09 травня 2024 року
м. Київ
справа № 333/883/18
провадження № 51-2395 ск 24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні на вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 29 серпня 2023 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 05 лютого 2024 року щодо ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
Суть питання та встановлені судом обставини
Вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 29 серпня 2023 року: ОСОБА_4 виправдано за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 199 КК України, за епізодом щодо ОСОБА_8 , у зв'язку з недоведеністю його участі у вчиненні вказаного правопорушення. Цим же вироком ОСОБА_4 засуджено за ч. 2 ст. 199 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією всього особистого майна. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27 серпня 2014 року та визначено ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 1 місяць з конфіскацією всього особистого майна;
ОСОБА_5 виправдано за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 199 КК України та ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 199 КК України (за епізодами щодо ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ), у зв'язку з недоведеністю його участі у вчиненні вказаних правопорушень. Цим же вироком ОСОБА_5 засуджено за ч. 2 ст. 199 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією всього особистого майна.
ОСОБА_6 засуджено до покарання за: ч. 1 ст. 309 КК України - у виді обмеження волі на строк 1 рік; ч. 4 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 років; ч. 1 ст. 199 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців. На підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 КК України звільнено його від відбування покарання за ч. 1 ст. 309 КК України. Відповідно до ч. 1 ст. 70 цього Кодексу за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Запорізького районного суду Запорізької області від 03 липня 2023 року, більш суворим, призначеним за цим вироком, ОСОБА_6 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців;
ОСОБА_7 виправдано за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 199 КК України, ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 199 КК України, у зв'язку з недоведеністю в її діяннях складу вказаних кримінальних правопорушень.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 05 лютого 2024 року вирок першої інстанції залишено без зміни.
Прокурор звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій не погоджується з вказаними судовими рішеннями, просить їх скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Мотиви Суду
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК України,
суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог п. 4 ч. 2 та ч. 6 цієї статті.
Згідно зі ст. 427 цього Кодексу в касаційній скарзі, серед іншого, зазначається обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень. Крім того, до касаційної скарги додаються її копії з додатками в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження.
Відповідно до ст. 438 КПК України підставами для зміни або скасування судових рішень судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання
про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати конкретні порушення закону, що є підставою для їх зміни
чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи. Кожна
із зазначених підстав скасування чи зміни судових рішень є самостійною та потребує зазначення доводів із їх належним обґрунтуванням.
Так, коли сторона вимагає скасування або зміни судового рішення, посилаючись
на порушення, допущене під час кримінального провадження, вона має обґрунтувати не лише наявність такого порушення, але й надати доводи тому, як воно істотно позначилося на можливостях сторони відстоювати свою позицію у справі. Для цього сторона має продемонструвати, що вона під час кримінального провадження вжила заходів у межах процесуальних можливостей, наданих їй кримінальним процесуальним законодавством, для виправлення ситуації, що склалася внаслідок стверджуваного порушення.
Однак, всупереч вищевказаному прокурор у касаційній скарзі, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, не наводить обґрунтування допущення судами таких порушень, які в силу ст. 412 КПК України є істотними і тягнуть за собою скасування оскаржених вироку і ухвали на підставі, передбаченій п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України.
Не містить касаційна скарга і вмотивованих доводів на підтвердження позиції прокурора щодо неправильного застосування судами закону України про кримінальну відповідальність, як підстави, передбаченої для скасування вказаних рішень, з урахуванням положень ст. 413 цього Кодексу.
Крім цього, прокурор, вказуючи на невідповідність ухвали апеляційного суду вимогам ст. 419 КПК України, не зазначає чітко, які саме доводи його апеляційної скарги суд апеляційної інстанції не перевірив та на які з них не надав відповіді у цьому судовому рішенні.
Також прокурором в порушення вимог ч. 6 ст. 427 КПК України не долучено копій оскаржених вироку Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 29 серпня 2023 року та ухвали Запорізького апеляційного суду від 05 лютого 2024 року, як доданих до касаційної скарги додатків, у кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження.
Відповідно до ст. 429 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
Колегія суддів звертає увагу, що недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження стосувалися змістовної частини скарги, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо всупереч вимогам КПК України не додано усіх документів, які мають подаватися разом з касаційною скаргою.
Ураховуючи викладене, керуючись ст. 429 КПК України, колегія суддів вважає
за необхідне залишити скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків.
З цих підстав Суд постановив:
Касаційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні на вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 29 серпня 2023 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 05 лютого 2024 року щодо ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків
-десять днів із дня отримання копії цієї ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_13