Справа № 727/43/24
Провадження № 2/727/442/24
13 травня 2024 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді Смотрицького В.Г.
при секретарі Гончар В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальності «Вердикт Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович, Приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Скальський Андрій Іванович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
Встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на те, що 17.01.2022 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В.вчинено виконавчий напис за реєстровим номером №5900 за кредитним договором №AG3030529 від 24.04.2019 року, укладеним між ним та ТОВ «ФК «Дінеро», правонаступником якого є ТОВ «Вердикт Капітал» про стягнення з нього на користь відповідача грошових коштів у розмірі 14805 грн. 58 коп., та витрат по вчиненню виконавчого напису в розмірі 500 грн.
Вважав виконавчий напис від 17.01.2022 року таким, що не підлягає виконанню, оскільки при зверненні до приватного нотаріусу Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Т.ВТОВ «ФК «Дінеро»не було подано документів, які б підтверджували безспірність заборгованості.
Крім того, стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса може здійснюватись лише на підставі нотаріально посвідченого кредитного договору, однак такий договір нотаріусу не надавався.
А тому просив визнати виконавчий напис від 17.01.2022 року, зареєстрований в реєстрі за номером №5900, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В, таким, що не підлягає виконанню та стягнути з відповідача на його користь судові витрати.
Відповідно до ч. 4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з ч.1 ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачам строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження. Окрім того, відповідачам було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
Позивач в судове засідання не з'явився.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просив задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, та розглянути справу у його відсутність.
Представник відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Третя особа приватний нотаріус Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович в судове засідання не з'явився, про час та місце був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Третя особа приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Сакальський Андрій Іванович в судове засідання не з'явився, про час та місце був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 17.01.2022 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В. було вчинено виконавчий напис за реєстровим номером 5900 про стягнення з ОСОБА_1 не виплачені в строк грошові кошти за кредитним договором №AG3030529 від 24.04.2019 року, укладеним між ним та ТОВ «ФК «Дінеро», правонаступником якого є ТОВ «Вердикт Капітал».
Зазначеним виконавчим написом стягнуто заборгованість за період з 31.10.2019 року по 10.12.2021 року, яка складається із простроченої заборгованості за тілом кредиту 7000 грн., заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами та комісією 7805,58 грн., та витрат по вчиненню виконавчого напису в розмірі 500 грн. (а.с. 12).
За виконавчим написом приватним виконавцем виконавчого округу Чернівецької області Скальським А.І. 22.11.2023 року відкрито виконавче провадження №68647828 (а.с. 9-11).
Частиною 1 ст.39 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України. До інших актів законодавства України відноситься Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року №296/5.
Згідно з п.19 ч.1 ст.34 Закону України «Про нотаріат», нотаріуси вчиняють виконавчі написи.
Частиною 1 ст.87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Відповідно до ст.88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
В постанові Верховного Суду від 12.03.2020 року у справі №757/24703/18-ц зазначено, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може проводитися в безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже, не може бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.09.2021 року у справі №910/10374/17.
Згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 (далі - Перелік документів), для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з нотаріально посвідчених договорів, що передбачають сплату грошових сум, додаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Як встановлено судом, укладений між позивачем та ТОВ «ФК «Дінеро» кредитний договір №AG3030529 від 24.04.2019 року (а.с. 51-54), який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, а тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недоотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Таким чином, з урахуванням приписів ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, ст.ст.50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусомвиконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне в стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.04.2019 року по справі №201/11696/16-ц.
Відповідно до положень ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформованої в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29.
За таких обставин, інші доводи учасників справи не стосуються предмету доказування в межах спірних правовідносин.
Таким чином, враховуючи вищевикладене та оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку, що необхідно визнати виконавчий напис від 17.01.2022 року, зареєстрований в реєстрі за номером №5900, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В. про стягнення з позивача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №AG 3030529 від 24.04.2019 року на користь ТОВ «ФК «Дінеро», правонаступником якого є ТОВ «Вердикт Капітал» таким, що не підлягає виконанню, задовольнивши позовні вимоги, оскільки вищезазначений виконавчий напис не відповідає вимогам законодавства України, зокрема ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. за №1172 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, оскільки вчинений на не передбаченому Переліком борговому документі - кредитному договорі, який нотаріально не посвідчений.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» на користь позивача необхідно стягнути понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1073.60 грн., що підтверджується квитанцією (а.с.1).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 34, 39, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 19, 76, 81, 141, 247, 259, 263, 265, 268, 273, 274, 280-289 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов задовольнити.
Визнати виконавчий напис від 17.01.2022 року, зареєстрований в реєстрі за номером №5900, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В. про стягнення з позивача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №AG 3030529 від 24.04.2019 року на користь ТОВ «ФК «Дінеро», правонаступником якого є ТОВ «Вердикт Капітал», таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з ТОВ «Вердикт Капітал»на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1073 (одну тисячу сімдесят три) гривні 60 копійок.
Апеляційна скарга може бути подана протягом 30 днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя: