06 травня 2024 року
м. Київ
справа № 712/5545/23
провадження № 61-5496ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,
розглянув касаційну скаргу Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 січня 2024 року
та постанову Черкаського апеляційного суду від 03 квітня 2024 року у справі
за позовом ОСОБА_1 до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про розірвання договору купівлі-продажу,
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про розірвання договору купівлі-продажу.
На обґрунтування позовних вимог зазначав, що він брав участь у електронних торгах з реалізації автомобіля марки «УАЗ 3303-01», 1987 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі (кузов) № НОМЕР_2 , по лоту 489944, з таким описом: «Вантажний автомобіль, марки УАЗ, модель: 3303-01, категорія: ВАНТАЖНИЙ, колір: ЗЕЛЕНИЙ, рік виробництва: 1987, номер шасі НОМЕР_2 , державний номерний знак: НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 , номер двигуна: НОМЕР_3 , тип КТЗ: платформа, кузов: грузова платформа, пробіг ТЗ - 21 048 км. Транспортний засіб має численні корозійні пошкодження кузова в цілому, пошкоджена оббивка салону та сидінь. Відсутнє лобове скло. Ключі відсутні. Мотор КТЗ знятий та знаходиться в кузові. Технічний паспорт - наявний».
З описом та характеристиками автомобіля він ознайомлювався на сайті
ДП «Сетам», оскільки відповідно до Порядку реалізації арештованого майна (далі - Порядок), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року
за № 1301/29431, реальний стан автомобіля та комплектність повинні збігатися
з описом на 100 %.
25 серпня 2021 року він став переможцем в електронних торгах, які оформлені протоколом проведення електронних торгів № 551365 за лотом № 489944;
за актом про проведення електронних торгів від 06 вересня 2021 року, складеним старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Постоєнком М. В., ним сплачено кошти в сумі 13 680 грн.
10 вересня 2021 року ним отримано акт про проведення електронних торгів.
Вказував, що 16 вересня 2021 року він прибув до Черкаської філії ДП «СЕТАМ»
за адресою: м. Черкаси, вул. Чигиринська, 66, де виявив, що відсутній № шасі
на рамі транспортного засобу, на верхній петлі дверей зі сторони водія № шасі іншого транспортного засобу, який не співпадає з номером НОМЕР_2 , № УАЗ 3303-01, який закріплений під козирком зі сторони пасажира, з явним кустарним виробництвом та закріплений не заводським кріпленням. Відсутній радіатор, патрубки, акумулятор, решітка радіатора, вихлопна труба, кріплення коробки передач та роздавальної коробки до рами автомобіля, коробка передач
та роздавальної коробки розукомплектовані та від іншого автомобіля. конструкційна не може встановлюватися на УАЗ 3303-01, шини потріскані
та зношені на 100 %, відсутній диск на запасному колесі, 1 карданний вал, годинник
із панелі приладів, кріплення двигуна до рами автомобіля, генератор та кріплення до нього, номер на двигуні не знайдено для ідентифікації. Розукомплектування підтверджується актом приймання-передачі арештованого майна на зберігання
від ДВС до Черкаської філії ДП «СЕТАМ».
Працівники Черкаської філії ДП «СЕТАМ» повідомили, що всі недоліки перелічені
в акті приймання-передачі, та зазначили, що їм не відомо, з яких причин Центральним відділом державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не вказано
це в документах та під час оформлення заяви на реалізацію на прилюдних торгах
у ДП «СЕТАМ».
Оскільки транспортний засіб знаходився з візуально підробленими та знищеними номерами, ОСОБА_1 здійснено дзвінок на № 102. Після приїзду працівників поліції ними прийнято рішення про приїзд слідчо-оперативної групи на місце події.
Слідчо-оперативною групою оглянуто транспортний засіб, де підтверджено,
що відсутній номер на рамі транспортного засобу, на петлі дверей,
де він дублюється, № (vin) номер іншого транспортного засобу, а також зафіксовано про те, що табличка можливо встановлена кустарним способом
над козирком у кабіні автомобіля.
Відділом поліції у м. Черкаси за заявою позивача внесено відомості
до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 12021255330001647
та призначено експертизу транспортному засобу.
28 квітня 2023 року він звернувся до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про розірвання договору купівлі-продажу автомобіля.
01 червня 2023 року отримав відмову Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у розірванні договору купівлі-продажу спірного автомобіля
та поверненні коштів.
ОСОБА_1 зазначав, що він та Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) знаходилися у договірних стосунках як боржник та кредитор, оскільки уклали договір купівлі-продажу з попередньою оплатою товару. Вказував, що ним свої зобов'язання за цим договором виконано та здійснено повну оплату в розмірах
та у строки, передбачені Порядком, відповідач свої зобов'язання за цим договором не виконав.
Відсутність номеру шасі на рамі транспортного засобу, наявність на верхній петлі дверей зі сторони водія номер шасі іншого транспортного засобу, який
не співпадає з номером НОМЕР_2 , та відсутність інших деталей автомобіля, унеможливлює реєстрацію транспортного засобу в Сервісному центрі МВС,
та потребує придбання всіх указаних деталей, що є непропорційними витратами для нього.
Під час продажу через аукціон УАЗ 3303-01 Центральним відділом державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) завідомо зазначено недостовірну інформацію
про реалізоване майно, тобто відповідачем завідомо не зазначено реальний стан автомобіля.
Також зазначав, що ним було орендовано послуги евакуатора, які у подальшому
не знадобилися, за що сплачено значні кошти, які він має намір також стягнути
з відповідача.
На підставі викладено ОСОБА_1 просив суд:
- розірвати договір купівлі-продажу автомобіля марки УАЗ 3303-01, 1987 року випуску, укладений за результатами проведення електронних торгів, а саме лота № 489944, за результатами якого були складені протокол від 25 серпня 2021 року № 551365 про проведення електронних торгів та акт про проведення електронних торгів від 06 вересня 2021 року;
- зобов'язати Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повернути йому сплачені за автомобіль кошти у сумі 13 680 грн, матеріальні збитки за послуги евакуатора в сумі 8 800,00 грн та витрати зі сплати судового збору
в сумі 1 073,00 грн.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 січня 2024 року позов задоволено частково.
Розірвано договір купівлі-продажу автомобіля марки УАЗ 3303-01, 1987 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі (кузов) № НОМЕР_2 , укладений
за результатами проведення електронних торгів, а саме лота № 489944,
за результатами якого були складені протокол від 25 серпня 2021 року № 551365 про проведення електронних торгів та акт про проведення електронних торгів
від 06 вересня 2021 року.
Зобов'язано Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повернути ОСОБА_1 сплачені за автомобіль кошти у сумі 13 680,00 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 03 квітня 2024 року рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 січня 2024 року в частині відмови
в задоволенні позовних вимог про стягнення витрат за послуги евакуатора
та вирішення питання про судові витрати скасовано.
Прийнято в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення витрат за послуги евакуатора задоволено.
Стягнуто з Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
на користь ОСОБА_1 8 800,00 грн витрат за послуги евакуатора.
Стягнуто з Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору за розгляд справи в сумі 2 684,00 грн.
В решті рішення суду залишено без змін.
10 квітня 2024 року Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), засобами поштового зв'язку, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 січня 2024 року
та постанову Черкаського апеляційного суду від 03 квітня 2024 року, у якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати повність постанову Черкаського апеляційного суду від 03 квітня
2024 року, рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 січня 2024 року в частині задоволення позову та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи
та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини,
яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень
та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури
у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи
те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі
№ 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини
і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується
за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах
з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Конституційний Суд України Рішенням від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023 визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним) пункт
2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Конституційний Суд України керувався тим, що у касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених ЦПК України (абзац четвертий пункту 7.5. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України
від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду
в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок
і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої
та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв'язанні цивільних спорів (абзац п'ятий пункту 7.7. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Конституційний Суд України наголосив, що унормування процесуальних відносин
у спосіб визначення в ЦПК України підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток
і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості
та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв'язання Верховним Судом
як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики (абзац другий пункту 7.8. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Припис пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, що встановлює один
із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим
за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Установлений у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України такий «фільтр» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, як малозначність справи, не є непереборною перешкодою для доступу особи до суду касаційної інстанції. Тому пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження у малозначних справах (абзац третій пункту 7.10. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Конституційний Суд України Рішенням від 22 листопада 2023 року
№ 10-р(II)/2023 визнав такими, що не відповідають Конституції України
(є неконституційними), пункти 1 та 5 частини шостої статті 19 ЦПК України. Разом
з тим вказаним рішенням не визнано неконституційними пункти 2, 3, 4 частини шостої статті 19 ЦПК України, які є застосовними при кваліфікації справи
як малозначної.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктами 1, 10 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою,
яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом,
за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;
у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
У цій справі предметом позову є вимоги про розірвання договору купівлі-продажу автомобіля, зобов'язання повернути сплачені за автомобіль кошти у сумі
13 680 грн та матеріальні збитки за послуги евакуатора в сумі 8 800,00 грн, тобто ціна позову становить 22 480,00 грн (13 680 + 8 800,00), яка станом на 01 січня 2024 рокуне перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028 грн х 250 = 757 000 грн).
Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись
з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено,
що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі «Зубац проти Хорватії», заява № 40160/1, від 05 квітня 2018 року).
Тому ця справа щодо вимог немайнового та майнового характеру не є справою
з ціною позову, що перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Верховний Суд, враховуючи засади змагальності сторін та диспозитивність цивільного судочинства, дослідив та взяв до уваги: ціну та предмет позову, складність справи, доводи касаційної скарги, а також значення справи для сторін
і суспільства, практику розгляду справ з даної категорії.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно
до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано
на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод),
та принципом остаточності судових рішень - res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
Оскарження в суді третьої інстанції має відбуватися щодо справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, що забезпечує ефективність касаційного провадження.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R(95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи
від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно
до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах,
де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
На підставі викладеного, Верховний Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином
не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень»
в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Відтак, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (рішення
у справі «Пелевін проти України», заява № 24402/02, від 20 травня 2010 року).
Отже, у Верховного Суду є право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у пункті 1 частини другої статті 394 ЦПК України, і це повністю узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями
та принципами цивільного судочинства.
Зазначення у постанові Черкаського апеляційного суду від 03 квітня 2024 року
про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки такий перегляд не відповідатиме положенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини
і основоположних свобод у частині права особи на розгляд справи судом, встановленим законом.
З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення,
що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження
у справі необхідно відмовити.
За наведених обставин, не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 січня 2024 року та постанову Черкаського апеляційного суду
від 03 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про розірвання договору купівлі-продажу, відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Сердюк
С. О. Карпенко
І. М. Фаловська