Постанова
Іменем України
29 листопада 2007 року
Справа № 2-27/150-2007А
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Волкова К.В.,
суддів Дугаренко О.В.,
Плута В.М.,
секретар судового засідання Рєвєнко М.Ю.
за участю представників сторін:
позивача: Прокопенков Олексій Андрійович, довіреність № б/н від 19.10.07;
відповідача: Шрамко Світлана Петрівна, довіреність №207/8/17-1 від 12.01.07;
Грязнова Галина Михайлівна, довіреність №55/8/10-0 від 09.01.07;
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Воронцова Н.В.) від 09 серпня 2007 року у справі № 2-27/150-2007А
за позовом Нижньогірського спортивно-технічного клубу товариства сприяння обороні України (вул. Перемоги, 33, Нижньогірський, 97100)
до Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим (вул. Шкільна, 16, Нижньогірський, 97100)
про скасування податкових повідомлень-рішень
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Воронцова Н.В.) від 09 серпня 2007 року у справі № 2-27/150-2007А позов Нижньогірського спортивно-технічного клубу товариства сприяння обороні України задоволено.
Скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим №0000361700/0 від 06.06.2006 року, №0000361700/1 від 04.07.2006 року, №0000361700/2 від 18.09.2006 року.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що автомобілі, які знаходяться на балансі позивача, не використовуються для перевезення пасажирів та вантажів, а використовуються в учбових цілях для підготовки водіїв категорії «С» тому ці автомобілі, на думку суду першої інстанції відносяться до машин спеціального призначення.
Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач неправомірно вказав у розрахунках суми податку з власників транспортних засобів за 2003, 2004, 2005, 2006 роки власні транспортні засоби за кодом УКТ ЗЕД 8705 -автомобілі спеціального призначення.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Латиніна О.А. від 27.11.2007 року у зв'язку з зайнятістю судді в іншому процесі судді Щепанської О.А. та відпусткою судді Черткової І.В. у складі колегії було замінено суддів Щепанську О.А. та Черткову І.В. на суддів Дугаренко О.В. та Плута В.М.
У судовому засіданні 27.11.2007 року представники податкової інспекції підтримали вимоги апеляційної скарги, представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував та просив залишити без змін постанову суду першої інстанції.
У судовому засіданні оголошувалась перерва до 29.11.2007 року..
Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що у період з 22.05.2006 року до 30.05.2006 року Державною податковою інспекцією в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим було проведено планову комплексну документальну перевірку Нижньогірського спортивно-технічного клубу товариства сприяння обороні України з питань дотримання вимог податкового і валютного законодавства за період з 01.04.2003 року до 30.03.2006 року. По результатах перевірки був складений акт №321/23-01/02720690 від 02.06.2006 року.
Перевіркою зокрема було встановлено порушення позивачем вимог статей 2, 3 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів», а саме у розрахунках суми транспортного податку невірно був вказаний код транспортного засобу згідно з Гармонізованою системою опису та кодування товарів, що призвело до невірного визначення ставок податку. За актом було донараховано транспортного податку на суму 3269,00 грн.
На підставі акту перевірки податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000361700/0 від 06.06.2006 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів в розмірі 3269,00 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 1417,90 грн., всього на суму 4686,90 грн.
Зазначене податкове повідомлення-рішення позивачем було оскаржено у порядку, передбаченому пунктом 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». По результатах оскарження рішенням Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим №595/10/31-0 від 30.06.2006 року скаргу було залишено без задоволення, а також було прийнято нове податкове повідомлення-рішення №0000361700/1 від 04.07.2006 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів в розмірі 3269,00 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 1417,90 грн., всього на суму 4686,90 грн.
Рішенням Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим №1910/10/25-007 від 01.10.2006 року повторну скаргу позивача було залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0000361700/1 від 04.07.2006 року було залишено без змін, а також були донараховані штрафні санкції в сумі 216,60 грн. На підставі вказаного рішення відповідачем було прийнято нове податкове повідомлення-рішення №0000361700/2 від 18.09.2006 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів в розмірі 3269,00 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 1634,50 грн., всього на суму 4903,50 грн.
Рішенням Державної податкової адміністрації України №12754/6/25-02115 від 10.11.2006 року повторну скаргу позивача було залишено без задоволення.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим такою, що підлягає задоволенню, у зв'язку з наступним.
Як вбачається з пункту 1.2 Статуту Нижньогірського спортивно-технічного клубу товариства сприяння обороні України напрямами діяльності позивача, зокрема, є організація навчально - виробничого і навчально - виховного процесу, вибір форм і методів навчання; підготовка кваліфікованих працівників, їх перепідготовка і підвищення кваліфікації.
Так, матеріалами справи підтверджено, що на балансі позивача, зокрема, значилися автомобілі марок ЗІЛ-130, 1983 року випуску, державний номер 4378 КРЛ і ЗІЛ - 130, 1985 року випуску, державний номер 4333 КРН.
Відповідно до вимог статті 19 «Про автомобільний транспорт» транспортні засоби за своїм призначенням поділяються на транспортні засоби загального призначення; транспортні засоби спеціалізованого призначення; транспортні засоби спеціального призначення. При державній реєстрації вантажних автомобілів у реєстраційних документах роблять відмітку щодо їх призначення згідно з документами виробника (вантажний автомобіль, причіп, напівпричіп з бортовою платформою відкритого або закритого типу, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, для аварійного ремонту, автокран, пожежний, автомобіль-мішалка, вишка розвідувальна чи бурова на автомобілі, для транспортування сміття та інших відходів, технічна допомога, автомобіль прибиральний, автомобіль-майстерня, радіологічна майстерня, автомобіль для пересувних телевізійних і звукових станцій тощо).
Згідно з вимогами статті 2 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів» об'єктами оподаткування, зокрема, є: автомобілі вантажні - код 8704 за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - код); автомобілі спеціального призначення, крім тих, що використовуються для перевезення пасажирів і вантажів, - код 8705 (крім пожежних і швидкої допомоги).
Частиною 2 статті 6 зазначеного Закону встановлено, що юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України.
Матеріалами справи також підтверджується, що позивачем у 2003, 2004, 2005 та 2006 роках до податкового органу надавались розрахунки сум податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, у яких транспортні засоби -автомобілі марок ЗІЛ-130, 1983 року випуску, державний номер 4378 КРЛ і ЗІЛ-130, 1985 року випуску, державний номер 4333 КРН, були вказані за кодом 8705 -автомобілі спеціального призначення.
Суд першої інстанції вказував на те, що оскільки зазначені транспортні засоби не використовувались позивачем для перевезення пасажирів та вантажів, тому вони підпадають під класифікацію за кодом 8705 за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності.
Проте, судова колегія з висновками суду першої інстанції погодитись не може у зв'язку з наступним.
Так, відповідно до статті 313 Митного кодексу України митні органи відносять до класифікаційних групувань, зазначеним в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, тобто Держмитслужбі України надано право здійснення остаточних висновків по визначенню кодів товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з Указом Президента України від 29.11.1996 року №1145/96 «Про Державну митну службу в Україні», право на здійснення остаточних висновків щодо визначення кодів за товарною номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності надано Центральній митній лабораторії Державної митної служби.
У матеріалах справи міститься лист Центрального митного управління лабораторних досліджень Державної митної служби від 11.06.2007 року №29/1-11.3/3488, відповідно до якого до товарної позиції 8705 включаються ряд видів транспортних засобів, спеціально сконструйованих або пристосованих для розміщення різних пристроїв, які надають їм можливості виконувати визначені нетранспортні функції; тобто основною метою транспортного засобу цієї товарної позиції не є перевезення людей або вантажів.
Відповідно розділу XVII Митного тарифу України, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України", коду 8705 за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності відповідають автомобілі спеціального призначення, крім призначених головним чином для перевезення людей або вантажів (наприклад автомобілі вантажні для аварійного ремонту, автокрани, автомобілі пожежні, автобетономішалки, машини прибиральні, машини дорожні, автомобілі-майстерні, радіологічні автомобілі): автокрани; вишки розвідувальні та бурові на автомобілях; автомобілі пожежні: з підіймачем або драбиною, інші; автобетономішалки; інші: машини технічної допомоги, машини, оснащені бетононасосом, інші: автомобілі спеціального призначення для пересувних телевізійних і звукових станцій;- інші.
Таким чином, судова колегія дійшла до висновку про те, що законодавством України під терміном «спеціальні автомобілі» розуміється автомобілі, які за своїми технічними характеристиками та спеціальними пристроями не призначені для перевезення пасажирів або вантажів, а той факт, що позивачем автомобілі не використовувались для перевезення пасажирів та вантажів не надає йому права для визначення коду 8705 за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності.
Зазначений висновок суду апеляційної інстанції також підтверджується відповіддю РЕВ 6-го міжрайонного відділу при УДАІ ГУ МВС України у Автономній Республіці Крим від 16.02.2007 року за №11/6, згідно з якою автомобілі марок ЗІЛ-130, 1983 року випуску, державний номер 4378 КРЛ і ЗІЛ - 130, 1985 року випуску, державний номер 4333 КРН, не відносяться до машин спеціального призначення та відповідають коду 8704 за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності.
З урахуванням викладеного судова колегія вважає позовні вимоги Нижньогірського спортивно-технічного клубу товариства сприяння обороні України такими, що не підлягають задоволенню, а постанову суду першої інстанції такою, що підлягає скасуванню як таке, що прийнято при неправильному застосуванні норм матеріального права.
Керуючись статтею 195, пунктом 3 частини 1 статті 198, статтею 202, пунктом 3 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим задовольнити.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 09 серпня 2007 року у справі № 2-27/150-2007А скасувати.
3. У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту оголошення.
Постанову може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя К.В. Волков
Судді О.В. Дугаренко
В.М. Плут