Справа № 320/22921/23 Суддя (судді) першої інстанції: Леонтович А.М.
08 травня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Кузьменка В.В.,
Василенка Я.М.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2023 р. у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Будпостач" до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось ПП «Будпостач» з позовом до Волинської митниці, у якому просило суд визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці від 14.04.2023 № UA205030/2023/000099/2 про коригування митної вартості товарів.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що ним під час проходження процедури митного оформлення товарів було надано відповідачу документально підтверджені дані про ціну договору. Вказані документі не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товару, проте митницею, протиправно було застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів та необґрунтовано винесено рішення про коригування митної вартості товарів, яке підлягає скасуванню.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2023 р. адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Волинської митниці від 14.04.2023 № UA205030/2023/000099/2 про коригування митної вартості товарів.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Волинська митниця подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неповне з'ясування всіх обставин справи, невідповідність висновків дійсним обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2024 відкрито апеляційне провадження та призначено скаргу відповідача до розгляду в порядку письмового провадження на 08.05.2024.
12.04.2024, під № 15084 до суду від сторони позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.
Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 06.05.2016 між позивачем та компанією YANGZHOU KORE IMP.& EXP. CO.LTD (Китай) (продавець) було укладено контракт № 767 відповідно до якого, продавець продає, а покупець оплачує і отримує каністри в кількості, за ціною і на суму, згідно з проформою-інвойсом чи інвойсом, що є невід ємною частиною контракту.
20.09.2022 для перевезення товарів до України, позивач уклав з компанією СМА CGM S.A. (Франція) (перевізник) договір № 20/09/22.
21.10.2022 для транспортно-експедиторського обслуговування вантажів, позивач уклав з ТОВ «Олимп С.А.» договір № 211022.
20.02.2023 продавець надав позивачу прайс-лист та комерційну пропозицію щодо ціни товарів при об?ємі закупівлі в кількості 10840 каністр за ціною 69392,80 доларів США, а також комерційний інвойс № 23KR015 для оплати товарів за ціною 69392,80 доларів США, пакувальний лист до комерційного інвойсу № 23KR015.
20.02.2023, продавець передав товари у п'яти контейнерах № TCNU6060804, № TEMU7053184, № CMAU7662940, № CMAU8875847, № CMAU5551016 перевізнику для доставки в Україну та одержав, як підтвердження передачі товарів, коносамент № NJZC309039, а також на товари було видано сертифікат походження № 23C3210M0591/00006.
27.02.2023 для вивезення товарів у п?яти контейнерах із Китаю до України митними органами Китаю була оформлена митна декларація № 231020230103502870 за ціною 69392,80 доларів США, що співпадає із ціною, зазначеною в комерційному інвойсі.
04.04.2023, після доставки товарів із Китаю до порту Гданськ у Польщі, для оплати позивачем наданих транспортних послуг, перевізник компанія СМА CGM S.A. (Франція) виписав рахунок № UFIM0123441.
Також, 04.04.2023, у зв'язку з тим, що контейнери з товарами з порту Гданськ доставлялися до відповідача у різний час, з метою уникнення простою транспорту позивач на підставі комерційного інвойсу № 23KR015 виписав специфікації на товари по кожному із п?яти специфікацію № l на товари у контейнері № TCNU6060804; специфікацію № 2 на товари у контейнері № TEMU7053184; специфікацію № 3 на товари у контейнері № CMAU7662940; специфікацію № 4 на товари у контейнері № CMAU8875847; специфікацію № 5 на товари у контейнері № CMAU5551016.
05.04.2023 експедитор ТОВ «Олимп А.С.» для оплати позивачем наданих експедиційних послуг, виписав рахунок фактуру № C-0000477 та для підтвердження витрат на транспортування товарів довідку про транспортні витрати № 477. Також, в цей день перевізник компанія СМА CGM S.A. (Франція) для підтвердження витрат на транспортування товарів виписав позивачу довідку про транспортні витрати № 14/02.
05.04.2023 позивач підготував лист до відповідача щодо оплати товарів, 11.04.2023 позивач, як перевізник власних товарів для підтвердження витрат на транспортування товарів, виписав відповідачу калькуляцію транспортних витрат та довідку про транспортні витрати.
Відповідно до товарно транспортної накладної CM від 07.04.2023 № 1016, товари, зазначені у специфікації від 04.04.2023 № 5 у контейнері № CMAU5551016 були доставлені до Волинської митниці.
11.04.2023 позивач подав відповідачу митну декларацію № 23UA205030006172U6 для митного оформлення товарів, ввезених у контейнері № CMAU5551016, у якій митну вартість товарів визначив за основним методом за ціною договору (контракту), а у графі 22 декларації зазначив загальну суму 11524 доларів США, що відповідає ціні товарів, зазначеній у специфікації № 5.
Для підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації №23UA205030006172U6 декларант додав передбачені ст. 53 МК України документи, які вказані у графі 44 митної декларації.
Доказами надання документів с також відомості у картці відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні № UA205030/2023/000253, виписаної відповідачем, а саме:
- контракт від 06.05.2016 №767 між позивачем та компанією YANGZHOU KORE IMP.& EXP. CO.LTD (Китай) з додатками;
-комерційний інвойс від 20.02.2023 №23KR015 щодо ціни товарів;
-комерційну пропозицію продавця від 20.02.2023 щодо ціни товарів;
-прайс лист продавця від 20.02.2023 щодо ціни товарів:
-специфікацію від 04.04.2023 №5 до комерційного інвойсу від 20.02.2023 №23KR015;
-сертифікат походження товару від 20.02.2023 №23C3210M0591/00006 ;
-коносамент від 20.029.2023 №NJZC309039;
-лист позивача віл 05.04.2023 про оплату товарів;
-договір від 20.09.2022 №20/09/22 між позивачем та перевізником компанією СМА CGM S.A. (Франція);
-договір від 21.10.2022 №211022 між позивачем та експедитором ТОВ «Олимп С.А.»;
-митну декларацію Китаю від 27.02.2023 №231020230103502870;
-рахунок для оплати від 04.04.2023 №UFIM0123441, виписаний перевізником компанією СМА CGM S.A. (Франція);
-рахунок для оплати від 05.04.2023 №СФ-0000477, виписаний експедитором ТОВ «Олимп C.A.»;
-довідку про вартість транспортних послуг, виписана експедитором ТОВ «Олимп С.А.» від 05.04.2023 №477;
-довідку про вартість транспортних послуг, виписана перевізником компанією СМА CGM S.A. (Франція) від 05.04.2023 №14/02;
-калькуляцію транспортних витрат позивача від 11.04.2023;
-довідку про транспортні витрати позивача від 11.04.2023;
-товарно транспортну накладну CMR від 07.04.2023 №1016.
13.04.2023 відповідач направив до декларанта електронне повідомлення №23324, зобов?язав декларанта надати додаткові документи.
13.04.2023 у відповідь на електронне повідомлення позивач направив до митного органу лист № CMA-6/23-1, у якому заявив, що категорично не згідний з вимогами митниці про надання додаткових документів, оскільки в повідомленні не зазначено жодних доказів, жодних підстав, які б свідчили про наявність розбіжностей, які мають вилив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки чи інші підстави для витребування додаткових документів.
Проте, позивач направив відповідачу переклад митної декларації Китаю від 27.02.2023 № 231020230103502870.
14.04.2023 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2023/000099/2, яким визначила митну вартість імпортованих позивачем товарів каністри за резервним методом на рівні 3,03 доларів США/кг на підставі відомостей у митній декларації № UA 100120/2023/611285 від 21.02.2023.
14.04.2023 Волинська митниця виписала картку відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні товарів №UA205030/2023/000253
Не погоджуючись з рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що в електронному повідомленні від 13.04.2023 № 23324 відповідач не навів жодних підстав для витребування додаткових документів, жодних доказів того, що надані позивачем документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відтак, відповідач у спірному рішенні не виконав вимоги Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, не вказав у спірному рішенні пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії подібних товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. Крім цього, у спірному рішенні не наведено цінову інформацію з €AIC про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів, та не пояснив з урахуванням положень статей 59, 60 МКУ, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості.
Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, позаяк судом не було враховано недоліків поданого при митному оформленні пакету документів з точки зору встановлення митної вартості, тому, коригування митної вартості здійснено відповідно до чинних нормативно-правових актів. Апелянт вказує на те, що у специфікації № 5 вказано знижку за об'єм поставки, в той час коли згідно п. 3.7 контракту № 767 від 06.05.2016 знижка надається за передоплату чи гарантійний ремонт; відсутній переклад митної декларації країни експорту; у контракті № 767 від 06.05.2016 відслідковується цифрове копіювання відбитка печаток та підписів. Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості було встановлено, що декларантом заявлено митну вартість самостійно. Проте, судом не було враховано, що обов'язок доведення заявленої митної вартості товару на момент здійснення митного контролю та митного оформлення покладається на декларанта. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів, що подані декларантом документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи недостатньо відомостей до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи, які б спростовували розбіжності. Крім того, судом першої інстанції не було враховано, що ст. 64 МК України чітко передбачено можливість застосування резервного методу визначення митної вартості товару на підставі раніше визнаних чи визначених вартостей, тобто митних декларацій, відомості про які наявні в митниці.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Розділ ІІІ МК України, регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.
Згідно з п. п. 23 та 24 ч. 1 ст. 4 МК України, митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
За змістом ст. ст. 49, 50 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).
У силу норм ч. ч. 1 - 3 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 58 МК України, визначено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч. 1 ст. 64 МК України).
Відповідно до положень ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
За змістом ч. ч. 1 - 3 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Так, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч. ч. 5, 6 ст. 53 МК України).
Згідно із ч. ч. 1- 3 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
У той же час, частиною 6 зазначеної статті передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (ч. 12 ст. 264 МК України).
З наведеного слідує, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).
Дійсно, митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості та він досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів.
При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.
Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що в електронному повідомленні від 13.04.2023 № 23324 відповідач не навів жодних підстав для витребування додаткових документів, жодних доказів того, що надані позивачем документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Стосовно посилання митного органу в електронному повідомленні від 13.04.2023 № 23324 та у спірному рішенні, як підстави для витребування додаткових документів на те, що «- у специфікації № 5 вказано знижку за об?єм поставки, в той час коли згідно п. 3.7 контракту № 767 від 06.05.2016 знижка надається за передоплату чи гарантійний ремонт», то згідно з додатковою угодою від 20.02.2023 № 3-2 до контракту від 06.05.2016 № 767, сторони узгодили зміни до пункту 3.7 контракту, якими передбачено знижку у ціні на 200 доларів США за об?єм замовлення.
Знижка також зазначена у наданих відповідачу комерційній пропозиції продавця від 20.02.2023 та комерційному інвойсі від 20.02.2023 №23KR015. Об?єм замовлення є дійсно великий як за розміром, оскільки товари перевозилися у п?яти 40-тонних контейнерах, так і за ціною, яка становить 69 392,80 доларів США. При цьому, сума знижка у 200 доларів США є дуже незначною та становить 0,28% від ціни товарів.
Стосовно посилання митного органу в електронному повідомленні від 13.04.2023 № 23324 та у спірному рішенні, як підстави для витребування додаткових документів на те, що «відсутній переклад митної декларації країни експорту», то відсутність перекладу документу само по собі не свідчить, що надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Крім цього, за умов, визначених ч. 3 ст. 53 МК України «У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов?язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи».
Проте, у частині другій статті 53 МК у переліку документів відсутня митна декларація країни відправлення. Отже, цей документ не може бути підставою для витребування додаткових документів.
Стосовно посилання митного органу в електронному повідомленні від 13.04.2023 № 23324 та у спірному рішенні, як підстави для витребування додаткових документів на те, що «- у контракті № 767 від 06.05.2016 відслідковується цифрове копіювання відбитка печаток та підписів», то митний орган не довів, що цей документ має наявні ознаки підробки чи не відповідає дійсності.
Згідно з приписами ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю виключно за наявності обгрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У ч. 7 ст. 54 МК України, передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом митна вартість вважається визнаною автоматично.
Слід зазначити, що підтвердженням правильності заявлення митної вартості є ті обставини, що відповідач здійснив митне оформлення товарів без жодних застережень по специфікаціях № 1, № 2 та № 4, що виписані на підставі зазначеного комерційного інвойсу від 20.02.2023 № 23KR015.
Водночас, відповідачем були оформлені без жодних застережень та без коригування митної вартості товари, ввезені на підставі комерційного інвойсу від 20.02.2023 №23KR015 у контейнерах № TCNU6060804, № TEMU7053184, № CMAU8875847 (специфікації № 1, № 2 та № 4), а саме:
1) товари по специфікації №1, перевезені у контейнері № TCNU6060804 були оформлені відповідачем 09.04.2023 за митною декларацією № 23UA205030006029U0;
2) товари по специфікації №2, перевезені у контейнері № TEMU7053184 були оформлені відповідачем 10.04.2023 за митною декларацією № 23UA205030006031U1;
3) товари по специфікації №4, перевезені у контейнері № CMAU8875847 були оформлені відповідачем 10.04.2023 за митною декларацією № 23UA205030006026U2.
Відповідач у спірному рішенні зазначив: «Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: Товар 1 - 3,03 дол.США/кг., за МД №UA100120/2023/611285 від 21.02.2023».
Проте, відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195, визначено, що «у рішенні про коригування митний орган поряд з обов?язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу до того ж зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні».
Відтак, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідач у спірному рішенні не вказав у спірному рішенні пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії подібних товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. Крім цього, у спірному рішенні не наведено цінову інформацію про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів, та не пояснив з урахуванням положень статей 59, 60 МКУ, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості.
Також, варто констатувати, що відповідач в електронному повідомленні від 13.04.2023 № 23324 зобов?язав позивача надати додаткові документи, проте, не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити, чим необгрунтовано обмежив позивача в можливості довести митному органу правильність визначення митної вартості товару за основним методом.
У даному випадку, для підтвердження заявленої митної вартості декларант додав всі наявні документи, передбачені ч.2 ст. 53 МК України, що підтверджується відомостями у картці відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні № UA205030/2023/000253, виписаної відповідачем, а саме: контракт від 06.05.2016 №767 між позивачем та компанією YANGZHOU KORE IMP.& EXP. CO.LTD (Китай) з додатками; комерційний інвойс від 20.02.2023 №23KR015 щодо ціни товарів; комерційну пропозицію продавця від 20.02.2023 щодо ціни товарів; прайс лист продавця від 20.02.2023 щодо ціни товарів; специфікацію від 04.04.2023 №5 до комерційного інвойсу від 20.02.2023 №23KR015; коносамент від 20.029.2023 №NJZC309039; договір від 20.09.2022 №20/09/22 між позивачем та перевізником компанією СМА CGM S.A. (Франція); договір від 21.10.2022 №211022 між позивачем та експедитором ТОВ «Олимп С.А.»; рахунок для оплати від 04.04.2023 №UFIM0123441, виписаний перевізником компанією СМА CGM S.A. (Франція); рахунок для оплати від 05.04.2023 №СФ-0000477, виписаний експедитором ТОВ «Олимп C.A.»; довідку про вартість транспортних послуг, виписана експедитором ТОВ «Олимп С.А.» від 05.04.2023 №477; довідку про вартість транспортних послуг, виписана перевізником компанією СМА CGM S.A. (Франція) від 05.04.2023 №14/02; калькуляцію транспортних витрат позивача від 11.04.2023; довідку про транспортні витрати позивача від 11.04.2023; товарно транспортну накладну CMR від 07.04.2023 №1016; декларацію митної вартості подано разом з митною декларацією.
Товари не страхувалися, тому, страхові документи не подавалися. Імпорт товарів не підлягає ліцензуванню, тому ліцензія на імпорт також не подавалася.
Крім цього, відповідачу були надані інші документи, що також підтверджується відомостями у картці відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні №UA205030/2023/000253, виписаної відповідачем, а саме: сертифікат походження товару від 20.02.2023 №23C3210M0591/00006; лист позивача від 05.04.2023 про оплату товарів; митну декларацію Китаю від 27.02.2023 №231020230103502870.
Суд першої інстанції, за наслідком розгляду даного спору, проаналізувавши доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем, дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач не довів, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованого товару та що в документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, та не вказав яку саме складову митної вартості неможливо встановити зі змісту поданих документів, на противагу чому, матеріалами справи підтверджується, що визначена позивачем у відповідній митній декларації митна вартість товару базується на об'єктивних, документально підтверджених даних і піддається обчисленню.
Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів № UА205030/2023/000099/2 від 14.04.2023, з огляду на що, вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
У апеляційній скарзі відповідач не навів спростувань з приводу висновку суду першої інстанції про те, що підтвердженням правильності заявлення митної вартості є ті обставини, що відповідач здійснив митне оформлення товарів без жодних застережень по специфікаціях № 1, № 2 та № 4, що виписані на підставі зазначеного комерційного інвойсу від 20.02.2023 № 23KR015. Відповідачем були оформлені без жодних застережень та без коригування митної вартості товари, ввезені на підставі комерційного інвойсу від 20.02.2023 № 23KR015 у інших контейнерах.
Не є спірним те, що товари поставлялися позивачем в кількості 10840 каністр за ціною 69392,80 доларів США, товари були переміщені відповідно до правил Інкотермс на підставі FOB порт YANGZHOU, Китай, що свідчить про те, що підприємство самостійно організовувало доставку товару з порту в Китаї до України, що вплинуло на ціну товару, оскільки вартість транспортування не включена у ціну, що імпортовані в Україну на умовах передоплати. Відповідач у спірному рішенні не навів обґрунтування числового значення визначеної митної вартості товарів та фактів, які вплинули на таке коригування, чим не виконав вимоги ст. 55 МК України. Отже, зазначення у графі 33 оскаржуваного рішення лише дати та номера митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті положень ч.2 ст.55 МК України.
У апеляційній скарзі відповідач, як підставу для зобов'язання декларанта надати додаткові документи посилається на спрацювання профілів ризику АСАУР. Проте, при витребуванні додаткових документів в електронному повідомленні від 13.04.2023 № 23324, відповідач не посилався як на підставу витребування додаткових документів на спрацювання профілів ризиків АСАУР. Генеровані системою управління ризиками форми митного контролю, не можуть бути однозначною та беззаперечною підставою для витребування додаткових документів, оскільки виключно на підставі ч. 3 ст. 53 МК України митний орган може витребувати додаткові документи.
Наводячи обставини невідповідності документів чи неподання таких, а також інші обставини, відповідач жодним чином не розкриває те, яким саме чином дані обставини та чинники впливають на митну вартість товару, яка, за даних обставин, була скоригована майже вдвічі.
Тож, наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Разом з тим, апелянтом не зазначено, які саме позиції, певні аргументи відповідача не були враховані судом, чи яким не було приділено уваги в оскаржуваному рішенні.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Волинської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2023 р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді В.В. Кузьменко
Я.М. Василенко