Справа № 560/13607/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Блонський В.К.
Суддя-доповідач - Сапальова Т.В.
08 травня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сапальової Т.В.
суддів: Ватаманюка Р.В. Капустинського М.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не зарахування до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 19.05.1986 р, по 02.06.1997 р.;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 26.07.2022 р. № 222030017625 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 19.05.1986 р. по 02.06.1997;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії та прийняти рішення у встановленому порядку.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі положень п.8 ч.1 ст. 240 КАС України.
Не погоджуючись з ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідач не скористався правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу, що в силу ч.4 ст. 304 КАС України не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч.1 та ч.3 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, з урахуванням наступного.
Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до частини 1 статті 118 КАС України процесуальними строками є встановлені законом або ж судом строки, у межах яких вчиняють ся процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями та роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює добросовісно ставитися до виконання учасниками процесу своїх обов'язків. Строки звернення до суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановленого строку особа не звернулася до суду за вирішенням певного спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.
Так, ч. 1 ст. 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатися".
Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Згідно з вимогами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
В обґрунтування пропуску строку звернення до суду апелянт зазначає про те, що 19.07.2022 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про призначення пенсії за віком. При зверненні до ГУ ПФУ у Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком їй ніхто не роз'яснив та не проінформував, що у відповідь на її заяву ГУ ПФУ у Хмельницькій області має надати рішення і що воно буде направлено поштою. У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та постійними ракетними обстрілами, позивачка змушена була покинути будинок, за місцем своєї реєстрації та переїхати тимчасово за місто (с. Скаржниці, Ярмолинецького району) в більш безпечне місце. У червні 2023 року при спілкуванні зі знайомою, позивачку повідомили, що у відповідь на її заяву мало б бути рішення. Позивачка вирішила переконатися в цьому і перевірила свою поштову скриньку за місцем реєстрації, де і знайшла конверт з оскаржуваним рішенням, але в силу своєї правової необізнаності конверт не зберегла, а тому надати докази отримання рішення немає можливості. До Хмельницького окружного адміністративного суду за захистом свого порушеного права звернулася лише 25.07.2023.
Оцінюючи доводи апелянта щодо наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду, колегія суддів враховує наступне.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 дійшла висновку, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Так, відповідно до п.4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1) заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви (п.4.3 Порядку).
Тобто, подана позивачкою від 19.07.2022 заява про призначення пенсії відповідно до норм законодавства мала бути розглянута відповідачем у десятиденний строк, а саме до 29.07.2022.
Отже, позивач мала реальну, об'єктивну можливість проявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації щодо результату розгляду заяви від 19.07.2022. Однак починаючи з 19.07.2022 по червень 2023 року (відповідно до змісту позовної заяви) позивач не цікавилась результатом розгляду заяви та ймовірним порушення її прав.
Посилання апелянта на те, що її ніхто не проінформував про порядок прийняття рішення про призначення або відмову в призначенні пенсії не підтверджує наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду, оскільки відповідач належним чином виконав покладений на нього законодавством обов'язок щодо розгляду поданої позивачкою заяви та направлення копії рішення на поштову адресу, вказану у заяві.
Крім того, запровадження воєнного стану може бути підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання про поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такими обставинами.
При цьому, колегія суддів враховує, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску, з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення процесуального строку у всіх абсолютно випадках.
Посилання апелянта на те, що введення воєнного стану в Україні є поважною причиною для поновлення процесуальних строків судом у розрізі спірних правовідносин, є необґрунтованим, оскільки активні бойові дії у Хмельницькій області не відбувались, що є загальновідомим фактом, а саме по собі введення в Україні воєнного стану з огляду на приписи ч.2 ст.9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» не може бути самостійною і безумовною підставою для поновлення процесуального строку.
Оцінюючи посилання апелянта на практику ЄСПЛ, колегія суддів зазначає, що аналіз практики Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Отже, згідно з практикою Європейського суду з прав людини застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Водночас, наведені апелянтом причини пропуску строку звернення до суду не є такими, що об'єктивно не залежали від волевиявлення особи та пов'язані дійсними істотними труднощами для реалізації права на звернення до суду за захистом своїх прав у встановлений законодавством строк.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду. Доводи апелянта не спростовують обґрунтованість висновків суду першої інстанції.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування ухвали суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ч.2 ст.328 КАС України.
Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Сапальова Т.В.
Судді Ватаманюк Р.В. Капустинський М.М.