Справа № 127/5380/24
Провадження 3/127/1452/24
09 травня 2024 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Борисюк І.Е., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від ВАП УПП у Вінницькій області ДПП НПУ про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшли адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушень, відповідальність за які передбаченаст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 11.04.2024 справи про адміністративні правопорушення № 127/5380/24 і № 127/5382/24 було об'єднано в одне провадження і присвоєно об'єднаній справі № 127/5380/24.
13.02.2024 поліцейським взводу № 2 роти № 1 БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП капралом поліції ОСОБА_2 складено протоколи про адміністративне правопорушення серії ААД № 383994 та № 383996. З даних протоколів вбачається, що «13.02.2024 о 21 год. 08 хв. у м. Вінниця на перехресті вулиць Зодчих та Пирогова, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_1 , перед поворотом праворуч не врахував дорожньої обстановки, не зайняв відповідне крайнє положення та скоїв зіткнення з автомобілем Kia Sportage, д.н.з. НОМЕР_2 , який стояв у зустрічному напрямку, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, тим самим ОСОБА_1 порушив п. 10.4 та п. 13.3 ПДР України»; « ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився у лікаря нарколога, що підтверджується висновком № 0205, тим самим ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України», вчинивши адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та/або його адвокат в судове засідання повторно не з'явились, хоча належним чином були повідомленими про дату, час і місце розгляду справи. Водночас, від захисника ОСОБА_1 - адвоката Корпала В.М. вкотре надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Судом прийнято до уваги, що реалізація прав та процесуальних гарантій учасників судового процесу під час розгляду справи про адміністративне правопорушення повинна здійснюватись таким чином, щоб це не перешкоджало розгляду справи у встановленіКУпАП строки. При цьому, судом враховано, що явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальностів судове засідання є суб'єктивним процесуальним правом, і як кожне суб'єктивне право - це гарантовані законом вид і міра можливої або дозволеної поведінки особи і реалізація суб'єктивного права залежить від розсуду, бажання і волі уповноваженої особи.
Крім того, судом прийнято до уваги, що особа зобов'язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи, що безпосередньо її стосується. Безпідставне й умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, якими є, зокрема, охорона встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Такі дії ОСОБА_1 та його адвоката, зважаючи на неодноразові клопотання про відкладення розгляду справи, свідчать про явне ухилення від явки до суду.
При цьому, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості забезпечити явку іншого захисника до суду, або особисто з'явитись в судове засідання, надати письмові пояснення по справі, докази тощо.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 та його адвокат зловживають своїми процесуальними правами, що перешкоджає розгляду справи у встановлені ст. 277 КУпАП строки з метою уникнення відповідальності.
Водночас, ч. 2 ст. 268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.ст. 124, 130 КУпАП, не є обов'язковою.
Враховуючи вищевикладене та положення ст. 268 КУпАП, суд ухвалив провести розгляд справи у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його адвоката.
Клопотання про забезпечення та/або витребування доказів, виклик свідків тощо від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та/або його адвоката, до суду не надходили.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
З письмових пояснень потерпілої ОСОБА_3 , які містяться в матеріалах справи, вбачається, що 13.02.2024 водій автомобіля «Мерседес», повертаючи із вулиці Пирогова на вулицю Зодчих (у напрямку ВОКЛ ім. акад. ОСОБА_4 ), виїхав на смугу її руху та вдарив її автомобіль в передній бампер з лівої сторони.
Відповідно до ст. 124 КУпАП в разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, настає адміністративна відповідальність.
Слід звернути увагу, що дана норма є бланкетною.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 383994 від 13.02.2024 ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.4 та п. 13.3 ПДР України.
Так, пунктом 10.4 ПДР України передбачено, що перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку.
Крім того, згідно п. 13.3 ПДР України, під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.
До протоколу про адміністративне правопорушення суду надана схема місця ДТП, у якій чітко зафіксовано розташування транспортних засобів, місце їх зіткнення, а також виявлені на автомобілях механічні пошкодження.
Судом встановлено, що 13.02.2024 о 21 год. 08 хв. у м. Вінниці на перехресті вулиць Зодчих та Пирогова, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_1 , перед поворотом праворуч завчасно не зайняв відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, недотримуючись безпечного інтервалу, і будучи неуважним не переконався в безпечності такого маневру, внаслідок чого допустив зіткнення із автомобілем Kia Sportage, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 .
Суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 , здійснюючи вищевказаний маневр, повинен був і міг передбачати можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховував на їх відвернення.
Отже, аналізуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що водій ОСОБА_1 порушив п. 10.4 і п. 13.3 ПДР України, що перебуває у причинному зв'язку із наслідками спричинення механічних пошкоджень транспортних засобів з матеріальними збитками, а тому його дії охоплюються складом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП.
Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_1 13.02.2024 о 21 год. 08 хв. у м. Вінниці на перехресті вулиць Зодчих та Пироговакерував транспортним засобом Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП в разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, настає адміністративна відповідальність.
Підпункт «а» пункту 2.9 ПДР України прямо та категорично забороняє керувати транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При цьому, п. 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858 (надалі - Інструкція), визначено ознаки алкогольного сп'яніння, якими є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
З відеозаписів з нагрудних камер поліцейських - ID реєстратори 468924 та 467732 наявних в матеріалах справи і досліджених судом в ході розгляду справи (надалі - відеозаписи), вбачається, що ОСОБА_1 був причетним до скоєння ДТП. Також із даних відеозаписів вбачається, що під час спілкування з працівниками поліції у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння.
Згідно із п. 2 розділу І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Судом встановлена наявність правової підстави для проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (зі змінами) (надалі - Порядок), огляд проводиться:
-поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом;
-лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У відповідності до п. 1 і п 6 розділу ІІ Інструкції за наявності ознак, передбачених п. 3 розділу І цієї Інструкції - ознак алкогольного сп'яніння, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, на місці зупинки транспортного засобу.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП (п. 7 розділу І Інструкції).
З відеозаписів, які містяться в матеріалах справи вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки, водночас висловив бажання пройти огляд в медичному закладі.
У матеріалах справи наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як вбачається з п. 4 розділу ІІІ Інструкції, метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи.
З відеозаписів вбачається, що водія транспортного засобу ОСОБА_1 було доставлено до КНП «Соціотерапія» ВОР» для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція ст. 130 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за «відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння».
Таким чином, за буквальним змістом ст. 266 КУпАП, встановленим порядком огляду водія на стан сп'яніння є пропозиція поліцейського пройти огляд.
Згідно із висновком медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наданого 13.02.2024 КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР», ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду (Алкотест 6820 - відмова, Алкотест 6820 - відмова).
Вищевказане підтверджується й відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, де чітко вбачається, що водій транспортного засобу ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду на стан сп'яніння.
Також з відеозаписів вбачається, що: ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_1 ; ОСОБА_1 поліцейським було роз'яснено порядок проведення огляду на стан сп'яніння, роз'яснено наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння.
Суд враховує, що проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, на обґрунтовану вимогу поліцейського є обов'язком водія.
Всі досліджені у справі докази вказують, що водій відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
Судом встановлено, що водій транспортного засобу ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, у зв'язку із чим, поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису було складено протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначено ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду, як те передбачено п. 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за № 1408/27853, та ст. 266 КУпАП.
Також ОСОБА_1 відмовився від підписання протоколу про адміністративне правопорушення та висновку медичного огляду, про що у даних документах у відповідності до ч. 3 ст. 256 КУпАП, п. 2 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за № 1408/27853, та п. 12 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 № 1376, зроблені відповідні записи.
Таким чином, відмовившись від проведення огляду на стан сп'яніння, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
Відмова від проходження огляду на стан сп'яніння є самостійним складом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, дії ОСОБА_1 за вищевказаним фактом охоплюються складом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов до переконання в тому,що ОСОБА_1 винний у скоєнні адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення серії ААД № 383994 та № 383996 від 13.02.2024, схемою місця ДТП, письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_3 , відмовою ОСОБА_1 від огляду на стан сп'яніння, зафіксованою в протоколі із застосуванням технічних засобів відеозапису та у висновкумедичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 0205 від 13.02.2024, рапортом поліцейського Д.Могили від 13.02.2024, а також відеозаписами з нагрудних камер поліцейських.
Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Санкція ст. 124 КУпАП передбачає альтернативний вид адміністративного стягнення, водночас санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП не передбачає альтернативний вид адміністративного стягнення. Тому, вирішуючи який саме вид адміністративного стягнення слід застосувати до правопорушника, суд виходить з наступного.
Судочинство повинно відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення має на меті не тільки кару, а й виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, і запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, а при його призначенні, згідно із ст. 33 КУпАП, суд повинен ураховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Особі, яка вчинила адміністративне правопорушення, має бути призначено стягнення, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових правопорушень. Відповідно до принципів співмірності та індивідуалізації покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій.
Судом враховано, що в діях ОСОБА_1 вбачається грубе порушення порядку користування правом керування транспортними засобами. Хоча дії ОСОБА_1 і не призвели до настання суспільно небезпечних наслідків, проте, будучи водієм особа несе певні обов'язки, за порушення яких настає відповідальність. Будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі (рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2007 року справа «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства»). Крім того, на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 перед третіми особами на момент ДТП застрахована не була, у зв'язку з чим поліцейським було винесено постанову серії ЕНА № 1434935 за ч. 1 ст. 126 КУпАП, про що зазначено в схемі ДТП, яка є додатком до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 383994 від 13.02.2024 і міститься в матеріалах справи.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
В свою чергу справедливість, як одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.
Враховуючи характер скоєних правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, а також те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, забезпечуючи при цьому належну рівновагу, тобто пропорційність між метою судового рішення та його негативними наслідками для прав, свобод та інтересів осіб, суд прийшов до переконання за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене ст. 124 і ч. 1 ст. 130 КУпАП, в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Суд прийшов до висновку, що у даній справі вищевказане стягнення є необхідним та достатнім.
Зважаючи на те, що посвідчення водія не вилучалось в порядку ст. 2651 КУпАП, суд вважає за необхідне звернути увагу ОСОБА_1 на те, що у відповідності до ч. 2 і ч. 3 ст. 3171 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права; особа, позбавлена права керування транспортним засобом, зобов'язана негайно здати посвідчення водія до уповноважених органів Національної поліції.
Відповідно до ч. 1 ст. 401 КУпАП і п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено стягнення, стягується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605, 60 гривень.
На підставі викладеного та керуючись п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 1, 9, 23, 24, 30, 33-36, 38, ч. 1 ст. 401, ст. 124, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 221, 251, 268, 277, 280, 283-285, 287-289, 294, 3171 КУпАП, суд, -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, відповідальність за які передбачена ст. 124 КУпАП і ч. 1 ст. 130 КУпАП, та стягнути з нього штраф в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання, у порядку якого з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначений у постанові про стягнення штрафу, та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.
ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: