ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"10" травня 2024 р. справа № 300/177/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Григорука О. Б., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати грошового забезпечення за останніми займаними посадами за період з 13.06.2022 по 26.07.2022 у зв'язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою та додаткову винагороду у розмірі 100000 грн. у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 призначити та виплатити грошове забезпечення за останніми займаними посадами за період з 13.06.2022 по 26.07.2022 у зв'язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою та додаткову винагороду у розмірі 100000 грн. у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Під час проходження військової служби, перебуваючи в зоні бойових дій та виконуючи бойове завдання, 13.06.2022 ним отримано осколкові непроникаючі вогнепальні поранення поперекової області. У зв'язку з отриманням бойового поранення позивач перебував на стаціонарному лікуванні у період з 13.06.2022 по 26.07.2022. Однак, відповідачем не нараховано та не виплачено у належному розмірі повне грошове забезпечення та додаткову грошову винагороду за період перебування на лікуванні. Вважаючи таку бездіяльність протиправною, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою визнано поважними причини пропуску позивачем встановленого законом строку звернення до суду та поновлено пропущений строк.
02.02.2024 військовою частиною НОМЕР_1 подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначає, що для отримання виплат військовослужбовець зобов'язаний надати до фінансового органу військової частини відповідні підтверджуючі документи про що позивача було повідомлено. Вказує, що скарги від позивача, які адресовані фінансово-економічній службі для вирішення питання по суті надійшли в період, коли позивач не виконував обов'язки військової служби, перебував за межами військової частини, час проводив на власний розсуд та вважався таким, що самовільно залишив військову частину. Зазначає, що з 24 вересня 2022 року позивачу припинено виплату грошового забезпечення на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 №479 від 03.10.2022 у зв'язку із самовільним залишенням частини. На підставі наявних у військовій частині підтверджуючих медичних документів про проходження курсу лікування відповідачем було здійснено всі виплати грошового забезпечення та додаткової грошової винагороди у повному обсязі за період з 13.06.2022 по 26.07.2022, враховуючи період лікування та відпустки. Крім цього вказав, що факт визначення тяжкості поранення надається письмовим висновком військово-лікарської комісії, що позивачем до військової частини не надавались. Також вважає, що позивач звернувся до суду із порушенням строків такого звернення. В задоволенні позовних вимог просить відмовити (а.с. 40-49).
На адресу суду надійшла відповідь на відзив, згідно якої позивач не погодився з доводами відповідача та вказав на безпідставність доводів відповідача про непоширення дії абзацу 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року на спірні правовідносини (а.с. 57-60).
Відповідач правом подати заперечення на відповідь на відзив не скористався.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 призваний на військову службу під час загальної мобілізації та проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посадах бойовий медик 2 гірсько-штурмового взводу 2 гірсько-штурмової роти військової частини НОМЕР_1 , водія 2 гранатометного взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 .
Згідно довідки військової частини НОМЕР_1 №1322 від 22.08.2022 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) встановлено, що 13.06.2022 солдат ОСОБА_1 за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань отримав травму під час ворожого обстрілу: вогнепальні сліпі осколкові поранення поперекової області. Стан після операції 17.06.2022: видалення стороннього тіла, головний біль, напруга. Травма не пов'язана з вчиненням кримінального правопорушення чи навмисного нанесення собі тілесного ушкодження, чи самогубства, не перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння (а.с. 29).
У період з 14.06.2022 по 26.07.2022 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «КЛШМД» м. Дніпро та Комунальному некомерційному підприємстві «Тернопільська обласна клінічна лікарня», що підтверджується виписками із медичної карти стаціонарного хворого №393/9469 від 15.06.2022, №06728від 21.06.2022, №6590/22 від 26.07.2022 (а.с. 9-12).
06.04.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату грошового забезпечення за період з 13.06.2022 по 26.07.2022 у зв'язку із хворобою та перебуванням на лікуванні та нарахування та виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 грн. - у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини. До заяви додано копії довідок та виписок, що підтверджується описом вкладення до цінного листа (а.с. 14-16).
29.04.2023 представник позивача звернулась із адвокатським запитом до військової частини НОМЕР_1 про надання відповіді та результат розгляду заяви щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення та додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022.
Відповідач у відповідь на подальші звернення адвоката повідомив, що 18.06.2022 року згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 вибув на лікування до ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку із пораненням. За період з 01 червня 2022 року по 17 червня 2022 року за період безпосередньої участі при виконанні бойових завдань додаткова винагорода виплачувалась з розрахунку 100000,00 грн.. З 18 червня по 31 серпня додаткова винагорода виплачувалась з розрахунку 30000,00 грн. за період лікування, в зв'язку з ненаданням медичних довідок з лікувальних закладів, перебуванням в пункті постійної дислокації. З вересня виплати призупинені, в зв'язку з самовільним залишенням військової частини. Крім цього надано довідку від 22.09.2022 №1322 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) (а.с. 19, 29).
Позивач вважає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо ненарахування та невиплати йому грошового забезпечення та додаткової винагороди у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за період перебування на лікуванні, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон України № 2232-ХІІ) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до ст.12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ з наступними змінами та доповненнями у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України № 2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з п.1 ст.9 Закону України № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Пунктами 2 - 4 цієї правової норми встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Наказом Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260).
Відповідно до пункту 17 Порядку № 260, на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану" від 24.02.2022 № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває по даний час безперервно.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята Постанова № 168, пунктом 1 якої (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
01.04.2022 до постанови № 168, постановою Кабінету Міністрів України № 400 внесено зміни, згідно якими до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у пункті 1, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Таким чином, додаткова винагорода в розмірі 100000 грн. виплачується військовослужбовцям у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Для виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, на період дії воєнного стану немає обов'язкової умови щодо безперервного перебування на стаціонарному лікуванні.
Тобто, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100000 гривень.
Спірним питанням в межах розгляду даної справи є право позивача на нарахування та виплату грошового забезпечення та додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 за час перебування на стаціонарному лікуванні, у зв'язку з отриманням 13.06.2022 поранення.
Порядок та умови виплати зазначеної винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України на час виникнення спірних правовідносин був встановлений рішенням Міністра оборони України, доведеним телеграмою № 248/1298 від 25.03.2022.
Пунктом 8 вказаного рішення визначено, що у період дії воєнного стану, військовослужбовцям, які отримали поранення (контузію, травму, каліцтво), пов'язані із захистом Батьківщини, додаткову винагороду виплачувати у розмірі 100000 грн. за весь час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), за час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого та перебування у відпустці у зв'язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
В подальшому, з метою врегулювання та встановлення єдиних підходів щодо порядку виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, Міністром оборони України прийнято рішення - окреме доручення від 23.06.2022 № 912/з/29, яким серед іншого у пункті 7 визначено, що у період дії воєнного стану, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень також включати військовослужбовців, які [...] у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії (ця норма застосовується з 24.02.2022).
Підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 24.08.2008 №402, видана командиром військової частини, де проходять службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Отже, виходячи зі змісту наведених норм в контексті спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що збільшена до 100 тисяч гривень додаткова винагорода виплачується військовослужбовцю за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я з дня отримання поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого) й підставою для видання наказу щодо виплати такої винагороди є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 24.08.2008 №402, видана командиром військової частини, де проходять службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Із матеріалів справи встановлено, що відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 22.08.2022 №1322 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) встановлено, що 13.06.2022 солдат ОСОБА_1 за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань отримав травму під час ворожого обстрілу: вогнепальні сліпі осколкові поранення поперекової області. Стан після операції 17.06.2022: видалення стороннього тіла, головний біль, напруга. Травма не пов'язана з вчиненням кримінального правопорушення чи навмисного нанесення собі тілесного ушкодження, чи самогубства, не перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння (а.с. 29).
У період з 14.06.2022 по 26.07.2022 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «КЛШМД» м. Дніпро та Комунальному некомерційному підприємстві «Тернопільська обласна клінічна лікарня», що підтверджується виписками із медичної карти стаціонарного хворого №393/9469 від 15.06.2022, №06728від 21.06.2022, №6590/22 від 26.07.2022 (а.с. 9-11).
Отже, на час виникнення спірних правовідносин підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень є факт перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, а умовою для такої виплати є поранення (контузія, травма, каліцтво), пов'язане із захистом Батьківщини. При цьому, такий факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення (травми) є окремою підставою для такого нарахування та виплати. Іншою підставою є перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Згідно довідки військової частини НОМЕР_1 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) та виписок із медичної карти стаціонарного хворого, перебування позивача на стаціонарному лікуванні пов'язано з наслідками поранення (травми), яке отримано 13.06.2022.
Суд констатує, що обидві вищевказані умови, а саме пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва) із захистом Батьківщини та факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення у даних спірних правовідносинах дотримані та підтверджуються медичними документами складеними на позивача, які містяться в матеріалах справи.
При цьому, час перебування на стаціонарному лікуванні у зв'язку із таким пораненням підтверджується належними доказами (виписками із медичної карти стаціонарного хворого).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивач набув право на отримання додаткової винагороди в розмірі збільшеному до 100000 гривень за час проходження такого лікування й її не нарахування у такому розмірі є протиправною бездіяльністю відповідача - військової частини НОМЕР_1 .
При цьому, під час розгляду справи відповідач не надав суду доказів та не вказав аргументованих доводів щодо підстав невиплати позивачу додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №168 у розмірі збільшеному до 100000,00 грн. пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом) станом на момент розгляду справи.
Суд вважає безпідставними твердження відповідача про неможливість такого нарахування та виплати, враховуючи, що позивачем не надано підтверджуючих документів, оскільки такі документи були направлені відповідачу із заявою від 06.04.2023 (а.с. 14-16)
Щодо посилань відповідача про призупинення виплат грошового забезпечення із 24.09.2022.
Згідно п.15 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який затверджено наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, до наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, зазначені у пункті 2 цього розділу, які: самовільно залишили військові частини, місця служби (дезертирували),- за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства), включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника).
Оскільки військовослужбовцям, військову службу яким призупинено, виплата грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення таким військовослужбовцям призупиняються в сили прямої вказівки закону України, а до наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, які: самовільно залишили військові частини, - за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства), включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника), то відповідач зобов'язаний виплатити додаткове грошове забезпечення позивачу у збільшеному розмірі із розрахунку 100000 грн. на місяць за період перебування на стаціонарному лікуванні до дати 23.09.2022 включно.
Також є безпідставним твердження відповідача, про те, що військова частина НОМЕР_1 не може бути відповідачем за вказаним позовом, з мотивів, що така не є юридичною особою та немає коду ЄДРПОУ суд зазначає наступне.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 №39 від 25.02.2022 позивач вважається таким, що з 25.02.2022 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою: бойовий медик 2 гірсько-штурмового взводу 2 гірсько-штурмової роти військової частини НОМЕР_1 , цим же наказом визначено порядок та розміри грошового забезпечення позивача, а тому саме військова частина НОМЕР_1 є належним відповідачем у даній справі (а.с. 54).
Виходячи з встановлених фактичних обставин справи, приймаючи до уваги повноваження суду при вирішенні справи, передбачені ст. 245 КАС України, суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача в спірних правовідносинах буде зобов'язання військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення та додаткову винагороду передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі збільшеному до 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 13.06.2022 по 26.07.2022 включно, з урахуванням фактично виплачених сум.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Оцінивши докази, які є у справі, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 13.06.2022 по 26.07.2022 у зв'язку із хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та додаткову винагороду передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі збільшеному до 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 13.06.2022 по 26.07.2022 включно, з урахуванням фактично виплачених сум.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 13.06.2022 по 26.07.2022 у зв'язку із хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та додаткову винагороду передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі збільшеному до 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 13.06.2022 по 26.07.2022 включно, з урахуванням фактично виплачених сум.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Григорук О.Б.