8 травня 2024 року
м. Київ
справа № 344/10749/22
провадження № 51-4906 ск 23
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
перевіривши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 4 серпня 2023 року та ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 5 березня 2024 року,
установила:
У касаційній скарзі порушується питання про перегляд указаних судових рішень у касаційному порядку.
Перевіривши подану касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що при зверненні не було додержано положень пунктів 4, 5 ч. 2, ч. 3 цієї статті.
Згідно з положеннями закону в касаційній скарзі має бути зазначено правове обґрунтування заявлених вимог, адже суд касаційної інстанції (далі - Суд) є судом права, а не факту і уповноважений скасувати чи змінити оспорювані рішення на підставах, передбачених ч. 1 ст. 438 КПК. Тому, заперечуючи законність судових рішень, особа має конкретно вказати, у чому полягають допущені, на її думку, істотні порушення норм права. При цьому також слід урахувати, що в силу ст. 433 КПК Суд не досліджує доказів, не вирішує питання про їх достовірність, не перевіряє повноти розгляду та висновків щодо фактичних обставин кримінального провадження, а при здійсненні касаційного провадження виходить з обставин, установлених судами попередніх інстанцій.
На такі законодавчі правила не було зважено при зверненні до Суду.
За змістом поданої скарги, у ній її авторка заперечує обґрунтованість засудження ОСОБА_5 . Однак, не погоджуючись із обвинувальним вироком, скаржниця не наводить обґрунтування його незаконності з огляду на положення статей 84-87, 94, 370 КПК у їх взаємозв'язку та встановлені у кримінальному провадженні факти. Замість цього суть аргументів захисника зводиться до цитування окремих статей указаного Кодексу, надання своєї оцінки доказам та твердження про безпідставне визнання засудженого винуватим у вчиненні інкримінованого суспільно небезпечного діяння. Водночас у касаційній скарзі ставиться під сумнів достовірність певних показань, що не належить до предмету перевірки Суду.
Крім того, попри те, що вирок переглядався в порядку апеляційної процедури, скаржницею не зазначено у чому саме полягає незаконність ухвали й не обґрунтовано в аспекті статей 404, 412 КПК допущення судом апеляційної інстанції таких порушень норм права, які тягнуть за собою обов'язкове скасування рішення цього суду.
Також, наполягаючи на закритті кримінального провадження, захисник не вказує правову підставу для прийняття такого рішення судом касаційної інстанції.
Отже, у касаційній скарзі не викладено у розрізі норм матеріального та процесуального права обґрунтування заявлених вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 427 КПК, якщо особа не бажає брати участі у касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі. Проте подана касаційна скарга не містить жодних застережень щодо цієї обставини.
Недодержання ст. 427 КПК перешкоджає відкриттю касаційного провадження.
Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу залишити скаргу без руху й установити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, колегія суддів
постановила:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 4 серпня 2023 року та ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 5 березня 2024 року залишити безруху і встановити строк для усунення недоліків упродовж п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_6