10 травня 2024 рокуСправа №160/10706/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправними та скасування постанов,
Позивач 24.04.2024 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Індустріального ВДВС у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 13.04.2021 року про стягнення з нього виконавчого збору в сумі 31870,18 грн.;
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Індустріального ВДВС у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 18.12.2023 року про відкриття виконавчого провадження № 73623583 з виконання постанови державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 13.04.2021 року про стягнення з нього виконавчого збору в сумі 30 667,25 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 року позовна заява була залишена без руху через невідповідність приписам ст.ст.160, 161 КАС України та запропоновано позивачу, у десятиденний строк з дня отримання ухвали суду, усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши дату коли він дізнався про оскаржувану постанову, обставин, які підтверджують поважність причин пропуску вказаного строку та докази на підтвердження таких обставин.
08.05.2024 року до суду від позивача надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
В обґрунтування поданої заяви позивачем зазначено, що про примусове виконання постанови № 58565698 від 13.04.2021 року йому стало відомо 25.12.2023 року. В цей же день йому стало відомо про наявність виконавчого документу на виконання якого було відкрито виконавче провадження № 73623583 від 18.12.2023 року. 25.12.2023 року державний виконавець ОСОБА_2 повідомив, що 18.12.2023 року він закрив виконавче провадження за заявою банка про повернення виконавчого листа, але цього ж дня відкрив виконавче провадження № 73623583 про примусове виконання постанови № 58565698 від 13.04.2021 року щодо стягнення з нього суми виконавчого збору.
Позивач зазначає, що ним пропущений строк звернення до суду при обставинах та з причин які є поважними, оскільки виникли незалежно від його волі та які ускладнили можливість своєчасного звернення з позовом. Наслідком повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України є щоденні сирени повітряної тривоги про загрозу ракетних обстрілів міста, які можуть бути реальними по місцю його знаходження. В таких ситуаціях він відчуває втрату контролю, знаходиться у стані постійної внутрішньої тривоги та страху, який переростає в паніку. В такому стані, з урахуванням похилого віку, він не може виїхати з дому. Крім того, він не є фахівцем в області права і для звернення до суду необхідно було знайти адвоката, який би погодився надати правову допомогу, зустрітися з ним, а це потребувало часу. З наведених обставин, позивач просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити пропущений строк.
Розглянувши подану позивачем заяву, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Питання ж поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані ст.123 КАС України, відповідно до ч.2 якої, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка має об'єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Згідно із п.1 ч.2 ст.287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів, даних до позовної заяви вбачається, що позивачем оскаржуються постанови державного виконавця від 13 квітня 2021 року та від 18 грудня 2023 року, про їх наявність йому стало відомо 25 грудня 2023 року.
Як вже зазначалось з позовом позивач звернувся до суду лише 24 квітня 2024 року, при цьому у заяві про поновлення строку не наведено об'єктивних обставин та доказів, які не дозволяли йому звернутися до суду у визначений законодавством строк.
Суд враховує, що Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 року, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб.
У подальшому законами України строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та триває і на цей час.
Водночас зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначає Закон України "Про правовий режим воєнного стану".
Діяльність судів, органів та установ системи правосуддя в умовах воєнного стану регламентовано статтею 12-2 цього Закону, за приписами якої в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
За правилами статті 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд не припиняв роботи у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану, безперервно здійснював свою діяльність, забезпечував усім особам, у тому числі й позивачу у цій справі, можливість реалізації права на судовий захист.
Відтак, позивач міг безперешкодно реалізувати своє право на звернення до суду в межах встановленого законом строку звернення як шляхом подання позовної заяви безпосередньо через канцелярію суду, так і шляхом направлення позовної заяви до суду по пошті або через систему "Електронний суд".
В ухвалах від 23.06.2022 року у справі № 520/8674/2020 та у справі № 440/2822/20 Верховний Суд зазначив, що питання поновлення строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо пропуск цього строку відбувся ще до запровадження воєнного стану.
Суд зазначає, що позивачем не додано до позовної заяви доказів на підтвердження неможливості своєчасного звернення до суду з позовом через воєнний стан, а лише посилання на запровадження воєнного стану саме по собі не є достатньою підставою для поновлення пропущеного строку без надання обґрунтування того, яким чином запровадження воєнного стану вплинуло на можливість своєчасного звернення до суду.
Зі змісту заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом не слідує, що позивач мав об'єктивні обмеження для пересування, роботи поштового та електронного зв'язку, тощо, які б унеможливили чи ускладнили звернення його з позовом у встановлений кодексом строк, що вказує на те, що між пропуском строку звернення до суду і введенням воєнного стану відсутній безпосередній та прямий причинний зв'язок.
Доказів на підтвердження того, що введення воєнного стану вплинуло на обов'язок позивача своєчасно звернутися до суду з позовом, заява про поновлення строку звернення до суду також не містить.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позивачем не наведено достатніх та переконливих аргументів та доказів на підтвердження наявності об'єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення до суду протягом встановленого кодексом строку.
Таким чином, позивачем пропущений строк звернення до суду, не надано доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску, внаслідок чого суд не вбачає підстав для визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду та задоволення клопотання позивача про поновлення строку звернення з позовом.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для задоволення клопотання позивача про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду з позовом, оскільки підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, наведені в заяві, є неповажними.
Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Згідно із ч.5 ст.169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід повернути позивачу відповідно до приписів ч.2 ст.123 КАС України у зв'язку із пропуском строку, встановленого ст.287 КАС України без поважних причин.
Керуючись ст.ст.122, 123, 169, 243, 248, 287, 294, 295, 297 КАС України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду по адміністративній справі № 160/10706/24 - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправними та скасування постанов - повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення позовної заяви направити особі, яка її подала, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку статті 256 КАС України та може бути оскаржена в строки передбачені статтею 295 КАС України.
Суддя К.С. Кучма