09 травня 2024 року справа №200/8058/21
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В., при секретарі судового засідання - Азарова К.В., за участі представника відповідача - Моткової Н.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Державної податкової служби України в особі: відокремлений підрозділ Головне управління ДПС Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року у справі № 200/8058/21 (головуючий І інстанції Галатіна О.О.) за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України в особі: відокремлений підрозділ Головне управління ДПС Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення від 22.03.2021 року № 0035352412, -
30 червня 2021 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової служби України в особі: відокремлений підрозділ Головне управління ДПС Донецької області, в якому позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог просив визнати протиправним та скасувати рішення від 22.03.2021 року № 0035352412 про нарахування штрафу та пені по ЄСВ 383, 01грн. та пені в розмірі 9004, 27грн за період з 2013 року по жовтень 2019 року; визнати незаконними дії суб'єкта владних повноважень Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Донецькій області щодо нарахування в інтегрованій картці платника податку ОСОБА_1 єдиного внеску за період з 01.11.2013 року по 13.02.2020 року в сумі 31138, 42грн.; зобов'язати відповідача вчинити дії щодо виключення з оперативного обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в боргу в сумі 32138, 42грн. в інтегрованій картці платника податку ОСОБА_1 ;
Позов вмотивовано тим, що відповідачем прийнято рішення про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, відповідно до яких за позивачем обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску та застосовані штрафні санкції та нарахована пеня за несплату єдиного внеску. Позивач вважає зазначену вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску протиправною та такою, що порушує права позивача, оскільки не відповідає вимогам чинного законодавства. Вважає, що позивач звільнений від сплати єдиного внеску та від відповідальності за невиконання обов'язків платника єдиного внеску на період до закінчення антитерористичної операції.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року у справі № 200/8058/21 позов задоволено, внаслідок чого визнано протиправним та скасовано рішення від 22.03.2021 року № 0035352412 про нарахування штрафу в розмірі 383, 01грн. та пені в розмірі 9004, 27грн за період з 2013 року по жовтень 2019 року. Визнано незаконними дії Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Донецькій області щодо нарахування в інтегрованій картці платника податку ОСОБА_1 єдиного внеску за період з 01.11.2013 року по 13.02.2020 року в сумі 31138, 42грн. Зобов'язано Державну податкову службу України в особі Головного управління ДПС у Донецькій області вчинити дії щодо виключення з оперативного обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в боргу в сумі 32138, 42грн. в інтегрованій картці платника податку ОСОБА_1 .
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено практично ті самі доводи якими обгрунтовано відзив на позовну заяву.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), зареєстрований в якості фізичної особи, яка займається підприємницькою діяльністю; 23.04.2019 року до реєстру було внесено запис про припинення за принципом мовчазної згоди. В період з 01.01.2012 року до 01.04.2016 року ФОП ОСОБА_1 перебував на спрощеній системі оподаткування в якості платника єдиного податку 2 групи, з 01.04.2016 року по 23.04.2019 року на загальній системі оподаткування.
Відповідач - Головне управління ДПС у Донецькій області, діє на підставі положення про Державну податкову службу України та у своїй діяльності керується Податковим кодексом України.
Статус Державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.
Таким чином, відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.
Станом на 01.01.2014 в Інтегрованій картці платника (далі ІКП) обліковувалась недоїмка з єдиного соціального внеску на загальну суму 12008,28 грн. На 01.01.2017 в ІКП ФОП ОСОБА_1 податковий борг з єдиного соціального внеску складав 19198,64 грн.
Згідно даних ІТС “Податковий блок” по особовому рахунку було автоматично нараховано єдиний соціальний внесок за період з 01.01.2017 по 30.04.2019 у сумі 21030,90 грн., в наступних розмірах: 09.02.2018 року - 8448 грн. (704 грн. х 12 місяців - 2017 рік); 19.04.2018 року - 2457,18 грн. (819,06 грн. х 3 місяці - І квартал 2018 року); 19.07.2018 року - 2457,18 (819,06 грн. х 3 місяці - ІІ квартал 2018 року); 19.10.2018 року - 2457,18 (819,06 грн. х 3 місяці - ІІІ квартал 2018 року); 21.01.2019 року - 2457,18 грн. (819,06 грн. х 3 місяці - IV квартал 2018 року); - 2754,18 грн. (918,06 грн. х 3 місяці - I квартал 2019 року).
17.03.2021 Добропільським відділом податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб було проведено камеральну перевірку особового рахунку позивача.
Рішенням № 0035352412 від 22 березня 2021 року на підставі частини десятої та пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України № 2464- VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відносно ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) застосовано штрафні санкції та нараховано пеню за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 9387,28 грн.
Станом на 06.07.2021 заборгованість з єдиного соціального внеску по ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) рахується в сумі 32138,42 грн.
Рішенням ДПС України від 01.06.2021 року № 3880/П/99-00-06-02-01-09 рішення від 22.03.2021 року № 0035352412 залишено без змін.
Позивач, не погоджуючись із вказаним, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Статтею 15 Податкового кодексу України на платників податків покладений обов'язок із сплати податківта зборів згідно з цим Кодексом.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” № 2464 (далі - Закон № 2464-VI).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2464-VI, дія закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (пункт 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI).
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI, платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Відповідно до частини другої статті 6 Закону № 2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність та сплачувати до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за встановленою формою, виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.
Статтею 9 Закону № 2464-VI визначено:
- сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь) (частина п'ята);
- єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку (частина сьома);
- платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (частина восьма);
- єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята).
Згідно з частиною першою статті 25 Закону № 2464-VI, рішення, прийняті податковими органами та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
З вищевикладеного слідує, що за загальними правилами податковий орган, у разі наявності недоїмки у платника єдиного внеску, надсилає такому платнику вимогу про сплату боргу.
Указом Президента України від 14.04.2014 №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, Верховною Радою України прийнято Закон № 1669-VII, яким, крім іншого, внесені зміни до № 2464-VI та доповнено його розділ VIII “Прикінцеві та перехідні положення” пунктом 9-3 (з 13.03.2015 в зв'язку з набранням чинності Законом України “Про внесення змін до розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці” від 02.03.2015 № 219-VIII пункт 9-3 постановлено вважати пунктом 9-4), який передбачає, що платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною 2 статті 6 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на підставі вищенаведеної норми позивач звільнявся від відповідальності за невиконання вимог щодо своєчасності нарахування та сплати єдиного внеску з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції саме за умови перебування підприємства на обліку органу доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводилася така операція.
Суд зазначає, що Законом № 440-ІХ “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи”, який набув чинності 13.02.2020, пункт 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VI виключено.
Відповідно до рішення Конституційного суду України від 13.05.1997 № 1-рп/1999, за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
З огляду на вищевикладене, судом встановлено що, на час виникнення заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування пункт 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VI діяв, разом з цим на час формування спірного рішення, норма, яка тимчасово звільняла позивача від виконання обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI (своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок) втратила чинність.
Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що пункт 9-4 Закону № 2464-VІ, під час своєї чинності не скасовував обов'язків платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а надавав можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.
При цьому суд також зауважує, що, якщо враховуються минулі періоди (2019 рік) під час формування вимоги про сплату боргу (під час яких діяв пункт 9-4 Закону № 2464-VI), вони також підпадають під дію обов'язку їх сплати, оскільки зазначена норма тимчасово визначала право платника не виконувати обов'язки зі сплати єдиного внеску, а не звільняла від вказаного обов'язку повністю.
Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (втратило чинність), від 02 грудня 2015 року № 1275-р “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція”.
Серед цього переліку є територія та населенні пункти Добропільського району де позивач перебував на обліку як платник податків і проживає на цей час.
Факт перебування платників єдиного внеску на обліку в органі доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводилася антитерористична операція є підставою для зупинення застосування до таких платників, зокрема заходів впливу за порушення Закону № 2464-VI, якою є спірне рішення.
Відповідно приписів Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” позивач на період проведення антитерористичної операції звільнений від обов'язків платника єдиного внеску та від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, за невиконання обов'язків платника єдиного внеску. Таким чином спірне рішення є незаконним.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої про визнання протиправним та скасування рішення від 22.03.2021 року № 0035352412 про нарахування штрафу та пені по ЄСВ 383, 01грн. та пені в розмірі 9004, 27грн за період з 2013 року по жовтень 2019 року.
Щодо позовних вимог про визнання незаконними дій суб'єкта владних повноважень Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Донецькій області щодо нарахування в інтегрованій картці платника податку ОСОБА_1 єдиного внеску за період з 01.11.2013 року по 13.02.2020 року в сумі 31138, 42грн.; зобов'язання відповідача вчинити дії щодо виключення з оперативного обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в боргу в сумі 32138, 42грн. в інтегрованій картці платника податку ОСОБА_1 .
В період з 01.01.2012 до 01.04.2016 ФОП ОСОБА_1 перебував на спрощеній системі оподаткування в якості платника єдиного податку 2 група, з 01.04.2016 до 23.04.2019 - на загальній системі оподаткування. .
На виконання вимог передбачених пунктом 9-15 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464), викладених у новій редакції відповідно до Закону України від 04.12.2020 року № 1072-ІХ Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України, та заяви ФОП ОСОБА_1 від 24.02.2021 № б/н, Добропільським відділом податків і зборів з фізичних осіб та камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб 17.03.20 було проведено камеральну перевірку особового рахунку платника податків.
За результатами перевірки складено Висновок від 18.03.2021 № 4546/05-99-24, згідно якого прийняте рішення про списання сум недоїмки з єдиного соціального внеску, на загальну суму 21030,90 грн. (за період з 01.01.2017 до 30.04.2019).
Станом на 01.04.2021 згідно даних ІТС «Податковий блок» загальна сума недоїмки є єдиного соціального склала 22 751,14 грн. і позивачем не заперечувалась.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 27 лютого 2024 року у справі № 360/4568/20 зазначив наступне.
«Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відступає від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 26.10.2021 у справі № 360/1594/20 та від 17.11.2021 у справі №200/2618/20-а та формулює такий висновок.
Наявність боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який утворився внаслідок самостійного нарахування та обчислення такого внеску у період з 14 квітня 2014 року по 12 лютого 2020 року (включно), після набрання чинності абзацом п'ятим підпункту «у» пункту 83 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 14.01.2020 №440-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи», яким пункт 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI було виключено, надає право контролюючому органу формувати та направляти вимогу про сплату боргу (недоїмки) за вказаний період, відповідно до положень статті 25 Закону № 2464-VI.»
З уваги на наведені мотиви, оскаржене судове рішення підлягає зміні.
В абзацах третьому на четвертому слова і цифри « в сумі 32138,42 грн.», замінити словами і цифрами « в сумі 9387,28 грн.» ( нарахуванні штраф 383, 01грн. та пені в розмірі 9004, 27грн за період з 2013 року по жовтень 2019 року нараховані відповідно до рішення від 22.03.2021 року № 0035352412).
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого суду - зміні.
Відповідно до положень ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Державної податкової служби України в особі: відокремлений підрозділ Головне управління ДПС Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року у справі № 200/8058/21 - задовольнити частково.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року у справі № 200/8058/21 - змінити.
В абзацах третьому на четвертому слова і цифри « в сумі 32138,42 грн.», замінити словами і цифрами « в сумі 9387,28 грн.».
В решті рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року у справі № 200/8058/21- залишити без змін.
Повне судове рішення складено 09 травня 2024 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді Т.Г. Гаврищук
І.В. Сіваченко