Постанова
Іменем України
19листопада 2007 року
Справа № 2-21/488.1-2007
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Латиніна О.А.,
суддів Антонової І.В.,
Дугаренко О.В.,
за участю представників сторін:
позивача: Кірдєєва Н.Г. дов. б/н від 07.08.2007 року; Циганій О.Д. - директор Спеціалізованого санаторію ім. А.П.Чехова Міністерства охорони здоров'я України;
відповідача: (ТОВ "Регіональний проект") - Шеховцова С.І. дов. б/н від 16.10.2007 року;
відповідача: (Фонд майна АР Крим) - Аметов С.Д. дов. № 01/3602 від 16.10.2006 року;
розглянувши апеляційну скаргу Спеціалізованого санаторію ім. А.П.Чехова Міністерства охорони здоров'я України на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чонгова С.І. ) від 14-15 серпня 2007 року у справі № 2-21/488.1-2007
за позовом Спеціалізованого санаторію ім. А.П.Чехова Міністерства охорони здоров'я України (вул. Халтуріна, 32, м.Ялта, АР Крим, 98609)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональний проект" (вул. Воробйова, 5-5, м.Харків, 61057)
до Фонду майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17, м.Сімферополь, 95015)
про розірвання договору оренди, стягнення 23406,79 грн. та спонукання звільнити приміщення
Санаторій ім. Чехова Міністерства Охорони здоров'я України звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до това риства з обмеженою відповідальністю «Регіональний проект», Фонду майна АР Крим про розірвання договору орен ди № 1 від 15.03.2002 року (та додаткової угоди до нього) окремого індивідуально-визначеного майна - будови корпусу № 1 санаторію ім. А.П.Чехова площею 1544,04 кв. м., розташованого за ад ресою: м. Ялта, вул. Халтуріна, 28 (з інфраструктурою та інженерними кому нікаціями), укладеного між санаторієм ім. А.П. Чехова МОЗ України та ТОВ «Регіональний проект»; стягнення суми заборгованості по орендній платі в розмірі 23406,79 грн., пені в розмірі 4388,38 грн.; зобов'язання відповідача звільнити займане по договору оренди № 1 від 15.03.2002 року орендоване приміщення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.03.2002 року між Санаторієм ім. А.П.Чехова МОЗ України (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Регіональний проект» (орендар) був укладений договір оренди № 1, відповідно до підпункту 1.1. пункту 1 якого орендар приймає у строкове користування за плату з правом викупу окреме індивідуально-визначене майно - будову корпусу № 1 санаторію ім. А. П. Чехова, площею 1544,04 кв.м., розташованого за адресою: м. Ялта, вул. Халтуріна, 28 (з інфраструктурою та інженерними комунікаціями). Метою оренди є організація ре креаційного комплексу -пансіонату сімейного відпочинку. Позивач зазначає, що відповідачем суттєво порушуються умови договору оренди - систематично не сплачується орендна плата, борг ТОВ «Регіональний проект» пе ред позивачем на дату звернення до суду становить 23406,79 грн. та наведені обставини є порушенням норм Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Цивільного кодексу України, що, на думку позивача, надає йому право просити суд розірвати договір оренди № 1 від 15.03.2002 року.
В результаті уточнення, позовні вимоги полягають у: розірванні договору оренди № 1 від 15.03.2002 року, додаткових угод до Договору оренди № 1 від 15.03.2002 року індивідуально-визначеного майна - будови корпусу № 1 санаторію ім.А.П.Чехова площею 1544,04 кв. м., розташованого за адресою: м.Ялта, вул.Халтуріна, 28 (з інфраструктурою та інженерними комунікаціями), укла деного між санаторієм ім.А.П.Чехова МОЗ України та ТОВ «Регіональний проект» та зобов'язання відповідача звільнити орендовані приміщення.
Рішенням господарського суду АР Крим від 23.01-07.02.2006 року у справі № 2-29/992-2006 позов ні вимоги санаторію ім.А.П.Чехова були задоволені частково. Суд розірвав договір оренди № 1 від 15.03.2002 року, додаткові угоди від 2002 року та від 01.09.2005 року до Договору оренди № 1 від 15.03.2002 року окремого індивідуально-визначеного майна, будови кор пусу № 1 санаторію ім. А.П.Чехова МОЗ України, площею 1544,04 кв.м., розташованого за адресою: м. Ялта, вул. Халтуріна, 28 (з інфраструктурою та інженерними комунікаціями), укладеного між Санаторієм ім.А.П.Чехова МОЗ України та ТОВ «Регіональний проект», зобов'язав ТОВ «Регіона льний проект» звільнити орендоване приміщення, а також стягнув з відповідача судові витрати.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.03.2006 року рішення господарського суду АР Крим від 23.01-07.02.2006 року у справі № 2-29/992-2006 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 17.10.2006 року рішення господарського суду АР Крим від 23.01-07.02.2006 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.03.2006 року було скасовано, справу було передано на новий розгляд суду першої інстанції.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, Вищий господарський суд України зазначив, що, відповідно до частини 3 статті 291 Господарського кодексу України, на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України та в порядку, встановленому статтею 188 Господарського кодексу України. Суд касаційної інстанції встановив, що стаття 783 Цивільного кодексу України, на яку посилався позивач в обгрунтування позовних вимог, встановлює вичерпний перелік підстав для розірвання договору найму на вимогу наймодавця, серед яких відсутні такі підстави, як невнесення орендної плати протягом трьох місяців підряд чи її несвоєчасне внесення або внесення не в повному обсязі. У зв'язку з цим, Вищий господарський суд України зазначив, що невиконання умов договору щодо внесення орендних платежів не могло бути підставою для розірвання договору в судовому порядку, оскільки частина 3 статті 783 та стаття 782 Цивільного кодексу України встановлюють для таких випадків право наймодавця на відмову від договору найму, що є різним правовим обгрунтуванням позовних вимог.
Відповідно до статті 11112 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Під час нового розгляду справи в суді першої інстанції позивач уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача за боргованість по орендній платі в розмірі 183505,93 грн., пеню за порушення господарських зобов'язань по орендній платі в розмірі 12106,82 грн., а також зобов'язати відповідача звільнити займане за договором оренди № 1 від 15.03.2002 року приміщення.
Рішенням господарського суду АР Крим від 14-15.08.2007 року у справі № 2-21/488.1-2007 у задоволенні позовних вимог Спеціалізованого санаторію ім. А.П.Чехова Міністерства охорони здоров'я України до товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний проект» про розірвання договору оренди № 1 від 15.03.2002 року відмовлено. В частині позовних вимог про стягнення боргу в сумі 23406,79 грн. та пені в розмірі 4388,38 грн. провадження у справі припинено.
В частині позовних вимог Спеціалізованого санаторію ім. А.П.Чехова Міністерства охорони здоров'я України до Фонду майна АР Крим у задоволенні позову також відмовлено.
При прийнятті рішення в частині відмови у позові про розірвання договору оренди № 1 від 15.03.2002 року, суд першої інстанції прийняв до уваги той факт, що стаття 782 Цивільного кодексу України передбачає право орендодавця, у разі невнесення орендарем орендної плати протягом трьох місяців підряд чи її несвоєчасне внесення або внесення не в повному обсязі, відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі. У даному випадку, позивач з підстав невнесення орендарем орендної плати вимагав розірвання договору оренди, що не відповідає положенням Цивільного та Господарського кодексів України.
При прийнятті рішення в частині припинення провадження у справі про стягнення боргу в сумі 23406,79 грн. та пені в розмірі 4388,38 грн., господарський суд АР Крим встановив, що, відповідно до вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити чи зменшити розмір позовних вимог. Наданим уточненням позивач вказав новий період виникнення заборгованості та нарахування пені та інші підстави вимог щодо звільнення спірного приміщення. Таким чином, було фактично змінено і предмет і під стави позову, що є новими позовними вимогами та в рамках даної справи не можуть розглядатись.
Не погодившись з рішенням господарського суду АР Крим, Спеціалізований санаторій ім. А.П.Чехова Міністерства охорони здоров'я України звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги полягають у неповному дослідженні судом першої інстанції обставин справи, наданні невірної оцінки листу № 185 від 04.11.2005 року, який позивач вважає пропозицією щодо дострокового розірвання договору оренди, а також у невірному застосуванні положень Закону України «Про оренду державного комунального майна».
Представник відповідача у судовому засіданні з доводами апеляційної скарги не погодився, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим.
З причини хвороби судді Заплава Л.М. та відрядження судді Ткаченка М.І., на підставі розпорядження першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду, у складі судової колегії були здійснені заміни на суддів Маслову З.Д. та Дугаренко О.В. У зв'язку з зайнятістю в іншому судовому процесі судді Маслової З.Д., у складі судової колегії також було здійснено заміну на суддю Антонову І.В.
Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, факт виконання вказівок, викладених у постанові касаційної інстанції від 17.10.2006 року, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Спеціалізованого санаторію ім. А.П.Чехова Міністерства охорони здоров'я України не підлягають задоволенню з наступних підстав.
15.03.2002 року між Санаторієм ім.А.П.Чехова МОЗ України (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Регіональний проект» (орендар) був укладений договір оренди державного майна № 1. Крім того, 15.03.2002 року та 01.09.2005 року сторонами було підписано додаткові угоди до договору № 1 від 15.03.2002 року.
Відповідно до умов договору, орендодавець передає, а орендар при ймає у строкове платне користування окремо індивідуально-визначене майно - будову корпусу № 1 санаторію ім.А.П.Чехова площею 1544,04 кв.м., розташованого за адресою: м. Ялта, вул. Халтуріна, 28 (з інфраструкту рою та інженерними комунікаціями). Метою оренди є організація рекреа ційного комплексу - пансіонату сімейного відпочинку.
15.07.2002 року сторонами договору було підписано акт прийому-передачі в оперативну оренду державного нерухомого майна, а саме: нежитлові примі щення корпусу № 1.
Пунктом 2.1. договору визначено, що орендар вступає у строкове пла тне користування майном у строк, визначений у договорі, але не раніше да ти підписання сторонами договору та акту приймання-передачі майна.
Відповідно до пункту 2.2. договору, передача майна в оренду не тя гне за собою виникнення у орендаря права власності на це майно. Власни ком майна залишається Орендодавець.
Згідно з пунктом 3.1 договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і по рядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої По становою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786 та складає за перший місяць оренди -6986,30 грн.
Пунктами 3.2. та 3.3 договору встановлено, що орендна плата за кожний на ступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Орендна плата перераховується на користь орендодавця на місяць уперед щомісячно, не пізніше 10 числа. Платіжні документи на перераху вання коштів Орендодавцю надаються Орендарю до установ банку до на ставання строку платежу.
Пунктом 10.1. договору оренди № 1 визначено, що договір укладений строком на десять ка лендарних років з моменту підписання. Дія договору припиняється у випадках: закінчення строку, на який він був укладений, викупу (приватизації) орендованого майна Орендарем, заги белі орендованого майна, банкрутства Орендаря, несвоєчасного внесення орендарем орендної плати протягом трьох місяців, достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду, в інших випадках, передбачених зако нодавством.
Відповідно до статті 783 Цивільного кодексу України, наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; най мач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок прове дення капітального ремонту був покладений на наймача.
При цьому, стаття 782 Цивільного кодексу України встановлює, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, як що наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
У даному випадку, правовим обгрунтуванням вимог про розірвання договору оренди з'явилась несплата відповіда чем орендної плати. Надаючи правову оцінку заявленим позовним вимогам в цій частині, судова колегія виходить з наступного.
Стаття 782 Цивільного кодексу України встановлює, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, як що наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
04.11.2005 року Санаторій ім.А.П.Чехова направив на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний проект» лист (том 1 а.с.161), яким інформував відповідача про те, що вважає договір розі рваним, посилаючись на порушення відповідачем умов договору, а саме: на явність заборгованості, не надання копії договору страхування орендованого майна, не внесення змін до договору відповідно до вимог Фонду державного майна України.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказаний лист позивача не є саме відмовою від договору відповідно до статті 782 Цивільного кодексу України, оскільки позивачем крім посилань на наявність заборгованості перелічені інші підстави, які передбачають можливість розірвання договору, але з дотриманням порядку розірвання договору, встановленого статтею 188 Господарсь кого кодексу України.
В постановах, прийнятих за розглядом аналогічних спорів, Вищий господарський суд України та Верховний Суд України наголошують на тому, що лише існування факту невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди, яке є грубим порушенням умов договору та норм чинного законодавства, у тому числі приписів Закону України «Про оренду державного та комунального майна», і тягне за собою право орендодавця (позивача) вимагати розірвання договору оренди, не звільняє позивача від обов'язку додержуватись порядку розірвання договорів, встановленого статтею 188 Господарського кодексу України.
Договір, який існує між Санаторієм ім. А.П. Чехова та ТОВ «Регіональний проект», є господарським договором, у зв'язку з чим позивач має дотримуватись вимог, встановлених Господарським кодексом України, а саме статей 291 та 188 щодо порядку дострокового розірвання договору оренди.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що лист позивача № 185 від 04.11.2005 року не являється саме пропозицією щодо дострокового розірвання договору оренди, оскільки такої пропозиції він не містить.
Таким чином, з боку позивача були відсутні пропозиції про дострокове розірвання договору оренди в порядку статті 188 Господарського кодексу України або повідомлення саме про відмову від договору найму у відповідності зі статтею 782 Цивільного кодексу України.
Крім того, претензіями від 20.10.2006 року та від 12.01.2007 року позивач запропонував відповідачеві розірвати договір.
Однак, відповідно до частини 3 статті 291 Господарського кодексу України, на вимогу однієї з сторін договір оренди може бути достроково розірваний з під став, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 Господарського кодексу України.
Оскільки позивачем порядок розірвання договору не дотримано, вимог про відмову від договору не заявлялось, судова колегія погоджується з висновком господарського суду АР Крим про те, що вимоги позивача щодо розірвання договору оренди на підставах, вказаних у позовній заяві, задоволенню не підлягають.
Судовою колегією також встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Регіональний проект» на момент направлення позову до суду мало заборгованість перед позивачем у сумі 23406,79 грн. Позивач, у зв'язку з тим, що заборгованість відповідачем погашена у позасудовому порядку, в судовому засіданні надав уточнені позовні ви моги та просив суд розірвати договір оренди № 1 від 15.03.2002 року та зо бов'язати відповідача звільнити займане майно. Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості у сумі, яка виникла станом на 12.12.2005 року, та пені підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсут ністю предмету спору.
19.07.2007 року позивач направив до суду уточнення позовних вимог відповідно до яких просить стягнути заборгова ність станом на вказану дату та пеню нараховану за період з 29.12.2006 р. по 29.05.2007 року.
Відповідно до вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити чи зменшити розмір позовних вимог.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що наданим уточненням позивач вказав новий період виникнення заборгованості та нарахування пені та інші підстави вимог щодо звільнення спірного приміщення. Таким чином, наданими уточненнями позивач змінив і предмет і під стави позову, що фактично є новими позовними вимогами. У зв'язку з цим, суд правомірно не прийняв до розгляду надані позивачем 19.07.2007 року уточ нення до позовної заяви.
Господарський суд АР Крим також вірно зазначив, що хоча другим відповідачем і зазначено Фонд майна АР Крим, фактично конкретних вимог до нього не заявлено, документально не підтверджен о, у зв'язку з чим, вони задоволенню не підлягають.
Позивач в апеляційній сказі посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Однак, жодних зауважень щодо того, в чому саме полягало порушення норм процесуального права, або неповне з'ясування обставин справи, які саме обставини судом не були досліджені, в апеляційній скарзі не міститься.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підствердження фактичними обставинами справи, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відповідність оскаржуваного рішення нормам матеріального та процесуального права та дотримання судом першої інстанції обов'язкових вказівок суду касаційної інстанції, у зв'язку з чим, підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 101, 103 п.1, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Спеціалізованого санаторію ім. А.П.Чехова Міністерства охорони здоров'я України залишити без задоволення, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14-15 серпня 2007 року у справі № 2-21/488.1-2007 залишити без змін.
Головуючий суддя О.А.Латинін
Судді І.В. Антонова
О.В. Дугаренко