Справа № 640/20345/22 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.
08 травня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,
суддів: Кобаля М.І., Костюк Л.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Служби безпеки України в місті Києві та Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Служби безпеки України в місті Києві та Київської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Служби безпеки України в місті Києві та Київської області, у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Служби безпеки України в м. Києві та Київській області щодо нездійснення підготовки та надання до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 1 січня 2022 року, відповідно до Закону України № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з визначенням посадового окладу, розрахованого шляхом множення 2481 (двох тисяч чотириста вісімдесят однієї) гривні - розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт 4,40 , та з визначенням окладу за військовим званням, розрахованого шляхом множення 2 481 (двох тисяч чотириста вісімдесят однієї) гривні - розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт 0,84 та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.01.2022;
- зобов'язати Головне управління Служби безпеки України в м. Києві та Київській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 ОСОБА_1 з визначенням посадового окладу, та окладу за військовим званням розрахованого шляхом множення 2481 (двох тисяч чотириста вісімдесят однієї) гривні - розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт 4,40 та з визначенням окладу за військовим званням, розрахованого шляхом множення 2481 (двох тисяч чотириста вісімдесят однієї) гривні - розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт 0,84 та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.01.2022.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що обчислення посадового окладу і окладу за військовим званням у 2022 році повинно бути визначено шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону від 09.04.1992 №2262-ХІІ з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління Служби безпеки України в м. Києві та Київській області звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Зокрема, апелянт вказує, що із 29.01.2020 (з дати прийняття вищевказаної постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18) розрахункової величини у вигляді прожиткового мінімуму для працездатних осіб для обчислення розміру грошового забезпечення військовослужбовців абзацом 1 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704) не передбачено.
Також, апелянт зазначає, що із 03.11.2020 Кабінет Міністрів України своєю постановою від 28.10.2020 № 1038 змінив редакції приміток додатків 1, 12, 14 до Постанови № 704, вилучивши із їх змісту посилання на прожитковий мінімум для працездатних осіб. Таким чином, на переконання апелянта, із 03.11.2020 Постанова № 704 не визначає прожитковий мінімум для працездатних осіб як розрахункову величину для обчислення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, з якого позивачу після його звільнення з військової служби було призначено і нараховано пенсію. Крім того, апелянт зазначає, що грошове забезпечення відповідних категорій військовослужбовців ГУ СБУ у м. Києві та Київській області, відповідно до якого, міг би здійснюватися перерахунок пенсії позивача, у 2022 році та надалі, у зв'язку із зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не підвищувалося, що свідчить про відсутність передбачених ч. 4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ підстав для перерахунку пенсії позивача.
Апелянт зазначає, що вже на момент ініціювання позивачем перед Головним управлінням СБУ в м. Києві та Київській області питання щодо складення довідки для перерахунку його пенсії у зв'язку із зростанням 01.01.2022 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб, Постанова №704 не визначала такий прожитковий мінімум як розрахункову величину для обчислення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
До того ж, ні Конституцією, ні Законами України не визначено факту зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб як підставу для підвищення грошового забезпечення військовослужбовців та пенсій, розміри яких перевищують такий прожитковий мінімум. Це стосується і Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», яким передбачено, що:
- прожитковий мінімум є базовим державним соціальним стандартом, який встановлюється законом й на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення;
- державні соціальні стандарти у сфері доходів населення встановлюються з метою визначення розмірів державних соціальних гарантій у сфері оплати праці, виплат за обов'язковим державним соціальним страхуванням, права на отримання інших видів соціальних виплат і державної соціальної допомоги та їх розмірів, а також визначення пріоритетності напрямів державної соціальної політики;
- державні соціальні гарантії встановлюються законами України щодо забезпечення мінімальних розмірів заробітної плати і пенсії;
- неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, розмірів державної соціальної допомоги та інших соціальних виплат, рівня життя населення, що постраждало внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, стипендій учням професійно-технічних закладів та студентам, індексації доходів населення, надання гарантованих обсягів соціально-культурного, житлово-комунального, транспортного, побутового обслуговування та обслуговування у сфері освіти, охорони здоров'я, фізичної культури та спорту, торгівлі та громадського харчування, забезпечення пільгових умов задоволення потреб у товарах та послугах окремим категоріям громадян, які потребують соціальної підтримки, та є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Тобто, у тому числі й Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» не визначено державних соціальних гарантій щодо необхідності підвищення грошового забезпечення і пенсій, розміри яких перевищують величини прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати, у разі зростання такого мінімуму.
Порядок та умови виплати військовослужбовцям Служби безпеки України грошового забезпечення у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, в охоплений позовними вимогами період визначався відомчим нормативно-правовим актом (відповідною інструкцією, затвердженою наказом ЦУ СБУ від 10.04.2018 №515/дск), яким також не враховано щорічне зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб як підставу для перерахунку (підвищення) грошового забезпечення у 2022 році та надалі.
Таким чином, відображена в оскаржуваному судовому рішенні мотивація щодо необхідності застосування на підставі Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, для перерахунку пенсії позивача, розмір якої перевищує встановлені Законом прожитковий мінімум та мінімальну заробітну плату, з 01.02.2022 хоча й вбачається соціально справедливою, проте, на переконання апелянта, є юридично хибною, тобто такою, що не відповідає чинним нормам матеріального права, згаданим вище за текстом, та вказує на наявність однієї з підстав для скасування оскаржуваного судового рішення згідно із п. 4 частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, апелянт вважає, що грошове забезпечення відповідних категорій військовослужбовців ГУ СБУ в м. Києві та Київській області, відповідно до якого міг би здійснюватися перерахунок пенсії позивача, у 2022 році та надалі у зв'язку із зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб не підвищувалося, що свідчить про відсутність передбачених ч. 4 ст. 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» підстав для перерахунку пенсії позивача та судом при ухваленні оскаржуваного рішення не з'ясовано, що є однією з підстав для скасування цього рішення відповідно із п. 1 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України.
На переконання апелянта, положення абзаців 1, 2 п. 24 Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, регулюючи ті ж самі правовідносини, що й Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 45 до їх скасування у квітні 2023 року прямо суперечили як останньому, так і нормам, закріпленим ст. 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оскільки цими нормативно-правовими актами, уведеними у дію Верховною Радою і Кабінетом Міністрів України, не передбачено:
- ні обов'язку, ні права державних органів, внаслідок звільнення з військової служби з яких пенсіонерам призначено і нараховано пенсії, повідомляти уповноважені пенсійні органи про виникнення обставин, які можуть стати підставами для перерахунку пенсій;
- ні обов'язку, ні права уповноважених пенсійних органів на підставі таких повідомлень надавати списки осіб для перерахунку їм пенсій;
- ні повноважень Пенсійного фонду України для того, щоб наділяти такими правами та/або покладати такі обов'язки у ході виконання Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №45.
На переконання апелянта, до моменту отримання від уповноваженого пенсійного органу із дотриманням Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 45 відповідного списку із зазначенням у ньому Позивача як особи, пенсія якої підлягає перерахунку, у ГУ СБУ в м. Києві та Київській області не могло і не може виникнути обов'язку щодо складання передбаченої додатком 2 до вказаного Порядку № 45 довідки для перерахунку пенсії Позивача. У призмі частини другої статті 19 Конституції України: видача довідки - це повноваження (обов'язок) відповідача; підстава для застосування цих повноважень (виконання обов'язку) - надходження до відповідача не судового рішення, а складеного пенсійним органом із дотриманням вказаного Порядку №45 списку.
Таким чином, викладене у резолютивній частині оскаржуваного рішення суду першої інстанції й адресоване відповідачу розпорядження щодо необхідності виготовлення довідки і подання її до Головного управління ПФУ в м. Києві без надання останнім відповідного списку із зазначенням у ньому позивача як особи, пенсія якої підлягає перерахунку, є неправомірним, оскільки не відповідає нормам матеріального права.
Таким чином, вищевикладені обставини, на думку апелянта, свідчать про наявність однієї з підстав для скасування оскаржуваного судового рішення згідно із п. 4 частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України.
На думку апелянта, вадою також є відображення у пунктах 30 мотивувальних частин постанов Верховного Суду від 12.09.2022 у справі № 500/1813/21, від у справі №440/6017/21 висновків про те, що «додатки 1, 12, 13, 14 до постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема, посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт», оскільки, як вже відмічено вище за текстом, Кабінет Міністрів України своєю постановою «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2006 р. № 1644 і від 30 серпня 2017 р. № 704» від 28.10.2020 № 1038, яка набрала чинності 03.11.2020, змінив редакції приміток додатків 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», вилучивши із їх змісту посилання на прожитковий мінімум для працездатних осіб. У 2021-2022 роках вже не було й дотепер немає посилань на прожитковий мінімум у вказаних примітках. Ця ж сама вада наявна й у змісті оскаржуваного судового рішення.
Окрім того, оскільки у ході ухвалення остаточних рішень у справах № 440/6017/21, №500/1813/21 відповідні висновки про застосування норм права у подібних правовідносинах сформовано судами на підставі саме норм права, які станом на 01.01.2020 ще були передбачені примітками додатків 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», однак згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2020 № 1038 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2006 року № 1644 і від 30 серпня 2017 року № 704» втратили чинність 03.11.2020, то застосування цих висновків суду до регулювання правовідносин, які виникли після 02.11.2020, є неправомірним, зокрема, й у даному випадку для вирішення позовних вимог у справі №640/20345/22.
Апелянт вказує, що довідка, передбачена додатком 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №45, є офіційним документом, який посвідчує фактично наявні розміри грошового забезпечення за посадою, при звільненні з якої пенсіонеру призначено пенсію, станом на дату її (пенсії) перерахунку, тобто має усі ознаки, визначені приміткою до ст. 358 Кримінального кодексу України. Натомість, як вбачається із викладених вище за текстом доказів, аргументів Відповідача, ні Конституцією, ні будь-яким іншим чинним законодавством України ні пенсіонери, ні особи із числа військовослужбовців не наділені правом на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 45. Така довідка є формою подання уповноваженим державним органом до відповідного органу ПФУ відомостей про розміри грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців для перерахунку пенсії та складається виключно на підставі списку, наданого органом ПФУ. Обов'язок щодо складання такої довідки може виникати виключно внаслідок отримання від органу ПФУ відповідного списку, якого стосовно Позивача до ГУ СБУ у м. Києві та Київській області не надходило.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2024 та від 25.03.2024 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
Від позивача відзив на апеляційну скаргу не надходив, що не перешкоджає розгляду справи за наявними у ній матеріалами.
Головним управління СБУ в м. Києві та Київській області 15.03.2024 року надано до суду пропозиції з питань національної безпеки щодо забезпечення ефективності витрачання бюджетних коштів, асигнованих на гарантування нацбезпеки, та дотримання вимог чинного законодавства при застосуванні відповідних висновків Верховного Суду, які останній просить врахувати під час розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.
Як правильно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є військовим пенсіонером, який перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років, призначену згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.
Відповідач листом від 16.09.2022 №51/17/Я-1010/24 повідомив позивача про те, що від органу Пенсійного фонду не надходили списки щодо позивача про складання нової довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022. Підстави для складання та видачі нової довідки у відповідача відсутні.
Вважаючи свої права порушеними, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ).
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини третьої статті 43 та частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII.
Так, згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 2262-XII, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частин 1,2,4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок №45), згідно із пунктом 1 якого, Пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Аналіз наведених вище норм права в системному взаємозв'язку вказує, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Постанова Кабінету Міністрів України №704 набрала чинності з 01 березня 2018 року.
Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також, додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема, посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Пунктом 6 Постанови № 103 внесені зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються, зокрема, до Постанови №704, внаслідок яких пункт 4 Постанови №704 викладено у новій редакції, а саме: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
При цьому, зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися, отже, зміст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови №704 не приведений у відповідність з нормою пункту 4 цієї ж постанови.
Таким чином, пункт 4 Постанови №704 після внесення до нього відповідних змін визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року».
В подальшому, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, яким, зокрема, у пункт 4 Постанови №704 внесені відповідні зміни.
Отже, з 29 січня 2020 року відновлена дія пункту 4 Постанови №704 в первісній редакції, яка визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до ГУ СБУ у м. Києві та Київській області із заявою від 30.08.2022 року щодо складання довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 та її скерування до пенсійного органу для перерахунку пенсії. Однак відповідач листом від 16.09.2022 року повідомив позивача про відсутність підстав для складення нової довідки та, зокрема, зазначено, що, незважаючи на зміни у 2019-2022 роках розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, види грошового забезпечення, які визначені відповідною довідкою за формою, передбаченою Порядком-№ 45, і на підставі яких могла б перераховуватись пенсія, не підвищувались з урахуванням цих змін, тобто, не настало обставин, передбачених ч.4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ, для перерахунку пенсій у зв'язку із зростанням прожиткового мінімуму.
Слід зазначити, що застосування цих нормативних актів у подібних правовідносинах вже було предметом розгляду у Верховному Суді. Зокрема, у постанові від 02.08.2022 у справі №440/6017/21 Верховний Суд дійшов наступних висновків:
«(1) з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова величина для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
(2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
(3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величиною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.».
Так, апелянт вказує, що із 29.01.2020 (з дати прийняття вищевказаної постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18) розрахункової величини у вигляді прожиткового мінімуму для працездатних осіб для обчислення розміру грошового забезпечення військовослужбовців абзацом 1 пункту 4 Постанови №704 не передбачено.
Також, апелянт зазначає, що із 03.11.2020 Кабінет Міністрів України своєю постановою від 28.10.2020 № 1038 змінив редакції приміток додатків 1, 12, 14 до Постанови № 704, вилучивши із їх змісту посилання на прожитковий мінімум для працездатних осіб.
Таким чином, на переконання апелянта, із 03.11.2020 Постанова № 704 не визначає прожитковий мінімум для працездатних осіб як розрахункову величину для обчислення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, з якого позивачу після його звільнення з військової служби було призначено і нараховано пенсію.
Щодо зазначених доводів, колегія суддів зазначає наступне.
Оскільки, у примітках додатків 1, 12, 14 до Постанови № 704, після змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2020 №1038, передбачено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704.
В свою чергу, пунктом 4 постанови №704 установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Отже, Постановою №704 розрахунковою величиною для визначення посадових окладів застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, а тому, доводи апелянта в цій частині є необґрунтованими.
Доводи апелянта про те, що грошове забезпечення відповідних категорій військовослужбовців ГУ СБУ у м. Києві та Київській області, відповідно до якого, міг би здійснюватися перерахунок пенсії позивача, у 2022 році та надалі, у зв'язку із зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб не підвищувалося, що свідчить про відсутність передбачених ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ підстав для перерахунку пенсії позивача, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, як було вищезазначено, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом №1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суд у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21.
Так, на переконання апелянта, до моменту отримання від уповноваженого пенсійного органу із дотриманням Порядку № 45 відповідного списку із зазначенням у ньому позивача як особи, пенсія якої підлягає перерахунку, у ГУ СБУ у м. Києві та Київській області не може виникнути обов'язку щодо складання передбаченої додатком 2 до Порядку № 45 довідки для перерахунку пенсії позивача.
При цьому, апелянт зазначає, що, оскільки, постанова Правління Пенсійного фонду України, якою затверджено Порядок № 3-1, є нормативно-правовим актом меншої юридичної сили, аніж Закон № 2262-ХІІ, на підставі положень ч. 4 ст. 63 якого, Кабінетом Міністрів України введено у дію Порядок № 45, то Порядок № 3-1 не може застосовуватись.
Отже, апелянт вважає, що, оскільки, списку щодо позивача від пенсійних органів до відповідача не надходило, у зв'язку з цим, у ГУ СБУ у м. Києві та Київській області не могло й не може виникнути законного обов'язку стосовно складання довідки за передбаченою Порядком № 45 формою з метою перерахунку пенсії позивача внаслідок зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022.
Колегія суддів вважає вищевказані доводи апелянта необґрунтованими, з огляду на наступне.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 30 січня 2007 року № 3-1 (далі - Порядок № 3-1).
Відповідно до пункту 23 Порядку № 3-1, перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, встановленому статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з пунктом 24 Порядку № 3-1, про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суд у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постановах від 04 квітня 2023 року у справі № 120/5264/22, від 10 січня 2023 року у справі №440/1185/21, від 16 листопада 2022 року у справі №120/648/22-а, від 14 листопада 2022 року у справі № 380/2604/22, від 11 квітня 2023 року у справі № 240/21362/21.
Крім того, висновок про те, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок №3-1, викладений у постанові Верховного Суд у складі Касаційного адміністративного суду від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21, на яку ж посилається сам апелянт.
З огляду на вищезазначене, також, необґрунтованими є доводи апелянта про те, що складання оновленої довідки для перерахунку пенсії позивача має бути наслідком прийняття Кабінетом міністрів України відповідного рішення, передбаченого п.2 Порядку № 45, та однією із стадій його (рішення) реалізації.
Щодо доводів апелянта про те, що визначені додатком 2 до Порядку № 45 вимоги до форми і змісту довідки не передбачають відображення у ній розміру грошового забезпечення пенсіонера, у тому числі, позивача, слід зазначити, що довідка про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії повинна бути складена за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач, відмовляючи у наданні довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 року відповідно до Закону України № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з визначенням посадового окладу, розрахованого шляхом множення 2481 (двох тисяч чотириста вісімдесят однієї) гривні - розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт 4,40 , та з визначенням окладу за військовим званням, розрахованого шляхом множення 2 481 (двох тисяч чотириста вісімдесят однієї) гривні - розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт 0,84 та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2022 діяв протиправно.
Таким чином, судом першої інстанції обґрунтовано задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.
Більше того, колегія суддів зазначає, що ті питання, які ставляться апелянтом в апеляційній скарзі, а саме: відступити від висновку, викладеного у п.62 постанови Верховного Суду від 02.08.2022 року у справі №440/6017/21, залишити без задоволення вимоги позивача щодо підбурювання Головного управління СБУ в м. Києві та Київській області до виготовлення довідки, зобов'язати позивача виконати покладений на нього обов'язок щодо повідомлення Головному управлінню ПФУ в м. Києві, як органу пенсійного забезпечення про викладені обставини, якщо вони спричиняють зміну (збільшення, зменшення) розміру його пенсії, ініціювати у межах повноважень суду включення судової практики, набутої у даній справі, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки відповідно до частини п'ятої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.
Згідно зі статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Служби безпеки України в місті Києві та Київської області - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у справі №640/20345/22 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 ст.263 , п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Суддя - доповідач О.М. Кузьмишина
Судді М.І. Кобаль
Л.О. Костюк