Україна
Донецький окружний адміністративний суд
09 травня 2024 року Справа№200/1914/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зінченка О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька обл., місто Слов'янськ, площа Соборна, будинок 3, код ЄДРПОУ 13486010), до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (юридична адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. № 16, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
01 квітня 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач), через свого представника - адвоката Хомича І.О., який діє на підставі ордера від 01.04.2024, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач №1), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач № 2), в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 18.03.2024 №914120163602 щодо відмови ОСОБА_1 в призначені та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 11.03.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 11.03.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 1 згідно Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ “Про пенсійне забезпечення” (далі - Закон № 1788). Досягнувши 60-річного віку, 11.03.2024 позивач звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058) із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки. Враховуючи принцип екстериторіальності, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві розглянуло вказану заяву та прийняло рішення про відмову в переведенні на інший вид пенсії та в застосуванні середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки 2021, 2022, 2023 роки, в зв'язку з відсутністю законних підстав. Позивач вважає вказане рішення незаконним та необґрунтованим, оскільки йому була призначена пенсія відповідно до Закону № 1788, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058 він звернувся вперше. Позивач наполягає, що у нього наявні права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058.
Крім того посилається на те, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону № 1058, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Отже, вважає, що пенсія позивачу відповідно до Закону № 1058-IV має бути призначена виходячи з показника середньої заробітної плати по Україні за три останні роки, тобто за 2021-2023 роки, що передували року звернення (2023 рік) за призначенням пенсії за віком до територіального управління Пенсійного фонду України.
05.04.2024 року ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.
Відповідач №1 позов не визнав, у наданому суду відзиві на позовну заяву зазначив, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Згідно ч. 3 ст. 45 Закону №1058, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви з усіма необхідними документами та на підставі документів, що містяться в пенсійній справі на час переведення, а також додаткових документів, які додаються до заяви. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону №1058, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховується під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Виключення складають випадки коли особа після призначення пенсії по інвалідності працювала і набула не менш, як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування автоматичного перерахунку, передбаченого абзацом 5 частини 4 статті 42 Закону №1058) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною 2 ст. 40 Закону №1058 для призначення пенсій, тобто застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Тобто застосування нової середньої заробітної плати можливе лише при переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, як то передбачено абз. 3 ч. 3 ст. 45 Закону №1058, за наявності набуття не менше 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку). В даному випадку не можливо застосувати переведення, так як позивач вже отримує пенсію за віком на пільгових умовах. Іншого діючим законодавством не передбачено.
ГУ ПФУ в Донецькій області не вчиняло жодних дій у відношенні позивача які б порушили його право на пенсійне забезпечення. Спираючись на зазначене Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, на його думку, є неналежним відповідачем по справі.
Відповідач № 2 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що 11.03.2024 ОСОБА_1 в електронній формі через вебпортал звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою щодо переведення з пенсії за віком призначену зі зменшенням пенсійного віку відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2021, 2022 та 2023.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за віком призначену зі зменшенням пенсійного віку. Відповідно до пункту 2 статті 40 Закону № 1058 для обчислення заробітку була застосована середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2008 рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-08 з 01.10.2017 проведено осучаснення раніше призначених пенсій відповідно до Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням середньої заробітної плати в Україні за 2014 - 2016 роки 3764,40 грн.
Згідно з частиною другою статті 42 Закону для забезпечення індексації пенсій щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення враховується лише при призначенні пенсії.
Згідно Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, заява про переведення з одного виду пенсії на інший подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Заяви про переведення з одного виду пенсії па інший приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Формула, за якою визначається заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії застрахованої особи, наведена у статті 40 Закону: Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2+ Кз3+ ... + Кзn);
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Станом на 01.03.2024 року розмір середньої заробітної плати для розрахунку пенсії ОСОБА_1 становить 7994,47 - це середня заробітна плата з якої сплачені страхові внески за 2014-2016 роки з урахуванням коефіцієнтів збільшення (1,17x1,11x1,11x1,14x1,197x1,0976).
Враховуючи вищезазначене, ОСОБА_1 відмовлено в переведенні на інший вид пенсії та в застосуванні середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за гри календарні роки 2021, 2022, 2023 роки, в зв'язку з відсутністю законних підстав.
Згідно ст. 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особа, яка має право на різні види пенсій, призначається один з цих видів пенсій за її вибором.
Таким чином, пенсія може призначатися лише один раз та один з її видів. Якщо особа має право па декілька видів пенсії, то вона може перейти на інший вид пенсії після призначення, але це буде не призначення, а перехід з виду на вид пенсії.
Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
З наведеного вбачається, що процедура призначення пенсії пов'язується з первинним зверненням за призначенням пенсії, тобто вперше за одним з видів трудових пенсій (пенсійних виплат), у т.ч. пенсії за віком.
У свою чергу, переведення з одного типу пенсійних виплат на інший, у т.ч. переведення в межах одного виду пенсії - за віком, що має місце у даному випадку, не змінює сутності такої процедури, як такої, що може бути ініційована після первинного (вперше) призначення одного з видів пенсії та по суті є продовженням виплати зміненої за кваліфікаційними ознаками пенсії на підставі, зокрема, матеріалів пенсійної справи, яка формується у період первинного призначення пенсії.
Тобто, визначення «призначення пенсії» та «переведення» з одного виду пенсії на інший» не є співставними та є різними правовими категоріями за підставами виникнення та наслідками реалізації.
Визначення терміну «переведення» не може застосовуватись у значенні «первинного призначення» пенсії. Просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та з 26.01.2009 року отримує пенсію за віком, призначену на пільгових умовах відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону № 1058 та ст.14 Закону №1788.
Позивач 11.03.2024 року за допомогою веб-порталу Пенсійного фонду звернувся із заявою про призначення йому пенсії відповідно до Закону № 1058.
Відповідно до пункту 4.2 розділу ІV Постанови правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 року № 25-1 “Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України” після реєстрації заяви та сканування документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Рішення за результатами заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Заява позивача відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві.
Рішенням відповідача № 2 від 18.03.2024 року № 914120163602 позивачу відмовлено в переведенні на інший вид пенсії відповідно до Закону № 1058.
Рішення мотивовано тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за віком призначену зі зменшенням пенсійного віку. Відповідно до пункту 2 статті 40 Закону № 1058 для обчислення заробітку була застосована середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2008 рік, що передує року звернення за призначенням пенсії. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-08 з 01.10.2017 проведено осучаснення раніше призначених пенсій відповідно до Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням середньої заробітної плати в Україні за 2014 - 2016 роки 3764,40 грн. Згідно з частиною другою статті 42 Закону для забезпечення індексації пенсій щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Станом на 01.03.2024 року розмір середньої заробітної плати для розрахунку пенсії ОСОБА_1 становить 7994,47 - це середня заробітна плата з якої сплачені страхові внески за 2014- 2016 роки з урахуванням коефіцієнтів збільшення (1,17х1,11х1,11х1,14х1,197х1,0976). Враховуючи вищезазначене, гр. ОСОБА_1 відмовлено в переведенні на інший вид пенсії та в застосуванні середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки 2021, 2022, 2023 роки, в зв'язку з відсутністю законних підстав.
Вважаючи таке рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
З 01.01.2004 набув чинності Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року №1058. Відповідно до ст. 9 цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону №1058 (у редакції, що була чинною на час призначення позивачеві пенсії у 2009 році) визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Частиною 1 статті 27 Закону №1058 встановлено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою П = Зп Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Відповідно до пункту статті 14 Закону 1788 (у редакції, що була чинною на час призначення позивачеві пенсії у 2009 році) працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років..
З аналізу наведених норм в контексті обставин даної справи можна зробити висновок, що позивачу у 2009 році призначена пенсія за віком достроково на пільгових умовах із застосуванням норм одночасно двох Законів, одним з яких є Закон №1788 в частині вимог до наявного трудового стажу. Водночас, пенсія призначена у відповідності до положень Закону №1058 щодо її виду, розміру, підстав та порядку призначення.
Це також підтверджується зазначенням обох законів у графі «умови призначення» наданого рішення органу ПФУ №914120163602 від 01.04.2024 про перерахунок пенсії, у графі «вид пенсії» - пенсія за віком.
Таким чином, у 2009 році згідно із Законом №1058 та окремими положеннями Закону №1788 позивачеві була призначена саме пенсія за віком достроково на пільгових умовах, а не інший вид пенсії, передбачений статтею 9 Закону №1058.
Посилання позивача на застосування у розрахунках пенсії окремого шифру для різних видів пенсії (“103” для пільгової пенсії за віком та “101” - пенсії за віком на загальних умовах) не впливають на вказаний висновок, оскільки ці значення не можна розцінювати як підстави для призначення пенсії.
Субсидіарне застосування при призначенні пенсії позивача окремих положень Закону №1788 щодо необхідних стажу не свідчить про те, що така пенсія не є пенсією за віком за нормами Закону №1058. Перехідні положення цього Закону (п.2) прямо передбачають визначення розміру та порядку призначення пенсії за віком на пільгових умовах із застосуванням Закону №1058.
Вказаним такі пенсії відрізняються від пенсій за віком, призначених виключно за нормами Закону №1788 (наприклад, трудові пенсії за вислугою років). Адже цей закон передбачає інший порядок, зокрема, визначення розміру пенсії (ст.19).
Зважаючи на наведене, суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що його пенсія призначена відповідно до Закону №1788, а тому не призначалася відповідно до Закону №1058.
Вирішальною у даній справі ознакою закону, за яким призначається пенсія, є наявність у ньому норми, яка встановлює її розмір, оскільки саме така норма визначає заробітну плату, що враховується при призначенні пенсії.
Фактичні обставини даної справи свідчать про те, що розмір пенсії позивача був визначений на підставі статей 27, 40 Закону №1058. Тому незалежно від пільгових умов її призначення, вона вважається пенсією за віком за Законом №1058.
Правовий висновок щодо права пенсіонера, пенсія за віком якому була призначена на пільгових умовах, після досягнення пенсійного віку вимагати призначення пенсії із застосуванням нового показника середньої заробітної плати, міститься у постановах Верховного Суду від 06 грудня 2021 року по справі №185/951/17 (2-а/185/126/17), від 17 травня 2021 року по справі № 185/1473/17, від 15 травня 2020 року по справі №334/13/16-а(2а/334/85/16).
У них наведено наступне:
“Відповідно до частини першої статті 10 Закону №1058 особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Приписи частини третьої статті 45 Закону №1058 визначають, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону №1058 регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058.
Вказане відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом, зокрема, у постановах від 31 травня 2019 року у справі №314/272/17(2-а/314/33/2017) та від 31 березня 2020 року у справі №348/1296/17.
Водночас, позивач стверджує, що при зверненні із заявою до Управління після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058, він набув право не на переведення з одного виду пенсії на інший на підставі статті 45 Закону №1058, а на нове призначення пенсії за віком на загальних підставах із її новим обчисленням у відповідності до приписів статті 40 Закону № 1058, оскільки за таким призначенням звернувся вперше.
Вказані доводи суд вважає необґрунтованими з огляду на те, що для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови надання пенсій (пенсій за віком). Втім, вид пенсії відповідає та порядок її призначення здійснюється на умовах, що визначені Законом №1058.
Оскільки заява позивача до Управління фактично стосувалась призначення того самого виду пенсії (пенсії за віком), яка вже була призначена, то вона не може бути призначена повторно на підставі положень статті 40 Закону № 1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, за останні три календарні роки.
У справі, що розглядається, суд не вбачає підстав для відступлення від вказаного правового висновку Верховного Суду.
За наведених вище обставин суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відсутній перехід на інший вид пенсії, передбачений Законом №1058, а повторне призначення пенсії за віком із застосуванням інших показників середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення законом, не передбачено.
Відтак, правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 2-17, 19, 20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька обл., місто Слов'янськ, площа Соборна, будинок 3, код ЄДРПОУ 13486010), до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (юридична адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. № 16, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.
Повний текст рішення складено та підписано 09 травня 2024 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя О.В. Зінченко