10 травня 2024 року
м. Київ
cправа № 911/1825/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ємця А.А. (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Військової частини НОМЕР_1
на рішення Господарського суду Київської області від 12.10.2023 та
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2024
у справі №911/1825/23
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Віді-Страхування"
до Військової частини НОМЕР_1
прo стягнення 124 928,96 грн,
Рішенням Господарського суду Київської області від 12.10.2023, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2024 у справі № 911/1825/23 позов задоволено частково; стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Віді-Страхування" 124 928,96 грн страхового відшкодування та 2 684,00 грн витрат по сплаті судового збору.
Військова частина НОМЕР_1 , 22.04.2024 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 12.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2024 у справі № 911/1825/23 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Віді-Страхування" відмовити; зупинити виконання рішення Господарського суду Київської області від 12.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2024 у справі № 911/1825/23.
Дослідивши матеріали касаційної скарги Військової частини НОМЕР_1 у справі №911/1825/23, Касаційний господарський суд дійшов висновку про її повернення з огляду на таке.
Відповідно до частини третьої статті 290 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.
Згідно з підпунктом 11 пункту 161 Розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 1311 та статті 1312 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.
Відповідно до частини п'ятої статті 44 ГПК юридична особа набуває процесуальних прав та обов'язків у порядку, встановленому законом, і здійснює їх через свого представника.
За змістом частини першої статті 56 ГПК сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Приписами частини третьої статті 56 ГПК установлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до частини четвертої статті 56 ГПК України держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
Пунктом 1 частини першої статті 60 ГПК України встановлено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.
Відповідно до приписів частини першої статті 58 зазначеного Кодексу, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Отже, зазначені положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так і іншими особами, як представниками юридичної особи.
У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами. Визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20 зазначила, що, починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника).Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва (пункт 18 ухвали).
Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
Отже, з 29.12.2019 самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень (пункт 25 ухвали).
Відповідно до приписів статті 56 ГПК України передбачено за правилами самопредставництва можливість участі юридичної особи у справі через її працівника. Однак він має бути уповноваженим діяти від імені цієї особи або за законом, або за статутом чи положенням, або за трудовим договором (контрактом).
Верховний Суд звертає увагу на те, що підписання та/або подання заяв, клопотань, скарг є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва.
З касаційної скарги, яка подана засобами поштового зв'язку, убачається, що її підписав представник Військової частини НОМЕР_1 начальником юридичної служби військової частини НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_1 , який діє на підставі довіреності № 627/2165 від 05.04.2024, копія якої додана до касаційної скарги. Вказана довіреність підписана Командиром військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_2 .
Отже, подана представником, в підтвердження своїх повноважень, копія довіреності без надання документів, що підтверджують наявність у підписанта заяви статусу адвоката, або статуту, положення, трудового договору (контракту), посадової інструкції, у яких визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва) не може підтверджувати у нього відповідних повноважень у суді. Докази наявності статусу адвоката у ОСОБА_1 також відсутні.
Підписант має бути уповноваженим діяти від імені цієї особи або за законом, або за статутом чи положенням, або за трудовим договором (контрактом). Однак до поданої касаційної скарги в підтвердження своїх повноважень не надано суду ніяких підтверджень того, що коло його трудових (посадових) обов'язків охоплювало можливість діяти від заявника у суді за правилами самопредставництва.
Окрім того, так як касаційна скарга Військової частини НОМЕР_1 надійшла безпосередньо до Верховного Суду, а матеріали справи №911/1825/23 в суді касаційної інстанції відсутні, Суд позбавлений можливості перевірити наявність в матеріалах справи доказів на підтвердження повноважень у представника.
Верховний Суд, враховуючи відсутність доказів на підтвердження повноважень, дійшов висновку, що скаржником не доведена наявність у ОСОБА_1 повноважень представляти Військової частини НОМЕР_1 у Верховному Суді, а тому касаційна скарга підписана особою, яка не наділена повноваженнями на підписання і подання цієї касаційної скарги від імені скаржника.
Пунктом 1 частини 4 статті 292 ГПК України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Враховуючи викладене, касаційна скарга Військової частини НОМЕР_1 не приймається до розгляду та підлягає поверненню на підставі п. 1 ч. 4 ст. 292 ГПК України.
Керуючись статтями 234, 235, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду Київської області від 12.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2024 у справі № 911/1825/23 повернути без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А. Ємець
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Т. Малашенкова