06 травня 2024 року Справа 215/2295/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кальник В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Криворізької міської ради про встановлення наявності компетенції (повноважень) та зобов'язання вчинити певні дії,-
05.04.2024 ОСОБА_1 звернулась до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Криворізької міської ради про встановлення наявності компетенції (повноважень) та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09.04.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Криворізької міської ради про встановлення наявності компетенції (повноважень) та зобов'язання вчинити певні дії, передано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.05.2024 року справу №215/2295/24 розподілено судді Кальнику В.В.
Згідно із п.п.3 та 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частин 1-2 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Також суд зазначає, що відповідно до п.п.1-6 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Суд вважає за необхідне зазначити про те, що позивачу слід привести заявлені позовні вимоги у відповідність із ст.5 КАС України. Така необхідність пов'язана з тим, що позивачем у компетенційних спорах може бути виключно суб'єкт владних повноважень, якщо він вважає, що інший суб'єкт владних повноважень - відповідач своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію, або що прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою. Оскільки позивачем заявлено вимоги про встановлення компетенції, а позивач у цій справі не є суб'єктом владних повноважень, то він не наділений адміністративною процесуальною дієздатністю в частині пред'явлення позову щодо визнання наявності чи відсутність компетенції (повноважень) у відповідача.
Отже, позивачу слід звернутися до суду з уточненою позовною заявою, в якій привести позовні вимоги відповідно до ст.5 КАС України.
Крім того, згідно із частиною 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік” встановлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3028 грн.
За змістом приписів пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір становить 0,4 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1211,20 грн.
Однак, як вбачається із доданих до позову документів, позивачем до позову не додано документу про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн., за подання цього позову немайнового характеру в порушення вимог ст.4 Закону України "Про судовий збір" та ч.3 ст.161 КАС України.
Разом з тим, позивачем подано до суду заяву про звільнення від сплати судового збору, в якій остання, зокрема, просить звільнити її від сплати судового збору у зв'язку з інвалідністю I групи.
До вказаної заяви позивачем додано копію довідки, однак означена довідка є нечитаємою, оскільки копія має погану якість, що позбавляє суд можливості пересвідчитись у наявності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.
На підставі вищевикладеного, позивачу слід надати якісну (читаєму) копію довідки про інвалідність І групи ОСОБА_1 , на підтвердження того, що вона дійсно має право на пільги щодо звільнення від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір”.
Згідно з ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради про встановлення наявності компетенції (повноважень) та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу термін - п'ять робочих днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду:
- уточненої позовної заяви, в якій привести позовні вимоги відповідно до вимог ст.5 КАС України;
- якісної читаємої довідки про інвалідність І групи ОСОБА_1 , на підтвердження того, що вона дійсно має право на пільги щодо звільнення від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір”.
Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вимог ст. ст. 160, 161 КАС України відповідно до цієї ухвали, позовна заява і додані до неї документи будуть повернуті позивачу, згідно ст. 169 КАС України.
Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 256 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Кальник