн. та за договором про надання банківських послуг № СR 15-099/700-2 від 06.07.2015 року у розмірі 81 501 906,10 грн.
ЩОДО ЗАЯВЛЕНИХ АТ "ОТП БАНК" ГРОШОВИХ ВИМОГ ІЗ ЗАБОРГОВАНОСТІ З ПРОЦЕНТІВ.
Згідно з заявою з кредиторськими вимогами АТ "ОТП Банк" просить суд визнати суму процентів за користування кредитом у розмірі 23 117 491,52 грн, яка виникла на підставі договору про надання банківських послуг № CR 15-100/700-2 від 06.07.2015 та суму процентів за користування кредитом у розмірі 33 950 297,72 грн., яка виникла на підставі договору про надання банківських послуг № CR 15-099/700-2.
Пунктом 6 Договору про надання банківських послуг № CR 15-100/700-2 встановлено, що банк здійснює надання Банківських послуг за плату, що має сплачуватися Клієнтом Банку в порядку та на умовах Договору виключно в безготівковій формі. Залежно від виду Банківської послуги видами плат можуть бути проценти та/або комісійна винагорода. Розмір плати визначається Сторонами в Договорі та/або Заяві про надання Банківської послуги відносно кожної з Банківських послуг, надання якої було письмово погоджене між Сторонами. Незважаючи на інші положення Договору, Клієнт, за умови попереднього погодження з Банком, має право зазначати у Заяві про надання Банківської послуги будь-який, із встановлених у Договорі, Стандартний розмір плати.
Залежно від Банківської послуги проценти можуть розраховуватися від розміру Боргових зобов'язань, їх частини або будь-якої іншої суми, що погоджена Сторонами та/або відома Сторонам, оскільки є загальнодоступною (загальновідомою).
Залежно від валюти Банківської послуги База нарахування є наступною: для Банківських послуг, виражених у доларах США та/або євро, - База нарахування становить 360 днів; для Банківських послуг, виражених у гривнях, - База нарахування становить 365 днів.
Розрахунок та нарахування процентів здійснюється на щоденній основі. Проценти щодо такої банківської послуги як Кредит та/або Кредитна лінія, виконання зобов'язань відносно якої здійснюється Клієнтом вчасно, без будь-яких порушень, нараховані станом на День нарахування процентів, повинні сплачуватися Клієнтом Банку протягом 1 (першого) банківського дня наступного за таки Днем нарахування процентів. При цьому дата здійснення платежу щодо сплати процентів припадає на не Банківський день, Платіж здійснюється в 1 (перший) Банківський день, наступний за таким Банківським днем, з урахування процентів, нарахованих станом на дату здійснення такого Платежу. Проценти щодо такої Банківської послуги як Овердрафт, виконання зобов'язань відносно якої здійснюється Клієнтом вчасно, без будь-яких порушень, мають сплачуватися Клієнтом Банку щомісячно протягом останнього Банківського дня поточного місяця, в якому Клієнт користувався такою Банківською послугою як Овердрафт, з урахуванням процентів, нарахованих станом на останній календарний день поточного місяця.
Проценти щодо нараховуються у 26 календарний день місяця (п. 28.1.14 договору), такою припинення чинності Ліміту Банківської послуги є 01.02.2024 року (включно), (п. 28.1.6 договору).
Відповідно до п. 28.1.10 вищезазначеного кредитного договору стандартний розмір процентної ставки встановлюється: для «Періоду 6» 0,1%, для «Періоду 7» 5,0%.
В подальшому до Договору про надання банківських послуг № CR 15-100/700-2 вносилися зміни та доповнення на підставі Договорів про зміну, а саме:
- Договору про зміну №1 від 15.07.2015 (договором, зокрема, було змінено графік повернення кредиту (п. 28.1.8);
- Договору про зміну №2 від 19.10.2016 (договором, зокрема, було змінено графік повернення кредиту (п. 28.1.8) та розмір процентної ставки в валюті UAН, а саме у період з 06.07.2016 року по 05.01.2017 року (обидві дати включно) розмір ставки становить 10,0% річних), з 06.01.2017 року до Дати припинення чинності Лімітом Банківської послуги дати включно розмір процентної ставки становить 21,5% річних);
- Договору про зміну №3 від 09.06.2017 року (договором, зокрема, було змінено Дату припинення чинності Ліміту Банківської послуги - 08.06.2020 року, відповідно, також, було змінено Генеральний строк зобов'язань до 08.06.2020 року, а також графік погашення кредиту, та розмір відсотків, який відповідно до п. 28.1.10 становить: з дати укладення договору до 05.07.2016 року розмір процентної ставки складає 0,1% річних, з 06.07.2016 року по 05.01.2017 року (обидві дати включно) розмір процентної ставки становить 10,0% річних, з 06.01.2017 року до 08.06.2017 року розмір процентної ставки становить 0,01% річних, з 09.06.2017 року до 08.12.2017 року розмір процентної ставки становить 0,01% річних, з 09.12.2017 року до 08.06.2018 року розмір процентної ставки становить 8,69% річних, з 09.06.2018 року до дати припинення чинності Лімітом Банківської послуги (обидві дати включно) розмір процентів становить 11,69% річних);
- Договору про зміну №4 від 02.08.2018 року (договором, зокрема, було змінено Дату припинення чинності Ліміту Банківської послуги - 01.02.2024 року, відповідно, також, було змінено Генеральний строк зобов'язань до 01.02.2024 року, а також графік погашення кредиту, та розмір відсотків, який відповідно до п. 28.1.10 становить: з дати укладення договору до 05.07.2016 року розмір процентної ставки складає 0,1% річних, з 06.07.2016 року по 05.01.2017 року (обидві дати включно) розмір процентної ставки становить 10,0% річних, з 06.01.2017 року до 08.06.2017 року розмір процентної ставки становить 0,01% річних, з 09.06.2017 року до 31.12.2017 року розмір процентної ставки становить 8,69% річних, з 01.01.2018 року до 31.12.2018 року розмір процентної ставки становить 0,1% річних, з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року розмір процентів становить 5,0% річних, з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року розмір процентів становить 8,5% річних, з 01.01.2021 року до кінця строку дії договору розмір процентів становить 12,7% річних).
Таки ж самі умови щодо нарахування процентів відтворено у договору про надання банківських послуг № CR 15-099/700-2.
Суд зазначає, що за своєю правовою природою укладені між сторонами договори про надання банківських послуг № CR 15-099/700-2 та № CR 15-100/700-2 від 06.07.2015 є кредитними договорами, відносини за яким регулюються зокрема положеннями параграфів 1 та 2 Глави 71 Розділу ІІІ ЦК України та загальними положенням про зобов'язання та договір, визначеними у Розділах І та ІІ ЦК України.
Зокрема, згідно з положеннями ст.ст. 1048, 1049, 1054 ЦК України на підставі кредитного договору у позичальника виникає обов'язок з повернення наданих йому банком грошових коштів (кредиту) та сплати процентів у встановлені договором строки (терміни). Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (абз. 2 ч. 1 ст. 1048 зазначеного Кодексу).
Водночас, невиконання зобов'язання або виконання його з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушеннями зобов'язання, що зумовлюють настання правових наслідків, встановлених договором або законом: зміни умов зобов'язання, сплати неустойки, тощо (ст.ст. 549, 610, 611 ЦК України).
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу, згідно з частиною 2 якої боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стосовно застосування наведених вище норм матеріального права Велика Палата Верховного Суду неодноразово в своїх постановах (зокрема в постанові від 04.02.2020 у справі №912/1120/16) викладала висновок про те, що припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики в разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України.
Натомість, в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно.
Суд звертає увагу, що вирішуючи виключну правову проблему щодо визначення періоду нарахування кредиторських вимог, що виникли у зв'язку з невиконанням договору банківського кредиту, які за своєю сутністю є процентами за користування кредитом, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 дійшла висновку про відсутність таких підстав для відступу від наведеної правової позиції як: застарілість внаслідок розвитку в певній сфері суспільних правовідносин або їх правового регулювання, враховуючи зміни, що відбулися в суспільних відносинах, у законодавстві, практиці Європейського суду з прав людини; вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість, зокрема внаслідок існування невідповідності критерію "якість закону" законодавчих норм, що призвело до різного тлумачення судами (колегіями, палатами) норм права).
Тобто, Велика Палата Верховного Суду України в зазначеній постанові у справі №910/458/16 наголосила, що проценти відповідно до ст. 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Надання кредиту банком наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник (боржник), одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає ч. 2 ст. 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Проте, зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто, позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до ст. 1048 ЦК України, оскільки сплив строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги (позову до суду) про дострокове погашення кредиту змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору та строк зобов'язань між сторонами за таким кредитним договором вважається таким, що настав.
Отже, регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами).
Суд зазначає, що відповідно до змісту заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника, банк нарахував проценти боржнику за договором про надання банківських послуг № CR 15-100/700-2 від 06.07.2015 у розмірі 23 117 491,52 грн. та договором № CR 15-099/700-2 у розмірі 33 590 297,72 грн. за користування кредитом, відповідно до п.6 договору "Плата за банківську послугу. Проценти" та п.28.1.10 до Договору про зміну №4 від 02.08.2018 року до договору про надання банківських послуг № CR 15-100/700-2 від 06.07.2015, на підставі ст. 1048 ЦК України (правомірне користування кредитними коштами)
Вказана вище сума відсотків була нарахована кредитором в період з 09.07.2015 року по 22.03.2023 за договором № CR 15-100/700-2 від 06.07.2015 та за період з 28.11.2018 по 22.03.2023 за договором № CR 15-099/700-2, у тому числі після пред'явлення вимоги до боржника/поручителя та звернення АТ "ОТП Банк" з відповідними позовами до боржника про дострокове стягнення кредиту.
Так, рішенням Господарського суду Харківської області від 30.10.2020 у справі №922/2386/19, яке набрало законної сили, стягнуто солідарно з Приватного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод" та інших відповідачів за договором про надання банківських послуг № CR 15-100/700-2 від 06.07.2015 року у тому числі заборгованість по відсоткам за користування кредитом у розмірі 927 917,23 грн.
Також, рішенням Господарського суду Харківської області від 09.09.2021 у справі №922/2385/19, яке набрало законної сили, стягнуто солідарно з Приватного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод" та інших відповідачів за договором про надання банківських послуг № CR 15-099/700-2 від 06.07.2015 року у тому числі заборгованість по відсоткам за користування кредитом у розмірі 1369965,69 грн
Відповідно до змісту вищевказаних рішень суду у справі № 922/2386/19 та №922/2385/19 суд, стягуючи солідарно заборгованість в судовому рішенні зазначив, що заборгованість у боржника Приватного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод" за відсотками утворилася станом на 15.05.2019.
Отже, кредитор звернувшись із позовами про дострокове стягнення кредиту на підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України, втратив право нараховувати проценти за кредитом на підставі договорів про надання банківських послуг № CR 15-100/700-2 від 06.07.2015 та № CR 15-099/700-2 після 15.05.2019.
Таким чином, за період протиправного користування кредитними коштами, а саме з 15.05.2019 по 22.03.2023, АТ "ОТП Банк" мав право звернутися із грошовою вимогою до боржника саме в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України, а не в порядку ч. 1 ст. 1048 ЦК України, проте вимог про стягнення відсотків саме у зв'язку з порушенням строку виконання грошового зобов'язання банк не заявляв.
З наведеного слідує, що обґрунтованими вимогами АТ "ОТП Банк" в частині суми заборгованості по відсотках за користування кредитом за договором про надання про надання банківських послуг № CR 15-100/700-2 від 06.07.2015 у розмірі 927 917,23 та за договором про надання про надання банківських послуг № CR 15-099/700-2 від 06.07.2015 у розмірі 1 369 965,69 грн, які підтверджені судовими рішеннями у справі №922/2386/22 та №922/2385/22 відповідно. Решта заявлених вимог в частині суми заборгованості по відсотках за користування кредитом є безпідставними та не ґрунтуються на нормах закону.
ЩОДО СУМИ СУДОВОГО ЗБОРУ ЗА ПОДАННЯ ПОЗОВУ.
Рішенням господарського суду Харківської області від 30.10.2020 у справі №922/2386/22, у тому числі було задоволено вимоги АТ "ОТП Банк" щодо стягнення витрат зі сплати судового збору в сумі 672 350,00 грн.
Враховуючи, що вищезазначена вимога банку підтверджена судовим рішенням №922/2386/22, яке набрало законної сили, суд вважає вимогу у розміру 672 350,00 грн. обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.
Крім того, в поданій заяві банк просить суд визнати судовий збір у розмірі 672350, 00 грн за подання позову у справі №922/2385/22.
Проте, як вбачається з матеріалів заяви, рішенням Господарського суду Харківської області від 09.09.2021 у справі №922/2385/19 стягнуто з Приватного Акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод" на користь Акціонерного товариства "ОТП Банк" витрати зі сплати судового збору в розмірі 134470,00 грн.
За таких обставин, суд визнає заявлені грошові вимоги зі сплати судового збору у справі №922/2385/22 у розмірі 134470,00 грн, решту вимог в цій частині відхиляє.
ЩОДО ВИМОГ АТ "ОТП БАНК", ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ.
Суд зазначає, що згідно до ч.2 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.
Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Аналогічна норма також міститься у статті 572 Цивільного кодексу України.
Стаття 589 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Суд звертає увагу, що Верховний суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у справі №904/13609/19 від 04.02.2021 р. з метою єдності та сталості судової практики щодо визначення розміру забезпечених вимог кредиторів дійшов висновку, що вимоги забезпеченого кредитора, якщо інше не обумовлено договором застави (іпотеки) та немає заяви такого кредитора про повну чи часткову відмову від забезпечення, до майнового поручителя, який не є боржником в основному зобов'язанні, є забезпеченими в цілому незалежно від облікової оцінки заставного (іпотечного) майна визначеної сторонами в договорі застави (іпотеки).
Такий підхід враховує положення абзацу 3 частини 2 статті 45 КУзПБ. Забезпечений кредитор при такому підході самостійно визначає модель поведінки щодо своєї участі у справі про банкрутство: або його вимоги є повністю забезпеченими (з урахуванням умов відповідного договору застави (іпотеки)), однак при цьому він бере участь у засіданні зборів кредиторів та комітеті кредиторів лише з правом дорадчого голосу, або він вчиняє активні процесуальні дії щодо повної чи часткової відмови від забезпечення і таким чином набуватиме право вирішального голосу на зборах кредиторів.
В поданій заяві АТ "ОТП Банк" просить суд визнати вимоги у розмірі 79 239 863,19 грн за договором про надання банківських послуг № CR 15-100/700-2 від 06.07.15, як такі, що забезпечені заставою майна боржника.
Як вже було зазначено, 06.07.2015 року між Приватним акціонерним товариством "Харківський підшипниковий завод" та Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк", правонаступником якого є Акціонерне товариство "ОТП Банк" був укладений Договір про надання банківських послуг № CR 15-100/700-2.
В забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним договором між банком та боржником 06.07.2015 року був укладений договір застави РL 15-147/700-2, за яким було передано в заставу АТ "ОТП Банк" :
- Обладнання (основні засоби) - 118 позицій, загальною заставною вартістю у розмірі 95 026 700,00 грн., місцезнаходження: пр. Фрунзе, 3, м. Харків, (п.27.1 договору застави)
- Товари в обороті (у переробці), а саме кулькові підшипники в асортименті, загальною заставною вартістю у розмірі 5000000,00 грн, місцезнаходження: пр. Фрунзе, 3, м. Харків, з (п.27.2 договору застави)
Отже, загальна вартість заставного майна становить 100 026 700,00 грн.
Разом із тим, оскільки судом за договором про надання банківських послуг № CR 15-100/700-2 визнано вимоги в загальному розмірі 57 050 288,90 грн. (672 350,00 грн. - судовий збір, 55 450 021,67 грн. - тіло кредиту, 927 917,23 грн. - відсотки), зазначені вимоги забезпечені заставою у повному обсязі. Решта заявлених вимог за договором про надання банківських послуг №CR 15-099/700-2 від 06.07.201 у розмірі 83006341,79 грн. є незабезпеченими.
ВИСНОВОК СУДУ.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З'ясування відповідних обставин здійснюеться із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Всебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язками, відносинами і залежностями. Таке з'ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити її, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування, це процесуальний обов'язок суду (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.12.2020 у справі № 757/28231/13-ц, постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.07.2022 у справі № 910/6210/20).
Відхиляючи доводи кредитора частково суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що п.1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").
Таким чином, розглянувши заяву АТ "ОТП Банк" із грошовими вимогами до боржника, дослідивши надані заявником докази на підтвердження поданої заяви, суд вважає вимоги АТ "ОТП Банк" обґрунтованими і такими, що підлягають визнанню судом частково на суму 140 056 630,69 грн та 5368 грн судового збору, решту заявлених вимог відхиляє.
Керуючись ст. ст. 2, 45-47 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 74, 79, 86, 234-235, 236 ГПК України,
Визнати вимоги кредитора АТ "ОТП Банк" на суму 140 056 630,69 грн., з якої вимоги на суму 83 006 341,79 грн. (134 470,00 грн. - судовий збір, 81 501 906,10 грн. - тіло кредиту, 1 369 965,69 грн. - відсотки) є конкурсними (незабезпеченими), а вимоги на суму 57 050 288,90 грн. (672 350,00 грн. - судовий збір, 55 450 021,67 грн. - тіло кредиту, 927 917,23 грн. - відсотки) є неконкурсними і такими, що забезпечені майном боржника, а також 5368,00 грн витрат зі сплати судового збору.
Решту вимог АТ "ОТП Банк" відхилити.
Зобов'язати розпорядника майна внести окремо до реєстру вимог кредиторів відомості про майно боржника, що є предметом застави (іпотеки) відповідно до вимог ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, та не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.
Ухвала складена та підписана 06.05.2024.
Суддя Міньковський С.В.