61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
13.05.2024р. Справа №905/362/24
Господарський суд Донецької області у складі судді Демідової П.В., розглянув матеріали справи №905/362/24
за позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк”, м.Київ,
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Грузда Ігоря Володимировича, м.Маріуполь, Донецька область,
про стягнення заборгованості в сумі 118 019,56грн, -
Без виклику представників сторін
Позивач, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк “Приватбанк”, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця Грузда Ігоря Володимировича про стягнення заборгованості в сумі 118 019,56грн, з яких: 77 095,40грн - заборгованість за кредитом, 40 924,16грн - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за кредитним договором від 24.01.2022, в частині повернення кредитних коштів у передбачений договором термін та не сплату в повному обсязі відсотків, у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 118 019,56грн.
Господарський суд ухвалою від 18.03.2024 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №905/362/24; визначив розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
02.04.2024 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву б/н від 22.03.2024, в якому він зазначив про неотримання позовної заяви, у зв'язку зі зміною місця знаходження та зауважив, що банком вчинена крадіжка з його рахунку в сумі 152 017,27грн, у зв'язку з чим ним подано позов до суду, крім того, банк в порушення норм чинного законодавства та умов договору почав стягувати суму кредиту без врахування того, що на території України введено воєнний стан, а місто Маріуполь, де ним здійснювалась підприємницька діяльність, окуповано; у кредитному договорі опублікованому на сайті банку передбачені форс-мажорні обставини та їх дія може зумовлювати призупинення виконання зобов'язань за договором, наявність форс-мажорних обставин підтверджується листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1. В поданому відзиві відповідач просить зобов'язати позивача надати суду оригінал спірного договору, оскільки суди оцінюють тільки оригінали, а не копії, та є сумніви щодо наявності оригіналу договору у позивача.
Господарський суд ухвалою від 03.04.2024 зобов'язав позивача направити відповідачу копію позовної заяви, з додатками на адресу , яку відповідач визначив як адресу для листування (03179, м.Київ, вул.Ірпінська, 74, корп.2, кв.7), докази направлення надати суду.
08.04.2024 від позивача до суду надійшли письмові пояснення (відповідь на відзив) б/н від 02.04.2024, в яких банк не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві з наступних підстав: кошти в сумі 152 071,27грн зараховані в якості часткового погашення заборгованості по тілу кредиту, на підставі договірного списання грошових коштів з рахунку позивача, що передбачено умовами договору; такі обставини, як введення воєнного стану не є абсолютними форс-мажорними обставинами, які позбавляють відповідача виконати свої грошові зобов'язання, що також зазначено Верховним судом у постанові від 30.05.2022 у справі №922/2475/21, а наданий лист ТПП не є сертифікатом відповідно до вимог Закону та Регламенту, не засвідчує залежність виконання грошових зобов'язань за спірним договором із початком воєнної агресії та не є достатнім доказом відповідно до умов договору існування форс-мажорних обставин; дія обставин непереборної сили за загальним правилом є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, а не від виконання основного зобов'язання в цілому. Позивач підкреслив, що ним не застосовано до відповідача ані підвищеної відсоткової ставки за прострочену заборгованість, ані неустойки, ані інфляційних втрат.
09.04.2024 від позивача через підсистему «Електронний суд» надійшла заява на виконання ухвали суду від 03.04.2024. До вказаної заяви долучено докази в підтвердження направленні копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача, а саме: опис, фіскальний чек та список 08.04.24р-95тип ФОП Грузда І.В.
Будь-яких інших документів від сторін, станом на дату ухвалення рішення, до суду не надходило.
У відповідності до ст.120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно з п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі направлена позивачу до електронного кабінету, та, згідно довідки, сформованої у системі «Діловодство спеціалізованого суду» доставлена 18.03.2024.
Враховуючи зазначене, та беручи до уваги доставлення ухвали суду позивачу через сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, він є таким, що належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі.
У зв'язку з відсутністю електронного кабінету у відповідача, судом здійснено направлення ухвали суду від 18.03.2024 на електронну адресу, наявну в матеріалах справи, яка, згідно довідки, сформованої у системі «Діловодство спеціалізованого суду» доставлена відповідачу 18.03.2024.
Також, судом встановлено зв'язок з відповідачем, за номером телефону, зазначеним в матеріалах справи та повідомлено про наявність відкритого судового провадження, що підтверджується телефонограмою суду від 19.03.2024.
Після отримання відзиву, в якому відповідачем була зазначена адреса для листування, суд 16.04.2024 направив на зазначену адресу ухвали від 18.03.2024 та від 03.04.2024 листом з рекомендованим повідомленням, проте конверт з ухвалами був повернутий на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до п.4 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Отже, вказані ухвали є такими, що належним чином вручені відповідачу, відповідно до вимог господарського процесуального законодавства.
Також, згідно з ч.1 ст.11 Закону України “Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції” суд викликає або повідомляє учасників справи, остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи яких знаходиться в районі проведення антитерористичної операції, про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. Учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться в районі проведення антитерористичної операції і які не мають електронного кабінету, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади України з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень. З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.
Враховуючи, що місцезнаходженням відповідача, згідно ЄДР є м.Маріуполь, де відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р здійснювалась антитерористичної операції та, яке, згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022, є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України, відповідача повідомлено про відкриття провадження у справі шляхом розміщення 27.03.2024 оголошення на офіційному веб-порталі Судова влада України, з посиланням на веб-адресу ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень та виходячи з положень Закону України “Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції” відповідач вважається таким, що повідомлений про розгляд справи.
Згідно з положеннями ст.248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.2 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що якщо судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, а позивачем відповідь на відзив, в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом у строки встановлені ухвалою суду.
Таким чином, суд, враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, наявність в матеріалах справи відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами справи.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження суд, -
24.01.2022 ФОП Грузда Ігор Володимирович (клієнт, відповідач) підписанням заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ», приєднався до розділу « 1.1. Загальні положення» та підрозділу « 3.2.2. Умови та правила надання послуги «КУБ»» Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Умови), що розміщені на сайті АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (банк, позивач) pb.ua на дату укладення договору. Ця Заява та Умови разом складають кредитний договір між банком та клієнтом.
Відповідно до п.1.1 заяви, банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати клієнту строковий кредит для фінансування поточної діяльності клієнта та/або для придбання основних засобів в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів та ін. винагород в обумовлені цим договором терміни.
Розмір кредиту: 250 000 (двiстi п'ятдесят тисяч) грн. (п.1.2 заяви). Строк кредиту: 12 місяців з дати видачі кредитних коштів (п.1.3 заяви).
У період з дати підписання заяви процентна ставка за користування кредитом перші 6 місяців дії кредиту становить 1,6 % в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця користування кредитом - 1,4 % в місяць від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту) (п.1.4 заяви). Проценти за користування кредитом у разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитним договором: 4% в місяць від суми простроченої заборгованості (п.1.5 заяви). Порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом; погашення процентів щомісяця до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом (п.1.6 заяви).
Пунктом 3.2.2.1 Умов та правил надання Кредиту «Кредит КУБ» (далі -умов) банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати клієнту строковий «Кредит КУБ» (далі - послуга) для фінансування поточної діяльності клієнта та/або для придбання основних засобів в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим договором терміни. Забороняється використання кредитних коштів для погашення кредитів і відсотків або іншої заборгованості за кредитними договорами, виплати дивідендів, надання фінансової допомоги. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ» (далі - Заява), а також в системі Приват24. Клієнт приєднується до послуги шляхом підписання кваліфікованим електронним підписом заяви в системі Приват24 або у сервісі “Paperless” або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору.
Відповідно до підп.3.2.2.3.1, 3.2.2.3.1.2, 3.2.2.3.1.4 п.3.2.2.3 умов, повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у заяві. Строк користування кредитом зазначено у заяві про приєднання. Максимальний строк користування кредитом не може перевищувати 12 місяців з дати видачі кредитних коштів. Клієнт доручає банку щомісячно у строки, зазначені в заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у банку, на погашення заборгованості за послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі. Остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту.
Згідно з п.3.2.2.3.2 умов, за користування послугою клієнт сплачує щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно графіку, визначених в заяві та тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений графіком, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно з п.3.2.2.6.2.).
Клієнт зобов'язується (п.3.2.2.5 умов), зокрема: використовувати кредит на цілі, зазначені в п.3.2.2.1 (п.3.2.2.5.1); оплатити щомісячні проценти за користування кредитом згідно з п.3.2.2.3.2 (п.3.2.2.5.2); повернути кредит та здійснити інші платежі, передбачені договором, у терміни і в сумах, як встановлено в п.п.3.2.2.3.1., 3.2.2.3.2., 3.2.2.5.14., 3.2.2.6.2., а також зазначені в заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку (п.3.2.2.5.3); клієнт доручає банку списувати кошти з усіх своїх поточних рахунків у валюті кредиту для виконання зобов'язань з погашення кредиту, сплати процентів за його використання, а також з усіх своїх поточних рахунків у гривні для виконання зобов'язань з погашення штрафів та неустойки, в межах сум, що підлягають сплаті банку за цим договором, при настанні термінів платежів згідно з заявою (здійснювати договірне списання). Списання грошових коштів здійснюється відповідно до встановленого порядку, при цьому оформлюється меморіальний ордер. У разі недостатньої кількості коштів для оплати чергового платежу щодо послуги, сума неоплаченого платежу виноситься на прострочення до моменту погашення (п.3.2.2.5.6).
Банк має право (п.3.2.2.6 умов), зокрема: списувати грошові кошти з поточних рахунків клієнта згідно з п. 3.2.2.5.6. при настанні термінів будь-якого з платежів, зазначених у заяві або передбачених цим договором, у межах сум, що підлягають сплаті банку (п.3.2.2.6.4); у разі порушення клієнтом термінів виконання будь-якого з грошових зобов'язань, встановлених цим договором (за відсутності коштів у необхідних сумах на рахунках клієнта для здійснення повноважень банку згідно з п.3.2.2.5.6. цього договору), а також для сплати передбачених цим пунктом комісійних винагород, клієнт доручає банку здійснювати списання коштів з усіх поточних і депозитних рахунків клієнта в банку в порядку, передбаченому законодавством та цим договором. Для списання коштів з поточного рахунку клієнта банк оформляє меморіальний ордер, у реквізиті «Призначення платежу» якого зазначаються номер і дата (п.3.2.2.6.5).
Відповідно до п.п.3.2.2.9.1, 3.2.2.9.2, 3.2.2.9.3, 3.2.2.9.5, за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з п.п. 3.2.2.1., 3.2.2.3. цього договору клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в п.3.2.2.3.2. Нарахування процентів здійснюється щодня, при цьому проценти розраховуються на початковий розмір кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується. Сплата процентів за користування кредитом здійснюється в дати платежів, зазначені у заяві (п. 3.2.2.3.1). Якщо повне погашення кредиту здійснюється в дату, що відрізняється від зазначеної в цьому пункті, то останньою датою погашення процентів, розрахованої від попередньої дати погашення по день фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту. Погашення кредиту, сплата процентів за цим договором здійснюються у валюті кредиту.
Розрахунок і нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у терміни, вказані в заяві, кожного місяця, на наступний день після дня отримання клієнтом кредиту або дня погашення чергової частини боргу і проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом на первісну суму кредиту (п.3.2.2.9.7 умов).
Договір є чинним з моменту підписання клієнтом заяви про приєднання. Строк дії договору встановлюється з дня його укладання і до повного виконання сторонами зобов'язань за договором (п.3.2.2.11 умов).
Додатком №1 до заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ» №б/н від 24.01.2022 визначено графік погашення основної суми боргу та процентів за кредитом, відповідно до якого строк погашення кредиту 12 місяців, 1 місяць наступний за датою видачі кредиту, до дати зазначеної у п.1.6 заяви, сума боргу, яка включає суму кредиту та процентів, підлягає сплаті в розмірі 24 833,34грн кожного місяця протягом 1-6 місяців включно, в розмірі 24 333,34грн кожного місяця протягом 7-12 місяців включно.
Заява про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ» підписаний із використанням електронного цифрового підпису сторін 24.01.2022, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 05.03.2024.
На виконання умов договору банком видано кредит в розмірі 250 000,00грн, що підтверджується випискою по рахунку відповідача з 24.01.2022 по 28.02.2024.
Із зазначеної виписки вбачається, що сума заборгованості частково погашена відповідачем в розмірі 172 904,60грн, у зв'язку з чим залишок заборгованості склав 77 095,40грн.
Порушення відповідачем зобов'язань за кредитним договором від 24.01.2022, в частині повернення кредитних коштів у передбачений договором термін та не сплата в повному обсязі відсотків стало підставою для звернення позивача до суду.
Дослідивши матеріали справи на підставі приписів чинного законодавства, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.634 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
З поданих документів вбачається, що 24.01.2022 відповідач шляхом підписання електронним цифровим підписом заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ» приєднався до розділу « 1.1.Загальні положення» та підрозділу « 3.2.2 Умови та правила надання послуги «КУБ» Умов та Правил надання банківських послуг. Відповідна заява та умови разом складають кредитний договір.
Відповідач у відзиві просить суд зобов'язати позивача надати оригінал спірного договору, оскільки оцінці підлягають безпосередньо оригінали письмових доказів, а не копії.
Наявні в матеріалах справи документи свідчать про те, що укладений між сторонами договір має електронну форму, оскільки відповідач приєднався до умов та правил надання послуги «КУБ» шляхом підписання електронним цифровим підписом відповідної заяви про приєднання.
Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі (п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Електронна форма представлення інформації - спосіб документування інформації, що означає створення, запис, передачу або збереження інформації у цифровій чи іншій нематеріальній формі за допомогою електронних, магнітних, електромагнітних, оптичних або інших засобів, здатних до відтворення, передачі чи зберігання інформації. Електронною формою представлення інформації вважається документування інформації, що дає змогу її відтворювати у візуальній формі, придатній для сприйняття людиною (п.3 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Згідно з ч.2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Виходячи із зазначених положень наданий позивачем копія кредитний договір, складеного та підписаного сторонами в електронній формі, є належним та допустимим доказом в підтвердження виникнення між сторонами взаємних прав та обов'язків.
Суд підкреслює, що з наданих до позивної заяви доказів вбачається, що відповідач ініціював отримання кредиту по програмі «КУБ», підписав відповідні документи власним електронним підписом (протилежного суду не довів). Відповідач не обґрунтував неможливість доступу к своїм електронним документам, у зв'язку з чим суд відхиляє клопотання відповідача про зобов'язання позивача передати суду оригінал кредитного договору.
За приписами ст.1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч.3. ст.1049 Цивільного кодексу України).
Надання банком кредиту відповідачу в розмірі 250 000,00грн підтверджується відповідними виписками по рахунку відповідача з 24.01.2022 по 28.02.2024.
З урахуванням вимог ст.41 Закону України “Про Національний банк України”, Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою правління Національного банку України №75 від 04.07.2018, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних операцій.
Виходячи із зазначеного, виписки по рахунках, є належними доказами підтвердження видачі кредиту та наявності заборгованості.
З наданих виписок вбачається, що заборгованість за кредитом частково погашена в загальній сумі 172 904,60грн, а саме 24.02.2022 в розмірі 20 833,33грн та 10.01.2024 в розмірі 152 071,27грн, у зв'язку з чим залишок по тілу кредиту склав 77 095,40грн.
В поданому відзиві відповідач ніяким чином не спростовує факту укладення договору, отримання кредитних коштів від банку та не заперечує факту невиконання зобов'язань з повернення отриманого кредиту після закінчення строку дії договору, проте зазначає, що 10.01.2024 банком здійснена крадіжка з його рахунку в сумі 152 071,27грн, у зв'язку з чим він звернувся з позовом до суду.
Позивач у відповіді на відзив зазначає, що ним здійснено договірне списання коштів на яке відповідачем надано згоду шляхом підписання заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ».
Відповідно до ст.1071 ЦК України, банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
За умовами договору у разі порушення клієнтом термінів виконання будь-якого з грошових зобов'язань, встановлених договором, клієнт доручає банку здійснювати списання коштів з усіх поточних і депозитних рахунків клієнта в банку в порядку, передбаченому законодавством та цим договором.
Строк кредиту, згідно з укладеним між сторонами договором, 12 місяців з дати видачі кредитних коштів, тобто кредит має бути повернутий в повному обсязі банку до 24.02.2023 включно, проте матеріали справи не містять доказів в підтвердження повернення наданої суми кредиту.
З виписки по рахунку відповідача за період з 24.01.2022 по 28.02.2024 вбачається, що 10.01.2024 грошова сума в розмірі 152 071,27грн зарахована в якості погашення заборгованості за тілом кредиту, що відповідає положенням укладеного між сторонами договору, в умовах надання відповідачем згоди на договірне списання коштів, та вимогам чинного законодавства. Відповідачем не надано суду доказів протиправної поведінки позивача в частині сприяння погашення заборгованості відповідача за кредитним договором шляхом договірного списання, отже суд не приймає заперечення відповідача в цієї частині.
Також, у відзиві відповідач зазначає, що банк порушив норми чинного законодавства та положення договору, оскільки почав стягувати кошти не врахувавши ведення воєнного стану в країні та окупацію міста Маріуполь, де він здійснював підприємницьку діяльність, що є форс-мажорними обставинами, які можуть бути підставою для призупинення виконання зобов'язань за договором та підтверджуються листом ТТП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1.
Суд зауважує, що за загальним правилом настання форс-мажорних обставин звільняє від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором, при цьому не звільняє сторін від виконання самого зобов'язання, однак в договорі сторони мають право узгодити та встановити умови за яких виконання зобов'язань може відкладатись або призупинятись. При цьому, коли мова іде про такі наслідки пов'язані з настанням форс-мажорних обставин про які сторони домовилися у договорі, необхідно виходити саме з цих умов та реалізовувати їх у тому порядку, який погоджений в договорі.
Розділом 1.1.6.10 Загальних положень Умов та Правил надання банківських послуг врегульовано порядок дій сторін у разі виникнення форс-мажору.
Так, сторони не несуть відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором, якщо це викликано дією обставин непереборної сили, про які сторони в момент укладення договору не могли знати та не могли їх передбачити (обставини «форс-мажору») (п. 1.1.6.10.1). Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами цього договору, обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (п.1.1.6.10.2). Сторона, якій стало відомо про настання чи загрозу настання обставин «форс-мажору», негайно, але в будь-якому випадку не пізніше наступного робочого дня, повідомляє про них іншу сторону усно (за допомогою телефону) та письмово (шляхом передання відповідного повідомлення факсом, кур'єром, засобами електронної пошти). У випадку недотримання стороною положення цього пункту, така сторона позбавляється права посилатись на наявність обставин «форс-мажору» (п. 1.1.6.10.3). Під час дії обставин «форс-мажору» виконання зобов'язань за договором може призупинятись (частково або в повному обсязі) (п. 1.1.6.10.4). Невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором однією з сторін у зв'язку з дією обставин «форс-мажору» не спричиняє застосування до неї яких-небудь заходів відповідальності (п.1.1.6.10.5). Обов'язок доведення неможливості виконання зобов'язань або неналежного виконання за договором у зв'язку з дією обставин «форс-мажору» покладається на сторону, яка посилається на них в якості обґрунтування своїх вимог або заперечень (п.1.1.6.10.6). Належним підтвердженням обставин «форс-мажору» є довідка Торгово-промислової палати України або відповідних регіональних торгово-промислових палат (п.1.1.6.10.7.). Обставини «форс-мажору» автоматично продовжують строк виконання зобов'язань на період їх дії та ліквідації наслідків. Якщо обставини «форс-мажору» триватимуть більше ніж 6 (шість) місяців, то кожна із сторін має право відмовитися від подальшого виконання зобов'язань за цим договором, і, в такому разі, жодна із сторін не має права на відшкодування другою стороною можливих збитків (1.1.6.10.8.).
Виходячи із зазначених положень зобов'язання за кредитним договором можуть призупинятися на час дії форс-мажорних обставин в умовах повідомлення іншої сторони про їх настання не пізніше наступного робочого дня з підтвердженням вказаних обставин відповідною довідкою Торгово-промислової палати.
Матеріали справи не містять доказів в підтвердження звернення відповідача до позивача з повідомленням про настання форс-мажорних обставин.
Щодо листа ТТП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, на який посилається відповідач, як на довідку про їх настання, суд зазначає, що він не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин, у зв'язку з чим не може вважатися сертифікатом відповідно до вимог Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” та Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили). Суд не може погодитися з позицією відповідача про те, що зазначений лист засвідчує залежність виконання ним грошових зобов'язань за спірним договором із початком воєнної агресії про, яке йдеться в листі ТТП.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 25.01.2022 по справі № 904/3886/21 форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Тобто, обставина стає форс-мажорною для сторін правовідносин щодо тих чи інших зобов'язань виключно у разі доведення неможливості виконання конкретних зобов'язань.
Такі обставини, як введення воєнного стану самі по собі не є абсолютними форс-мажорними обставинами, які позбавляють відповідача виконати свої грошові зобов'язання.
Факт військової агресії Російської Федерації проти України та бойові дії не можуть бути беззаперечними доказами наявності форс-мажору, за відсутності безпосереднього впливу на можливість здійснення оплати за договором.
Враховуючи зазначене, підстави для призупинення дії виконання зобов'язань за договором відсутні.
Виходячи з викладеного, сума кредиту в розмірі 77 095,40грн є доведеною, обґрунтованою, підтверджується матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Так, на підставі п.п.1.4, 3.2.2.3.2, 3.2.2.9 кредитного договору, позивачем нараховано та заявлено до стягнення заборгованість за процентами в загальній сумі 40 924,16грн
З наданого розрахунку заборгованості станом на 26.02.2024 та виписок по рахунку, вбачається, що позивачем нараховано проценти в сумі 45 000,00грн, при цьому відповідачем частково погашено заборгованість за процентами 24.02.2022 в сумі 4000,00грн та 01.10.2022 в сумі 75,84грн, у зв'язку з чим залишок склав 40 924,16грн.
Будь-яких заперечень та контрозрахунків щодо суми нарахованих позивачем процентів, а також доказів в підтвердження сплати вказаної суми відповідачем не надано, у зв'язку з чим сума процентів в розмірі 40 924,16грн підлягає стягненню з відповідача.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку позовну заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк” до Фізичної особи-підприємця Грузда Ігоря Володимировича про стягнення заборгованості в сумі 118 019,56грн задовольнити.
Відповідно до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати із сплати судового збору покладаються на відповідача.
Стосовно інших судових витрат, суд зазначає, що відповідно до положень ч.8 ст.129 ГПК України, до суду не надходило ані заяв, ані клопотань про їх відшкодування, ані доказів в підтвердження понесення таких судових витрат, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для їх розподілу.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.Позовну заяву Акціонерного товариства Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк” до Фізичної особи-підприємця Грузда Ігоря Володимировича про стягнення заборгованості в сумі 118 019,56грн - задовольнити.
2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Грузда Ігоря Володимировича ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк” (01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д; код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором №б/н від 24.01.2022 в розмірі 118 019,56грн, з яких: 77 095,40грн - заборгованість за кредитом, 40 924,16грн - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, а також судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40грн.
3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4.Рішення може бути оскаржене в Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку передбаченому розділом IV ГПК України.
Рішення прийняте, складено та підписано у нарадчій кімнаті.
Суддя П.В. Демідова
Інформацію щодо руху справи можна отримати на інформаційному сайті http://www.reyestr.court.gov.ua, веб-порталі "Судова влада України" (dn.arbitr.gov.ua).