10 травня 2024 року
м. Київ
справа № 201/3838/23
провадження № 61-6332ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Самуха Анна Олександрівна, на рішення Жовтневого районного суду
міста Дніпропетровська від 16 листопада 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 січня 2024 року у справі за позовом виконувача обов'язки керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпро в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про зобов'язання повернути самовільно зайняту земельну ділянку, відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,
У березні 2023 року виконувач обов'язків керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпро в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про зобов'язання повернути самовільно зайняту земельну ділянку, відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 16 листопада
2023 року позовні вимоги виконувача обов'язки керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпро в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради задоволено. Зобов'язано ОСОБА_1 звільнити та повернути територіальній громаді міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради самовільно зайняту земельну ділянку комунальної власності площею 0,2260 га, яка знаходиться у районі будинку АДРЕСА_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 у дохід бюджету територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради шкоду, спричинену внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки комунальної власності площею 0,2260 га, за вказаною адресою, в сумі 227 311,14 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 30 січня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.Рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 16 листопада 2023року залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 01 квітня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного судуміста Дніпропетровська від 16 листопада 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 січня 2024 року визнано неподаною та повернуто заявниці.
Ухвалою Верховного Суду від 22 квітня 2024 року касаційну скаргуОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 16 листопада 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 січня 2024 року повернуто заявниці.
У касаційній скарзі, поданій 29 квітня 2024 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Самуха А. О., просить скасувати рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 16 листопада2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 січня 2024 року, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог та закриття провадження у справі.
ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Самуха А. О., порушено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарженнясудового рішенняз посиланням на те, щоу березні 2024 рокунею було вперше подано касаційну скаргу
на оскаржувані судові рішення, яку ухвалою Верховного Суду від 01 квітня
2024 року повернуто, вдруге було подано касаційну скаргу на оскаржувані судові рішення, яку ухвалою Верховного Суду від 22 квітня 2024 року повернуто.
Врахувавши наведені ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Самуха А. О., обставини, колегія суддів дійшла висновку, що причини пропуску процесуального строку слід визнати поважними. Клопотання ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Самуха А. О., підлягає задоволенню, а строк на касаційне оскарження - поновленню на підставі частини другої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно із статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним.
Застосування передбаченого законодавством вартісного порогу для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості.
Обмеження доступу до Верховного Суду охоплюється загальновизнаною легітимною метою встановленого законодавством вартісного порогу для скарг, що подаються на розгляд суду касаційної інстанції, яка полягає в тому, щоб забезпечувати розгляд у Верховному Суді, з огляду на саму суть його функцій, лише справ необхідного рівня значущості.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України.
Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах (справах незначної складності) та справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов'язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності й визначеності у цивільних правовідносинах.
Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 дійшов висновку, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, який встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт2 частини третьої статті 389 Кодексу містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.
Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи та переоцінки доказів, яким було надано належну оцінку судами попередніх інстанцій.
Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені в цій справі щодо зобов'язання повернути самовільно зайняту земельну ділянку та відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням у розмірі 227 311,14 грн.
В ухвалі Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 31 березня 2023 року про прийняття позовної заяви до розгляду і відкриття провадження у цій справі зазначено, що справа є малозначною та підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.Отже, справа визнана судом першої інстанції малозначною.
Ця справа не є справою з ціною позову, яка перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (250 х 3 028 грн = 757 000 грн), і не є справою, яка підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження, виключний перелік яких передбачений частиною четвертою статті 274 ЦПК України.
Судові рішення у цій справі за загальним правилом не підлягають касаційному оскарженню. Норми процесуального закону, якими врегульовано процедуру доступу до суду касаційної інстанції, слід визнати такими, що відповідають критеріям правової визначеності та передбачуваності.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Самуха А. О., зазначає, що ця справа має виняткове значення для заявниці,а також, що вона позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішеннями, при розгляді іншої справи.
Верховний Суд, взявши до уваги ціну й предмет позову, складність справи, встановлені судами обставини (зокрема преюдиційні обставини, встановлені, у кримінальній справі №201/6176/20 (провадження (№1-кп/201/228/2022), оцінивши доводи касаційної скарги, які значною мірою стосуються переоцінки доказів у справі, вважає, що наведені заявницею аргументи не свідчать про наявність підстав для перегляду у касаційному порядку судових рішень у цій справі.
Посилання заявника на підпункт б) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України слід визнати необґрунтованими.
Питання щодо переоцінка доказів та встановлення обставин знаходяться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи та переоцінки доказів, яким було надано належну оцінку судами попередніх інстанцій.
Доводи касаційної скарги про те, що норма, відповідно до якої суд першої інстанції визнав справу малозначною, визнана Рішенням Конституційним Судом України від 22 листопада 2023 року№ 10-р(ІІ)/2023 неконституційною, відхиляються. Суд касаційної інстанції погоджується, що ця справа, в якій фактично заявлені вимоги про застосування наслідків вчинення кримінального правопорушення (кримінальне провадження закрито у зв'язку із закінченням строків давності), є справою незначної складності.
Отже, випадків, за наявності яких судові рішення підлягають касаційному оскарженню, не встановлено Верховним Судом.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Самуха А. О., подала касаційну скаргу на судові рішення, що згідно з положеннями ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною другою статті 390, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
КлопотанняОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Самуха Анна Олександрівна, про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Жовтневого районного судуміста Дніпропетровська від 16 листопада 2023 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 30 січня 2024 року.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Самуха Анна Олександрівна, на рішення Жовтневого районного судуміста Дніпропетровська від 16 листопада 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 січня 2024 року у справі за позовом виконувача обов'язки керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпро в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про зобов'язання повернути самовільно зайняту земельну ділянку, відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Синельников
О. М. Осіян
В. В. Шипович