9 травня 2024 року
м. Київ
справа № 761/20849/22
провадження № 51-1835 ск 24
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
перевіривши матеріали провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 4 жовтня 2022 року та Київського апеляційного суду від 5 січня 2024 року,
установила:
ОСОБА_4 зверталася з касаційною скаргою про перевірку вказаних судових рішень у касаційному порядку. Подану скаргу через її невідповідність ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) ухвалою Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - Суд) від 8 квітня 2024 року було залишено без руху і надано строк для усунення недоліків. У рішенні Суду також було зазначено, у чому саме полягали допущені недоліки скарги, і роз'яснено, що у разі невиконання вимог згаданої норми права в установлений строк касаційна скарга повертається особі, яка її подала.
У межах наданого строку ОСОБА_4 повторно звернулась до Суду. Однак, подаючи заяву на виконання ухвали від 8 квітня 2024 року, її авторка знову не додержала вимог ст. 427 КПК.
Ураховуючи приписи п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК, колегія суддів вважає, що нове звернення та скаргу необхідно повернути особі, яка їх подала, з огляду на таке.
Згідно з положеннями ст. 129 Конституції України насамперед забезпечується право на апеляційне оскарження судового рішення, а право на касаційне оскарження - у визначених законом випадках та порядку.
Беручи до уваги правила ст. 433 КПК, у юридичному аспекті касаційна скарга - це документ, який перевіряється і розглядається Судом із урахуванням викладеної особою позиції та її правового обґрунтування, що впливає на остаточне рішення за результатами касаційного провадження. Саме тому законодавець установив до форми та змісту скарги конкретні вимоги, наслідком недодержання яких є її повернення.
Як убачається зі звернення ОСОБА_4 , замість нової касаційної скарги вона подала заяву про усунення недоліків попередньої скарги. Проте такої форми звернення законом не передбачено, адже це унеможливлює реалізацію положень статей 428, 430 КПК. У силу законодавчих приписів касаційне провадження відкривається виключно за касаційною скаргою, її копія (а не тієї, яку було залишено без руху) надсилається іншим учасникам судового провадження, а надалі саме за новою скаргою здійснюється процедура перегляду і приймається остаточне рішення.
Зазначену заяву ОСОБА_4 не можна сприймати як касаційну скаргу, оскільки у ній усупереч п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК немає вимоги, сформульованої відповідно до ст. 436 цього Кодексу, котрою регламентовано повноваження Суду за наслідками розгляду скарги. Натомість у зверненні міститься прохання відкрити касаційне провадження за попередньою скаргою, котру через недоліки було залишено без руху.
За відсутності у новому зверненні (заяві) належно сформульованої конкретної вимогиСуд позбавлений можливості визначити межі касаційного перегляду та його предмет, а учасники судового провадження - скористатися процесуальним правом подати заперечення (ст. 431 КПК) та висловити свою позицію.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 429 КПК передбачено повернення касаційної скарги, якщо особа не усунула в установлений строк недоліків касаційної скарги, яку було залишено без руху. А отже, на підставі цієї норми процесуального права касаційну скаргу з заявою належить повернути їх авторці.
Таке рішення узгоджується з практикою Суду (наприклад, ухвали від 21 грудня 2023 року, 22 лютого 2024 року, справи № 201/3640/23, № 514/1622/19 відповідно).
Разом із цим повернення скарги та заяви не перешкоджає новому зверненню до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому КПК.
Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429, колегія суддів
постановила:
Касаційну скаргу із заявою ОСОБА_4 на ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 4 жовтня 2022 року та Київського апеляційного суду від 5 січня 2024 року разом з усіма доданими до них матеріалами повернути особі, яка їх подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_5