Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"13" травня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/797/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аріт К.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Страхова компанія "Інго", м.Київ (адреса: 01054, м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська,33)
до Приватного акціонерного товариства "Харківська муніципальна страхова компанія", м.Харків (адреса: 61001, м.Харків, вул.Георгия Тарасенка,63)
про стягнення 127400,00 грн
без виклику учасників справи
13.03.2024 року позивач - Акціонерне товариство "Страхова компанія "Інго" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Харківська муніципальна страхова компанія" про стягнення страхового відшкодування в розмірі 127400,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.03.2024 року відкрито провадження у справі №922/797/24 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ст.248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі.
18.03.2024 року судом направлено ухвалу про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на юридичну адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 61001, м.Харків, вул.Георгия Тарасенка,63.
Частиною 5 статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно з ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
05.04.2024 року копія ухвали про відкриття провадження у справі була повернута до суду без вручення відповідачу, з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".
На час винесення рішення у справі судом перевірено юридичну адресу відповідача згідно з даними ЄДРЮО, яка залишилася незмінною.
Крім того, ухвалу про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення направлено на адресу засновника Приватного акціонерного товариства "Харківська муніципальна страхова компанія" Волохіна О.В., яка була повернута до суду без вручення, з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд, у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25.06.2018 у справі №904/9904/17).
Слід зазначити, що відповідно до п. 99 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку", рекомендовані поштові відправлення, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату. У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.
Відповідно до п.116 розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" у разі невручення рекомендованого листа, він разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення.
З пунктів 99 та 116 указаних Правил вбачається, що повернення поштою рекомендованого листа з зазначенням причини "за закінченням терміну зберігання" можливо тільки у разі, якщо під час доставки поштою його не можна було вручити адресату або його уповноваженому представнику (відправлення не вручене під час доставки), та якщо на вкладене до абонентської скриньки адресата повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення адресат не відреагував - не звернувся на пошту для отримання судової повістки, проте відправлення чекало адресата (зберігалося) на пошті встановлений законом строк, і лише після його сплину було повернуто за зворотною адресою.
Тобто, неотримання поштової кореспонденції в точці видачі є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо належного отримання листа, тобто є його власною волею.
Поряд з цим, суд зазначає, що відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Сам лише факт не отримання відповідачем кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та, яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Слід враховувати, що організація власної господарської діяльності забезпечується самим товариством, зокрема щодо призначення відповідальної особи на отримання поштової кореспонденції та подальшим її одержанням. Товариство несе ризики та наслідки, пов'язані з неналежним отримання поштової кореспонденції.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи.
Відзив на позов відповідачем до суду надано не було.
Згідно з ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Згідно з ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
При цьому, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
10.03.2021 року відбулась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортного засобу «ЗАЗ Forza», державний № НОМЕР_1 (під керуванням ОСОБА_1 ) та «Volkswagen Polo», державний № НОМЕР_2 (що належить АТ "Фармак", під керуванням ОСОБА_2 ).
Згідно з повідомленням НПУ про ДТП та постанови Московського районного суду міста Харкова № 643/4777/21 від 07.06.2021 року ДТП сталась внаслідок порушення ОСОБА_1 Правил Дорожнього Руху України. Тобто, відповідно до матеріалів справи, винним в скоєнні ДТП є ОСОБА_1
07.12.2020 року між АТ "Фармак" та Акціонерним товариством «Страхова компанія «ІНГО» (далі - Позивач) був укладений Договір страхування №250526840.20 (далі - договір страхування), за яким забезпечений транспортний засіб «Volkswagen Polo», державний № НОМЕР_2 .
10.03.2021 року Страхувальник (АТ "Фармак") звернувся до Позивача із Заявою на виплату страхового відшкодування. Оскільки даний випадок є страховим за договором страхування №250526840.20, Позивачем вищевказана заява була прийнята та було здійснено дії по встановленню всіх обставин події, визначенню розміру збитку та виплаті страхового відшкодування.
Позивач, на підставі зібраних документів по справі, враховуючи умови договору страхування, здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 137396,70 грн. Даний факт підтверджується страховим актом №3625791 та платіжним дорученням про виплату страхового відшкодування №8316 від 12.04.2021.
Розмір збитку визначався на підставі калькуляції вартості робіт №КА-0000034 від 12.03.2021 року. Згідно з цією калькуляцією вартість ремонту автомобіля «Volkswagen Polo», державний № НОМЕР_2 становила 139396,70 грн.
Згідно з платіжним дорученням №8316 від 12.04.2021 виплата страхового відшкодування була здійснена безпосередньо на рахунок СТО (ФОП Лузгін Олексій Тимофійович), що підтверджується фактичними витратами на ремонт автомобіля.
До позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування, виплаченого потерпілій особі, перейшло право зворотної вимоги до особи, винної у скоєнні ДТП.
Цивільно-правова відповідальність володільця транспортного засобу «ЗАЗ Forza» д/н НОМЕР_1 , на момент ДТП була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів в ПрАТ «ХМСК» (поліс №ЕР/103410865, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну З-х осіб - 130 000 грн, франшиза - 2 600,00 грн.).
Оскільки відповідач є страховиком за вказаним полісом, то позивач, у межах понесених ним фактичних витрат, набув право вимоги до Приватного акціонерного товариства "Харківська муніципальна страхова компанія".
Позивач звертався до Відповідача із претензією №3520458 від 30.06.2021 року, яка отримана останнім 06.07.2021 року, однак відповідач відповіді на претензію не надав та кошти не перерахував.
Викладені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом, згідно з розрахунком позивача, сума страхового відшкодування, належного з Відповідача до сплати Позивачу, складає 127400,00 грн з урахуванням франшизи.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відносини між позивачем та його страхувальником (потерпілим у ДТП) врегульовані Законом України "Про страхування", а між відповідачем та його страхувальником (винним у ДТП) - Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон).
Статтею 1188 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах.
Згідно з ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Матеріалами справи підтверджується, що страхувальник відповідача за полісом, який діяв під час ДТП, є винним у ДТП та завдав майнової шкоди ТЗ, що застраховано позивачем за договором добровільного страхування, який діяв під час ДТП.
Відповідно до ст.3 Закону обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування (п.1 ст.9 Закону).
Згідно зі ст.22.1 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18).
Сума відновлювального ремонту в розмірі 127400,00 грн підтверджується матеріалами справи, в т.ч. рахунками з вартістю запчастин та робіт. З урахуванням франшизи в розмірі 2600,00 грн, за договором добровільного страхування, позивачем було сплачено безпосередньо на рахунок СТО (ФОП Лузгін Олексій Тимофійович) страхове відшкодування в сумі 137396,70 грн.
Відповідно до Полісу відповідача №ЕР/103410865, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну З-х осіб - 130000,00 грн, франшиза - 2600,00 грн.
Отже, за даним страховим випадком сума страхового відшкодування, що підлягає стягненню на користь АТ СК "Інго" з відповідача становить 127400,00 грн.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення страхового відшкодування в розмірі 127400,00 грн є правомірними та обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно з ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідачем до суду не надано доказів на спростування позовних вимог чи доказів сплати страхового відшкодування.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та правомірними, відповідачем не спростовані, отже позов підлягає задоволенню повністю.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується положеннями ст.129 ГПК України, відповідно до яких судовий збір покладається на відповідача, з вини якого виник спір.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 13, 20, 73, 74, 76-80, 86, 129, 236-238, 240, 247, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Харківська муніципальна страхова компанія" (адреса: 61001, м.Харків, вул.Георгія Тарасенка,63; код ЄДРПОУ 21186813) на користь Акціонерного товариства "Страхова компанія "Інго" (адреса: 01054, м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська,33; код ЄДРПОУ 16285602) суму страхового відшкодування в розмірі 127400,00 грн та 3028,00 грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "13" травня 2024 р.
Суддя К.В. Аріт