465/5178/19
2-з/465/13/24
Іменем України
09.05.2024 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі головуючої судді Мигаль Г.П., розглянувши клопотання відповідача ОСОБА_1 про застосування зустрічного забезпечення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Львівського нотаріального округу Бєлопольська Ірина Романівна, приватний нотаріус Львівського нотаріального округу Комар Світлана Степанівна, приватний нотаріус Львівського нотаріального округу Кміть Лариса Іванівна про визнання недійсними довіреності, договору міни, договору купівлі-продажу квартири,-
встановив:
У провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Львівського нотаріального округу Бєлопольська Ірина Романівна, приватний нотаріус Львівського нотаріального округу Комар Світлана Степанівна, приватний нотаріус Львівського нотаріального округу Кміть Лариса Іванівна про визнання недійсними довіреності, договору міни, договору купівлі-продажу квартири.
Відповідачка ОСОБА_1 звернулась до суду з клопотанням про застосування зустрічного забезпечення, яке здатне забезпечити відшкодування збитків, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.
Заява мотивована тим, що зустрічне забезпечення по своїй суті є гарантією відшкодування можливих збитків відповідача, має на меті забезпечити баланс інтересів сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути внаслідок застосування судом забезпечувальних заходів. Так, 16.09.2019 року Франківський районний суд м. Львова вирішив заяву про забезпечення задоволити. Забезпечив позов шляхом накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить відповідачці та її чоловікові.
Оскільки, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення) представник відповідача вважає, що на час забезпечення позову та розгляду справи в суді розмір його збитків становить 50 000 (п'ятдесят тисяч) доларів США.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 16.09.2019 року відкрито провадження у цивільній справі № 465/5178/19 за позовом за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , за участю третіх осіб: приватного нотаріуса Львівського нотаріального округу Бєлопольської І.Р., приватного нотаріуса Львівського нотаріального округу Комар С.С. та приватного нотаріуса Львівського нотаріального округу Кміть Лариси Іванівни про визнання недійсними довіреності, договору міни, договору купівлі-продажу квартири, що розташова за адресою: АДРЕСА_1 .
11 вересня 2019 року ОСОБА_2 , звернулася до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, а саме на об'єкт нерухомого майна під реєстраційним номером 1050065246101 - квартира АДРЕСА_2 , загальна площа якої становить 92,3 кв.м. Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 16.09.2019 року (справа № 465/5178/21) заяву було задоволено та забезпечено позов шляхом накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві приватної спільної часткова власності належить ОСОБА_1 1/2 та ОСОБА_5 1/2.
Відповідно до Договору купівлі-продажу квартири Серії НВА 741602 від 03.10.2016 року, вартість квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , становить 199536 грн. Отже, загальний розмір збитків, які можуть бути спричинені забезпеченням позову становлять 50 000 (п'ятдесят тисяч) доларів США. Просить заяву задоволити.
Відповідач ОСОБА_1 подану заяву підтримала, просила задоволити.
Представник відповідача заяву підтримала, пояснення надала, аналогчні до поданої заяви. Крім того додала, що сума збитків на час забезпечення позову та розгляду справи в суді розмір його збитків становить 50 000 (п'ятдесят тисяч) доларів США. Просила задовольнити. Окрім цього звернулась до суду про розгляд заяви про забезпечення за її відсутності.
Представник позивача проти задоволення заяви заперечив, пояснив, що така заява необґрунтована, а відповідач обрав не правильний спосіб захисту. Окрім цього звернувся до суду з клопотанням про розгляд заяви про забезпечення за його відсутності.
У зв'язку з неявкою всіх учасників справи в судове засідання, суд вважає за можливе, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, розглянути заяву про зустрічне забезпечення у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, не здійснюючи фіксування судового процесу.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, суд приходить до висновку
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Частиною другою вищевказаної статті передбачено, що зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.
Згідно ч. ч. 4, 5 ст. 154 ЦПК України зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову. При цьому розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 154 ЦПК України питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.
В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник у порядку зустрічного забезпечення.
З аналізу вказаних положень слідує, що зустрічне забезпечення застосовується з метою забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову; зустрічне забезпечення завжди носить майновий характер, що полягає в необхідності вчинення позивачем активних дій майнового характеру, спрямованих на фінансове забезпечення покриття можливих збитків, завданих забезпеченням позову. Як правило, зустрічне забезпечення здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. І лише якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення може бути здійснене в інший майновий спосіб (до прикладу, наданням гарантії, поруки, іншого фінансового забезпечення, вчиненням інших дій щодо усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову). Зустрічне забезпечення, яке повинен здійснити (виконати) позивач, завжди визначається судом у певному розмірі та має бути здійснене (виконане) позивачем в строк, що не перевищує десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення.
Ухвала про зустрічне забезпечення може бути оскаржена разом із ухвалою про забезпечення позову або окремо (ч. 11 ст. 154 ЦПК України).
Судом встановлено, що згідно запису у копії паспорта ОСОБА_6 серії НОМЕР_1 , остання зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов'язком, за виключенням випадків, передбачених ч. 3ст. 154 ЦПК України, згідно з якою суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Аналогічної позиції дотримується і Верховний Суд у своїй постанові від 19.04.2019 року в справі № 753/2380/18-цз.
Отже, з наведеного вбачається, що зустрічне забезпечення є гарантією відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів, а невжиття заходів як забезпечення позову, так і зустрічного забезпечення, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відтак, в контексті вказаних положень закону, особа, звертаючись до суду із заявою про зустрічне забезпечення, повинна аргументувати та довести відповідними доказами в порядку ст. ст. 76-81 ЦПК України наявність можливості заподіяння збитків, які можуть бути спричинені забезпеченням позову у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Обов'язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Особа, яка подала заяву про зустрічне забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про зустрічне забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу для зустрічного забезпечення позову. У вирішенні питання про зустрічне забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо зустрічного забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу.
Обставин, які б свідчили про необхідність обов'язкового зустрічного забезпечення позову, визначених положеннями ч. 3 ст.154 ЦПК України, відповідач не навів.
Зокрема, відповідач ОСОБА_1 просила застосувати зустрічне забезпечення позову, яке здатне забезпечити відшкодування збитків, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. Однак яке саме, в заяві про зустрічне забезпечення не зазначила.
Представник відповідача адвокат Петелька О.О. та відповідач ОСОБА_1 , не зазначили, яких збитків може зазнати ОСОБА_1 у зв'язку із обмеженням її права відчужити належне їй нерухоме майно, так як обрані заходи щодо забезпечення позову не призведуть до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості, а обмежать лише його права щодо відчуження.
Крім цього, представником відповідача та відповідачем ОСОБА_1 не доведено, що майновий стан позивача або її дії можуть ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача ОСОБА_1 , що можуть бути спричинені забезпеченням позову.
Отже, враховуючи зміст правовідносин, що виникли між сторонами, з огляду на обраний вид забезпечення позову, який не впливає на матеріальний стан відповідача ОСОБА_1 , не призводить до понесення додаткових витрат внаслідок його застосування, враховуючи відсутність доказів завдання відповідачу ОСОБА_1 збитків внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, а також те, що ним не надано належних та допустимих доказів на підтвердження викладених у заяві обставин, суд доходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про застосування заходів зустрічного забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 1-18, 149-153, 154, 247, 259, 260, 353 ЦПК України, суд, -
постановив:
у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про застосування зустрічного забезпечення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Львівського нотаріального округу Бєлопольська Ірина Романівна, приватний нотаріус Львівського нотаріального округу Комар Світлана Степанівна, приватний нотаріус Львівського нотаріального округу Кміть Лариса Іванівна про визнання недійсними довіреності, договору міни, договору купівлі-продажу квартири-відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Мигаль Г.П.