Справа № 727/3333/24
Провадження № 2/727/904/24
09 травня 2024 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді Чебан В.М.
при секретарі Бружа В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , де третіми особами без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача виступають приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Коломієць Віталій Кирилович до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, де третіми особами без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача виступають приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Коломієць В.К., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню до відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 17.12.2021 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Коломієць В.К. було відкрито виконавче провадження ВП №67938198, на підставі виконавчого напису №60765 від 25.05.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., про стягнення з позивача заборгованості в розмірі 17417,99 грн.
Вважає виконавчий напис №60765 від 25.05.2021 року таким, що не підлягає виконанню, оскільки приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. не перевірив факт безспірності боргу.
А тому просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №60765 від 25.05.2021 року, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ТОВ Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в розмірі 17417,99 гривень.
Рух справи
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02 квітня 2024 року було відкрито спрощене провадження у справі та призначено справу до судового засідання з викликом всіх сторін по справі.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18 квітня 2024 року задоволено клопотання представника позивача та витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгена Михайловича, належним чином завірену копію виконавчого напису №60765, вчиненого 25.05.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, а також документи і матеріали, на підставі яких вчинявся виконавчий напис №60765 від 25.05.2021 року.
Аргументи учасників справи
Позивач в судове засідання не з'явився, однак його представник надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримав, просив задовольнити.
Представник відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву не надав.
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Коломієць В.К. в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що 25 травня 2021 року за заявою ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»,приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. було вчинено виконавчий напис №60765, на підставі договору факторингу №477/16 від 26.11.2020 року відступлено право вимоги за кредитним договором №2203652366001 від 22.08.2017 року, укладеного між АТ «Банк КредитДніпро» та ОСОБА_1 , відповідно до якого призначено до стягнення з позивача за період з 26.11.2020 року по 30.04.2021 року включно, суму у розмірі: 6080,00 грн. - заборгованість по основному боргу; 11287,99 грн. - заборгованість по відсоткам; 50,00 грн. - плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 17417,99 грн. (а.с.14).
За вказаним виконавчим написом №60765, приватним виконавцем виконавчого округу Чернівецької області Коломієць В.К. відкрито виконавче провадження за №67938198 (а.с.12-13).
Також, ухвалою суду від 18 квітня 2024 року задоволено клопотання представника позивача та витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгена Михайловича, належним чином завірену копію виконавчого напису №60765, вчиненого 25.05.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, а також документи і матеріали, на підставі яких вчинявся виконавчий напис №60765 від 25.05.2021 року. (а.с.18).
Позиція суду
Так, згідно ч.8 ст.178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, в яких достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п.3, п.4 ч.1 ст.280 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В тому числі, суд враховує вимоги ст.80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності з ч.2 ст.247, ст.280 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та за письмовою згодою позивача у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши письмові докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходив суд, та застосовані норми права
Між сторонами виникли правовідносини, які регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Законом України «Про нотаріат», а також Законом України «Про захист прав споживачів», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року.
Зокрема, за змістом ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та глави 6 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012р., для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку). Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. Цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій, а лише їх конкретизує.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 Розділу ІІ Порядку).
Верховний Суд зазначає, що дійсно на сьогодні чинне законодавство України не зобов'язує нотаріуса викликати позичальника і з'ясовувати наявність чи відсутність його заперечень проти вимог позикодавця.
Проте, право позичальника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення. Однак, враховуючи те, що нотаріальне провадження є безспірним, для забезпечення такої безспірності нотаріусові слід з'ясувати у позичальника наявність заперечень щодо вчинення виконавчого напису або сплати ним боргу.
Таке повідомлення (заява, претензія, лист-вимога тощо) передається позикодавцем позичальнику у порядку, визначеному статтею 84 Закону України «Про нотаріат».
Отже, встановлена законом процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики на підставі виконавчого напису нотаріуса не вважається дотриманою (виконана), якщо боржник не був повідомлений про вимогу повернути заборгованість, що є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
До таких правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 13 жовтня 2021 року у справі № 554/6777/17.
Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку.
Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Отже, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.
За результатами аналізу вище наведених норм права можна дійти наступних висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису заборгованість повинна існувати та бути безспірною.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Такий правовий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду, який викладений у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц з подібних правовідносин.
Проаналізувавши наведені вище роз'яснення, а також надані суду письмові докази в їх сукупності, суд зауважує, що при вчиненні виконавчого напису 25.05.2021року нотаріус не пересвідчився у безспірності пред'явленої до стягнення заборгованості та не витребував необхідних документів у стягувача.
Також суду не було надано доказів, що нотаріус пересвідчився в тому, що боржник був повідомлений про вимогу повернути заборгованість.
Відповідно до пункту 1 вищевказаного діючого Переліку «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а)оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Саме до таких висновків про застосування зазначеної норми права дійшов Верховний Суд у постанові від 12.03.2020 року у справі №757/24703/18.
Як було встановлено судом, серед документів наданих Банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, відсутній.
При цьому, відповідачем ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», на підтвердження безспірності заборгованості позивача та відповідно законності винесеного приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. виконавчого напису №60765 від 25.05.2021 року - не надано жодних доказів.
Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржуваний виконавчий напис №60765 не відповідає вимогам законодавства, зокрема ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та Постанові Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року, оскільки, вчинений не на передбаченому Переліком борговому документі, а саме - оригіналі кредитного договору; засвідченій виписці з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості, яка відсутня в наявних матеріалах, а також відсутні докази безспірності заборгованості, яка була стягнута з позивача на користь відповідача.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У даному випадку, суд вважає, що представник відповідача не надав суду доказів того, що сума боргового зобов'язання на час звернення про вчинення виконавчого напису була безспірною.
За змістом ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що заборгованість боржника на момент вчинення виконавчого напису не була безспірною, а нотаріус належним чином не виконав вимог ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та не пересвідчився у безспірності заборгованості, що унеможливлює видачу виконавчого напису, а отже надані позивачем докази в своїй сукупності є достатніми та дають змогу суду дійти до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Розподіл судових витрат
Згідно пункту 12 частини 3 статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до судового вирішення спору.
Відповідно до ч.1 та ч.3 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до задоволених вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладають у разі задоволення позову - на відповідача.
Тому відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.18 ЦК України, ст.ст. 87,88 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 р., ст.ст.4, 5, 10, 18, 80, 89, 133, 134, 137, 141 ЦПК України, суд,-
Винести заочне рішення.
Позовну заяву ОСОБА_1 , де третіми особами без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача виступають приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Коломієць Віталій Кирилович до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №60765 від 25.05.2021 року, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», заборгованості в розмірі 17417,99 гривень.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір в сумі 1211,20 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Дане заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: