06 травня 2024 рокуСправа №160/4020/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коренева А.О., розглянувши в письмовому провадженні клопотання представника ОСОБА_1 - Ялової Юлії Олександрівни про ухвалення додаткового рішення у справі № 160/4020/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Центр пробації" про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року позовна заява ОСОБА_1 до Державної установи «Центр пробації» про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задоволена частково: визнано протиправними дії Державної установи «Центр пробації» щодо застосування з 29 січня 2020 по 23 листопада 2022 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні ОСОБА_1 , грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги при звільненні, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористану відпустку при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової відпустки, премії, інших надбавок і доплат, нарахованих та виплачених у зв'язку з проходженням служби та звільненням з неї, тобто без врахування положень пункту 4 постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції чинній з 29.01.2020); зобов'язано Державну установу «Центр пробації» здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , з 29 січня 2020 року по 23 листопада 2022 року грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги при звільненні, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористану відпустку при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової відпустки, премії, інших надбавок і доплат, нарахованих та виплачених у зв'язку з проходженням служби та звільненням з неї, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2021 рік» станом: на 01.01.2021 р., встановленого законом України «Про державний бюджет на 2022 рік» станом на 01.01.2022 на відповідні тарифні коефіцієнти, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
22 квітня 2024 року до суду надійшло клопотання Ялової Юлії Олександрівни про ухвалення додаткового рішення у справі № 160/4020/24, у якому позивач просив:
стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної установи «Центр пробації» (Код ЄДРПОУ: 41847154, юридична адреса: 04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 81) на користь ОСОБА_1 (паспорт громадянина України НОМЕР_1 виданий Верхньодніпровським РВ УМВС України в Дніпропетровській області, РНОКПП: НОМЕР_2 ) сплачені позивачем судові витрати на оплату судового збору;
стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної установи «Центр пробації» (Код ЄДРПОУ: 41847154, юридична адреса: 04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 81) на користь ОСОБА_1 (паспорт громадянина України НОМЕР_1 виданий Верхньодніпровським РВ УМВС України в Дніпропетровській області, РНОКПП: НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн. (чотири тисячі гривень 00 коп.).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року призначено заяву до розгляду в порядку письмового провадження та надано відповідачам строк для подання заперечень до 01.05.2024 року.
Відповідач своїм правом на подання заперечень не скористався.
Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення у тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Враховуючи вищевикладене суд доходить висновку про розгляд заяви в порядку письмового провадження.
Суд, вивчивши доводи позивача, матеріали адміністративної справи та надані докази на підтвердження заявлених вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу, проаналізувавши норми КАС України, дійшов таких висновків.
Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 у справі Меріт проти України заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5 ст. 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 КАС України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, представником позивача надано: копію договору про надання правової допомоги № 2023-11.01 від 01.11.2023; копію додаткової угоди № 1 від 16 квітня 2024 року до Договору про надання правової допомоги № 2023-11.01 від 01.11.2023; детальний опис наданих послуг професійної правничої допомоги (на підставі Договору про надання правової допомоги ОСОБА_1 від 01.11.2023 року №2023-11.01), згідно з яким загальна вартість наданих послуг по справі складає 4 000,00 (чотири тисячі гривень 00 коп.), акт прийому-передачі наданих послуг професійної правничої допомоги від 16.04.2024 року за Договором про надання правової допомоги ОСОБА_1 від 01.11.2023 року № 2023-11.01), копію платіжної інструкції № @2PL703477 від 01.02.2024 року на суму 4000 грн.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Враховуючи наведене, виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, розгляд якої здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання, часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн., оскільки такий розмір є співмірним з наданими послугами та складності справи.
У той же час, вимоги представника позивача про стягнення судового збору пропорційно задоволених позовних вимог, не підлягає задоволенню, оскільки судом було відмовлено у задоволенні вимоги про нарахування та виплату позивачу компенсації втрати частини доходів, за яку був сплачений судовий збір. В частині задоволених позовних вимог позивачка була звільнена від сплати судового збору, а відтак відсутні підстави для їх відшкодування відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 9, 73-78, 90, 139, 243, 246, 250, 252, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Клопотання представника ОСОБА_1 - Ялової Юлії Олександрівни про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної установи «Центр пробації» (Код ЄДРПОУ: 41847154, юридична адреса: 04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 81) на користь ОСОБА_1 (паспорт громадянина України НОМЕР_1 виданий Верхньодніпровським РВ УМВС України в Дніпропетровській області, РНОКПП: НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн. (три тисячі гривень 00 коп.).
У задоволенні іншої частини клопотання відмовити.
Копію додаткового рішення надіслати учасникам справи.
Додаткове рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.О. Коренев