П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
10 травня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/10635/23
Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т.О.
Місце та час укладення судового рішення «--:--», м. Миколаїв
Повний текст судового рішення складений 08.12.2023р.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Єщенка О.В., Яковлєва О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, -
23.08.2023р. фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови №018011 від 22.05.2023 про накладення адміністративно-господарського штрафу у розмірі 8500грн., за порушення абз.14 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% при перевезенні вантажу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки відповідача про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт при наданні послуг з перевезення вантажу є передчасними та необґрунтованими, а прийнята постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу є протиправною. Так, підприємцем перевозився сипучий вантаж, який не може бути сталим та незмінним у русі, відсутність методики зважування значно впливає на процес зважування, після перевірки рух транспортного засобу не був обмежений, позивач не отримував повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, транспортний засіб є контейнеровозом, який не може вважатись великоваговим.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.12.2023р. відмовлено у задоволенні позову, оскільки оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу прийнята за наявності доказів порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування обставин справи, невідповідності висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, внаслідок чого просить рішення суду скасувати та прийняти нове про задоволення позовних вимог.
Апелянт посилається на відсутність правових підстав для застосування штрафу передбаченого абз.14 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу, а подільного вантажу), оскільки ним перевозився сипучий вантаж, який не може бути сталим та незмінним у русі, та відсутність методики зважування значно впливає на процес зважування. Крім того, при проведенні габаритно-вагового контролю застосовано обладнання, яке не відповідає вимогам законодавства.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний №346172 від 08.02.2023 встановлено, що транспортний засіб Рено НОМЕР_1 , що належить позивачу, перевозив вантаж з порушенням вагових норм при здійсненні вантажних перевезень, про що свідчить ТТН від 08.02.2023, а саме вага строєної вісі 26020т.
Акт від 08.02.2023 про результати здійснення ГВК свідчить, що повна маса транспортного засобу складає 42060т.
Акт про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів свідчить, що строєна вісь складає 26020т, загальна маса 42060т.
Постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ018011 від 22.05.2023 до позивача застосований господарсько-адміністративний штраф в сумі 8500грн. за порушення абз.14 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Не погоджуючись з постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності позовних вимог виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.29 Закону України «Про дорожній рух» до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль. З метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення.
Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015р. №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека).
Відповідно до п.1 Положення №103 Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Згідно п.п.1 п.4 Положення №103 основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.
Підпунктами 15 та 27 п.5 Положення №103 визначено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
Отже, проведення габаритно-вагового контролю транспортних засобів належить до повноважень Південного міжрегіонального управління Укртрасбезпеки.
Відповідно до ст.ст. 4 і 29 Закону України «Про дорожній рух», ст.33 Закону України «Про автомобільні дороги» Кабінет Міністрів України постановою від 27.06.2007р. №879 затвердив Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок №879).
За змістом п.2 Порядку №879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у п.22.5 Правил дорожнього руху. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.
Вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Вимірювальне і зважувальне обладнання - технічні засоби, які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів і мають нормовані метрологічні характеристики.
Місце здійснення габаритно-вагового контролю - є спеціально облаштоване місце розташування стаціонарних або пересувних пунктів габаритно-вагового контролю.
Згідно п.3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Відповідно до п.18 Порядку №879 за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.
При цьому, пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306, визначено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6м, за висотою від поверхні дороги - 4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35м),за довжиною - 22м (для маршрутних транспортних засобів - 25м), фактичну масу понад 40т (для контейнеровозів - понад 44т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46т), навантаження на одиночну вісь - 11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5т), здвоєні осі - 16т, строєні - 22т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11т, здвоєні осі - 18т, строєні - 24т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2м.
Як вбачається з матеріалів справи, 08.02.2023р. працівниками Укртрасбезпеки проведено перевірку та ваговий контроль транспортного засобу Рено, державний номер НОМЕР_1 , що належить позивачу, за результатом чого складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом №346172.
Вищезазначеним актом встановлено порушення позивачем абз.14 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.
Згідно акту від 08.02.2023р. №0060399 за результатом проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу встановлено перевезення вантажу із перевищенням допустимих навантажень; загальна маса транспортного засобу фактично 42,060т при нормативно допустимій нормі - 42т, навантаження на осі, тон: 1) 6,060т при нормативно допустимій 11,5т; 2) 9,980т при нормативно допустимій 11,5т; 3) 26,020т при нормативно допустимій 24т./а.с.15/
Таким чином, за результатами габаритно-вагового контролю транспортних засобів позивача встановлено перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад від 5% до 10% при перевезенні вантажу (кукуруза) без відповідного дозволу.
Судом в процесі розгляду справи встановлено, що на позивача накладено адміністративно господарський штраф саме за перевищення навантаження на строєну вісь.
Згідно із п.1 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006р. №1567 (далі - Порядок №1567) цей Порядок визначає, процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.
Відповідно до п.20 Порядку №1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
Відповідно до п.25 Порядку №1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Відповідно до п.26 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
Пунктом 27 Порядку №1567 визначено, що у разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав, керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Пунктом 31 Порядку №1567 визначено, що за результатами розгляду справи про порушення керівник органу державного контролю або його заступник за наявності підстав виносить припис щодо усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт.
Так, акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 08.02.2023р. містить підпис водія автомобілю ОСОБА_2 , який був згодний з встановленим порушенням, що свідчить про наявність підстав для розгляду справи без участі позивача.
Згідно абз.14 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 5%, але не більше 10% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи виявлення перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% при перевезенні транспортним засобом позивача вантажу без відповідного дозволу, постанова Укртрасбезпеки від 22.05.2023р. №ПШ018011 є правомірною.
Разом з тим, складені відповідачем документи не містять інформації щодо проведення повірки вимірювальною технікою-вагами, якими здійснювався габаритно-ваговий контроль, оскільки вищезазначені документи, складаються за встановленою формою, та не містять обов'язкових реквізитів щодо сертифікації вагів.
Слід зазначити, що на момент виникнення спірних правовідносин, відсутня затверджена Мінекономрозвитком методика виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі, якою мали б керуватися органи Укртрансбезпеки під час проведення габаритно-вагового контролю.
Водночас, оскільки за змістом статей 4 і 29 Закону України № 3353-ХІІ, статті 33 Закону № 2862-IV визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком №879, яким керувався відповідач, суд вважає, що відповідачем правомірно проведений габаритно-ваговий контроль транспортного засобу.
Наведене узгоджується з нормативним регулюванням, а саме скасування постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 671 пункту 19 Порядку № 879, в якій було вказано про те, що під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку, а пунктом 2 Порядку №879, на який посилається позивач, надаються тільки визначення понять застосованих у Порядку.
Крім того, наказом Міністерства транспорту України від 14.01.1997 №363 «Про затвердження правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» визначено поняття н/причеп-контейнеровоз, який є транспортним засобом спеціалізованого призначення, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій-контейнерів. Забороняється перевозити в універсальних контейнерах вантажі, які швидко псуються, сипучі вантажі без тари, вибухові, займисті, їдкі та отруйні речовини, смердючі вантажі та ті, які забруднюють стіни і підлогу контейнера, а також вантажі, які не можуть бути завантажені в контейнер або вивантажені з нього без застосування вантажно-розвантажувальних механізмів. ( п.17.2 Наказу).
Таким чином, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, розглянув справу з дотриманням норм матеріального, процесуального права, а тому в порядку ст.316 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2023 року залишити без змін.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 .
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Суддя-доповідач А.В. Крусян
Судді О.В. Єщенко О.В. Яковлєв