09 травня 2024 року
м. Київ
справа № 750/14115/18
провадження № 61-5853 ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26 січня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», Центрального відділу Державної виконавчої служби у м. Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання поруки припиненою, скасування постанови та припинення виконавчих дій,
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 26 січня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 20 грудня 2023 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26 січня 2022 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про скасування постанови та припинення виконавчих дій скасовано та ухвалено нове в цій частині про закриття провадження у справі. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
До Верховного Суду 22 квітня 2024 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на вказані судові рішенняпісля закінчення строку на касаційне оскарження, у якій просила їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Згідно з положеннями частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Щодо пропуску строку на касаційне оскарження
Відповідно до частин першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 390 ЦПК України, строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Частиною першою статті 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Як на підставу пропущення строку заявник посилається на те, що строк пропущений з поважних причин, оскільки її представник, який офіційно представляв її інтереси в суді апеляційної інстанції на підставі нотаріально завіреної довіреності, брав участь в бойових діях на Донбасі як військовослужбовець Збройних Сил України, що підтверджується довідкою від 29 лютого 2024 року № 1511/130, та не зміг у визначені законом строки подати касаційну скаргу. Зазначає, що її первісну касаційну скаргу повернуто ухвалою Верховного Суду від 19 березня 2024 року, яку отримала 02 квітня 2024 року.
Наведені заявником причини пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення не можна визнати поважними з огляду на таке.
Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, суд має виходити з того, що підстави пропуску строків можуть бути визнані поважними лише у тому випадку, якщо таке недотримання строків касаційного оскарження було зумовлене діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції, а так само наявністю інших об'єктивних перешкод, що безумовно перешкоджали своєчасному зверненню з такою скаргою.
Водночас особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно строків подання, форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо доведення поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, що є проявом добросовісного користування процесуальними правами.
Як вбачається із касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, апеляційну скаргу було подано саме ОСОБА_1 . Даних про те, що суд апеляційної інстанції всупереч вимог статті 272 ЦПК України надіслав копію оскаржуваної постанови заявник не надала.
Повний текст постанови Київського апеляційного суду від 20 грудня 2023 року складений 21 грудня 2023 року та оприлюднений в Єдиному державному реєстрі судових рішень 27 грудня 2023 року, касаційна скарга подана 22 квітня2024 року, тобто після спливу чотирьох місяців з дня складення повного судового рішення.
Судуне надано логічного пояснення, які об'єктивні перешкоди заважали заявникуознайомитись із оскаржуваною постановою в суді або із Єдиного державного реєстру судових рішень, починаючи з 27 грудня 2023 року та звернутись із касаційною скаргою в строки визначені ЦПК України.
Перебування представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в період з 06 серпня 2024 року по 10 лютого 2024 року на бойових завданнях не може вважатися поважною причиною пропуску строку для подання касаційної скарги, оскільки Верховний Суд в ухвалі від 19 березня 2024 року надав оцінку повноваженням представника, який не є адвокатом.
Отже, наведені в клопотанні підстави поновлення процесуального строку не можна вважати поважними, оскільки вони не є такими, що об'єктивно унеможливили дотримання строків на подачу касаційної скарги, передбачених ЦПК України.
Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 3 квітня 2008 року).
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин, на підставі частини третьої статті 393 ЦПК України касаційну скаргу слід залишити без руху та роз'яснити заявнику про необхідність надання доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку або навести інші підстави для поновлення строку та надати відповідні докази.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
Визнати підстави для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26 січня 2022 року та постанови Київського апеляційного суду від 20 грудня 2023 року неповажними.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26 січня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 грудня 2023 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Білоконь