01 травня 2024 рокуСправа №160/32075/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Турової О.М.,
за участю секретаря судового засідання: Галайди А.В.,
представника позивача: Снітька Е.В.,
представника відповідача: Степанова М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
06.12.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0200450717 від 14.12.2021 року та податкове повідомлення-рішення №0200440717 від 14.12.2021 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 року клопотання Приватного акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив» про поновлення строку звернення до адміністративного суду задоволено, поновлено Приватному акціонерному товариству «Дніпровський завод мінеральних добрив» строк звернення до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.12.2021 року №0200450717 та №0200440717, а також прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив» та відкрито провадження в адміністративній справі №160/32075/23 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 11.01.2024 року, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
02.01.2024 року та 06.02.2024 року до суду від представника відповідача надійшов відзив у справі.
02.01.2024 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в обґрунтування якого зазначено, що хоча суд і поновив позивачеві строк звернення до суду з цим позовом, проте, існують певні обставини, які слід врахувати при вирішенні цього питання і які, на думку відповідача, вказують на відсутність поважних причин пропуску такого строку, а саме: той факт, що вже в постанові Центрального апеляційного господарського суду від 18.09.2023р., якою рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2023р. у справі №904/9932/16 (904/4663/22) про задоволення позову Приватного акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив» і скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень було скасовано, а провадження у цій справі закрито з посиланням на те, що цей спір повинен розглядатися саме за правилами адміністративного судочинства, також було вказано, що це відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 13.04.2023р. у справі №320/12137/20, отже, вже після ознайомлення з цією постановою позивач був обізнаний стосовно підсудності цієї справи, проте, не зважаючи на це, все одно звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.09.2023р. і лише після того, як Верховний Суд підтримав позицію господарського суду апеляційної інстанції, подав цей позов до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, хоча Центральний апеляційний господарський суд у постанові від 18.09.2023р. роз'яснив, що відповідно до приписів п.1 ч.1 ст.231 ГПК України за окремою заявою сторони суд може постановити ухвалу про передачу справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, проте Приватне акціонерне товариство «Дніпровський завод мінеральних добрив» такою можливістю не скористалося, хоча і було обізнане про неї, що в подальшому спричинило пропуск строк звернення до суду. Також відповідачем зазначено, що оскільки позивачем здійснювалося досудове врегулювання спору, а саме: платник податків звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою на спірні податкові повідомлення-рішення від 31.08.2022 року №10-01/02, за результатами розгляду якої ДПС України було винесено рішення №8822/6/9900-06-0-04-06 від 09.08.2022 року, яке отримане позивачем 31.08.2022 року, а, отже, позивач повинен був звернутися до суду з позовною заявою щодо оскарження спірних податкових повідомлень-рішень не пізніше 31.09.2022 року, в той час, як ПрАТ «ДЗМД» звернулося до суду з цим позовом лише 11.12.2023р., про що свідчить відповідна відмітка про реєстрацію вхідної документації. Таким чином, позивачем порушено строк звернення до суду і поважні причини такого пропуску відсутні.
Також 02.01.2024 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшла заява про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження або за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.01.2024 року заяву представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження або за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін в адміністративній справі №160/32075/23 задоволено частково, вирішено перейти до розгляду адміністративної справи №160/32075/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 07.02.2024 року о 15:00 год., у задоволенні іншої частини заяви представника відповідача - відмовлено.
Усною ухвалою суду із занесенням до протоколу судового засідання підготовче судове засідання призначене на 07.02.2024 року було відкладено до 06.03.2024 року о 10:30год.
05.03.2024 року від представника позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого судового засідання, призначеного на 06.03.2024 року, у зв'язку із перебуванням представника Приватного акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив» у засіданнях в інших справах, що також призначені на 06.03.2024р.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2024 року заяву представника позивача про відкладення підготовчого судового засідання задоволено частково, продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі №160/32075/23 до 09.04.2024 року, наступне підготовче судове засідання з розгляду справи призначено на 09.04.2024 року об 11:30 год.
02.04.2024 року до суду від Приватного акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив» надійшли пояснення у справі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу №160/32075/23 за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 01.05.2024 року о 14:30 год.
25.04.2024 року до суду від Приватного акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив» надійшли заперечення на клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про залишення позовної заяви без розгляду, в яких позивач наголошує на тому, що відповідач залишає поза увагою, що 12.04.2023р., на момент винесення рішення господарським судом Дніпропетровської області у справі №904/9932/16 (904/4663/22) застосовувалась інша практика Верховного Суду, викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 року у справі №905/2030/19, від 15.01.2020р. у справі №607/6254/15-ц, від 18.02.2020р. у справі №918/335/17, від 15.06.2021р. у справі №916/585/18(916/1051/20), у постановах Верховного Суду від 30.01.2020р. у справі №921/557/15-г/10, від 06.02.2020р. у справі №910/1116/18, від 12.01.2021р. у справі №334/5073/19, від 23.09.2021р. у справі №904/4455/19, а тому позивач обґрунтовано вважав, що Центральний апеляційний господарський суд не врахував вказані правові позиції та помилково скасував цілком законне рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2023р. у справі №904/9932/16 (904/4663/22), у зв'язку із чим і звернувся до Касаційного господарського Суду Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.09.2023р. Крім того, так як ПрАТ «ДЗМД» просило в касаційній скарзі скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, а отже і не було необхідності на той момент передавати справу для розгляду до адміністративного суду. При цьому саме зміна судової практики змусила як первинно адміністративний суд, до якого спочатку звертався позивач у встановлені законом строки з цим позовом, так і в подальшому господарські суди закривати провадження у справах за цим позовом, з огляду на що у грудні 2023 року ПрАТ «ДЗМД» вже втретє подало цей позов до суду.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав заявлене ним клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та, посилаючись на викладені в ньому доводи, просив задовольнити це клопотання.
Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду заперечував, посилаючись на доводи, викладені у письмових запереченнях проти цього клопотання.
Заслухавши думку представників сторін відносно заявленого клопотання, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють це питання, суд доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача, з огляду на таке.
Так, відповідно до ч.1, абз.1 ч.2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому ч.3 ст.122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.
Відносини у сфері оподаткування, права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Так, п.102.1 ст.102 ПК України встановлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Зі змісту пунктів 56.2, 56.3, 56.17 статті 56, пункту 57.3 статті 57 ПК України слідує, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов'язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених пунктом 56.17 статті 56 ПК України. Строк для подачі первинної скарги за загальним правилом становить 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.
При цьому, у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі №640/20468/18 Верховний Суд здійснив системне тлумачення норм права, які регулюють питання обчислення строку звернення до суду в податкових спорах, висловивши правову позицію про те, що строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки.
Разом з цим, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19 (адміністративне провадження №К/9901/19455/20) дійшов висновку, що аналіз статті 102 ПК України дає підстави для висновку, що після закінчення визначеного у ній строку давності питання вирішення спору, зокрема, щодо правомірності податкового повідомлення рішення взагалі не може бути поставлене перед контролюючим органом вищого рівня або судом. Верховний Суд у складі судової палати вважає, що зазначений у пункті 102.1 статті 102 ПК України строк є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є сутнісна різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення при використанні. Крім того, зміст правовідносин щодо правомірності податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень контролюючого органу, якими цим органом платнику податків визначаються грошові зобов'язання, свідчить про те, що вони об'єктивно не можуть існувати як спірні протягом 1095 днів (або у відповідних випадках 2555 днів) з дня отримання відповідного податкового повідомлення-рішення.
Отже, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19 (адміністративне провадження №К/9901/19455/20), з урахуванням наведеного відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 3 квітня 2020 року у справі №2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено, і вважав за необхідне сформулювати такий правовий висновок. Норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Отже, згідно з висновками Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19, пункт 56.19 статті 56 ПК України прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання, і цей строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як зазначалося вище, у позовній заяві позивач просить визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.12.2021 року №0200450717 та №0200440717.
При цьому з матеріалів справи встановлено, що позивачем було використано досудовий порядок вирішення спору шляхом подання до Державної податкової служби України скарги на означені податкові повідомлення-рішення, за наслідками розгляду якої ДПС України винесено рішення від 09.08.2022р. №8822/6/9900-06-0-04-06 про відмову у задоволенні скарги позивача.
Вказане рішення ДПС України від 09.08.2022р. отримано ПрАТ «ДЗМД» 31.08.2022 року.
Відтак, враховуючи приписи пункту 56.19 статті 56 ПК України, останнім днем строку звернення до суду з позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень від 14.12.2021 року №0200450717 та №0200440717 є 31.09.2022 року.
Водночас, з цією позовною заявою про визнання протиправними та скасування вищевказаних податкових повідомлень-рішень позивач звернувся до суду лише 06.12.2023 року, тобто зі пропуском місячного строку звернення до суду, встановленого пунктом 56.19 статті 56 ПК України.
Разом з цим, суд враховує, що первинно позивач вже звертався до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з аналогічним позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень від 14.12.2021 року №0200450717 та №0200440717 і такий позов було подано з дотриманням встановленого законом строку, а саме: 19.09.2022р. і за цей позов було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №160/14387/22 за цією позовною заявою.
Проте в подальшому ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2022 року провадження в адміністративній справі №160/14387/22 було закрито у зв'язку із тим, що відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 21.09.2021 у справі №905/2030/19, такий спір має розглядатися в порядку господарського судочинства.
З огляду на наведене, ПрАТ «ДЗМД» звернулося з позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень від 14.12.2021 року №0200450717 та №0200440717 до господарського суду Дніпропетровської області і рішенням господарського суду Дніпропетровської області 12.04.2023р. у справі №904/9932/16 (904/4663/22) цей позов було задоволено у повному обсязі і скасовано оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Однак, в подальшому постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.09.2023р. вищевказане рішення господарського суду першої інстанції було скасовано, а провадження у господарській справі №904/9932/16 (904/4663/22) закрито, з посиланням на правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 13.04.2023р. у справі №320/12137/20, згідно з якою цей спір все ж повинен розглядатися за правилами адміністративного судочинства.
Не погодившись з постановою господарського суду апеляційної інстанції, ПрАТ «ДЗМД» оскаржило її до Верховного Суду.
Постановою Касаційного господарського суду Верховного Суду від 30.11.2023 року у задоволенні касаційної скарги ПрАТ «ДЗМД» відмовлено, з огляду на що позивач 06.12.2023 року знову звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень від 14.12.2021 року №0200450717 та №0200440717.
Вказані обставини були враховані судом під час вирішення питання про відкриття провадження у цій справі, разом із яким також розглядалося клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, в якому і було наведено означені вище обставини із наданням відповідних доказів на їх підтвердження, і ухвалою суду від 11.12.2023 року клопотання Приватного акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив» про поновлення строку звернення до адміністративного суду було задоволено та поновлено Приватному акціонерному товариству «Дніпровський завод мінеральних добрив» строк звернення до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.12.2021 року №0200450717 та №0200440717, оскільки наведені обставини, на переконання суду, об'єктивно чинили перешкоду у дотриманні позивачем строків звернення до суду з цим позовом, зокрема, через зміну судової практики Верховного Суду щодо підсудності спорів цієї категорії, водночас, позивачем без зайвих зволікань після отримання судових рішень щодо підсудності цієї справи вживалися дії щодо звернення з цим позовом до відповідних судів, в тому числі і одразу після отримання постанови Касаційного господарського суду Верховного Суду від 30.11.2023 року про остаточне вирішення питання щодо підсудності цього спору, позивачем без жодних зволікань реалізовано право на звернення з такими позовними вимогами до адміністративного суду.
Посилання відповідача на те, що вже в постанові Центрального апеляційного господарського суду від 18.09.2023р., якою рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2023р. у справі №904/9932/16 (904/4663/22) було скасовано, а провадження у цій справі закрито з посиланням на те, що цей спір повинен розглядатися саме за правилами адміністративного судочинства, також було вказано, що це відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 13.04.2023р. у справі №320/12137/20, отже, вже після ознайомлення з цією постановою позивач був обізнаний стосовно підсудності цієї справи, проте, не зважаючи на це, все одно звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.09.2023р., хоча міг скористатися передбаченим п.1 ч.1 ст.231 ГПК України правом на подання окремої заяви про постановлення господарським судом апеляційної інстанції ухвали про передачу справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, проте такою можливістю не скористався, жодним чином не впливає на зроблені судом в ухвалі від 11.12.2023р. висновки про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом, позаяк право на касаційне оскарження судового рішення є процесуальним правом сторони і, відповідно, позивач мав право ним скористатися для остаточного вирішення питання щодо юрисдикції цього спору, тим паче, що з дати первинного подання ПрАТ «ДЗМД» позову про оскарження спірних податкових повідомлень-рішень, яке, що заслуговує на увагу, було здійснене у межах встановленого пунктом 56.19 статті 56 ПК України строку звернення до суду, судова практика щодо юрисдикції таких спорів змінювалася декілька разів і позивач мав право на остаточне вирішення цього питання, в тому числі, і у суді касаційної інстанції, при цьому звернення з заявою до суду апеляційної інстанції в порядку приписів п.1 ч.1 ст.231 ГПК України також є правом сторони, а не її обов'язком, при цьому те, що позивач у цьому випадку таким правом не скористався, за наведених вище обставин, не може свідчити про пасивність його дій та байдужість до своєчасної передачі справи до суду належної юрисдикції, позаяк останній вчиняв активні дії щодо касаційного оскарження постанови господарського суду апеляційної інстанції з метою остаточного вирішення питання підсудності цього спору через неодноразову зміну судової практики Верховного Суду з цього питання, при цьому, отримавши відповідне судове рішення суду касаційної інстанції від 30.11.2023р., позивач без зайвих зволікань звернувся знов до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з цим позовом.
Таким чином, викладені відповідачем у клопотанні про залишення позовної заяви без розгляду доводи не спростовують зроблених судом в ухвалі від 11.12.2023р. висновки про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом, тому у задоволенні цього клопотання відповідача слід відмовити.
Керуючись ст.ст.121-123, 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про залишення позовної заяви без розгляду у справі №160/32075/23 за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити у повному обсязі.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та окремо не оскаржується.
Суддя: О.М. Турова