10 травня 2024 року м. Житомир
справа № 240/7592/24
категорія 105000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Горовенко А.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул.Лятошинського Бориса, 5, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Київ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому (з урахування заяви про уточнення позовних вимог) просить:
- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №7001996 з примусового виконання виконавчого листа Житомирського окружного адміністративного суду, виданого у справі №240/10421/20 що полягає у не вчинені та не прийнятті з 05 січня 2024 року всіх передбачених законодавством дій та рішень, спрямованих на забезпечення примусового виконання виконавчого документа;
- зобов'язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №7001996 з примусового виконання виконавчого листа Житомирського окружного адміністративного суду, виданого у справі №240/10421/20, вжити всіх передбачених законодавством заходів забезпечення його примусового виконання.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що державним виконавцем допущено протиправну бездіяльність з приводу вчинення дій у межах виконавчого провадження №7001996, а тому судове рішення, в частині виплати перерахованої доплати до її пенсії, передбаченої ст.39 Законом України "Про статус та соціальний захист населення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-ХІІ), залишається невиконаним, чим порушено права позивача.
Крім того, з 01.01.2024 підвищення до пенсії виплачується у розмірі 3200 грн, тобто не у розмірі, встановленому судовим рішенням. У зв'язку із вказаним, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 23.04.2024 провадження у справі відкрито. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвала про відкриття провадження була направлена позивачу, відповідачів та третій особі за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вказана ухвала отримана уповноваженою особою відповідача.
Відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву від 06.05.2024 (за вх.№25517/24), у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю.
В обґрунтування зазначає, що державним виконавцем у межах виконавчого провадження №7001996 вжиті всі необхідні заходи щодо примусового виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/10421/20.
Також вказує, що в зв'язку зі зміною мінімальної заробітної плати у січні 2024 року згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", встановленням суми заборгованості станом на 04.01.2024 та з'ясуванням того, чи надходили до ГУ ПФУ в Житомирській області після отримання відповіді на попередні вимоги кошти на виплату заборгованості у вказаній справі, 04.01.2024 державним виконавцем винесено вимогу, якою зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській повідомити про виконання рішення суду.
В подальшому, 01.05.2024 за невиконання рішення було накладено штраф та 02.05.2024 державний виконавець звернувся до суду із заявою про зміну способу виконання рішення суду.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.
Судом встановлено, що згідно з рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 24.05.2021 у справі №240/10421/20 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, задоволено:
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати із 17 липня 2018 року підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити із 17 липня 2018 року нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік)4
- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати у сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Судом встановлено, що зазначене рішення Житомирського окружного адміністративного суду набрало законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
На виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду 13.09.2022 судом був виданий виконавчий лист.
06.10.2022 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження №70001996 з примусового виконання вказаного виконавчого документу та зобов'язано боржника - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області виконати рішення суду у спосіб та порядок встановлений рішенням суду протягом десяти робочих днів.
На виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду по справі №240/10421/20 від 24.05.2021 боржник листом від 20.10.2022 повідомив, що на виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області проведено перерахунок підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст.39 Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру двох мінімальних заробітних плат.
В результаті перерахунку на виконання рішення суду загальний розмір пенсії з 01.11.2022 становив 13794,97 грн, в тому числі 7446,00 грн - підвищення за проживання на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному на виконання рішення суду (3723,00 грн х 2). За період з 17.07.2018 по 31.10.2022 нарахована доплата в розмірі 330488,90 грн (а.с. 81-82).
24.05.2023 головний державний виконавець надіслав боржнику вимогу про виконання виконавчого листа №240/10421/20, виданого 13.09.2022 (а.с. 84 зворот).
Листом від 21.06.2023 Головне управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило державного виконавця, що в результаті проведеного перерахунку розмір пенсії з 01.07.2023 становить 20492,07 грн, в тому числі 13400,00 грн - підвищення за проживання на території радіоактивного забруднення у розмірі визначеному на виконання рішення суду (6700,00 грн х 2). Нарахована доплата за період з 17.07.2018 по 03.06.2023 у розмірі 526724,90 грн (а.с. 85-86).
З метою перевірки виконання рішення суду, 04.01.2024 головним державним виконавцем повторно направлено на адресу боржника вимогу, якою зобов'язано боржника виконати рішення суду та надати підтверджуючи документи про його виконання (а.с. 88)
На адресу відділу від боржника надійшов лист від 15.01.2024, згідно зі змістом якого з 01.01.2024 прийнято Закон України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", відповідно до ст.8 якого, розмір мінімальної заробітної плати, яка застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, становить 1600 грн.
Зазначено, що на виконання рішення суду у справі №240/10421/20 з 01.01.2024 нараховане підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі визначеному ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам згідно із законом про Державний бюджет України на 2024 рік, тобто 3200 грн (1600 грн х 2).
Вказано, що з 01.02.2024 виплата буде здійснюватися у розмірі, визначеному на виконання рішення суду (а.с. 88 зворот - 89).
29.03.2024 позивачем (стягувачем) подано скаргу на ім"я керівника органу Державної виконавчої служби, якому підпорядкований державний виконавець, у порядку відомчого контролю, у якій зазначено, що судове рішення вважається фактично не виконаним, оскільки боржником не проведено виплату нарахованої при його виконанні за період з 17.07.2018 по 30.06.2023 додаткової пенсії у сумі розміром 526724,9 грн та у порушення законодавства про оплату праці, статей 8, 19, 22, 24 Конституції України боржником з січня 2024 року проведено перерахунок підвищення до пенсії у розмірах та з лютого 2024 року розпочато її виплату, у розмірах що не дорівнюють розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої ч.1 ст.8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік". Виконавцем у вказаному виконавчому провадженні жодних дій, у тому числі перевірочних, спрямованих на забезпечення повного та фактичного виконання судового рішення не вчиняється, передбачених законодавством рішень не приймається.
За результатами розгляду скарги, 09.04.2024 винесено постанову про перевірку вищевказаного виконавчого провадження, яка надіслана на адресу ОСОБА_1 за вих. №5.1/31503 від 09.04.2024.
При перевірці виконання рішення суду боржником, державним виконавцем встановлено, що рішення суду боржником в частині виплати заборгованості не виконано.
02.05.2024 державний виконавець звернувся до суду із заявою про зміну способу виконання рішення суду у справі №240/10421/20 із зобов"язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати та виплатити підвищення до пенсії на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області коштів передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на користь ОСОБА_1 коштів у сумі розміром 526724,90 грн.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невжиття заходів для належного виконання боржником судового рішення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон №1404-VIII) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 частини першої статті 3 вказаного Закону передбачено, що примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
За змістом ст. 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII державний виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Пунктом 1 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.
Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до частин п'ятої, шостої статті 26 Закону №1404-VIII, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Згідно з частинами першої, другої статті 63 Закону №1404-VIII, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до частини першої статті 75 цього ж Закону, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
ЄСПЛ неодноразово наголошував, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати всіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур.
Крім того, ЄСПЛ неодноразово наголошував, що у разі, якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 Конвенції гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс ("Піалопулос та інші проти Греції", "Юрій Миколайович Іванов проти України", "Горнсбі проти Греції").
У Рішенні від 27.11.2008 по справі №1-37/2008 Конституційний Суд України вказав, що Закон про Державний бюджет України як правовий акт, що має особливий предмет регулювання (визначення доходів та видатків на загальносуспільні потреби), створює належні умови для реалізації законів України, інших нормативно-правових актів, ухвалених до його прийняття, які передбачають фінансові зобов'язання держави перед громадянами і територіальними громадами. Саме у виконанні цих зобов'язань утверджується сутність держави як соціальної і правової.
Відповідно до рекомендацій, викладених у Висновку Консультативної ради Європейських суддів №13 (2010) "Щодо ролі суддів у виконанні судових рішень" в державі, яка керується верховенством права, державні органи, насамперед, зобов'язані поважати судові рішення і якнайшвидше реалізувати їх "ex-officio". Сама думка, що державний орган може відмовитися від виконання рішення суду, підриває концепцію примата права. Виконання рішення повинно бути справедливим, швидким, ефективним і пропорційним. Тому для цього мають бути забезпечені необхідні кошти. Чіткі правові норми повинні визначати доступні ресурси, відповідальні органи та відповідну процедуру їх розподілу.
Таким чином, виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження, є невід'ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, складовою права на справедливий суд.
Тобто надаючи оцінку діям/бездіяльності державного виконавця, вчиненим у межах виконавчого провадження, слід з'ясувати чи їх сукупність була спрямована на примусове виконання рішень і проводилася на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом №1404-VIII, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону №1404-VIII, а також достатність прийнятих рішень, які відповідно до цього Закону №1404-VIII підлягали примусовому виконанню.
Матеріали справи свідчать, що з метою перевірки виконання рішення суду у справі №240/10421/20 державний виконавець двічі виносив вимогу, якою зобов'язував Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в певний строк з дня отримання вимоги виконати рішення суду, здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі, визначеному статтею 39 Закону №796-XII, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам рік (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік), з урахуванням її зміни на відповідний календарний рік та письмово надати державному виконавцю пояснення про причини не виконання боржником рішення.
На винесені вимоги, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області надавалися листи-роз'яснення про здійснені відповідні перерахунки пенсії, нараховану доплату та виплату донарахованих коштів після надходження фінансування у порядку черговості надходження судового рішення до боржника.
Також, зазначалося про те, що ст.8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" визначено розмір мінімальної заробітної плати, який застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, на рівні 1600 гривень. Тому, з 01.01.2024 нараховане підвищення до пенсії у розмірі 3200 грн.
Окрім того, як встановлено судом, для належного виконання рішення суду, державний виконавець 02.05.2024 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із заявою про зміну способу виконання рішення по справі.
Щодо посилання позивача на протиправність вимоги від 04.01.2024, якою зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській повідомити про виконання рішення суду, суд зазначає наступне.
Як зазначалось раніше, згідно з рішенням Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/10421/20 було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 17.07.2018 нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
При цьому, враховуючи зміну розміру мінімальної заробітної плати, відповідач має обов'язок перераховувати та виплачувати доплату до пенсії у порядку статті 39 Закону №796-ХІІ з урахуванням таких змін.
Враховуючи, що дане підвищення до пенсії носить не разовий, а постійний характер, саме тому у резолютивній частині рішення не встановлено кінцевої дати проведення такого нарахування й виплати та застосовано вираз "що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік)", а не зазначено конкретного Закону.
В свою чергу, ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" визначено розмір мінімальної заробітної плати, який застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, на рівні 1600 гривень.
Визначення нового розміру мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2024, зобов'язувало відповідача звернутися до боржника з вимогою від 04.01.2024 щодо виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду в адміністративній справі №240/10421/20.
Суд також враховує, що невиконаною залишилася лише частина рішення, щодо якого існував окремий порядок його виконання. Водночас, у повному обсязі виконання судового рішення можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету.
Так, виплати пенсій здійснюються управлінням виключно за рахунок коштів Пенсійного Фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.
Крім того, відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Суд зазначає, що невиконання судового рішення боржником в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин та відповідно не може свідчити про бездіяльність державного виконавця щодо невжиття передбачених законодавством заходів забезпечення його примусового виконання.
Даний висновок узгоджується із правової позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 31 травня 2021 року у справі №560/594/20, від 31 березня 2021 року у справі № 360/3573/20.
Разом з тим, в межах спірних правовідносин суд не надає правову оцінку діям/бездіяльності боржника щодо виконання/невиконання рішення суду, яке набрало законної сили, а лише повноті дій державного виконавця, вчинених в межах виконавчого провадження №70001996.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що державним виконавцем не допущено бездіяльності у межах виконавчого провадження ВП №70001996 з примусового виконання виконавчого листа Житомирського окружного адміністративного суду, виданого у справі №240/10421/20, оскільки ним вжито всі передбачені законодавством заходи забезпечення його примусового виконання.
Згідно з ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Підсумовуючи наведене та встановлені під час розгляду справи обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору не підлягають стягненню.
Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 271, 272, 287, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідн. номер НОМЕР_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) (майдан Соборний, 1, м.Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н,10014, код ЄДРПОУ 43315602) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення, з урахуванням ч.6. ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України, може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.
Рішення складено у повному обсязі 10 травня 2024 року.
Суддя А.В. Горовенко