Справа № 569/22948/19
02 травня 2024 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі судді Бердія М.А.,
при секретарі Хлуд І.П.,
з участю представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,
відповідача ОСОБА_3 ,
представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Буд Кепітал Менеджмент», ОСОБА_3 про витребування майна із незаконного володіння та стягнення доплати по договору, суд -
16.12.2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Рівненського міського суду Рівненської області із позовом до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Рівненська брама», Приватного підприємства «Буд Кепітал Менеджмент», ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Мельничук М.С. про скасування державної реєстрації права власності, визнання договору купівлі-продажу недійсним, визнання права власності на нежитлові приміщення та витребування майна з чужого незаконного володіння.
21.10.2022 року позивач ОСОБА_1 через канцелярію суду подала заяву про зміну предмета позову, в якій просила суд визнати за нею право власності на нежитлове приміщення 8/1 НПК та на нежитлове приміщення 9/1 НПК, за адресою: буд. АДРЕСА_1 , витребувати на її користь із незаконного володіння ОСОБА_3 нежитлове приміщення 9/1 НПК (літ.А-10, загальною площею 29,6 кв.м.) та нежитлове приміщення 8/1 НПК (літ.А-10, загальною площею 29,1 кв.м.) за адресою: будинок АДРЕСА_1 та стягнути з ОСОБА_1 на користь ПП «Буд Кепітал Менеджмент» в якості доплати по договору пайової участі в будівництві №к13/1 від 07 вересня 2016 року та договору пайової участі в будівництві №КП12 від 06 жовтня 2016 року суму 253 566 гривень, яка внесена на депозитний рахунок Рівненського міського суду Рівненської області.
В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначила, що 07 вересня 2016 року та 06 жовтня 2016 року між Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Рівненська брама» в особі голови кооперативу Савчука А.С. та нею (Пайовиком), було укладено Договори пайової участі в будівництві №к13/1 та №КП12, за умовами яких Пайовик вступає, а Кооператив приймає Пайовика в асоційовані члени Кооперативу та пайову участь по будівництву кварталу житлової та громадської забудови по вулицях Костромська та АДРЕСА_2 (об'єкт) і реалізації статутної мети і завдань Кооперативу з метою отримання у власність нежитлового приміщення, будівельний номер к13/1, загальною проектною площею 18,00 м.кв., на першому поверсі у першій секції, та нежитлового приміщення, будівельний номер КП12, загальною проектною площею 18,22 м. кв., на першому поверсі у першій секції, а Кооператив зобов'язався організувати і забезпечити будівництво об'єкту та здачу його в експлуатацію, передати Пайовику у власність нежитлову площу, обумовлену договором, за умови повної (100%) сплати Пайовиком пайового внеску.
Взяті на себе пайовиком зобов'язання щодо оплати пайових внесків було виконано в повному обсязі, та сплачено 220 601,00 грн. за першим договором та 209 238, 48 грн. за другим договором.
Покликалась на рішення Рівненського міського суду від 17 квітня 2018 року по справі № 569/3865/18, що набрало законної сили, у якому підтверджено наявність у неї майнових прав на вищевказане приміщення, укладення вищевказаних договорів та оплати нею 100% пайових внесків.
Як їй стало пізніше відомо, вказані приміщення, на підставі договорів купівлі-продажу №471 та №472 від 23.05.2019 року були продані третій невідомій особі - ОСОБА_3 .
Зазначила, що про зазначене рішення суду було відомо ПП «БУД КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ», як правонаступнику ОК «Житлово-будівельний кооператив «Рівненська брама», а тому ними порушено її майнові права.
06 березня 2020 року відповідач ОСОБА_3 подав до суду відзив, у якому позовні вимоги позивача не визнав, зазначив, що вважає їх необґрунтованими та безпідставними, оскільки позивач не обґрунтувала та не надала доказів того, що укладені договори купівлі-продажу приміщень між ПП «Буд Кепітал Менеджмент» та ОСОБА_3 пошурують її права і не вказала яке саме її право порушено; що між ПП «Буд Кепітал Менеджмент» та ОСОБА_1 відсутні договірні відносини; що позивач не виконала свої зобов'язання по вищезазначених договорах у повному обсязі, не уклала відповідний договір з інвестором - забудовником ПП «БУД КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ»; рішенням Рівненського міського суду від 17.04.2018 року у справі №569/3865/18 визнано за ОСОБА_1 майнові права на нежитлове приміщення КП 12, загальною проектною площею 18,22 кв.м., а у даному спорі позивачка просить скасувати право власності ОСОБА_3 на два приміщення: №8/1 загальною площею 29,1 кв.м. та №9/1 НПК загальною площею 29,6 кв.м.; що згідно договору №КП12 ОСОБА_1 здійснила пайову участь з метою отримання у власність 18,22 кв.м., а листом від 27.11.2017 року її повідомили про необхідність доплати ще 10.68 кв.м., тобто їй пропонувалося приміщення загальною площею 28.9 кв.м., в той час коли придбане ОСОБА_3 приміщення №8/1 НПК становить 29.1 кв.м., а в проекті договору площа приміщення №8/1 НПК становить 29,4 кв.м.; що у позивача відсутні підстави ідентифікувати приміщення за які нею було внесено пайові внески; що у позивача відсутні довідки про повну оплату пайових внесків, що дає підставу вважати, що свої зобов'язання по договорах вона не виконала в повному обсязі; що немає доказів того, що 150000,00 грн. та 59230,00 грн. були зараховані на рахунок та у позивача відсутні довідки повної оплати пайового внеску по договорах пайової участі.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 позовні вимоги позивача підтримав з підстав викладених у заяві про зміну предмета позову, просив суд витребувати на користь ОСОБА_1 із незаконного володіння ОСОБА_3 нежитлове приміщення 9/1 НПК (літ.А-10, загальною площею 29,6 кв.м.) та нежитлове приміщення 8/1 НПК (літ.А-10, загальною площею 29,1 кв.м.) за адресою: будинок АДРЕСА_1 та стягнути з ОСОБА_1 на користь ПП «Буд Кепітал Менеджмент» в якості доплати по договору пайової участі в будівництві №к13/1 від 07 вересня 2016 року та договору пайової участі в будівництві №КП12 від 06 жовтня 2016 року суму 253 566 гривень, яка внесена на депозитний рахунок Рівненського міського суду Рівненської області.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнав з підстав викладених у відзиві, просив суд відмовити в задоволенні позову та пояснив суду, що до моменту укладення спірних договорів купівлі продажу нежитлових приміщень 23.05.2019 року він особисто їх оглянув, при цьому будь який ремонт в них був відсутній, а ремонт вказаних приміщень був здійснений ним після покупки. Пояснити причину низької ціни спірних об'єктів нерухомості не зміг.
Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнала з підстав викладених у відзиві, просила суд відмовити в задоволенні позову та пояснила, що у разі задоволення позову буде порушено ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки буде порушений справедливий баланс, адже тягар негативних наслідків буде покладений саме на відповідача ОСОБА_3 .
Представник відповідача "Буд Кепітал Менеджмент» повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Заява про розгляд справи без його участі до суду не надходила, відзив не подав.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показала суду, що позивачка у справі є її матір'ю. У 2016 року батьки вирішили зробити їй та її рідній сестрі ОСОБА_6 подарунок у вигляді офісних приміщень для здійснення підприємницької діяльності, і з цією метою, їх матір уклала відповідні договори пайової участі на будівництво, які в установлені договором строки були повністю оплачені. Подальший хід будівництва контролювали саме вона із сестрою, і оскільки будівництво велось дуже проблематично, порушувались терміни, то в месенджері вайбер була створена група, а також вони часто зустрічались із представниками забудовника на об'єкті. Відповідача ОСОБА_3 вона бачила в числі пайовиків в групі та на зборах. Після побудови їхніх приміщень, з дозволу забудовника, вона, разом з сестрою, змінили замки в приміщеннях і самостійно робили в них ремонт. А після проведення ремонтних робіт, завезли туди меблі, обладнання, в тому числі диван, крісла, столи та інше. 08.07.2019 року їм подзвонили із ПП «БУД КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» і повідомили, що вони взломали їхні приміщення і всі меблі та обладнання вивезли в гараж навпроти, звідки можна було забрати їхні речі. З того часу вони у вказані приміщення потрапити можливості не мали. Коли вони робили ремонт, то неодноразово бачили відповідача ОСОБА_3 , в тому числі із його батьком, вітались, оскільки були знайомі, по причині того, що навчались в одній школі, та ходили з відповідачем до одного репетитора. Оглянути спірні приміщення до 08.07.2019 року відповідач ОСОБА_3 можливості не мав, оскільки ключі були тільки у них. Їй відомо, що ПП «БУД КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» надавав проекти договорів купівлі-продажу майнових прав на спірні приміщення, в яких була зазначена вартість одного квадратного метра у розмірі 18200 грн., що на той час було еквівалент 1000 доларів США, і забудовник вимагав доплати за все приміщення. Мама з цим не погоджувалась, оскільки вважала, що першопочатковий договір не розірваний, а ПП «БУД КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» виступав правонаступником, то доплачувати в такій сумі відмовилась, та просила надати реквізити для сплати суми, яка була передбачена першим договором. Їй відомо, що позивач ОСОБА_1 розмовляла із батьком відповідача ОСОБА_3 , які працювали на одному комбінаті, і останній пропонував придбати у них ці приміщення за 30 тис. дол. США.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показала суду, що у 2016 році мати та батько вирішили зробити їм із сестрою подарунок, а саме придбати офісні приміщення для здійснення ними підприємницької діяльності. Для цього, їх мати ОСОБА_1 , уклала відповідні договори пайової участі на будівництво, які згідно з договором були повністю оплачені. Хід будівництва зазначених офісів контролювали саме вона із сестрою. Будівництво велось дуже довго, з порушенням обумовлених термінів, тому у вайбері була створена група із іншими пайовиками. Крім того, вони часто зустрічались із представниками забудовника на самому об'єкті. ОСОБА_3 вона бачила в числі пайовиків у вказаній групі та на зборах на об'єкті будівництва. Як приміщення були збудовані, з дозволу забудовника, разом з сестрою вони змінили в них замки та самостійно робили в них ремонт. Після ремонтних робіт, завезли туди всі офісні меблі та обладнання. 08.07.2019 року їм подзвонили із ПП «БУД КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» і повідомили, що вказані приміщення були взломані, а їхні всі речі вивезли в гараж навпроти, звідки можна було все забрати. З того часу вони у вказані приміщення потрапити можливості не мали. З відповідачем ОСОБА_3 були особисто знайомі, оскільки навчались в одній школі, та ходили з ним до одного репетитора. Коли робили ремонт, то неодноразово бачились з ОСОБА_3 , вітались. Оглянути спірні приміщення до 08.07.2019 року ОСОБА_3 можливості не мав, оскільки ключі були тільки у них. Їй відомо, що ПП «БУД КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» надавав проекти договорів купівлі-продажу майнових прав на спірні приміщення, в яких була зазначена вартість одного квадратного метра у еквіваленті 1000 дол. США, а саме у розмірі 18200 грн, і забудовник вимагав доплати за все приміщення. Мама з цим не погоджувалась, оскільки вважала, що оскільки першопочатковий договір не розірваний, а ПП «БУД КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» виступав правонаступником, то доплачувати за новими умовами відмовилась, та просила надати реквізити для сплати згідно першого договору. Їй відомо, що ОСОБА_3 пропонував ОСОБА_1 викупити у нього спірні об'єкти нерухомості за 30 тис. дол США.
Суд, заслухавши представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 , представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступного:
Відповідно до вимог статті 19 Конституції України, суд зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Зазначене узгоджується із засадою верховенства права, зміст якої розкрито у статті 10 ЦПК України.
Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року №15-рп/2004).
Згідно зі статтею 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які мають бути справедливими.
Частина друга статті 129 Конституції України, визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно пункту 3 вказаної частини, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 ЦПК України, яка також покладає і на суд певні обов'язки зі створення для сторін змагального процесу, суд керує ходом судового процесу, сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами, роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19) та Верховним Судом у Постанові від 08 листопада 2021 року по справі №761/38133/19 (провадження №61-12471св21), які відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, суд враховує до спірних правовідносин.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі76,77 ЦПК України).
Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Метою доказування є з'ясування дійсних обставин справи, обов'язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.
Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З дослідженого в судовому засіданні Договору пайової участі в будівництві №КП12 від 06 жовтня 2016 року, укладеного між Обслуговуючим кооперативом «Житлово-Будівельний кооператив «Рівненська брама» в особі голови кооперативу Савчука А.С., що діє на підставі Статуту кооперативу (надалі в цьому Договорі - Кооператив), з однієї сторони, та асоційований член кооперативу ОСОБА_1 (Пайовик), з другої сторони, уклали цей Договір про наступне: За даним Договором Пайовик вступає, а Кооператив приймає Пайовика в асоційовані члени Кооперативу та пайову участь по будівництву кварталу житлової та громадської забудови на вулицях Костромська та Гагаріна у м. Рівне (далі по тексту - Об'єкт) і реалізації статутної мети Кооперативу. Пайовик зобов'язується взяти пайову участь в будівництві Об'єкту та реалізації статутної мети і завдань Кооперативу з метою отримання у власність нежитлового приміщення, будівельний номер КП12 загальною проектною площею 18,22 м. кв., на першому поверсі у першій секції (далі по тексту-нежитлове приміщення).(п.1.1.Договору). Кооператив зобов'язується організувати і забезпечити будівництво Об'єкту та здачу його в експлуатацію, передати Пайовику у власність нежитлову площу, обумовлену цим Договором, за умови повної (в розмірі 100 відсотків) сплати Пайовиком пайового внеску (п.1.2. Договору). Загальний розмір пайового внеску Пайовика визначається Кооперативом та на день укладання договору становить 209 238 (двісті дев'ять тисяч двісті тридцять вісім) гривень 48 коп., що на Дату укладення цього Договору еквівалентно 8 016 (вісім тисяч шістнадцять) доларів США 80ц., згідно з курсом продажу долара США в ПАТ "УкрСиббанк", без внутрішніх оздоблювальних робіт (п.2.1. Договору). Пайовик зобов'язується внести (сплатити) свій пайовий внесок в Кооператив в національній валюті, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Кооперативу (або іншим не забороненими чинним законодавством способами). (п.2.5. Договору). Пайовик має право достроково виконати свої зобов'язання щодо сплати пайового внеску (п.2.6. Договору). У випадку якщо після визначення фактичної площі нежитлового приміщення вона буде іншою ніж проектна площа нежитлового приміщення, визначена даним Договором, після замірів уповноваженої особи або організації, загальний розмір Пайового внеску підлягатиме коригуванню кооперативом пропорційно збільшенню/зменшенню площі нежитлового приміщення, з розрахунку вартості будівництва 1 м.кв. (п.2.7. Договору). У випадку необхідності проведення доплати згідно з п.2.7 нього Договору Кооператив направляє Пайовику рахунок, який повинен бути оплачений протягом 10-ти днів (п.2.8. Договору). План розміщення нежитлового приміщення на поверсі зазначено в Додатку N?2 до цього договору (п.2.9. Договору).
З досліджених квитанцій до прибуткового касового ордеру №1 від 06.10.2016 року ОК ЖБК «Рівненська Брама» прийняло від ОСОБА_1 150 000 грн. на підставі Договору пайової участі №КП12 від 06.10.2016р.; до прибуткового касового ордеру №2 від 07.10.2016 року ОК ЖБК «Рівненська Брама» прийняло від ОСОБА_1 59 238 грн. на підставі Договору пайової участі №КП12 від 06.10.2016р. та квитанції №68324 від 06.03.2018 року на суму 0,48 грн. з призначенням оплати: згідно з договором пайової участі будівництва №КП12 від 06.10.2016р. від ОСОБА_1 .
З дослідженого рішення Рівненського міського суду від 17.04.2018 року по справі №569/3865/18, яке набрало законної сили 18.05.2018 року, за позовом ОСОБА_1 до обслуговуючого кооперативу «Житлово-Будівельний кооператив «Рівненська брама» про визнання майнових прав на нежитлове приміщення, заборону вчиняти будь-які дії по передачі інших особам майнового права на нежитлове приміщення, слідує, що судом вирішено позовні вимоги задоволити, визнано майнове право за ОСОБА_1 на нежитлове приміщення, будівельний номер КП12, загальною проектною площею 18,22 кв.м. на першому поверсі у першій секції об'єкту (квартал житлової та громадської забудови на вулицях Костромська та Гагаріна у м.Рівному) та заборонено обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Рівненська брама» (ідентифікаційний код 39839768, р/р НОМЕР_1 в ПАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478) та будь-яким іншим особам, в тому числі правонаступникам відповідача, вчиняти будь-які дії по передачі іншим особам майнового права на нежитлове приміщення, будівельний номер КП12, загальною проектною площею 18,22 кв.м. на першому поверсі у першій секції об'єкту (квартал житлової та громадської забудови на вулицях Костромська та Гагаріна у м.Рівному).
З дослідженого листа ОК «Житлово-будівельний кооператив Рівненська брама» вих.№158 від 27.11.2017 року на ім'я ОСОБА_1 , вбачається, що «оскільки після заміру уповноваженої організації фактична площа нежитлового приміщення збільшилась на 10,68 м.кв. виникає необхідність внесення змін до Договору пайової участі та відповідного збільшення загального розміру пайового внеску. Для цього просимо Вас з'явитись у робочий час до офісу ОК «ЖБК Рівненська Брама», що знаходяться за адресою: м. Рівне, вул. 16-го Липня, 42 (перший поверх) для підписання договору про внесення змін до Договору пайової участі та отримання рахунку.
З проекту Договору купівлі-продажу майнових прав №8/1-НПК, без зазначеного дня, місяця, 2018 року, вбачається, що предметом зазначеного Договору на дату укладання цього Договору Покупець володіє частиною майнових прав на нежитлове приміщення на підставі належним чином завірених документів, які є невід'ємною частиною цього договору (виписок банків, платіжних доручень, договорів, листів, прибуткових касових ордерів, зокрема але не виключно рішень судових органів, та інших документів), які надані Покупцем Продавцю у засвідчення виключного свого майнового права. Інформація про нежитлове приміщення: нежитлове приміщення №8/1НПК, розташоване на АДРЕСА_3 , загальна площа 29,4 м.кв. Інформація про володіння частиною майнових прав на нежитлове приміщення: у володінні Покупця на дату укладання цього Договору знаходяться майнові права вартістю 209 238,00 грн. (двісті дев'ять тисяч двісті тридцять вісім гривень 00 коп.) визначеною відповідно до наданих Покупцем належним чином завірених документів, які є невід'ємною частиною цього договору. Покупець у момент укладання цього Договору засвідчує свої наміри придбати решту майнових прав на квартиру (надалі майнових прав на нежитлове приміщення) та набути майнове право на площу немайнового приміщення у розмірі 100% від загальної площі нежитлового приміщення.(п.1.1.Договору). За цим Договором Продавець зобов'язується передати, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах цього Договору не оплачену частину майнових прав на нежитлове приміщення АДРЕСА_4 (п.1.2. Договору). Вказаний проект договору містить підписи та відтиски печатки продавця - ПП «БУД КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» в особі директора ОСОБА_7 на кожній його сторінці та вкінці у розділі «реквізити та підписи сторін».
З листа ОСОБА_1 на адресу директора ПП «БУД КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» від 03 червня 2019 року, вбачається, що у зв'язку із збільшення фактичної площі нежитлового приміщення, ОСОБА_1 просила у 5 денний термін надати банківські реквізити ПП «БКМ» для перерахування грошових коштів у розмірі 128 391 гривень 12 коп. за майнові права на нежитлове приміщення №8/1 НПК (будівельний номер КП12), яке розташоване на АДРЕСА_3 , у зв'язку з коригуванням фактичної площі нежитлового приміщення; надати всі документи, необхідні для оформлення права власності на нежитлове приміщення №8/1 НПК (будівельний номер КП12), яке розташоване на АДРЕСА_3 ; не здійснювати будь-яких дій щодо відчуження майнових прав на нежитлове приміщення іншим особам.
Надіслання вказаного листа адресату підтверджується наявними у справі фіскальним чеком від 05.06.2019 року, накладною від 05.06.2019 року за №3301104969284 та описом вкладення у цінний лист.
З дослідженого в судовому засіданні Договору пайової участі в будівництві №к13/1 від 07.09.2016 року, укладеного між Обслуговуючим кооперативом «Житлово-Будівельний кооператив «Рівненська брама» в особі голови кооперативу Савчука А.С., що діє на підставі Статуту кооперативу (надалі в цьому Договорі - Кооператив), з однієї сторони, та асоційований член кооперативу ОСОБА_1 (Пайовик), з другої сторони, уклали цей Договір про наступне: За даним Договором Пайовик вступає, а Кооператив приймає Пайовика в асоційовані члени Кооперативу та пайову участь по будівництву кварталу житлової та громадської забудови на вулицях Костромська та Гагаріна у м.Рівне (далі по тексту - Об скт) і реалізації статутної мети Кооперативу. Пайовик зобов'язується взяти пайову участь в будівництві Об'єкту та реалізації статутної мети і завдань Кооперативу з метою отримання у власність нежитлового приміщення, будівельний номер К13/1 загальною проектною площею 18,00 м.кв., на першому поверсі у першій секції (далі по тексту - нежитлове приміщення). (п.1.1. Договору). Кооператив зобов'язується організувати і забезпечити будівництво Об'єкту та здачу його в експлуатацію, передати Пайовику у власність нежитлову площу, обумовлену цим Договором, за умови повної (в розмірі 100 відсотків) сплати Пайовиком пайового внеску (п.1.2. Договору). Загальний розмір пайового внеску Пайовика визначається Кооперативом та на день укладання договору становить 206 712 (двісті шість тисяч сімсот дванадцять) гривень 00 коп., що на Дату укладення цього Договору еквівалентно 7 920 (сім тисяч дев'ятсот двадцять) доларів США 00 центів, згідно з курсом продажу долара США в ПАТ "УкрСиббанк", без внутрішніх оздоблювальних робіт (п.2.1. Договору). Пайовик зобов'язується внести (сплатити) свій пайовий внесок в Кооператив в національній валюті, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Кооперативу (або іншими незабороненими чинним законодавством способами) (п.2.5. Договору). Пайовик має право достроково виконати свої зобов'язання щодо сплати пайового внеску (п.2.6. Договору). У випадку якщо після визначення фактичної площі нежитлового приміщення вона буде іншою ніж проектна площа нежитлового приміщення, визначена даним Договором, після та замірів уповноваженої особи або організації, загальний розмір Пайового внеску підлягатиме коригуванню кооперативом пропорційно збільшенню/зменшенню площі нежитлового приміщення, з розрахунку вартості будівництва 1 м. кв. (п.2.7. Договору). У випадку необхідності проведення доплати згідно з п.2.7 цього Договору Кооператив направляє Пайовику рахунок, який повинен бути оплачений протягом 10-ти днів. (п.2.8. Договору). План розміщення нежитлового приміщення на поверсі зазначено в Додатку №2 до цього договору. (п.2.9. Договору).
З досліджених квитанцій здійснення касових операцій, вбачається, що ОСОБА_1 оплатила ОК «ЖБК Рівненська брама» із призначенням платежу «пайові внески на будівництво нежитлового приміщення згідно договору №к5/8 від 13.05.2016р.» 26 травня 2016 року за №16559926 сплачено 61 925,00 грн. та 29 серпня 2016 року за №17672684 сплачено 36 972,00 грн.; із призначенням платежу «пайові внески на будівництва нежитлового приміщення згідно договору №к6/8 від 13.05.2016р.» 26 травня 2016р. за №16559727 сплачено 61 087,00 грн. та 30 серпня 2016р. за №17698099 сплачено 36 452,00 грн.; із призначенням платежу «пайові внески на будівництва нежитлового приміщення згідно договору №к13/1 від 07.09.2016р.» 07 вересня 2016р. за №17787545 сплачено 24 165,00 грн., що в сумі всіх платежів становить 220 601,00 грн.
Згідно документу без номеру від 07.09.2016 року, виданого та підписаного Головою ОК «ЖБК «Рівненська Брама» ОСОБА_8 , кошти які були спалені ОСОБА_1 за Договорами №к5/8 від 13.05.2016р. та №к6/8 від 13.05.2016р., згідно квитанцій: №16559926 від 26.05.2016пна суму 61 925 гривень 00 коп.; №17672684 від 29 серпня 2016 року на суму 36 972 гривні 00 коп.; №16559727 від 26 травня 2016 року на суму 61 087 гривень 00 коп.; №17698099 від 30 серпня 2016 року на суму 36 452 гривні 00 коп., були зараховані на новий Договір пайової участі в будівництві №к13/1 від 07 вересня 2016 року за нежитлове приміщення, будівельний номер к13/1, загальною проектною площею 18,00 м.кв, на першому поверсі у першій секції кварталу житлової та громадської забудови по вулицях Костромська та Гагаріна у м. Рівне (І черга).
З дослідженого листа ОК «Житлово-будівельний кооператив Рівненська брама» вих.№157 від 27.11.2017р. на ім'я ОСОБА_1 , вбачається, що «оскільки після заміру уповноваженої організації фактична площа нежитлового приміщення збільшилась на 11,4 м.кв. виникає необхідність внесення змін до Договору пайової участі та відповідного збільшення загального розміру пайового внеску. Для цього просимо Вас з'явитись у робочий час до офісу ОК «ЖБК Рівненська Брама», що знаходяться за адресою: м.Рівне, вул. 16-го Липня, 42 (перший поверх) для підписання договору про внесення змін до Договору пайової участі та отримання рахунку.
З проекту Договору купівлі-продажу майнових прав №9/1-НПК, без зазначеного дня, місяця, 2018 року, вбачається, що предметом зазначеного Договору на дату укладання цього Договору Покупець володіє частиною майнових прав на нежитлове приміщення на підставі належним чином завірених документів, які є невід'ємною частиною цього договору (виписок банків, платіжних доручень, договорів, листів, прибуткових касових ордерів, зокрема але не виключно рішень судових органів, та інших документів), які надані Покупцем Продавцю у засвідчення виключного свого майнового права. Інформація про нежитлове приміщення: нежитлове приміщення №9/1НПК, розташоване на АДРЕСА_3 , загальна площа 28,9 м.кв. Інформація про володіння частиною майнових прав на нежитлове приміщення: у володінні Покупця на дату укладання цього Договору знаходяться майнові права вартістю 220 601,00 грн. (двісті двадцять тисяч шістсот одна гривня 00 коп.) визначеною відповідно до наданих Покупцем належним чином завірених документів, які є невід'ємною частиною цього договору. Покупець у момент укладання цього Договору засвідчує свої наміри придбати решту майнових прав на квартиру (надалі майнових прав на нежитлове приміщення) та набути майнове право на площу немайнового приміщення у розмірі 100% від загальної площі нежитлового приміщення.(п.1.1.Договору). За цим Договором Продавець зобов'язується передати, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах цього Договору не оплачену частину майнових прав на нежитлове приміщення АДРЕСА_5 (п.1.2. Договору). Вказаний проект договору містить підписи та відтиски печатки продавця - ПП «БУД КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» в особі директора ОСОБА_7 на кожній його сторінці та вкінці у розділі «реквізити та підписи сторін».
З листа ОСОБА_1 на адресу директора ПП «БУД КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» від 22 липня 2019 року, вбачається, що у зв'язку із збільшення фактичної площі нежитлового приміщення, ОСОБА_1 просила у 5 денний термін надати банківські реквізити ПП «БКМ» для перерахування грошових коштів у розмірі 125 175 гривень 60 коп. за майнові права на нежитлове приміщення №9/1 НПК (будівельний номер АДРЕСА_6 , у зв'язку з коригуванням фактичної площі нежитлового приміщення; надати всі документи, необхідні для оформлення права власності на нежитлове приміщення №9/1 НПК (будівельний номер АДРЕСА_6 ; не здійснювати будь-яких дій щодо відчуження майнових прав на нежитлове приміщення іншим особам.
Надіслання та вручення вказаного листа адресату підтверджується наявними у справі фіскальним чеком від 22.07.2019 року, накладною від 22.07.2019 року за №3301804397710 та описом вкладення у цінний лист та повідомленням про вручення.
З Сертифікату серії ІУ №163190160545, слідує, що Державною архітектурно-будівельної інспекцією України засвідчено відповідність закінчення будівництва об'єкта: будівництво кварталу житлової та громадянської забудови на вулицях Костромській та Гагаріна у м.Рівному (1 черга), перший пусковий комплекс, житлові будинки (секція А, Б), загальної площі квартир - 6640,2 кв.м., житлова площа квартир - 108 квартир, площа вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень - 2398,6 кв.м., кількість поверхів - 10-11 поверхів, замовником об'єкта: Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради; Генеральний проектувальник: Приватне підприємство «МБЛ КОМПАНІ»; Генеральний підрядник Приватне підприємство «БУД КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ». Сертифікат виданий на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації від 08.01.2019 року. Дата видачі сертифіката 16 січня 2019 року.
Із Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 23 травня 2019 року, укладеного між приватним підприємством «БУД КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» (Продавець) та ОСОБА_3 (покупцем), вбачається, що згідно договору, продано нежитлове приміщення 9/1 НПК, що знаходиться в будинку АДРЕСА_1 . Право власності на відчужене нежитлове приміщення зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14 травня 2019 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1831247256101, запис про право власності 31585090, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності від 17.05.2019р., індексний номер витягу: 166949754. Відчужуване нежитлове приміщення, літ. А-10, знаходиться в цегляному будинку, загальною площею 29,6 кв.м. Балансова вартість відчужуваного нежитлового приміщення становить:70 000,00 грн. Цей продаж за домовленістю сторін вчинено за: 70 000,00 грн., які продавець повністю отримав від покупця до підписання цього договору. Ціна продажу, зазначена в цьому пункті, відповідає намірам сторін.
Згідно Заяви ОСОБА_3 від 23.05.2019 року на ім'я приватного нотаріусу Рівненського міського нотаріального округу Мельничук М.С., вбачається, що нежитлове приміщення 9/1 НПК, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , набувається в особисту приватну власність, оскільки на день посвідчення договору в зареєстрованому шлюбі чи у фактичних шлюбних стосунках не перебуває.
З Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 23 травня 2019 року, укладеного між приватним підприємством «БУД КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» (Продавець) та ОСОБА_3 (покупцем), слідує, що за вказаним договором, продано нежитлове приміщення 8/1 НПК, що знаходиться в будинку АДРЕСА_1 . Право власності на відчужене нежитлове приміщення зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14 травня 2019 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1831223056101, запис про право власності 31584657, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності від 17.05.2019р., індексний номер витягу: 166946084. Відчужуване нежитлове приміщення, літ. А-10, знаходиться в цегляному будинку, загальною площею 29,1 кв.м. Балансова вартість відчужуваного нежитлового приміщення становить: 70 000,00 грн. Цей продаж за домовленістю сторін вчинено за: 70 000,00 грн., які продавець повністю отримав від покупця до підписання цього договору. Ціна продажу, зазначена в цьому пункті, відповідає намірам сторін.
Згідно заяви ОСОБА_3 від 23.05.2019р. на ім'я приватного нотаріусу Рівненського міського нотаріального округу Мельничук М.С., вбачається, що нежитлове приміщення 8/1 НПК, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , набувається в особисту приватну власність, оскільки на день посвідчення договору в зареєстрованому шлюбі чи у фактичних шлюбних стосунках не перебуває.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності від 23.05.2019 року, індексний номер витягу: 167665288, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1831223056101, нежитлове приміщення 8/1 НПК, А-10, загальною площею 29,1 кв.м. за адресою АДРЕСА_7 , зареєстровано за ОСОБА_3 .
При розгляді даної справи, суд враховує надані сторонами докази, а також правові висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, в тому числі за участю ПП «БУД КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ», які відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, є преюдиціальними та вважає за необхідне зазначити наступне:
22.08.2007 між Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради (Замовник), товариством з обмеженою відповідальністю "Реноме-Євробуд" (Інвестор 1) та ДП "Градобуд-Рівне" (Інвестор 2) укладено Угоду №20 (далі - Угода №20), предметом якої є дольова участь у будівництві житлових будинків з об'єктами соціально-культурного призначення на земельній ділянці орієнтовною загальною площею 4,7078 га на розі вулиць Костромської та Гагаріна у м.Рівному.
У подальшому 15.08.2014 року головою депутатської інвестиційної комісії Рівненської міської ради затверджено нову редакцію Угоди №20, відповідно якої Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради (замовник), товариство з обмеженою відповідальністю "Реноме-Євробуд" (Інвестор 1) та ДП "Градобуд-Рівне" (Інвестор 2) узгодили дольову участь у будівництві житлових будинків з об'єктами соціально-культурного призначення на земельній ділянці, орієнтовною площею 4,7078 га на розі вулиць Костромської та Гагаріна у м.Рівне.
Згідно з підпунктом 3.7 вищевказаної Угоди №20 Інвестор 2 отримує майнові права на 100% житлових приміщень (квартир) в об'єкті інвестування Інвестора 2 та 100% нежитлових приміщень в об'єкті інвестування Інвестора 2, які не належать до приміщень спільного користування квартир та нежитлових приміщень в об'єкті (сходових кліток, ліфтових шахт, приміщень для розміщення елементів внутрішньо-будинкових мереж загального користування тощо).
Відповідно до пункту 4.3 Угода діє протягом 5 (п'яти) років з моменту набрання чинності.
18.06.2015 року між ДП "Градобуд-Рівне" (Цедент) та ОК "ЖБК "Рівненська брама" (Цесіонарій) укладено Договір уступки вимоги (цесії), згідно з умовами якого Цедент (відповідач 2) відступив Цесіонарію (відповідач 1) у повному обсязі всі права та обов'язки Інвестора 2, що відносяться до будівництва за Угодою №20 та додаткових угод до неї, укладену між Замовником (третя особа 9), товариством з обмеженою відповідальністю "Реноме-Євробуд" (Інвестор 1) та ДП "Градобуд-Рівне".
Згідно з пунктом 1 Договору уступки вимоги права Цедента підтверджуються Угодою №20 (про дольову участь у будівництві житлових будинків з об'єктами соціально-культурного призначення на вулицях Костромській та Гагаріна у м. Рівному від 22.08.2007) та додатковими угодами до неї. Відповідно до пункту 3 Договору уступки вимоги оригінали Угоди №20 про дольову участь у будівництві житлових будинків з об'єктами соціально-культурного призначення на вулицях Костромській та Гагаріна у м. Рівному та додатковими угодами до неї передаються Цедентом Цесіонарію після виконання цесіонарієм пункту 4 даного договору і є його невід'ємною частиною. Пунктом 4 Договору уступки вимоги сторони передбачили, що оплата за передані Цедентом Цесіонарію права Інвестора 2 за Угодою №20 про дольову участь у будівництві житлових будинків з об'єктами соціально-культурного призначення на вулицях Костромській та Гагаріна у м.Рівному від 22.08.2007 та додаткових угод до неї визначаються сторонами окремим договором. У пункті 5 Договору уступки вимоги визначено, що Цедент зобов'язаний повідомити сторони Угоди №20 протягом 10 днів з моменту підписання цього договору. Згідно з пунктом 8 Договору уступки вимоги Цедент відповідає перед Цесіонарієм за недійсність переданого за цим договором права вимоги.
06.09.2016 року між ДП "Градобуд-Рівне" (Цедент) та ОК "ЖБК "Рівненська брама" (Цесіонарій) укладено Нову редакцію договору уступки вимоги від 18.06.2015 (далі - Договір уступки вимоги в редакції від 06.09.2016), відповідно до пункту 1 якого Цедент передає Цесіонарієві, а Цесіонарій набуває належні Цедентові права та обов'язки Інвестора 2 у повному обсязі, що відносяться до будівництва кварталу житлової та громадської забудови на вулицях Костромській та Гагаріна у місті Рівному (І черга) за Угодою №20 та усіх додаткових угод, що є невід'ємною частиною основної Угоди.
Відповідно до пункту 2 Договору уступки вимоги в редакції від 06.09.2016, права Цедента підтверджуються Угодою, укладеною між Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради, ТОВ "Реноме-Євробуд" та ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Градобуд-Рівне" та додаткових угод до неї.
Згідно з пунктом 3 Договору уступки вимоги в редакції від 06.09.2016, оригінали Угоди №20 та усі додаткові угоди до неї, кошторис, розрахунки та інше, якщо таке має місце передаються Цедентом Цесіонарію після підписання даного договору та скріплення печатками сторін і є його невід'ємною частиною.
Передані Цедентові Цесіонарію права Інвестора 2 в Угоді №20 вважаються оплаченими у повній мірі. Оплата Цесіонарієм згідно цього договору здійснювалася виконанням усіх своїх зобов'язань згідно з договором доручення від 18.06.2015 №18/16 (пункт 4 Договору уступки вимоги в редакції від 06.09.2016).
Цедент передає Цесіонарію право повідомити сторони Угоди №20 (про дольову участь у будівництві кварталу житлової та громадської забудови на вулицях Костромській та Гагаріна у місті Рівному) про уступку вимоги протягом 90 днів з моменту підписання цього договору (пункт 5 Договору уступки вимоги в редакції від 06.09.2016).
Цесіонарій зобов'язаний на протязі 90 календарних днів з дня укладення цього договору укласти Угоду №20 (про дольову участь у будівництві кварталу житлової та громадської забудови з торгово-розважальним центром на вулицях Костромській та Гагаріна у місті Рівному) у новій редакції де передбачено зміну сторони Інвестора 2 на Цесіонарія (пункт 6 Договору уступки вимоги в редакції від 06.09.2016 року).
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (пункт 10 Договору уступки вимоги в редакції від 06.09.2016).
Відповідно до пункту 12 Договору уступки вимоги в редакції від 06.09.2016 року, після підписання цього договору всі попередні переговори та листування, попередні угоди та протоколи про наміри з питань, що так чи інакше стосуються цього договору втрачають юридичну силу.
26.04.2017 року між ДП "Градобуд-Рівне" та ОК "ЖБК "Рівненська брама" укладено договір про внесення змін та доповнень до Договору уступки вимоги в редакції договору від 06.09.2016 (далі - Договір про внесення змін від 26.04.2017), відповідно до пункту 2 якого на ОК "ЖБК "Рівненська брама" було покладено обов'язок укласти Угоду №20 в новій редакції, де передбачити заміну сторони Інвестора 2 на Цесіонарія (ОК "ЖБК "Рівненська брама"), а також до 01.05.2018 забезпечити здачу в експлуатацію першої, другої та третьої секції будівництва кварталу житлової забудови з торговельно-розважальним центром на вулицях Костромській та Гагаріна у м. Рівному.
Пунктом 3 Договір про внесення змін від 26.04.2017 сторони погодили внесення змін до пункту 11 Договору уступки вимоги та виклали його в такій редакції: "Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором. Сторони погодили, що Договір вважається розірваним у випадку невиконання Цесіонарієм обов'язку по здачі в експлуатацію до 01.05.2018 вищевказаної першої черги будівництва на вулицях Костромській та Гагаріна у м. Рівному".
Під час дії Договору уступки вимоги права і до його розірвання ОК "ЖБК "Рівненська брама" укладено з фізичними особами низку договорів пайової участі у будівництві кварталу житлової забудови з торговельно-розважальним центром на вулицях Костромській та Гагаріна у м. Рівному.
Рішенням Рівненського міського суду від 15.05.2020 року по справі №569/6009/19, яке залишене без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 17.02.2022 року та постановою Верховного Суду від 01.02.2023 року встановлено такі обставини: "Листом від 29.10.2018 ДП "Градобуд-Рівне" повідомило Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради про те, що раніше 31.05.2018 ДП "Градобуд-Рівне" повідомляло про те, що у зв'язку з неспроможністю виконання ОК "ЖБК "Рівненська Брама" взятих на себе зобов'язань згідно Угоди №20 про дольову участь в будівництві кварталу житлової забудови з торговельно-розважальним центром на вулицях Костромській та Гагаріна у м. Рівному від 22.08.2007 та розірвано договір доручення від 18.06.2015 №18.06, укладений між ДП "Градобуд-Рівне" та ОК "ЖБК "Рівненська Брама", а також відкликано довіреність, видану 18.06.2015 на підставі вищевказаного договору. Враховуючи вказане, ТОВ "БУДТЕХ-ПРОМ" втратило статус генпідрядника у будівництві кварталу житлової забудови з торговельно-розважальним центром на вулицях Костромській та Гагаріна у м. Рівному, на підставі договору генерального підряду з виконання функцій служби Замовника від 01.07.2015 №01/07".
Постановою Волинського апеляційного суду від 28.05.2021 року та постановою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду у від 17.03.2021 року по справі №569/9308/19 встановлено, що "За наслідками розірвання договору уступки вимоги (цесії) від 18.06.2015 в редакції від 06 вересня 2016 року всі права та обов'язки інвестора, передані ОК "ЖБК "Рівненська брама", були повернуті знову до ДП "Градобуд-Рівне".
17.10.2018 року між ДП "Градобуд-Рівне" та ПП "Буд Кепітал Менеджмент" укладено інвестиційний договір, за умовами якого позивач зобов'язується організувати фінансування та будівництво об'єкту інвестування на вулицях Костромській та Гагаріна у м.Рівному, а ДП "Градобуд-Рівне" зобов'язується передати для ПП "Буд Кепітал Менеджмент" отримані під час укладення Угоди №20 та додаткових угод до неї майнові права на приміщення в об'єкті інвестування, які належать ДП "Градобуд-Рівне" на дату укладання цього договору.
01.11.2018 року між Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради (Замовник), ДП "Градобуд-Рівне" (Інвестор) та ПП "Буд Кепітал Менеджмент" (Генеральний підрядник) було укладено договір генерального підряду, за умов якого Замовник зобов'язується здійснювати технічний нагляд на об'єкті, а генеральний підрядник та інвестор забезпечити виконання будівельних робіт з будівництва об'єкту, їх фінансування, прийняття виконаних робіт та на умовах, визначених цим договором.
Вищенаведені обставини встановлено також у рішенні Рівненського міського суду від 15.05.2020 року у справі №569/6009/19, яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 17.02.2022 року та постановою Верховного Суду від 01.02.2023 року та Верховним Судом у справах №569/5954/19 від 21.09.2022 року, №569/4771/19 від 03.10.2022 року, та №924/544/22 від 27.04.2023 року, на яку покликався представник відповідача ПП «БУД КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» у клопотанні про зупинення провадження у справі від 02.09.2022 року, в якому серед іншого, представник зазначив, що у випадку задоволення позовних вимог ПП «БУД КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» та визнання недійсним договору уступки вимоги (цесії) від 18.06.2015, укладеним між ОК ЖБК «Рівненська брама» та ДП «Гробуд-Рівне» будуть нікчемними договори пайової участі в будівництві №к13/1 від 07.09.2016 та КП12 від 06.10.2016 укладені між ОСОБА_1 та ОК ЖБК «Рівненська брама», а тому ОСОБА_1 взагалі не буде належним позивачем по справі.
Тобто, представником не заперечувалось право ОСОБА_1 на інвестовані об'єкти нерухомості, а аналіз проектів Договорів купівлі-продажу майнових прав №8/1-НПК та №9/1-НПК за 2018року, свідчать про те, що ПП «БУД КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» фактично визнав попередні Договори пайової участі у будівництві позивачки спірних приміщень та зарахував вартість сплачених нею коштів по вказаних договорах у вартість запропонованих договорів, тобто підтвердив своє правонаступництво щодо договорів, укладених ОСОБА_1 з ОБ «ЖБК «Рівненська брама».
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження №61-30435сво18) міститься висновок, що «у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін;(2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом;(4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
По даній справі, доказів про розірвання договорів пайової участі в будівництві №к5/8 від 13.05.2016 року та №КП12 від 06.10.2016 року сторонами суду не надано, а отже, вони підлягали виконанню на умовах та порядку, зазначених в них.
Частиною третьою статті 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» закріплено порядок інвестування та фінансування об'єктів житлового будівництва, зокрема, з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, а також шляхом емісії цільових облігацій підприємств, виконання зобов'язань за якими здійснюється шляхом передачі об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва.
Відповідно до пункту 5 статті 7 та статті 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестор має право володіти, користуватися, розпоряджатися об'єктом і результатом інвестицій (об'єктами інвестиційної діяльності може бути будь-яке майно, а також майнові права). Згідно з пунктом 6 статті 7 цього Закону інвестор має право на придбання необхідного йому майна у громадян і юридичних осіб безпосередньо або через посередників за цінами і на умовах, що визначаються за домовленістю сторін, якщо це не суперечить законодавству України, без обмеження за обсягом і номенклатурою.
Статтею 2 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» вказано, що об'єкт інвестування - це квартира або приміщення соціально-побутового призначення в об'єкті будівництва, яке після закінчення будівництва стає окремим майном.
Згідно ст.177 ЦК України до об'єктів цивільних прав відносяться речі, майнові права та інше. Майном як особливим об'єктом вважаються окремі речі, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки (частина перша статті 190 ЦК України).
За правилами статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Майновими правами визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування). Майнове право є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав. Майнове право є обмеженим речовим правом, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.
Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.
За змістом положень статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Одним зі способів захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, є визнання права.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За положеннями статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникає, зокрема, з договорів та інших правочинів, має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За правилом статті 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За загальним правилом судове рішення не породжує право власності, а лише підтверджує наявне право власності, набуте раніше на законних підставах, у випадках, коли це право не визнається, заперечується та оспорюється.
Частиною першої статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (частина друга статті 328 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до частини першої статті 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.
За положеннями пункту 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №461 від 13 квітня 2011 року, прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до І-ІІІ категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Положенням пункту 78 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року (у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 року №553), для державної реєстрації права власності на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартиру, житлове, нежитлове приміщення тощо), розміщене в об'єкті нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, власником такого майна подаються такі документи: 1) документ, що підтверджує набуття у власність особою закріпленого за особою об'єкта інвестування, передбачений законодавством (інвестиційний договір, договір про пайову участь, договір купівлі-продажу майнових прав тощо; 2) технічний паспорт на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартиру, житлове, нежитлове приміщення тощо). У разі придбання особою безпроцентних (цільових) облігацій, за якими базовим товаром є одиниця нерухомості, документами, що підтверджують набуття у власність закріпленого за особою об'єкта будівництва, є договір купівлі-продажу облігацій та за наявності документ, згідно з яким здійснювалось закріплення відповідного об'єкта інвестування за власником облігацій (договір резервування, бронювання тощо).
Зазначеними нормами встановлено первинний спосіб набуття права власності на річ, на яку раніше не було і не могло бути встановлене право власності інших осіб.
Таким чином саме інвестор, як особа за кошти якої і на підставі договору з яким був споруджений об'єкт інвестування, є особою, якою набувається первісне право власності на новостворений об'єкт інвестування.
Державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийнято в експлуатацію у встановленому порядку. В іншому випадку інвестор не зможе визнати право власності на квартиру до введення будинку в експлуатацію.
Згідно із частиною четвертою статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Отже, інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на цей об'єкт і після завершення будівництва об'єкта нерухомості набуває права власності на об'єкт інвестування як первісний власник шляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об'єкт за собою.
Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 ЦК України майно не може бути витребуване у нього (частина перша статті 330 ЦК України).
Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (частина перша статті 387 ЦК України).
Частина перша статті 388 ЦК України містить перелік підстав, за яких власник майна має право витребувати своє майно, зокрема якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (підпункт 3 зазначеної статті).
Якщо майно було набуте безпідставно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (частина третя статті 388 ЦК України).
Оскільки після виконання умов інвестиційного договору інвестор набуває майнові права на об'єкт інвестування, які після завершення будівництва об'єкта нерухомості та прийняття його до експлуатації трансформуються у право власності інвестора на проінвестований об'єкт з необхідністю державної реєстрації інвестором такого права за собою, то забудовник позбавлений права відчужувати об'єкт інвестування на користь будь-якої іншої особи.
Таким чином, інвестор наділений правом вимагати повернення належного йому об'єкта інвестування від будь-якої іншої особи.
Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду вважає, що підвищений формалізм у позиції судів у питаннях виникнення прав власності на новостворений об'єкт нерухомості на підставі рішення суду є достатньо виправданим з огляду на характерні особливості інвестування в будівництво об'єктів нерухомості. Такі конкретні випадки поступово виробляються судовою практикою. Отже, ухвалюючи рішення у справі про набуття права власності на спірний об'єкт інвестування та правові наслідки цього, доцільно ретельно досліджувати обставини набуття інвестором майнових прав та здійснення будівництва об'єкта нерухомості.
Саме такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №359/5719/17, провадження №14-8цс21 від 14.09.2021року.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2023 року у справі №362/2707/19 слідує, що можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв'язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно).
Такі висновки Велика Палата Верховного Суду також зробила в постанові від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (провадження №12-35гс21).
При цьому, ефективним способом захисту права неволодіючого власника майна до володіючого, на його думку, невласника є звернення з віндикаційним позовом, тобто з позовом про витребування майна (пункт 6.43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження №12-14звг19)).
Власник має право витребувати майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України), незалежно від того, чи заволоділа ця особа незаконно спірним майном сама, чи придбала його в особи, яка не мала права відчужувати це майно.
При цьому стаття 400 ЦК України вказує на обов'язок недобросовісного володільця негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна.
Право власника витребувати своє майно у всіх випадках і без будь-яких обмежень при володінні цим майном набувачем без правових підстав, тобто недобросовісним набувачем, передбачено статтею 387 ЦК України, а право власника витребувати своє майно від добросовісного набувача передбачено у статті 388 ЦК України і є обмеженим.
В Постанові від 23.11.2021 року у справі №359/3373/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що не може вважатися добросовісною особа, яка знала чи мала знати про набуття нею майна всупереч закону (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі №200/606/18 (провадження №14-125цс20, пункт 61).
Відповідно до статті 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього. Статтею 388 ЦК України встановлений перелік випадків, коли власник має право на витребування майна від добросовісного набувача.
Водночас з огляду на висновок про відсутність добросовісного набуття права власності на спірне майно відповідачами зазначені норми не підлягають застосуванню в частині вимог до цих відповідачів. Отже, зазначені відповідачі не набули права власності на спірне майно.
Тому підлягає застосуванню стаття 387 ЦК України, відповідно до якої власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2023 року у справі №607/15052/16, слідує, що підтвердження добросовісності покладається на набувача, який має довести, що він не знав і не міг знати про те, що воно придбане у особи, яка не мала права його відчужувати. Добросовісність набуття виключається, якщо, в тому числі, наявна інформація в Єдиному державному реєстрі судових рішень про судовий спір щодо цього майна, за обставинами якого останнє може перебувати у володінні іншої особи, ніж власник, і може бути повернутим власникові чи витребуваним на його користь. Такі відомості повинні спонукати покупця до більшої обачливості.
Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про доступ до судових рішень», усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
20.04.2018 року у Єдиному державному реєстрі судових рішень було оприлюднено рішення Рівненського міського суду від 17.04.2018 року по справі №569/3865/18 за позовом ОСОБА_1 до обслуговуючого кооперативу «Житлово-Будівельний кооператив «Рівненська брама» про визнання майнових прав на нежитлове приміщення, заборону вчиняти будь-які дії по передачі інших особам майнового права на нежитлове приміщення, предметом розгляду якої було одне із спірних приміщень, що виключає із врахуванням вищезазначених правових висновків Великої Палати Верховного Суду добросовісність відповідача ОСОБА_3 , а також враховуючи покази свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які суду пояснили, що відповідачу було достовірно відомо про те, що спірні приміщення належать іншим особам.
Як один із елементів недобросовісності набувача ОСОБА_3 набуття спірних приміщень за ціною, яка є явно нижчою за ринкову, а саме за 140 000,00 грн. за два об'єкти, та яка в 7,5 разів є меншою, ніж та, яка визначалась відповідачем ПП «БУД КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» для позивача - 1 047 171,48 грн.
Отже, суд приходиться до висновку, що відповідач ОСОБА_3 є недобросовісним набувачем спірних об'єктів нерухомості, по причині його обізнаності, що спірні об'єкти належали іншій особі, що є безумовною підставою, відповідно до ст.387 та ст.400 ЦК України для витребування вказаного майна на користь позивача.
Щодо доводів відповідача ОСОБА_3 та його представника - адвоката Добродій О.М., що у разі задоволення даного позову, це неминуче призведе до порушення ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки буде порушений справедливий баланс, адже тягар негативних наслідків буде покладений саме на відповідача ОСОБА_3 , то суд звертає увагу на Постанову Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2023 року у справі №206/4841/20, в якій у п.9.24., суд зазначив, що у випадку витребування квартири з володіння кінцевого набувача законодавство України надає йому додаткові ефективні засоби юридичного захисту. Такий набувач не позбавлений можливості відновити своє право, зокрема, пред'явивши вимогу до продавця, в якого він придбав квартиру, зокрема, про стягнення сплаченої її вартості.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до даного рішення судом на користь відповідача ПП «БУД КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ», стягується доплата за договорами за збільшену фактичну площу нерухомості з Позивачки - ОСОБА_1 у розмірі 253 566,00 грн., яка до набрання даного рішення законної сили, знаходитиметься на депозитному рахунку Рівненського міського суду Рівненської області, та відповідно до вищевказаних вимог, може бути стягнута за позовом ОСОБА_3 до ПП «БУД КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» про стягнення вартості спірних об'єктів нерухомості.
Щодо доводів відповідача щодо неповної сплати позивачкою обумовленої договором суми, відсутність доказів зарахування проплачених сум, та відсутність ідентифікації спірних приміщень по причині їх збільшення на 10 м.кв., то суд зазначає наступне.
Як зазначено у рішенні Рівненського міського суду від 17.04.2018 року у справі №569/3865/18 за позовом ОСОБА_9 до обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Рівненська брама» про визнання майнових прав на нежитлове приміщення, будівельний номер КП12, загальною проектною площею 18.22 кв.м.., свої зобов'язання по оплаті пайового внеску позивач ОСОБА_1 виконала у повному обсязі, що підтверджується: квитанцією до прибуткового касового ордера №1 від 06 жовтня 2016 року на суму сто п'ятдесят тисяч гривень 00 копійок; квитанцією до прибуткового касового ордера №2 від 07 жовтня 2016 року на суму п'ятдесят дев'ять тисяч двісті тридцять вісім гривень 00 копійок; квитанцією №68324 від 06 березня 2018 року на суму 0,48 грн. У всіх квитанція зазначено призначення платежу: згідно договору пайової участі в будівництва №КП12 від 06.10.2016 року.
Дані обставини, відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, є преюдиціальними, отже доказуванню не підлягають. Аналогічні обставини встановлені судом і по приміщенню 13/1.
Щодо форми та порядку оплати, то вона відповідає вимогам п.2.5. Договорів пайові участі у будівництві №КП12 від 06.10.2016 року та №13/1 від 07.09.2016 року, Положенню про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №13 від 21.01.2016 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 року за №220/28350.
Щодо ідентифікації спірних об'єктів нерухомості, то суд критично оцінює позицією відповідача ОСОБА_3 , щодо того, що приміщення збільшилось на 10 кв.м. кожне, і це є іншими приміщенням, ніж ті, на які позивачка укладала договори, оскільки п.2.7. вищевказаних договорів передбачена можливість їх збільшення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що спірні об'єкти вибули із володіння - власності ОСОБА_1 без її волі та без розірвання договорів пайової участі в будівництві, тобто незаконно, а набувач ОСОБА_3 є недобросовісним набувачем, у зв'язку з чим, спірні об'єкти нерухомості підлягають у нього витребуванню на користь позивачки з стягненням з неї різниці вартості у площі вказаних приміщень, розрахунок якої, суд вважає вірним.
Згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №44 від 15 березня 2024 року, позивачем ОСОБА_1 внесені на депозитний рахунок Рівненського міського суду Рівненської області грошові кошти в розмірі 253 566 грн.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідачів на користь позивача слід стягнути судові витрати по справі понесені позивачем по сплаті судового збору в розмірі по 2149,50 грн. з кожного.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 10, 12, 81, 89, 158, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Приватного підприємства «Буд Кепітал Менеджмент» (місцезнаходження: м.Хмельницький, вул.Ковпака, 11, код ЄДРПОУ 38353447), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про витребування майна із незаконного володіння та стягнення доплати по договору, задоволити повністю.
Витребувати на користь ОСОБА_1 із незаконного володіння ОСОБА_3 нежитлове приміщення 9/1 НПК (літ.А-10, загальною площею 29,6 кв.м.) за адресою: будинок АДРЕСА_1 та нежитлове приміщення 8/1 НПК (літ.А-10, загальною площею 29,1 кв.м.) за адресою: будинок АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства «Буд Кепітал Менеджмент» в якості доплати по договору пайової участі в будівництві №к13/1 від 07 вересня 2016 року та договору пайової участі в будівництві №КП12 від 06 жовтня 2016 року суму 253 566 гривень, яка внесена на депозитний рахунок Рівненського міського суду Рівненської області.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі понесені позивачем по сплаті судового збору в розмірі 2 149,50 гривень.
Стягнути з Приватного підприємства «Буд Кепітал Менеджмент» на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі понесені позивачем по сплаті судового збору в розмірі 2 149,50 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення /виклику/ учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Рівненського
міського суду Бердій М.А.