Справа № 372/944/24
Іменем України
09 травня 2024 року Суддя Обухівського районного суду Київської області Кравченко М.В., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від Обухівського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сипотень Республіки Молдова, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ,
по ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
15 лютого 2024 року о 19 годині 00 хвилин в с. Романків Обухівського району Київської області по вул. Лісовій, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «RENAULT MEGANE SСENIC» державний номерний знак НОМЕР_2 , перед поворотом ліворуч не врахував дорожньої обстановки, не зайняв відповідне крайнє положення на проїжджій частині внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки «MERCEDES-BENS C-250» державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався у попутному напрямку. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження, власникам завдано матеріальні збитки, своїми діями, що виразились в порушенні вимог пункту 2.3 б, 10.4. 10.1 Правил дорожнього руху України, скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Під час складення протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, надав письмові пояснення в яких зазначив, що їхав по вул. Лісовій в с. Романків Обухівського району Київської області, в своїй правій смузі руху та здійснював маневр повороту до магазину ліворуч, ззаду нього рухався автомобіль марки «MERCEDES-BENS C-250» державний номерний знак НОМЕР_3 , який не дотримався безпечної дистанції і допустив зіткнення з його автомобілем в ліву частину автомобіля. Вважав, що дорожньо-транспортна пригода відбулась через порушення ПДР водієм автомобіля «MERCEDES-BENS C-250» державний номерний знак НОМЕР_3 .
Під час розгляду справи в суді ОСОБА_1 , свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, надав аналогічні пояснення, зокрема пояснив, що він рухався із невеликою швидкістю, позаду бачив світло фар іншого автомобіля, включив покажчик повороту і розпочав маневр повороту ліворуч, однак не завершив маневр, оскільки приблизно в районі умовній осьовій лінії у ліву бокову частину його автомобіля раптово вдарив передньою частиною автомобіль Мерседес.
Захисник ОСОБА_3 в судовому засіданні посилався на те, що обставини викладені в протоколі не відповідають дійсності, ДТП сталося з вини іншого водія, порушень ПДР в діях його підзахисного немає.
Інший учасник дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що дорожньо-транспортна пригода відбулась через порушення ПДР водієм автомобіля марки «RENAULT MEGANE SСENIC» державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_1 , оскільки він рухався прямо по своїй полосі, бачив автомобіль Рено у нерухомому стані на узбіччі, при наближенні до відстані приблизно 20 метрів раптово автомобіль Рено почав різко розвертатись посеред дороги, тоді він здійснив гальмування, дещо змінив напрямок руху ліворуч, щоб уникнути зіткнення, однак не зміг його уникнути по причині недостатності часу, тому сталося зіткнення між передньою частиною його автомобіля та лівою боковою частиною автомобіля Рено.
Відповідно до висновку експерта № 1103/05/2024 від 06.05.2024 року водій автомобіля «MERCEDES-BENS C-250» повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України. В даній дорожній ситуації водій автомобіля «MERCEDES-BENS C-250» не мав технічної можливості попередити виникнення дорожньої-транспортної пригоди. З технічної точку зору водій автомобіля «MERCEDES-BENS C-250» не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які б знаходились в причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди. В даній дорожній ситуації водій автомобіля «RENAULT MEGANE SСENIC» повинен був діяти відповідно до вимог п. 10.1, 10.4, 10.6, 14.3 Правил дорожнього руху України. Водій автомобіля «RENAULT MEGANE SСENIC» мав технічну можливість попередити виникнення дорожньо-транспортної пригоди. З технічної точки зору в діях водія автомобіля «RENAULT MEGANE SСENIC» вбачається невідповідність вимогам п. 10.1, 10.4, 10.6, 14.3 Правил дорожнього руху України з яких невідповідність вимогам п. 10.1, 10.4, 10.6, 14.3 Правил дорожнього руху України знаходиться в причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі сурового додержання законності.
Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, захисника, перевіривши та дослідивши матеріали справи, вважаю, що факт вчинення вказаного правопорушення підтверджується відповідними доказами, а саме протоколом про адміністративне правопорушення від 15.02.2024 року серії ААД № 020062, схемою ДТП від 15.02.2024 року, висновком експерта від 06.05.2024 року, відтвореними під час судового розгляду відеозаписами та іншими матеріалами справи.
Відповідно до п.п. б) п. 2.3. ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно з п. 1.3-1.5 Правил дорожнього руху України (далі ПДР України), учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.
Доводи ОСОБА_1 про наявність вини іншого водія у дорожньо-транспортній пригоді, не спростовують винності також і його самого у вчиненні інкримінованого правопорушення, оскільки його винуватість узгоджується із місцем зіткнення, дорожніми умовами та характером пошкоджень транспортних засобів. Твердження ОСОБА_1 щодо безпечності його маневру вважає непереконливими, оскільки це призвело до виникнення ДТП. Відтвореним відеозаписом з камер спостереження та поясненнями потерпілого підтверджується те, що початок маневру повороту ліворуч (розвороту) ним здійснювався не з крайнього лівого положення. Під час розгляду стороною захисту ця обставина не оспорювалась. Також під час розгляду справи стороною захисту не представлено логічного пояснення причин різкого маневру при очевидному наближенні по траєкторії зіткнення іншого автомобіля, світло фар якого у темноті за відсутності інших автомобілів у обох напрямках виявити водій Рено був спроможний. Відповіді ОСОБА_1 на уточнюючі питання суду щодо послідовності зміни дорожньої обстановки та виникнення механізму зіткнення дають достатні підстави для висновку про те, що він не був достатньо уважним при здійсненні маневру повороту ліворуч (розвороту). Так, на це, окрім відеозапису, вказує характер механічних ушкоджень транспортних засобів, який свідчить про те, що первинний контакт відбувся між передньою правою частиною автомобіля Мерседес і лівою боковою частиною автомобіля Рено у районі задніх дверцят, із подальшим розвитком контакту вперед по лівій боковій частині автомобіля Рено. Відповідно до описаного обома водіями механізму зіткнення, контакт відбувся при взаємному розташуванні автомобілів під кутом орієнтовно 45 градусів. Слід також звернути особливу увагу на те, що зіткнення відбулося саме тоді, коли ОСОБА_1 розпочав маневр, але не закінчив його, що вказує на те, що він не впевнився у безпечності маневру. Доводи сторони захисту щодо протирічливості вихідних даних для проведення експертизи суд вважає необґрунтованими і такими, що не є істотними для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 саме тих порушень ПДР України, які йому інкримінуються протоколом. Посилання на наявність окремих порушень ПДР у діях водія автомобіля Мерседес, хоч і заслуговують на увагу, але не спростовують висновків про порушення ОСОБА_1 інкримінованих пунктів ПДР України і не можуть слугувати достатньою підставою для звільнення його самого від адміністративної відповідальності.
З сукупності досліджених під час розгляду справи доказів вбачається, що водій ОСОБА_1 при керуванні транспортним засобом, не був достатньо уважним, несвоєчасно та неналежно зреагував на зміни у дорожній обстановці, не впевнився у безпечності маневру, що призвело до виникнення ДТП.
Таким чином, під час розгляду справи в суді, обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення спростовані не були, будь-яких належних і допустимих доказів невинуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення суду не подано, тому суд вважає винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведеною.
Обставин, які відповідно до ст. 34 Кодексу України про адміністративні правопорушення пом'якшували відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Обставин, які відповідно до ст. 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення обтяжували відповідальність, судом не встановлено.
На підставі сукупності досліджених доказів, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, виходячи з доведеності вини порушника, суд вважає за необхідне призначити стягнення в межах санкції ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу, оскільки на думку суду застосування до нього саме такого виду адміністративного стягнення є достатнім заходом впливу для виправлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та запобігання вчиненню нових правопорушень в подальшому.
Згідно ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 27, 33, 34, 35, 40-1, 124, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
Згідно ч. 1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в порядку виконання постанови штраф має бути сплачений на рахунок - Отримувач коштів: ГУК у Київ.обл./м.Київ/21081300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Номер рахунку (IBAN): UA488999980313030149000010001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , на користь Державної судової адміністрації України на рахунок № UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106; код отримувача (код ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача -Казначейство України (УАП); отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106 судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп. згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга, подається до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби та з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного відповідній статті Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Строк пред'явлення до виконання постанови 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Суддя М.В. Кравченко