09 травня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/9204/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратової І.Д. - головуючої, суддів - Губенко Н.М., Кролевець О.А.,
розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська Залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Ягічева Н.І.)
від 05.12.2023
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Кравчук Г.А., судді - Коробенко Г.П., Тищенко А.І.)
від 20.03.2024
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Засоби промислового захисту"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська Залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 1 015 237,43 грн,
1. У червні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Засоби промислового захисту" (далі - позивач, Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська Залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - відповідач, Залізниця) про стягнення 1 015 237,43 грн, у тому числі: 799 470,00 грн - основного боргу та 215 767,43 грн - інфляційні втрати.
2. Позов обґрунтовано тим, що на виконання умов договору № ПР/НХ-21842/НЮ від 29.12.2021 (далі - договір) позивач поставив відповідачу товар "Брюки формені" на загальну суму 799 470,00 грн, а також вжив усіх заходів щодо реєстрації податкових накладних № 1 та № 2 від 04.01.2022, проте відповідач своїх зобов'язань з оплати поставленого товару належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла вказана заборгованість.
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.12.2023, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024, позов задоволено повністю.
4. Місцевий господарський суд дійшов висновку, з яким погодився апеляційний господарський суд, що позивач вжив усіх передбачених законом заходів щодо розблокування податкових накладних № 1 та № 2 від 04.01.2022, тобто умови договору поставки ним виконано у повному обсязі, строк оплати за договором в частині 799 470, 00 грн основного боргу настав, відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, або свідчили б про відсутність у нього обов'язку зі здійснення оплати отриманого товару. Оскільки матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, то позивач правомірно здійснив нарахування 215 767, 43 грн інфляційних втрат.
5. 06.05.2024 Залізниця подала до Верховного Суду через систему "Електронний суд" касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
6. Скаржник у прохальній частині касаційної скарги заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.
7. Верховний Суд залишає клопотання без розгляду, оскільки строк на касаційне оскарження не пропущений. Касаційна скарга подана 06.05.2024, протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (15.04.2024), що передбачено абзацом 2 частини першої статті 288 ГПК України.
8. Верховний Суд перевірив матеріали касаційної скарги та виходить з наступного.
9. Предметом позову у цій справі є стягнення 1 015 237,43 грн, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (500 х 2 684,00 грн = 1 342 000,00 грн).
10. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
11. Забезпечення права на касаційне оскарження у визначених законом випадках є однією з основних засад (принципів) господарського судочинства (пункт 9 частини третьої статті 2 ГПК України).
12. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України, учасники справи мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
13. Зокрема, пунктом 2 частини третьої цієї статті визначено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
14. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що відсутні висновки Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах норм частин першої та другої статті 613 Цивільного кодексу України щодо того, чи є невчинення всіх дій, що встановлені договором підставою для відстрочення виконання зобов'язання на час прострочення кредитора, а саме завершенні реєстрацій податкових накладних в системі електронного адміністрування податку на додану вартість з підтвердженням такої квитанцією, що має бути направлена на адресу платника (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України).
15. З огляду на те, що предметом спору є стягнення, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, скаржник вказує, що відповідно до підпункту "а" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки вирішення правової проблеми щодо застосування норм права що регулюють виконання одного з фундаментальних, істотних умов будь якого господарського зобов'язання, забезпечить єдність практики як однієї з основних форм реалізації принципу правової визначеності, що забезпечить розумну передбачуваність судових рішень та фінансову дисципліну суб'єктів господарювання.
16. Залізниця стверджує, що відповідно до умов пункту 6.4 договору строк оплати за ним на дату прийняття рішень судом першої та апеляційної інстанцій не настав, оскільки податкові накладні не були зареєстровані, що узгоджується з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у тотожних справах № 910/4554/22, № 910/4603/22, № 910/4553/22 та № 916/3089/19. Позивачем з січня 2022 року і по лютий 2024 року включно вирішувався спір з Державною податковою службою щодо реєстрації податкових накладних (справа № 380/15696/23), який проходив поза волею відповідача та поза межами його впливу, проте інфляційні витрати за період вирішення адміністративного спору, що не стосується платника (Залізниці) за рішеннями судів попередніх інстанцій у справі, яка переглядається, стягнуто з відповідача.
17. Також відповідно до підпункту "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України скаржник зазначає, що вирішення справи, яка переглядається, має виняткове значення для Залізниці, оскільки є підприємством державного сектору економіки і господарські операції здійснює виключно на підставі договорів, що украдаються за процедурою закупівлі відкритих торгів; до кожної тендерної пропозиції надається проект договору, в якому запропоновано оплату товару (послуг) саме після реєстрації податкових накладних в той чи іншій строк; станом на теперішній час тільки по регіональній філії "Придніпровська залізниця" рахується 157 контрагентів залізниці, податкові накладні яких незареєстровані та відповідно оплата не здійснюється, загальну сума таких договорів складає 73 724 352,05 грн, нарахування та стягнення інфляційних витрат за період вирішення контрагентами питань щодо реєстрації податкових накладних, призведе до неоправданих втрат підприємством стратегічного значення, яке в умовах воєнного стану є основним перевізником вантажу воєнного призначення та несе додатковий тягар по відновленню зруйнованої інфраструктури та пошкодженого локомотивного та вагонного парку.
18. З огляду на зазначене обґрунтування підстав касаційного оскарження, Верховний Суд дійшов висновку, що справа має важливе значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має виняткове значення для скаржника, тому відповідно до підпунктів "а", "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України наявні підстави для відкриття касаційного провадження у цій справі.
19. Відповідно до частини четвертої статті 301 ГПК України перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.
20. Відповідно до частини тринадцятої статті 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
21. Також у прохальній частині касаційної скарги скаржник заявив клопотання про зупинення виконання рішення суду першої інстанції.
22. Суд касаційної інстанції розглянув заявлене клопотання та виходить з наступного.
23. Частиною першою статті 332 ГПК України визначено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
24. Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 294 ГПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.
25. Законом не визначений перелік підстав, за наявності яких суд має право зупинити виконання оскарженого рішення суду або його дію. Свобода суддівського розсуду не є необмеженою, оскільки такі дії суд вчиняє після набрання рішенням законної сили, а однією з основних засад судочинства в Україні є обов'язковість судового рішення (пункт 9 частини першої статті 129 Конституції України). Тому зупинення виконання (дії) рішення суду допускається лише у виняткових випадках.
26. Заявник має обґрунтувати та довести, що не зупинення виконання рішення або його дії може мати незворотні наслідки.
27. Проста незгода з мотивами ухваленого рішення не є достатньою підставою для зупинення його виконання (дії), оскільки правильність застосування норм права суд касаційної інстанції перевіряє, переглядаючи судові рішення по суті, а не на стадії відкриття касаційного провадження.
28. Відповідно до сформованої судової практики суд при вирішенні питання про зупинення виконання (дії) рішення враховує такі обставини: ймовірності утруднення повторного розгляду справи або неможливість здійснення повороту виконання рішення внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідність забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки, негайне виконання може завдати значної шкоди (призвести до знищення майна, втрати репутації) або призвести до інших негативних наслідків, які не можна буде виправити. Таке питання вирішується за заявою учасника справи або за ініціативою суду з урахуванням конкретних обставин справи.
29. Зважаючи на те, що скаржник не наводить жодного обґрунтування підстав для задоволення клопотання про зупинення виконання рішення суду першої інстанції, Верховний Суд відмовляє у його задоволенні.
Керуючись частиною тринадцятою статті 8, пунктом 3 частини другої, підпунктами "а", "в" пункту 2 частини третьої статті 287, статтями 234, 288, 290, 294, частиною четвертою статті 301 ГПК України, Верховний Суд
1. Відкрити касаційне провадження у справі № 910/9204/23 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська Залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024.
2. Призначити до розгляду касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська Залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
3. Відмовити Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська Залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" в задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2023 у справі № 910/9204/23.
4. Надати позивачу строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів відповідачу з урахуванням положень статті 42 ГПК України до 27 травня 2024 року.
5. Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://supreme.court.gov.ua/supreme/.
6. Витребувати з Господарського суду міста Києва або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/9204/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий І. Кондратова
Судді Н. Губенко
О. Кролевець