Господарський суд Чернігівської області
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 7-44-62
Іменем України
"30" листопада 2007 р. Справа № 8/254
12год.00хв.
Господарський суд Чернігівської області у складі:
судді Оленич Т.Г.
при секретарі Бойко А.О.
за участю представників
позивача: Федорова Д.В. -представник, довір.пост. №7 від 03.09.07р.
відповідача: Мужикової Н.М. -заст..начальника юр.відділу, довір.пост. №01.02-04/3185 від 31.10.07р., Стасюк В.М. -гол.спеціаліста юр.відділу, довір.пост. №01.02-04/3185 від 31.10.07р.
розглянувши у судовому засіданні
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельдорадо-Плюс», пр.Перемоги, 83, м.Чернігів
до Чернігівської обласної державної адміністрації, вул..Шевченка, 7, м.Чернігів
про визнання дій протиправними та зобов'язання прийняти рішення
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови
Позивачем заявлено адміністративний позов про визнання протиправними дій відповідача щодо залишення без розгляду заяви від 30.08.07р. приватного підприємства “Ельдорадо-Плюс» про видачу ліцензії з провадження господарської діяльності із організації та утримання тоталізаторів, гральних закладів, та зобов'язання відповідача прийняти рішення про видачу ліцензії. В попередньому засіданні позивачем подано заяву про часткову зміну предмету позову в частині зобов'язання видати ліцензію, в якій позивач просить зобов'язати відповідача розглянути заяву від 30.08.07р. Враховуючи, що в силу ст.51 Кодексу адміністративного судочинства позивач вправі в будь-який час до закінчення судового розгляду змінити предмет позову, судом приймається заява до розгляду і спір вирішується з її урахуванням.
В ході судового розгляду позивач підтримав свої позовні вимоги з урахуванням часткової зміни предмету позову.
Відповідач проти позову заперечує, стверджуючи, що позивачем до заяви про видачу ліцензії з провадження господарської діяльності із організації та утримання тоталізаторів, гральних закладів були надані документи, які за своєю формою та змістом не відповідали вимогам Постанови Кабінету Міністрів України від 04.07.01р. №756, саме внаслідок цього заява позивача була залишена без розгляду.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав заперечення на позов з мотивів, викладених у письмових поясненнях.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи, що мають значення для вирішення спору, дослідивши надані сторонами докази, суд ВСТАНОВИВ:
Позивач у справі є самостійним суб'єктом господарювання, та зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців з 28.02.01р., про що свідчить Свідоцтво серії АОО №102436 про державну реєстрацію юридичної особи.
На підставі ліцензії серії АВ №082934 від 01.06.06р., виданої Міністерством фінансів України, позивач здійснює господарську діяльність з організації та проведення азартних ігор на гральних автоматах. Строк дії ліцензії встановлений з 28.04.2006р. по 27.04.2011р.
Відповідно до п.3.2. Статуту приватного підприємства “Ельдорадо-Плюс» (в новій редакції), державну реєстрацію змін до якого проведено 05.09.06р. за №10641050014001597, предметом діяльності підприємства є, в тому числі, організація та утримання тоталізаторів, гральних закладів, випуск та проведення лотерей, організація діяльності з проведення азартних ігор.
Відповідно до п.29 ч.1 ст.9 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (далі по тексту - Закон) діяльність суб'єкта господарювання з організації та утримання тоталізаторів, гральних закладів, випуску і проведення лотерей, організації діяльності з проведення азартних ігор підлягає ліцензуванню.
Згідно із ст.4 Закону реалізацію державної політики у сфері ліцензування здійснює Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважений орган з питань ліцензування, а також органи виконавчої влади, визначені Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноважені виконавчі органи рад, уповноважені провадити ліцензування певних видів господарської діяльності.
В силу п.31 Переліку органів ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2000р. №1698, органами ліцензування таких видів господарської діяльності як організація та утримання тоталізаторів, гральних закладів визначені Рада міністрів Автономної республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації.
Позивач 30.08.07р. звернувся до Чернігівської обласної державної адміністрації із заявою про видачу ліцензії на провадження діяльності з організації та утримання тоталізаторів, гральних закладів, в який просив видати ліцензію на провадження діяльності з організації та утримання тоталізаторів та гральних закладів, яка буде проводитися Прилуцькою, Ніжинською та Городянською філією ПП “Ельдорадо-Плюс» (т.1, а.с..10-11).
Відповідач листом №01.03-12/2730 від 18.09.07р. повідомив позивача про залишення заяви без розгляду з підстав порушення заявником вимог щодо оформлення документів, які додані до заяви: а саме надання ряду документів, в яких печатки є нечіткими, та подання договорів суборенди замість договорів оренди (т.2, а.с.68).
За загальними правилами обов'язковими умовами неправомірності оскаржуваних дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень є їх невідповідність закону, не дотримання компетенції та повноважень суб'єктів, а також порушення прав, свобод і охоронюваних законом інтересів позивача.
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як встановлено вище, відповідач на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14.11.2000р. №1698 “Про затвердження переліку органів ліцензування» є органом, уповноваженим на видачу ліцензій на здійснення господарської діяльності з організації та утримання тоталізаторів, гральних закладів, а тому позивач правомірно звернувся із заявою про видачу ліцензії саме до відповідача.
Порядок подання заяви про видачу ліцензії, та порядок розгляду таких заяв врегульований ст.10 Закону України “Про ліцензування деяких видів господарської діяльності», а також Постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.756 “Про затвердження переліку документів, які подаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності».
В силу згаданої статті Закону суб'єкт господарювання, який має намір провадити певний вид господарської діяльності, що ліцензується, звертається до відповідного органу ліцензування із заявою встановленого зразка, до якої мають бути додані документи, перелік яких визначений Законом та Постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.01р. №756.
Сторонами визнається факт подання позивачем заяви встановленого зразка, підписання цієї заяви уповноваженою особою позивача, подання останнім копії свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, оформлену належним чином, а тому, в силу ч.3 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України ці обставини не доводяться в ході судового розгляду.
Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 8 ст.10 Закону визначені підставі, при яких орган ліцензування може залишити заяву суб'єкта господарювання про видачу ліцензії без розгляду, а саме: у випадку подання заяви (її підписання) особою, яка не має на це повноважень, та подання документів, оформлених з порушенням вимог цієї ж статті. При цьому, суд зауважує, що перелік підстав для залишення заяви про видачу ліцензії є вичерпним й не підлягає розширеному тлумаченню. Отже, оскільки факт підписання заяви уповноваженою особою позивача відповідачем визнається, суд приходить до висновку, що підставою для залишення заяви позивача про видачу ліцензії стало подання документів, оформлених з порушенням вимог ст.10 Закону. Аналіз даної норми показує, що в ній містяться вимоги щодо оформлення лише заяви та копії свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності або копії свідоцтва про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України. Як підтверджується матеріалами справи, у відповідача не виникло заперечень щодо оформлення позивачем цих документів.
Разом з тим, відповідно до ч.5 ст.10 Закону Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 04.07.01р. №756, якою затверджено Перелік документів, що додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності. Пунктом 52 даного Переліку передбачено, що до заяви про видачу ліцензії на діяльність з організації та утримання тоталізаторів, гральних закладів мають бути додані: засвідчені в установленому порядку копії установчих документів (для юридичної особи); засвідчені в установленому порядку копії документів, які підтверджують право власності суб'єкта господарської діяльності або оренди ним обладнання та виробничих приміщень, необхідних для провадження відповідного виду господарської діяльності; засвідчена в установленому порядку копія положення про призовий фонд. Отже, виходячи змісту даної норми, суд приходить до висновку, що вимоги стосовно оформлення документів, які подаються до заяви про видачу ліцензії, полягають у засвідченні у встановленому порядку копій таких документів, та наявності копій документів, які підтверджують право власності заявника або оренди ним обладнання та виробних приміщень, необхідних для провадження відповідного виду господарської діяльності.
Порядок засвідчення копій документів визначений Уніфікованою системою організаційно-розпорядчої документації (вимоги до оформлювання документів), яка затверджена Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.03р. №55. Відповідно до п.5.27 Стандарту відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати
засвідчення копії.
Відповідач не заперечував, що у наданих позивачем до заяви про видачу ліцензії копій документах засвідчувальний напис відповідав порядку, встановленому Стандартом.
Разом з тим, залишаючи заяву позивача без розгляду, відповідач у своєму листі зазначив, що в додатках до договору купівлі-продажу №1-05 від 18.04.05р. є нечіткими печатки. Як пояснив в ході судового розгляду представник відповідача, на доданій ксерокопії вказаного договору та додатків до нього були нечіткими відбитки печаток сторін цього договору. Тобто, фактично відповідач надав оцінку реквізитам самого договору купівлі-продажу №1-05 від 18.04.05р. та додаткам до нього, в тому числі дослідив чіткість відтисків печаток на цих документах, що суперечить приписам ст.10 Закону та Постанові Кабінету Міністрів України від 04.07.01р. №756, та є перевищенням наданих йому повноважень, як органу ліцензування. Таким чином, суд приходить до висновку, що дії відповідача в цій частини є неправомірними.
Крім того, як вбачається із листа відповідача від 18.09.07р., заява позивача від 30.08.07р. про видачу ліцензії залишена заяву без розгляду з підстав надання позивачем копій договорів суборенди, а не оренди.
Із змісту п.52 Переліку документів вбачається, що суб'єкт господарювання, який має намір здійснювати діяльність з організації та утримання тоталізаторів, гральних закладів, до заяви про видачу ліцензії має надати, в тому числі засвідчені в установленому порядку копії документів, які підтверджують право власності або оренди обладнання та приміщень, необхідних для провадження господарської діяльності. При цьому, в переліку не зазначено конкретно, які саме документи за їх назвою мають бути подані.
Чинним законодавством оренда визначається як засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення ним підприємницької та іншої діяльності. Тобто, право оренди за своєю суттю є правом тимчасового користування майном за визначену плату, яке виникає на підставі договору. Суборенда полягає у передачі орендарем орендованого ним майна третій особі, але також у тимчасове користування за визначену плату. Таким чином, за своєю правовою природою і оренда, і суборенда є правом тимчасового користування майном, а тому є тотожними. Суд погоджується з відповідачем, що договір суборенди майна є похідним від договору оренди, але зазначає, що за своїм змістом ці правовідносини є саме орендними. Стверджуючи, що позивачем договори суборенди надані в порушення вимог Закону та Постанови Кабінету Міністрів України від 04.07.01р. № 756, відповідач в той же час не довів, що наданими договорами суборенди не підтверджується наявність у позивача права тимчасового користування обладнанням та приміщеннями, які необхідні для провадження його господарської діяльності. Крім того, суд не приймає до уваги твердження відповідача, що надання договорів суборенди замість договорів оренди позбавляє орган ліцензування можливості визначитися щодо правомірності та істотних умов договорів суборенди, оскільки до компетенції органу ліцензування не відноситься питання визначення правомірності договорів при розгляді заяви про видачі ліцензії.
За таких обставин, суд приходить до висновку, у відповідача були відсутні підстави для залишення без розгляду заяви позивача від 30.08.07р. про видачу ліцензії, а тому такі дії відповідача не ґрунтуються на нормах закону і є неправомірними.
Враховуючи, що ст.10 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності» визначений вичерпний перелік підстав, за якими заяву може бути залишено без розгляду, судом встановлено, що дії відповідача по залишенню заяви позивача від 30.08.07р. без розгляду є неправомірними, суд вважає, що ця заява має бути розглянута відповідачем в порядку, встановленому Законом, і по ній має бути прийнято відповідне рішення.
З огляду на вищевказане, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.19 Конституції України, ст.10 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності», Постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.01р. №756 “Про затвердження переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності», ст.ст.2,51,71,158,160-163,167,186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Чернігівської обласної державної адміністрації щодо залишення без розгляду заяви Приватного підприємства “Ельдорадо-Плюс» від 30.08.07р. про видачу ліцензії з провадження господарської діяльності із організації та утримання тоталізаторів, гральних закладів.
Зобов'язати Чернігівську обласну державну адміністрацію розглянути заяву Приватного підприємства “Ельдорадо-Плюс» від 30.08.07р. про видачу ліцензії з провадження господарської діяльності із організації та утримання тоталізаторів, гральних закладів.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Чернігівської області в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Т.Г.Оленич
Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 5 грудня 2007 року.
Суддя Т.Г.Оленич