Справа № 640/20706/22 Суддя (судді) першої інстанції: Лиска І.Г.
08 травня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,
суддів: Кобаля М.І., Костюк Л.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, у якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 29.06.2022 №2714/5 «Про тимчасове блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», яким вирішено тимчасово заблокувати доступ державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 2 (два) місяці.
В обґрунтування вимог позивач зазначає, що в мотивувальній частині оскаржуваного наказу від 29.06.2022 року №2714/5 міститься посилання не на акт комісії Міністерства Юстиції України від 29.06.2022 року №1637/19.1.1/22, а зазначається як підстава: наказ Міністерства юстиції України від 23.02.2022 року №735/7 «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_1» однак зміст даного наказу позивачці невідомий, що є самостійною підставою для задоволення позову.
Окрім іншого позивач посилається на відсутність мотивування щодо прийнятого наказу, а також неспівмірність застосованого щодо неї обмеження.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Міністерство юстиції України через уповноваженого представника звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Зокрема, апелянт вказує, що суд першої інстанції не надав належної оцінки обставинам відсутності порушеного права позивача станом на момент звернення до суду, оскільки дію оскаржуваного наказу від 29.06.2022 №2714/5 вичерпано, строк блокування доступу позивача до державного реєстру прав закінчився 29.08.2022, тоді як звернення до суду відбулося у листопаді 2022 року. При цьому зазначає, що оскаржуваний наказ є актом одноразового застосування та вичерпав свою дію фактом виконання.
Апелянт наполягає на тому, що під час камеральної перевірки не передбачається витребування від приватного нотаріуса паперового варіанту реєстраційної справи, а проводиться виключно на підставі даних Державного реєстру прав (пункт 10 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Також апелянт зазначає, що відсутність відомостей про негативні наслідки порушень прав та інтересів юридичних та фізичних осіб не є підставою звільнення позивача від застосування санкцій, передбачених статтею 371 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а порушення строків проведення камеральної перевірки відбулися з поважних причин, зокрема, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану, а окрім того, зазначені обставини не є предметом розгляду у справі, оскільки не заявлялися позивачем як обґрунтування позову.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2024 та від 05.04.2024 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (додаткові пояснення у справі від 18.04.2024), у якому остання наполягає на своїй позиції, викладеній в адміністративному позові, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.
Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.
Як правильно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва Міністерства юстиції України №3993, виданого 29.05.2001, надано право на зайняття нотаріальною діяльністю, зареєстровано приватну нотаріальну діяльність по Київському міському нотаріальному округу 28.10.2014 та видано реєстраційне посвідчення №1471.
29.06.2022 року комісією Міністерства Юстиції України за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_1, складено Акт №1637/19.1.1/22, яким виявлено порушення, вимог статей 10, 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пунктів 12, 42 Порядку №1127, за заявами про внесення змін №42275760, №47784399, №45784543, оскільки приватному нотаріусу для проведення державної реєстрації змін не подано документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.
Як наслідок, 29.06.2022 року першим заступником міністра Міністерства юстиції України Євгенієм Горовцем прийнятий наказ №2714/5, яким тимчасово блоковано ОСОБА_1 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 2 (два) місяці.
Позивач, не погоджуючись із оскаржуваним наказом №2714/5 від 29.06.2023, звернулася до суду за захистом порушених прав.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV) регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.
Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав (ст. 1 Закону № 1952-IV).
Згідно зі ст. 6 Закону № 1952-IV передбачено, що організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб'єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно.
Статтею 7 Закону № 1952-IV передбачено повноваження Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації прав, до яких також належить, серед визначеного, забезпечення створення та функціонування Державного реєстру прав, є його держателем; організація роботи, пов'язаної із забезпеченням діяльності з державної реєстрації прав; здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації прав, у тому числі шляхом проведення моніторингу реєстраційних дій відповідно до цього Закону та приймає обов'язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом; забезпечення доступу до Державного реєстру прав державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, визначених цим Законом, інших суб'єктів, право доступу яких визначено цим Законом, та приймає рішення про тимчасове блокування або анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом; розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов'язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно ст. 37-1 Закону № 1952-IV контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав.
За результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав.
У разі якщо в результаті проведеної перевірки державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав виявлено прийняття такими державними реєстраторами чи суб'єктами державної реєстрації прав рішень з порушенням законів, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції України вживає заходів до негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів, а також заінтересованих осіб.
Частиною другою статті 37-1 Закону № 1952-IV визначено, що за результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про:
1) тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;
2) анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;
3) притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав;
4) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;
5) направлення на обов'язкове підвищення кваліфікації державного реєстратора, крім нотаріусів, які здійснюють державну реєстрацію прав відповідно до покладених на них законом обов'язків.
За ч. 3 статті 37-1 Закону № 1952-IV технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішень, передбачених пунктами 1 і 2 частини другої цієї статті, забезпечує їх негайне виконання.
У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб'єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного державного реєстратора.
У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав щодо нотаріуса йому забезпечується доступ до Державного реєстру прав у режимі отримання інформації для здійснення нотаріальної діяльності відповідно до закону.
Порядок здійснення контролю, проведення камеральних перевірок, під час здійснення контролю та проведення перевірок, критерії, за якими здійснюється моніторинг, критерії, за якими визначається ступінь відповідальності за відповідні порушення, допущені в сфері державної реєстрації, визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. 4 ст. 37-1 Закону № 1952-IV).
Абз. 2 ч. 1 ст. 37 Закону № 1952-IV визначено, що рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України або до суду.
Відповідно до Порядку здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, зареєстрованого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року № 990 (далі Порядок №990), останній визначає процедуру здійснення Мін'юстом контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - сфера державної реєстрації), критерії, за якими здійснюється моніторинг реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та визначається ступінь відповідальності за порушення у сфері державної реєстрації.
Дія цього Порядку не поширюється на розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту, що здійснюється відповідно до статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
Відповідно до п. 3 Порядку №990 основними завданнями контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації є:
-перевірка стану дотримання визначених законами порядків державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та/або державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації під час здійснення ними повноважень;
-запобігання, виявлення та вжиття заходів до усунення виявлених порушень вимог законів;
-визначення професійної компетентності осіб, які мають намір виконувати функції державного реєстратора;
-аналіз практики застосування законодавства у сфері державної реєстрації, надання відповідних узагальнених роз'яснень.
Пунктом 4 Порядку №990 визначено, що контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації здійснюється шляхом:
1) розгляду звернень відповідно до Закону України «Про звернення громадян»;
2) розгляду депутатських запитів, звернень відповідно до Закону України «Про статус народного депутата України»;
3) аналізу інформації, опублікованої в засобах масової інформації чи оприлюдненої в Інтернеті;
4) перевірки відомостей, отриманих Мін'юстом під час реалізації повноважень у сфері державної реєстрації;
5) моніторингу реєстраційних дій в реєстрах;
6) проведення спеціальної перевірки діяльності державного реєстратора в реєстрах щодо осіб, які до призначення на посаду державного реєстратора або на іншу посаду, що передбачає виконання функцій державного реєстратора (далі - посада державного реєстратора), перебували на посаді державного реєстратора в іншого суб'єкта державної реєстрації;
7) проведення тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації осіб, які мають намір виконувати функції державного реєстратора та не перебували на посаді державного реєстратора у певного суб'єкта державної реєстрації.
Під час здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації відповідні посадові особи Мін'юсту мають право доступу до реєстрів, зокрема до реєстраційних справ в електронній формі (п. 5 Порядку №990).
Відповідно до п. 9 Порядку №990 камеральна перевірка під час здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації проводиться на підставі рішення Мін'юсту в разі виявлення порушень, визначених законами, порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та/або державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
За п. 10 Порядку №990 у рішенні Мін'юсту про проведення камеральної перевірки зазначаються прізвище, ім'я, по батькові державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації, стосовно яких прийнято рішення про проведення камеральної перевірки, та підстава проведення камеральної перевірки.
Відповідним рішенням утворюється комісія з проведення камеральної перевірки у складі не менше як трьох посадових осіб Мін'юсту (далі - комісія).
Строк проведення камеральної перевірки становить не більш як п'ятнадцять робочих днів з дня прийняття Мін'юстом рішення про проведення такої перевірки (п. 11 Порядку №990).
Пунктом 13-1 Порядку №990 визначено, що результати камеральної перевірки викладаються у формі акту або довідки, які підписується усіма членами комісії.
У разі наявності порушень установленого законом порядку державної реєстрації складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
В акті/довідці про проведення камеральної перевірки зазначаються: дата проведення камеральної перевірки; прізвище, ім'я та по батькові посадових осіб Мін'юсту, що проводили камеральну перевірку; підстава проведення камеральної перевірки; опис виявлених порушень порядку державної реєстрації (з посиланням на відповідні норми законів) із зазначенням підтвердних документів чи відомостей з реєстрів (у разі складення акта); пропозиції стосовно змісту рішення за результатами проведеної камеральної перевірки (у разі складення акта).
В акті про проведення камеральної перевірки зазначаються встановлені у діях державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації одноразове грубе чи неодноразові істотні порушення законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах.
За результатами проведення камеральної перевірки у разі наявності порушень встановленого законом порядку державної реєстрації на підставі акта комісії про проведення камеральної перевірки Мін'юстом приймається вмотивоване рішення про результати проведення камеральної перевірки та притягнення державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації до передбаченої законом відповідальності з урахуванням вчинених одноразового грубого чи неодноразових істотних порушень законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах, а також з урахуванням наявних у Мін'юсті відомостей щодо неодноразового застосування до відповідного державного реєстратора протягом останніх дванадцяти місяців заходів, пов'язаних з тимчасовим блокуванням чи анулюванням доступу до реєстрів (п. 14 Порядку №990).
Пунктом 16 Порядку №990 визначено, що у разі виявлення у діях державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації одноразового грубого чи неодноразових істотних порушень законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах, а також у разі, коли у Мін'юсту наявні відомості щодо неодноразового застосування до такого державного реєстратора протягом останніх дванадцяти місяців заходів, пов'язаних з тимчасовим блокуванням чи анулюванням доступу до реєстрів, застосовується пункт 2 частини другої статті 37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та/або пункт 2 частини другої статті 34-1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
У разі коли державним реєстратором є нотаріус, застосовується пункт 4 частини другої статті 37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та/або пункт 4 частини другої статті 34-1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
Згідно п. 20 Порядку №990 результати проведення камеральної перевірки (акти/довідки про проведення камеральної перевірки, рішення Мін'юсту про результати проведення камеральної перевірки та притягнення державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації, нотаріуса до передбаченої законом відповідальності) зберігаються в Мін'юсті разом з іншими матеріалами такої перевірки.
Мін'юст не пізніше ніж через два робочих дні з дня прийняття ним рішення про результати проведення камеральної перевірки та притягнення державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації до передбаченої законом відповідальності надсилає суб'єкту державної реєстрації, у трудових відносинах з яким перебуває державний реєстратор, уповноважена особа, чи нотаріусу примірник відповідного рішення Мін'юсту та акт про проведення камеральної перевірки в електронній формі з використанням системи електронного документообігу чи у разі відсутності такої системи - на електронну адресу, розміщену на офіційному веб-сайті суб'єкта державної реєстрації. У разі відсутності на офіційному веб-сайті суб'єкта державної реєстрації інформації про електронну адресу чи у разі прийняття рішення про проведення камеральної перевірки щодо нотаріуса засвідчена відповідно до законодавства копія відповідного рішення Мін'юсту та акт про проведення камеральної перевірки в паперовій формі надсилаються на поштову адресу відповідного суб'єкта, нотаріуса.
Рішення, дії або бездіяльність Мін'юсту під час здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації можуть бути оскаржені до суду (п. 34 Порядку №990).
У цій справі встановлено, що камеральна перевірка проводилася на підставі наказу Міністерства юстиції України від 23.02.2022 року №735/7 щодо вчинених реєстраційних дій по державній реєстрації прав та їх обтяжень по об'єкту нерухомого майна та відповідно до ст. 37-1 Закону №1952-IV прийнято наказ про проведення камеральної перевірки.
Позивачем прийняті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за заявами №42275760, №47784399, №45784543, та відкрито відповідні розділи.
Так, для державної реєстрації прав та їх обтяжень об'єкта нерухомості тип об'єкта нерухомого майна - житловий будинок, адреса: м. Київ, вул. Римського-Корсакова, будинок 21, заявником надано довідку про показники об'єкта нерухомого майна № 1704 від 17.05.2021, видавник: ТОВ «Ніка ЛТД», ЄДРПОУ 16399955.
До розділу додано:
- технічний паспорт 17.05.2021 р., інвентаризаційна справа №1285, видавник: ТОВ «Ніка ЛТД», ЄДРПОУ 16399955;
- інформаційна довідка ПБ-2021 №840 від 27.05.2021 року, видавник: КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації».
Реєстрацію здійснено на підставі заяви № 45784071 від 24.05.2021 року.
Супровідні документи:
- технічний паспорт 17.05.2021 р., інвентаризаційна справа №1285, видавник: ТОВ «Ніка ЛТД», ЄДРПОУ 16399955;
- інформаційна довідка ПБ-2021 №840 від 27.05.2021 року, видавник: КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації»;
- довідку про показники об'єкта нерухомого майна № 1704 від 17.05.2021 р., видавник: ТОВ «Ніка ЛТД», ЄДРПОУ 16399955.
Перед реєстрацією здійснено пошук заяв в базі даних про реєстрацію заяв та запитів та отримано відомості щодо об'єкта нерухомого майна (за адресою) та власника.
адреса: м. Київ, вул. Римського-Корсакова, будинок 23, заявником надано довідку про показники об'єкта нерухомого майна № 1705 від 17.05.2021 р., видавник: ТОВ «Ніка ЛТД», ЄДРПОУ 16399955.
До розділу додано:
- технічний паспорт 17.05.2021 р., інвентаризаційна справа №1286, видавник: ТОВ «Ніка ЛТД», ЄДРПОУ 16399955;
- інформаційна довідка ПБ-2021 №841 від 27.05.2021 року, видавник: КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації».
Реєстрацію здійснено на підставі заяви № 45784399 від 24.05.2021 року.
Супровідні документи:
- технічний паспорт 17.05.2021 р., інвентаризаційна справа №1286, видавник: ТОВ «Ніка ЛТД», ЄДРПОУ 16399955;
- інформаційна довідка ПБ-2021 №841 від 27.05.2021 року, видавник: КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації»;
- довідку про показники об'єкта нерухомого майна № 1705 від 17.05.2021 р., видавник: ТОВ «Ніка ЛТД», ЄДРПОУ 16399955.
Перед реєстрацією здійснено пошук заяв в базі даних про реєстрацію заяв та запитів та отримано відомості щодо об'єкта нерухомого майна (за адресою) та власника.
адреса: м. Київ, вул. Римського-Корсакова, будинок 25, заявником надано довідку про показники об'єкта нерухомого майна № 1706 від 17.05.2021 р., видавник: ТОВ «Ніка ЛТД», ЄДРПОУ 16399955.
До розділу додано:
- технічний паспорт 17.05.2021 р., інвентаризаційна справа №1287, видавник: ТОВ «Ніка ЛТД», ЄДРПОУ 16399955;
- інформаційна довідка ПБ-2021 №842 від 27.05.2021 року, видавник: КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації».
Реєстрацію здійснено на підставі заяви № 45784543 від 24.05.2021 року.
Супровідні документи:
- технічний паспорт 17.05.2021 р., інвентаризаційна справа №1287, видавник: ТОВ «Ніка ЛТД», ЄДРПОУ 16399955;
- інформаційна довідка ПБ-2021 №842 від 27.05.2021 року, видавник: КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації»;
- довідку про показники об'єкта нерухомого майна № 1706 від 17.05.2021 р., видавник: ТОВ «Ніка ЛТД», ЄДРПОУ 16399955.
Перед реєстрацією здійснено пошук заяв в базі даних про реєстрацію заяв та запитів та отримано відомості щодо об'єкта нерухомого майна (за адресою) та власника.
Вказані документи не викликали сумніву у державного реєстратора та не надавали підстав для відмови у проведенні державної реєстрації.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніка ЛТД», ЄДРПОУ 16399955 на час проведення реєстраційних дій не перебувало в стані припинення.
Відповідач дійшов висновку та відобразив в Акті камеральної перевірки, що нотаріусом ОСОБА_1 порушено вимоги п. п. 12, 42 Порядку №1127, ст.ст. 10, 23 Закону, проведено державну реєстрацію прав без документа, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси та за відсутності відомостей про земельну ділянку, що належить заявнику на праві власності, на якій збудовано об'єкт, та як наслідок, оскаржуваним наказом анульовано позивачу доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на два місяці.
За твердженнями відповідачів, позивач мала належним чином перевірити документи та відмовити в реєстрації чи зупинити таку реєстрацію.
Щодо зазначених висновків колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-IV однією із засад державної реєстрації є внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.
У розумінні п. 8 ч. 1 ст. 2 Закону №1952-IV реєстраційна справа - сукупність документів, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документів, сформованих у процесі проведення таких реєстраційних дій, що зберігаються у паперовій та електронній формі.
За ч. 1 ст. 5 Закону №1952-IV (в редакції станом на день вчинення реєстраційних дій рішенням від 12.10.2020 № 54530048) у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.
За ч.ч. 1-3 ст. 17 Закону №1952-IV реєстраційна справа формується у паперовій та електронній формі після відкриття розділу на об'єкт нерухомого майна у Державному реєстрі прав та внесення до нього відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження та зберігається протягом всього часу існування об'єкта.
У випадках проведення нотаріусами державної реєстрації речових прав та їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальних дій реєстраційна справа формується в електронній формі.
Реєстраційній справі присвоюється реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна.
Реєстраційна справа включає заяви на проведення реєстраційних дій, документи, на підставі яких проведено реєстраційні дії, документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, а також відомості з реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав, запити державного реєстратора та документи, отримані із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року.
Реєстраційна справа ведеться в електронній формі та формується автоматично за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав, до якої за результатом проведення кожної реєстраційної дії щодо об'єкта нерухомого майна автоматично включаються заяви, сформовані або подані в електронній формі, електронні копії документів, на підставі яких проведено реєстраційні дії, поданих у паперовій формі, документи, на підставі яких проведено реєстраційні дії, подані в електронній формі, документи в електронній формі, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, а також відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором в електронній формі шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав, електронні копії запитів державного реєстратора в паперовій формі та документів, отриманих із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року.
Документи, подані заявником для проведення реєстраційних дій в паперовій формі, підлягають поверненню такому заявнику. Заява, подана в паперовій формі, документ про сплату адміністративного збору, запити державного реєстратора в паперовій формі та документи, отримані із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року, за результатом проведення реєстраційних дій заявнику не повертаються та зберігаються державним реєстратором, яким проведено реєстраційну дію, протягом трьох років.
Реєстраційна справа в паперовій формі зберігається протягом десяти років з дати її закриття. Після закінчення цього строку реєстраційні справи в паперовій формі, не внесені за результатами експертизи їх цінності до Національного архівного фонду, знищуються в установленому законодавством порядку.
Реєстраційна справа в електронній формі зберігається в Державному реєстрі речових прав постійно.
Відповідно до ст. 18 Закону №1952-IV (у відповідній редакції) визначено порядок проведення Державної реєстрації прав, а саме: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.
Частиною другою статті 18 Закону №1952-IV передбачено, що Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Державні реєстратори зобов'язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.
Згідно Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (далі Порядок №1127, у відповідній редакції) визначено умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.
Відповідно до п. 40 Порядку №1127 державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», іншими законами України та цим Порядком.
Пунктом 10 Порядку №1127 передбачено, що під час формування та реєстрації заяви державний реєстратор виготовляє електронні копії оригіналів документів чи відповідно оформлених копій документів у випадку, передбаченому абзацом другим пункту 7 цього Порядку, поданих заявником для державної реєстрації прав, шляхом їх сканування та долучає до відповідної заяви.
Пунктами 1 та 2 частини третьої статті 10 Закону №1952-IV визначено, що державний реєстратор:
-встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;
-перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення, що кореспондується із п. 12 Порядку №1127.
Абзацом 2 п. 12 Порядку №1127 визначено, що під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор використовує відомості Державного реєстру прав, зокрема його невід'ємної архівної складової частини, а також Державного земельного кадастру, Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - Єдиний реєстр документів), а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав.
Державний реєстратор у разі наявності в нього паперових носіїв інформації (реєстрових книг, реєстраційних справ, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації) використовує також відомості, які містяться на відповідних носіях інформації.
Пунктом 13 Порядку №1127 визначено, що у разі коли під час розгляду заяви державним реєстратором встановлено наявність раніше зареєстрованих інших заяв на це саме майно, ніж заява, що ним розглядається, державний реєстратор невідкладно приймає рішення про розгляд заяви після прийняття рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації за результатом розгляду заяви, яка зареєстрована в базі даних заяв раніше.
Черговість розгляду заяв застосовується як під час розгляду заяв про державну реєстрацію речових прав, так і під час розгляду заяв про державну реєстрацію обтяжень таких прав.
У разі коли заявник за власним бажанням отримує рішення державного реєстратора щодо черговості розгляду заяви у паперовій формі особисто, державний реєстратор відповідно до закону встановлює особу заявника та перевіряє обсяг його повноважень.
У разі коли під час розгляду заяви встановлено наявність підстав, передбачених законом для зупинення розгляду заяви, державний реєстратор невідкладно приймає рішення щодо зупинення розгляду заяви (п. 14 Порядку №1127).
За результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації. Рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації за умови вчинення дій та/або процедур, передбачених цим Порядком під час розгляду заяви, приймається державним реєстратором у будь-який час до закінчення строку державної реєстрації прав (п. 18 Порядку №1127).
Державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо державної реєстрації прав відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження (п. 19 Порядку №1127).
За п. 42 Порядку №1127 вбачається, що для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються:
1) технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна;
2) документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.
Документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов'язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки, за яким державним реєстратором отримуються відомості Державного земельного кадастру з метою встановлення місця розташування земельної ділянки, на якій споруджено відповідний об'єкт, для подальшого відображення таких відомостей як адреси об'єкта нерухомого майна.
У разі коли індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р. та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, замість документів, передбачених цим пунктом, можуть бути подані документи, передбачені статтею 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
За ст. 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об'єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються: 1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою; 2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об'єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.
Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об'єктів нерухомості є необов'язковим.
Згідно ч. 5 ст. 26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI адреса (крім реквізиту, визначеного пунктом 10 частини четвертої цієї статті) присвоюється, змінюється, коригується, анулюється: виконавчим органом сільської, селищної, міської ради - у разі, якщо об'єкт знаходиться у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради; місцевою державною адміністрацією - у разі, якщо об'єкт знаходиться у межах території, на яку не поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради, а також у разі неприйняття органом з присвоєння адреси рішення про присвоєння, зміну, коригування, анулювання адреси у строк, визначений цією статтею.
У містах з районним поділом за рішенням міських рад повноваження щодо присвоєння, зміни, коригування, анулювання адрес можуть делегуватися виконавчим органам районних в місті рад.
За рішенням Київської міської ради повноваження щодо присвоєння, зміни, коригування, анулювання адрес можуть делегуватися органам, визначеним частиною другою статті 11 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ".
З матеріалів справи вбачається що позивачу для державної реєстрації прав заявник надав пакет документів, зокрема: довідки про показники по об'єкту нерухового майна №1704 від 17.05.2021, №1705 від 17.05.2021, №1706 від 17.05.2021, в яких вказано, що житлові будинки побудовані господарським способом до 05.08.1992, технічні паспорта на житлові будинки, де в експлікації міститься інформація про рік забудови житлових будинків, з будівлями, спорудами та прибудовами до нього - 1967 року побудови, інформаційна довідка ПБ-2021 №840 від 27.05.2021, №841 від 27.05.2021, №842 від 27.05.2021, якими підтверджується адреса спірного Об'єкту та відсутність будь-яких інших заявлених прав на даний об'єкт.
За твердженнями позивача перед здійсненням реєстрації вчинено пошук заяв в базі даних про реєстрацію прав та запитів та отримано відомості щодо об'єкта нерухомого майна (за адресою) власника та вказано, що наявні документи у реєстратора нотаріуса не викликали сумнівів та не надавали підстав для відмови у проведенні державної реєстрації, за достовірність відомостей у наданих до реєстратора документах несе заявник, але не реєстратор.
Виходячи з наведених норм законодавства, а також дій, вчинених приватним нотаріусом у даному випадку, колегія суддів зазначає, що відповідачем у повному обсязі не досліджено документів щодо реєстрації прав та їх обтяжень на об'єкт нерухомого майна житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , не перевірено належним чином усі наявні документи як в електронній, так і паперовій справі.
При цьому, чинне законодавство не виключає права формування, ведення та зберігання реєстраційних справ у паперовому вигляді, проте реєстратор у свою чергу має відскановувати усі наявні документи, які були підставою для вчинення реєстраційних дій, внесенню відомостей до Державного реєстру, та відповідно вносити до Державного реєстру речових прав та їх обтяжень за належним об'єктом прав.
Відповідач не спростовує наявності у позивача матеріалів реєстраційної справи у паперовому вигляді, тому об'єктивні висновки щодо наявних та зазначених в Акті порушень, можуть бути зроблені лише за належним та повним дослідженням обставин та наявних документів та доказів в ході проведення перевірки.
Встановлення в акті перевірки обставин подання заявником неповного пакету документів без належної перевірки таких обставин, свідчить про недотримання суб'єктами контролю в ході камеральної перевірки положень щодо необхідності вчинення усіх дій, визначених Порядком №990 на виконання делегованих повноважень за ст. 37-1 Закону №1952-IV.
Також, оскаржуваний наказ не містить конкретних мотивів та обґрунтувань щодо прийнятого рішення про анулювання позивачу доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а містить посилання на акт перевірки.
Одним із критеріїв оцінювання судами рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень є прийняття ними рішень обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Цей критерій відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
При цьому, суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не може втручатися у дискрецію суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
У постанові від 08.07.2021 у справі №640/25601/19 Верховний Суд дійшов висновку, що законодавець, наділяючи Міністерство юстиції України функціями контролю у сфері державної реєстрації прав та визначаючи порядок застосування ним видів заходів впливу до державних реєстраторів, як контролюючий орган зобов'язаний мотивувати таке рішення.
Тобто, Міністерство юстиції України зобов'язане навести підстави прийняття такого рішення, зазначити належні і достатні мотиви, за яких застосовано саме такий захід впливу, та обґрунтувати строки його застосування.
Отже, для прийняття рішення відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», підставою для якого є наявність у діях державного реєстратора порушення порядку державної реєстрації прав, Міністерство юстиції України має ретельно дослідити всі обставини справи, тобто встановити факт порушення державним реєстратором законодавства у сфері державної реєстрації прав, що в свою чергу і є мотивом для прийняття рішення.
Із змісту оскаржуваного наказу не вбачається інформації про те, що відповідач здійснив належне дослідження та перевірку фактів, повну та всебічну перевірку вчинених реєстраційних дій по об'єктах нерухомості.
В оскаржуваному наказі зазначено лише посилання на акт як підставу для застосування санкції, та останній містить лише посилання на Порядок №1127 та Закон №1952, які порушено позивачем.
Таким чином, оскаржуваний наказ щодо тимчасового блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно винесений за умов неповного встановлення обставин, без чіткого з'ясування наявності або відсутності документів, які свідчать про присвоєння адрес об'єктам нерухомості.
Таким чином, наказ прийнято необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення.
В частині аргументів апелянта стосовно відсутності порушеного права позивача станом на момент звернення до суду, оскільки дію оскаржуваного наказу від 29.06.2022 №2714/5 вичерпано, строк блокування доступу позивача до державного реєстру прав закінчився 29.08.2022, тоді як звернення до суду відбулося у листопаді 2022 року, а також того, що оскаржуваний наказ є актом одноразового застосування та вичерпав свою дію фактом виконання, то колегія суддів зазначає, що пунктом 2 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень.
Статтею 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У цьому випадку, звертаючись з позовом у листопаді 2022 року до Окружного адміністративного суду міста Києва, позивач діяла у межах строку, передбаченого частиною другою статті 122 КАС України.
Окрім того, даний позов обґрунтовано тим, що оскаржуваний наказ не містить підстав та обґрунтувань для застосування до позивача обмежень у вигляді блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на 2 місяці.
При цьому та обставина, що дія наказу вичерпалася 29.08.2022 року не означає, що порушення прав та інтересів приватного нотаріуса внаслідок видання протиправного наказу не відбулося.
Упродовж 2 місяців позивача фактично було позбавлено можливості отримувати дохід від професійної діяльності, що вплинуло у свою чергу на її обов'язки та зобов'язання перед державою у вигляді сплати податків, не зважаючи на блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відтак, відповідні аргументи апелянта в цій частині колегія суддів відхиляє.
За результатами розгляду апеляційної скарги, судова колегія не вбачає правових підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції від 28 листопада 2023 року.
Згідно зі статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року у справі №640/20706/22 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя - доповідач О.М. Кузьмишина
Судді М.І. Кобаль
Л.О. Костюк