П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
09 травня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/33600/23
Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.
Дата і місце ухвалення 05.02.2024 р., м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді - доповідача - Шеметенко Л.П.
судді - Градовського Ю.М.
судді - Турецької І.О.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - т.в.о. командира взводу 1 роти 3 батальйону 2 полку УПП в Одеській області ДПП ст. лейтенант поліції ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису стосовно кривдника, -
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому просила визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №274429 від 18.09.2023 року, складений т.в.о. командира зводу 1 роти 3 батальйону 2 полку УПП в Одеській області ДПП ст.лейтенантом поліції Ніточкіною І.О. відносно ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції проігноровано факт відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення та підстав для винесення оскаржуваного термінового припису.
Апелянт звертає увагу, що постановою Приморського районного суду м. Одеси по справі №522/19554/23 від 13.11.2023 р. закрито провадження у справі через відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення.
В апеляційній скарзі апелянт фактично не заперечує про те, що між нею та її невісткою відбувся конфлікт, однак звертає увагу, що з її сторони не вчинялось домашнє насильство, а тому заборонний припис не може застосовуватись в даному випадку.
Апелянт зазначає, що відповідачем не надано доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про відповідність відомостей у формі оцінки ризиків фактичним обставинам справи та підтверджували наявність ризиків загрози життю та здоров'ю потерпілої особи.
До суду відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначається про те, що т.в.о. командира взводу 1 роти 3 батальйону 2 полку УПП в Одеській області ДПП ст. лейтенантом поліції ОСОБА_2 в межах своїх повноважень, за власної ініціативи, за результатами оцінки ризиків, надаючи пріоритет безпеці постраждалої вагітної особи - ОСОБА_3 , законно та правомірно було винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника ОСОБА_1 .
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2024 року, у зв'язку з витребуванням від відповідача по справі додаткових доказів для всебічного та повного з'ясування всіх обставин у справі, провадження у справі № 420/33600/23 було зупинено до надання відповідачем витребуваних доказів.
На виконання вимог ухвали апеляційного суду відповідачем були подані до суду витребуванні докази, а тому, на підставі ч.1 ст.237 КАС України провадження у даній справі підлягає поновленню.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.09.2023 року о 10 год. 44 хв. на службовий планшет поліції «Океан - 0306» надійшов виклик «Звернення інформаційного характеру», а саме мова оригіналу: «З парадна. Потрібно відкрити двері в квартиру. Просить допомогти». Місце скоєння: АДРЕСА_1 . Заявник громадянка ОСОБА_1 .
Згідно електронного рапорту ОСОБА_2 від 18.09.2023 року 11 год. 16 хв., мова оригіналу: «Прибувши на місце виклику було виявлено заявницю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка повідомила, що в неї конфлікт з невісткою через ключі від квартири. Заявниця бажає відкрити двері, але від квартири документів не має, тому їй було надано рекомендацію звернутись до Приморського суду. Із заявами та скаргами ніхто не звертався.». (дане звернення було зареєстр. ЄО № 13373 від 18.09.2023 року ВП № 5 (м. Одеса) Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області) (ЕО № 13373 від 18.09.2023 року).
18.09.2023 року о 11 год. 46 хв. на службовий планшет поліції «Океан - 0310» надійшов виклик «Незаконне проникнення до житла або іншого володіння особи», а саме мова оригіналу: «Адвокат повідомила, що наразі відбувається незаконне проникнення до квартири гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Особи невідомі. Одна із знайомих свекруха. Адвокат даних не має. ШМД викличуть самостійно». Місце скоєння: АДРЕСА_1 . Заявник громадянка ОСОБА_4 .
Згідно електронного рапорту ОСОБА_5 від 18.09.2023 року 12 год. 21 хв. мовою оригіналу: «Дійсним доповідаю Вам, що 18.09.2023 екіпажем Океан 310 було отримано виклик на службовий планшет: Незаконне проникнення до житла або іншого володіння особи 11:45 ЄО № 13375 від 18.09.2023 Гагарінське плато буд. 9, кв. 398 Заявник ОСОБА_4 дзвінок з тел. 0673812222. Адвокат повідомила, що наразі відбувається незаконне проникнення до квартири гр. ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 особи невідомі. Одна із знайомих свекруха. Адвокат даних не має. Прибувши за вказаною адресою, було виявлено заявника, та її колишнього чоловіка мати, у яких відбуваються цивільно правові відносини з приводу розподілу майна та було роз'яснено, що надалі робити, дані громадянки повідомили що знають, для подальшого розбирання заяв чи скарг не надходило». (дане звернення було зареєстр. ЄО № 13375 від 18.09.2023 року ВП № 5 (м. Одеса) Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області).
18.09.2023 року о 16 год. 29 хв. на службовий планшет поліції «Океан - 0306» надійшов виклик «Домашнє насильство», а саме мовою оригіналу: «Колишня свекруха, прийшла та не випускає заявницю з квартири так, як хочуть взломати двері. Заявниця вагітна на 7-му місяці». Місце скоєння: АДРЕСА_1 . Заявник громадянка ОСОБА_6 . Згідно електронного рапорту ОСОБА_2 від 18.09.2023 року 19 год. 05 хв., мова оригіналу: «Прибувши на місце виклику було виявлено заявницю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка повідомила, що її колишня свекруха ОСОБА_1 , 1961 р.н. здійснює по відношенню до заявниці домашнє насильство. На місці було відібрано заяву, пояснення, складено оцінку ризику, протокол ГП 143742 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та терміновий припис аа274429. Відео фіксація велась на бк 474872, 474893». Дане звернення було зареєстр. ЄО № 13395 від 18.09.2023 року ВП № 5 (м. Одеса) Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області.
Не погоджуючись з терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серії АА №274429 від 18.09.2023 року, складений т.в.о. командира зводу 1 роти 3 батальйону 2 полку УПП в Одеській області ДПП ст. лейтенантом поліції Ніточкіною І.О. відносно ОСОБА_1 , позивач звернулась до суду з позовом.
Суд першої інстанції, вирішуючи спір та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що старшим лейтенантом поліції правомірно, за наявності підстав, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, складено терміновий заборонний припис стосовно позивача.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, вважає їх правильними та такими, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права, з огляду на наступне.
Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п.8 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства, визначені Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII.
Відповідно до п.3, 6, 8, 16 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» надано наступні визначення понять:
- домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;
- кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі;
- особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі;
- терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров'я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать, зокрема винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників.
Як передбачено ст.24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: 1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника; 2) обмежувальний припис стосовно кривдника; 3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; 4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
Відповідно до ч.1, 2, 4, 5, 6 ст. 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Терміновий заборонний припис може містити такі заходи: 1) зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; 2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; 3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків.
Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб.
Терміновий заборонний припис вручається кривднику, а його копія - постраждалій особі або її представнику.
Згідно з ч.11 ст. 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» терміновий заборонний припис виноситься в порядку, затвердженому Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01 серпня 2018 року № 654 затверджено Порядок винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника (Порядок № 654).
Згідно з п. 2 Порядку № 654, що відповідає ч. 4 ст. 25 Закону № 2229-VIII, припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції за результатами оцінки ризиків.
У разі виникнення внаслідок домашнього насилля безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи, остання з метою його негайного припинення, недопущення продовження чи повторного вчинення, звертається до уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України із заявою. У свою чергу працівники уповноваженого підрозділу поліції, після опрацювання заяви, за результатами оцінки ризиків виносять терміновий заборонний припис стосовно кривдника.
Процедуру проведення оцінки вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи, з метою визначення ефективних заходів реагування, спрямованих на припинення такого насильства та попередження його повторного вчинення визначає Порядок проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, затверджений спільним наказом Мінсоцполітики України та МВС України від 13.03.2019 №369/180, згідно пунктів 4, 5 розділу І якого оцінку ризиків проводить поліцейський уповноважений підрозділ органу Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції) за фактом вчинення домашнього насильства.
Результати оцінки ризиків враховує поліцейський уповноваженого підрозділу поліції під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення та надання допомоги постраждалим особам у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до п.2, 3 розділу ІІ Порядку №369/180, за результатами заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції визначає рівень небезпеки, який ураховується під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, надання допомоги постраждалим особам.
Форма оцінки вчинення домашнього насильства складається із 27 питань, на які поліцейський має відповісти «так», «ні», «без відповіді» / «невідомо» (додаток 1 до Порядку № 369/180).
Фактори небезпеки/ризику щодо вчинення домашнього насильства визначаються за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства, і представлені у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства у вигляді питань, на які відповідає поліцейський уповноваженого підрозділу поліції за результатами спілкування з постраждалою особою, та загальної оцінки ситуації вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи.
Відповідно до п.6 розділу ІІ Порядку №№369/180, дві відповіді «Так» на запитання з № 1-6 та на будь-яку кількість запитань з № 7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, а також якщо поліцейський уповноваженого підрозділу поліції вважає, що постраждала особа перебуває в ситуації, яка може спричинити її смерть або інші тяжкі наслідки, оцінюється як високий рівень небезпеки.
Відповідь «Так» на одне запитання з № 1-6 та на щонайменше сім і більше запитань з № 7-27 або жодної відповіді на запитання з № 1-6, але не менше чотирнадцяти позитивних відповідей на запитання з № 7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як середній рівень небезпеки.
Відповідь «Так» на одне запитання з № 1-6 та на не більше ніж шість запитань з № 7-27 або не більше тринадцяти позитивних відповідей на запитання з № 7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як низький рівень небезпеки.
Якщо на всі запитання отримано відповіді «Без відповіді/Невідомо», поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на свій розсуд може оцінити ситуацію як таку, що має високий рівень небезпеки.
Згідно з п.7 розділу ІІ Порядку №369/180 залежно від визначеного рівня небезпеки, яка загрожує постраждалій особі, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції приймає рішення щодо необхідності винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника та застосування заходів, передбачених частиною другою статті 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Якщо рівень небезпеки оцінюється як низький або середній, а інші чинники/обставини, що можуть вплинути на рівень небезпеки, відсутні, терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції.
У разі високого рівня небезпеки поліцейський уповноваженого підрозділу поліції обов'язково виносить терміновий заборонний припис стосовно кривдника.
На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що поліцейський уповноваженого підрозділу поліції, оцінивши рівень небезпеки постраждалої особи як низький або середній, можливі ризики, має повноваження винести терміновий заборонний припис стосовно кривдника на свій розсуд, як це визначено пунктом 7 Порядку №369/180.
Аналогічний висновок зазначив Верховний Суд у постанові від 17.02.2022 №380/952/20.
Колегією суддів встановлено, що згідно з Формою оцінки вчинення домашнього насильства оцінено рівень небезпеки як середній, даний факт підтверджується наданою відповідачем копією Форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства та відеозаписом № « ОСОБА_1 - 474872», починаючи з 17 год. 25 хв. 58 сек., а саме на 17 год. 39 хв. 54 сек., оцінивши та проставивши відмітку у Формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства у графі «Поліцейський уповноваженого підрозділу поліції визначено рівень небезпеки» - Середній.
З урахуванням вказаного, після встановлення рівня небезпеки постраждалої особи, поліцейська т.в.о. командира зводу 1 роти 3 батальйону 2 полку УПП в Одеській області ДПП ст. лейтенант поліції ОСОБА_2 на власний розсуд вирішила скласти терміновий припис, реалізувавши свої дискреційні повноваження, що не суперечить нормам чинного законодавства.
При цьому, колегія суддів не встановила зі сторони відповідача порушень процедури прийняття оскаржуваного припису, про такі порушення не зазначається і в апеляційній скарзі.
В свою чергу, з матеріалів справи судом встановлено, що 18.09.2023 року о 16 год. 29 хв. на службовий планшет поліції «Океан - 0306» надійшов виклик «Домашнє насильство», а саме мова оригіналу: «Колишня свекруха, прийшла та не випускає заявницю з квартири так, як хочуть взломати двері. Заявниця вагітна на 7-му місяці». Місце скоєння: АДРЕСА_1 . Заявник громадянка ОСОБА_6 . Згідно електронного рапорту ОСОБА_2 від 18.09.2023 року 19 год. 05 хв., мова оригіналу: «Прибувши на місце виклику було виявлено заявницю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка повідомила, що її колишня свекруха ОСОБА_1 , 1961 р.н. здійснює по відношенню до заявниці домашнє насильство. На місці було відібрано заяву, пояснення, складено оцінку ризику, протокол ГП 143742 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та терміновий припис аа274429. Відео фіксація велась на бк 474872, 474893». Дане звернення було зареєстр. ЄО № 13395 від 18.09.2023 року ВП № 5 (м. Одеса) Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області.
Також, колегія суддів зазначає, що постановою Приморського районного суду м.Одеси від 13.11.2023 р. по справі №522/19554/23 встановлено факт про те, що атмосфера взаєморозуміння між притягуваною особою та її колишньою невісткою відсутня, що пов'язано із сімейними обставинами, які стались у житті сторін. Мав місце конфлікт, однак, не кожен конфлікт є домашнім насильством у розумінні Закону.
Суд у справі №522/19554/23 дійшов висновку про відсутність у діях притягуваної особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, позаяк, у останньої був відсутній умисел на заподіяння шкоди психічному здоров'ю колишньої невістки, у той час, як у цій ситуації мав місце саме обопільний конфлікт на ґрунті речей, які залишились в квартирі, в якій проживає ОСОБА_3 , яка належить ОСОБА_1 та її сину, адже як вбачається з письмових пояснень ОСОБА_1 хотіла забрати в квартирі речі, які їй належать, однак невістка заборонила їй заходити.
Таким чином, суд дійшов висновку, що такі дії не можуть кваліфікуватись як домашнє насильство в розумінні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а тому в діях ОСОБА_1 відсутній склад вказаного адміністративного правопорушення.
Колегія суддів зауважує, що доводи апелянта щодо закриття провадження у справі про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП не можуть вплинути на оцінку судом законності винесення заборонного припису, оскільки притягнення позивача до адміністративної відповідальності та винесення термінового заборонного припису мають різну правову природу та є різними заходами впливу на запобігання домашньому насильству.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.02.2022 р. по справі №380/952/20.
Доводи позивача про те, що оскаржуваний терміновий заборонний припис не містить відомостей стосовно характеру психологічного та фізичного насильства, спростовуються зазначенням у спірному терміновому заборонному приписі стосовно кривдника, у вказаному рядку зазначено форму домашнього насильства: здійснено психологічне насильство.
Колегія суддів наголошує, що терміновий заборонний припис стосовно кривдника є спеціальним заходом протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства з метою негайного припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров'я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.
Також, працівники уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України можуть у встановленому законом порядку застосовувати поліцейські заходи примусу для виселення з житлового приміщення кривдника, якщо терміновий заборонний припис передбачає зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, а кривдник відмовляється добровільно його залишити.
Таким чином, винесення поліцейським відносно кривдника термінового заборонного припису є спеціальним заходом протидії домашньому насильству, метою якого є недопущення вчинення таких дій протягом строку на який його було винесено, що спростовує позицію апелянта.
Доводи апелянта про відсутність підстав для винесення припису, колегія суддів не приймає, оскільки відповідно до вищенаведених норм законодавства, якщо рівень небезпеки оцінюється як низький або середній, а інші чинники/обставини, що можуть вплинути на рівень небезпеки, відсутні - терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції.
Під час вирішення питання про винесення припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи.
Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлові приміщення.
При винесенні припису працівник уповноваженого підрозділу поліції отримує пояснення від кривдника, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності).
Як свідчать матеріали справи, саме за викликом колишньої невістки прибув екіпаж патрульної поліції 18.09.2023 р. з приводу того, що колишня свекруха, прийшла та не випускає заявницю з квартири, зламує двері. Під час встановлення обставин екіпаж патрульної поліції встановив, що відносно заявниці колишня свекруха ОСОБА_1 здійснює домашнє насильство.
У даному випадку, як вже було вище зазначено, після встановлення рівня небезпеки постраждалої особи, відповідач на власний розсуд, реалізувавши свої дискреційні повноваження, вирішив скласти терміновий припис, що не суперечить нормам чинного законодавства.
Доводи апелянта про те, що відповідачем не було виконано вимоги суду щодо надання належним чином завіреного заборонного припису та Форми оцінки вчинення домашнього насильства, судом не приймаються оскільки наявні в матеріалах справи докази, а саме надане до матеріалів справи фото термінового заборонного припису стосовно кривдника №274429 (а.с.24) та відеозаписи з нагрудних камер поліцейських (а.с.94) надають можливість встановити обставини справи.
Згідно ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
В свою чергу, колегією суддів апеляційного суду для повного та об'єктивного встановлення обставин справи та прийняття рішення, ухвалою від 29.04.2024 р. було витребувано від Департаменту патрульної поліції Національної поліції України належним чином завірену копію термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА №274429 від 18.09.2023 року, а також документи, на підставі яких винесено оскаржуваний заборонний припис - Форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, копії яких надійшли до суду та приєднанні до матеріалів справи.
Щодо додаткових пояснень ОСОБА_1 про неможливість витребування таких доказів на стадії апеляційного розгляду справи, колегія суддів зазначає, що згідно ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Одним із принципів адміністративного судочинства є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі, зміст якого зобов'язує адміністративний суд до активної ролі в судовому засіданні.
Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи, закріплений частиною четвертою статті 9 КАС України, зобов'язує суди вживати заходи для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі шляхом виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Процесуальним законом передбачено різні шляхи отримання судом доказів: 1) надання учасником справи з його власної ініціативи; 2) надання доказів учасниками справи за пропозицією суду; 3) збирання доказів судом з власної ініціативи (ч. 3 ст. 77 КАС України), 4) витребування доказів судом (ст. 80 КАС України). Вони відрізняються наслідками.
В той же час, статтею 80 КАС України передбачено повноваження суду збирати докази з власної ініціативи шляхом постановлення ухвали про витребування доказів. Її виконання є обов'язковим.
Таким чином, колегія суддів вважає правомірним витребування від Департаменту патрульної поліції Національної поліції України належним чином завірену копію термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА №274429 від 18.09.2023 року, а також документи, на підставі яких винесено оскаржуваний заборонний припис - Форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, копії яких надані суду апеляційної інстанції.
Щодо доводів позивача, наданих в додаткових пояснень про непогодження з діями суду першої інстанції щодо залучення до матеріалів справи постанови Верховного Суду від 17.02.2020 р. №380/952/20, колегія суддів зазначає, що у відповідності до ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а тому посилання суду першої інстанції у своєму рішення на позицію, висловлену Верховним Судом у своїй постанові та залучення копії такої постанови не суперечить вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.
В частині решти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі та в додаткових поясненнях, колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом та їм було надано належну правову оцінку.
Крім того, що у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього.
Зокрема, у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) зазначено, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно встановлено обставини у справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
За таких обставин підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 237, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Поновити провадження у справі № 420/33600/23.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку лише у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.
Судове рішення складено у повному обсязі 09.05.2024 р.
Суддя - доповідач: Л.П. Шеметенко
Суддя: Ю.М. Градовський
Суддя: І.О. Турецька