09 травня 2024 року
м. Київ
справа № 14-7238/2009
провадження № 61-6085ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Центрального районного суду міста Миколаєва від 30 січня 2024 року
та постанову Миколаївського апеляційного суду від 20 березня 2024 року
у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державних виконавців Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Одеса) щодо скасування арешту майна,
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність державних виконавців Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Одеса) щодо скасування арешту майна.
Центральний районний суд міста Миколаєва ухвалою від 30 січня 2024 року
у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовив.
Миколаївський апеляційний суд постановою від 20 березня 2024 року ухвалу Центрального районного суду міста Миколаєва від 30 січня 2024 року залишив без змін.
У квітні 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1 на ухвалу Центрального районного суду міста Миколаєва
від 30 січня 2024 року та постанову Миколаївського апеляційного суду
від 20 березня 2024 року.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої
статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 травня 2018 року у справі № 915/955/15 (провадження № 12-66гс18) виснувала, що перелік заяв і скарг, за подання яких не справляється судовий збір, наведений у частині другій статті 3 Закону України «Про судовий збір», і в цьому переліку відсутні скарги щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів (посадових осіб) державної виконавчої служби. Водночас, у частині другій статті 4 наведеного Закону не встановлено ставки судового збору за подання скарг на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, проте визначено ставку судового збору за подання апеляційної і касаційної скарг на всі судові рішення без винятків.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду
у постанові від 20 червня 2018 року у справі № 752/7347/16-ц (провадження № 61-10168сво18) дійшов висновку, що якщо за подання скарги на дії державного виконавця до суду першої інстанції законом не встановлено для заявника обов'язок сплачувати судовий збір, то в разі оскарження заінтересованою особою постановленого судом першої інстанції судового рішення за результатами розгляду зазначеної скарги судовий збір справляється на загальних підставах, встановлених у підпункті 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Також частина друга статті 3 та стаття 5 Закону України «Про судовий збір» не передбачають звільнення від сплати судового збору чи пільги зі справляння судового збору за звернення з апеляційною чи касаційною скаргою на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Такий об'єкт справляння судового збору у зазначених нормах відсутній.
Зазначені положення поширюються на подання апеляційних і касаційних скарг на усі, без винятку, ухвали суду, які підлягають оскарженню, та рішення за наслідками їх перегляду, незалежно від того, чи передбачено Законом України «Про судовий збір» справляння судового збору за подання тих заяв до суду першої інстанції, за результатами розгляду яких постановлено відповідні ухвали.
Підпунктом 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що ставка судового збору за подання до суду касаційної скарги на ухвалу суду, яка подана фізичною особою, становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028 грн х 0,2 = 605,60 грн).
Отже, ОСОБА_1 слід сплатити суму судового збору у розмірі 605,60 грн, за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, який має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів ? ГУК у місті Києві/Печерський район/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; призначення платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Центрального районного суду міста Миколаєва від 30 січня 2024 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 20 березня 2024 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. М. Фаловська