Україна
Донецький окружний адміністративний суд
09 травня 2024 року Справа№200/1683/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення
(виклику) сторін адміністративний позов ОСОБА_1
до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885, юридична адреса: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) про визнання протиправним та скасування рішення від 19.02.2024 № 103950004959 про відмову у призначенні пенсії за віком, зобов'язання зарахувати до трудового стажу періоди здійснення підприємницької діяльності з 20.04.1994 по 01.01.1999 року, з 01.01.2000 по 01.03.2000 року, з 01.04.2000 по 01.06.2000 року, з 01.07.2000 по 01.09.2000 року, з 01.10.2000 року по 01.07.2003 року, з 01.10.2003 року по 01.04.2004 року, з 01.01.2005 по 25.01.2005 року.
Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, відповідач, як вважає позивач, приймаючи рішення про відмову в призначенні пенсії за віком, діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством з питань пенсійного забезпечення.
Вважає, що позивачем як особою, що займалась підприємницькою діяльністю, у повному обсязі та у встановленому порядку сплачувались внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що обумовлювало зарахування всіх цих періодів до страхового стажу.
Враховуючи викладене, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
У відзиві на адміністративний позов відповідач вказав на його безпідставність та зазначив, що приймаючи рішення про відмову в призначенні пенсії за віком, діяв в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством з питань пенсійного забезпечення.
Зазначає, що на виконання рішення суду від 27.12.2023 року у справі № 200/6411/23 відповідачем повторно розглянута заява про призначення пенсії за віком.
Вказує, що долучені до заяви документи не містять інформації щодо сплати страхових внесків, тому немає підстав для зарахування до страхового стажу періоду підприємницької діяльності в повному обсязі.
Враховуючи наведене, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, суд з'ясував наступні обставини справи.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_2 .
27.10.2023 року ОСОБА_1 звернувся через вебпортал Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
01.11.2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області прийняте рішення № 103950004959 про відмову у призначенні пенсії.
Згідно рішення зазначено, що вік позивача становить 60 років 1 місяць 18 днів, страховий стаж позивача становить 23 роки 23 дні. Відповідно до поданих документів до страхового стажу зараховано усі періоди.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27.12.2023 року у справі №200/6411/23 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задоволені: визнана протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в частині не повідомлення ОСОБА_1 про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії.
Визнане протиправним і скасуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 01.11.2023 року №103950004959 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зобов'язане повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 27.10.2023 року надавши позивачу відповідний термін для надання додаткових документів на підтвердження періоду ведення підприємницької діяльності з 20.04.1994 року по 27.12.2005 року з урахуванням висновків суду викладених у рішенні.
На виконання вказаного рішення суду ОСОБА_1 повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з клопотанням щодо виконання рішення суду у справі №200/6411/23 та надав додаткові документи для підтвердження трудового стажу період здійснення підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування з 20.04.1994 року по 25.01.2005 року, а саме: свідоцтво про реєстрацію фізичної особи-підприємця НОМЕР_3 від 20.04.1994; свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта № 90 від 25.11.1996; довідку про зняття з обліку платника податків № 8350/р від 27.12.2005; довідку ГУ ДПС у Донецькій області № 5494/6/05-99-24-17 від 26.10.2023.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 19.02.2024 року № 103950004959 ОСОБА_1 повторно відмовлено у призначенні пенсії за віком, зазначивши, що долучені до заяви документи не містять інформації щодо сплати страхових внесків, тому немає підстав для зарахування до страхового стажу періоду підприємницької діяльності в повному обсязі.
До загального (страхового) стажу період здійснення підприємницької діяльності ОСОБА_1 з 20.04.1994 по 27.12.2005 зарахований частково, розрахунок стажу проведений згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу, а саме зараховані періоди: з 01.01.1999 по 31.12.1999, з 01.03.2000 по 31.03.2000, з 01.06.2000 по 30.06.2000, з 01.09.2000 по 30.09.2000, з 01.07.2003 по 30.09.2003, з 01.04.2004 по 31.12.2004.
Крім того, відповідач зазначив, що для зарахування до страхового стажу не зарахованих періодів підприємницької діяльності необхідно надати документи, які підтверджують сплату страхових внесків за ці періоди та інформацію за якою системою оподаткування ОСОБА_1 здійснював підприємницьку діяльність.
Згідно Довідки про зняття з обліку платника податків від 27.12.2005 року №8350/Р Слов'янської ОДПІ №2 Донецької області ОСОБА_1 не має заборгованості зі сплати податків і зборів (обов'язкових) платежів.
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, в позовній заяві позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За Преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», пунктом 7 частини 1 статті 1 якого визначено, що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом.
Тобто, відповідач у справі - орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством щодо призначення пенсії, підготовки документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій.
Згідно ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюється у натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Відповідно до частини першої статті 41 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно статті 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають в т.ч.: громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об'єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно правового характеру; фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування. Статтею 1 Закону № 1058-IV визначено, що страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до ч. 3-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Розділ XV доповнено пунктом 3-1 згідно із Законом №2148- VIII від 03.10.2017) до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди: 1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 №793 доповнений пункт 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, новим абзацом, зокрема: періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 р. по 31 грудня 2003 р. зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 р. по 31 грудня 2017 р. за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.
З аналізу наведених норм чинного законодавства вбачається, що вказаними змінами законодавець передбачив зарахування як до трудового так і до страхового стажу фізичних осіб - підприємців періоди провадження ними господарської діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, незалежно від сум сплачених ними страхових внесків (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
Як зазначалось раніше, підприємці при досягненні пенсійного віку мають право на призначення пенсії за віком, проте зарахування підприємницької діяльності до страхового стажу залежить від того, яку систему оподаткування використовував приватний підприємець до виходу на пенсію.
Відповідно до цього законодавець визначав перелік документів, які підтверджують зарахування стажу у певні періоди.
Згідно підпункту 1 пункту 3-1 розділу Перехідні положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (з внесеними змінами Законом № 2148-VIII від 03.10.2017), чинним з 01.01.2018 до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідноіз статтею 26 цього Закону включаються періоди ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 01.01.1998 по 30.06.2000 включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності; з 01.07.2000 по 31.12.2017 включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
Відповідно до пункту 4 Порядку № 637 час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на приватній власності та на виключно їхній праці, за період до 01.05.1993, а також час роботи осіб, які займаються веденням особистого селянського господарства зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (додаток N 1). Періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 01.01.1998 по 31.12.2003 зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності, а з 01.01.2004 по 31.12.2017 за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.
Згідно підпункту 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються зокрема документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01.01.2004 підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01.01.2004 - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.
Для визначення права на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 01.01.1998 по 30.06.2000 включно надається довідка про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності.
В подальшому законодавцем передбачено подання додаткових документів для можливості зарахування періоду підприємницької діяльності особам, які перебувають на умовах фіксованої сплати податку з доходів та на загальній системі оподаткування.
Як встановлено судом, позивач з 20.04.1994 року до початку 2003 року перебував на спрощеній системі оподаткування, з 2003 по 2005 рік - на загальній системі оподаткування.
Суд вказує, що за періоди здійснення підприємницької діяльності з 20.04.1994 року по 25.01.2005 року позивачу не потрібно підтверджувати сплату страхових внесків або єдиного податку, та періоди провадження підприємницької діяльності на умовах фіксованої сплати податку з доходів та на загальній системі оподаткування, за які позивачем сплачувались суми податків.
Як встановлено судом, до матеріалів справи додано копії ліцензій, дозволів, квитанцій, на підставі яких позивач здійснював підприємницьку діяльність, свідоцтва про державну реєстрацію ФОП, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, довідка про зняття з обліку платника податків.
Зазначені докази у своїй сукупності, так і кожен окремо, підтверджують страховий та трудовий стаж позивача.
Оскільки, приймаючи рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу, відповідач діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством з питань пенсійного забезпечення, суд вважає за необхідне, з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача ухвалити рішення про визнання протиправним та скасування рішення від 19.02.2024 № 103950004959 про відмову у призначенні пенсії за віком з зобов'язанням зарахувати до трудового стажу періоди здійснення підприємницької діяльності з 20.04.1994 по 01.01.1999 року, з 01.01.2000 по 01.03.2000 року, з 01.04.2000 по 01.06.2000 року, з 01.07.2000 по 01.09.2000 року, з 01.10.2000 року по 01.07.2003 року, з 01.10.2003 року по 01.04.2004 року, з 01.01.2005 по 25.01.2005 року.
Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано суду жодного доказу правомірності рішення, яке оскаржується, в розумінні зазначеної норми Закону.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Кодексом адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885, юридична адреса: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) про визнання протиправним та скасування рішення від 19.02.2024 № 103950004959 про відмову у призначенні пенсії за віком, зобов'язання зарахувати до трудового стажу періоди здійснення підприємницької діяльності з 20.04.1994 по 01.01.1999 року, з 01.01.2000 по 01.03.2000 року, з 01.04.2000 по 01.06.2000 року, з 01.07.2000 по 01.09.2000 року, з 01.10.2000 року по 01.07.2003 року, з 01.10.2003 року по 01.04.2004 року, з 01.01.2005 по 25.01.2005 року - задовольнити повністю.
Рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 19.02.2024 № 103950004959 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком - визнати протиправним та скасувати.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1 періоди здійснення підприємницької діяльності з 20.04.1994 по 01.01.1999 року, з 01.01.2000 по 01.03.2000 року, з 01.04.2000 по 01.06.2000 року, з 01.07.2000 по 01.09.2000 року, з 01.10.2000 року по 01.07.2003 року, з 01.10.2003 року по 01.04.2004 року, з 01.01.2005 по 25.01.2005 року
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885, юридична адреса: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в сумі 968 грн. 96 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Т.В. Давиденко