29 лютого 2024 рокуСправа №160/33685/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області(далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач-1) та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - ГУ ПФУ в Миколаївській області, відповідач-2) про відмову в призначенні пенсії від 29.09.2023 року №046350014097 позивачу, пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, відповідно до ч.2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов?язати відповідача-1 зарахувати позивачу до страхового та пільгового стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, періоди роботи з 14.12.2004 по 30.05.2005 рік, з 01.06.2010 по 30.03.2011 рік та з 04.12.2006 по 24.05.2011 рік при виконанні роботи з виробництва вибухових речовин на посадах «упаковщик изделий», «аппаратчик комплексной установки», «мастер производственного участка 1002 (п.12222)» у цеху з виробництва вибухових речовин (ВВР) на ДП «ПВО «Павлоградський хімічний завод», що дає право на пільгову пенсію, відповідно до 4.2 ст. 114 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з дня звернення.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач не погоджується з рішенням відповідача-2, яким відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в зв'язку з недосягненням пенсійного віку.
Ухвалою суду від 04.01.2024р. позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Відповідачем-2 до суду подано відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого заперечує проти заявлених позовних вимог, просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі зазначає, що до страхового стажу не зараховано період отримання допомоги по безробіттю з 16.09.2002 по 02.06.2003, згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 , оскільки наявне виправлення дати початку виплати допомоги та тривалий проміжок часу між датою про початок виплати допомоги (16.09.2002) та датою наказу про початок виплати допомоги (18.06.2002). За наслідками розгляду документів, доданих до заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 21.09.2023 та індивідуальних відомостей про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб пільговий стаж роботи Позивача за Списком №1 склав 07 років 10 місяців 08 днів. До пільгового стажу роботи за Списком №1 згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 19.09.2023 № 39, не зараховано періоди роботи:
з 14.12.2004 по 30.05.2005 та з 01.06.2010 по 30.03.2011, оскільки перерва між строками дії наказів про результати атестації робочого місця за умовами праці від 14.12.1999 №567, від 31.05.2005 №740 та від 31.03.2011 №504;
з 04.12.2006 по 24.05.2004, оскільки в переліку робочих місць, виробництв, професій і посад працівників, якими підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення до наказів про результати атестації робочих місць за умовами праці від 31.05.2005 №740 та від 31.03.2011 № 504, відсутня інформація про атестацію робочих місць по дільниці 1002.
Також, до пільгового стажу роботи Позивача не зараховано відпустки без збереження заробітної плати та перебування у відпустках у зв'язку з навчанням. Вік Позивача на дату звернення із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 21.09.2023 становить 48 років 08 місяців.
У зв'язку з викладеним, за наслідками розгляду заяви Позивача від 21.09.2023 та доданих до неї документів, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області прийнято рішення від 29.09.2023 №046350014097 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, в зв'язку з недосягненням пенсійного віку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону №1058.
Відповідачем-1 до суду подано відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого заперечує проти заявлених позовних вимог, просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі зазначає, що згідно довідки про підтвердження пільгового трудового стажу №39 від 19.09.2023, виданої ДП “НВО “Павлоградський хімічний завод”, позивач з 19.06.2003 по 26.12.2016 працювала в ДП “НВО “Павлоградський хімічний завод” на різних пільгових посадах, які передбачені Списком №1. Атестація робочих місць на підприємстві проводилась згідно наказів №567 від 14.12.1999, №740 від 31.05.2005, та №504 від 31.03.2011. До пільгового стажу роботи не зараховано періоди роботи з 14.12.2004 по 30.05.2005, з 01.06.2010 по 30.03.2011 у зв'язку із наявністю перерв в атестації робочих місць та з 04.12.2006 по 24.05.2011, оскільки відсутня інформація про атестацію робочих місць на дільниці 1002 де працювала Позивач. Відповідно до розрахунку стажу (Форма РС-право), страховий стаж ОСОБА_1 становить 33 роки 06 місяців 21 день, з них пільговий стаж роботи за Списком №1 - 07 років 10 місяців 08 днів, що недостатньо для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, суд виходить з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 21.09.2023р. позивач звернувся до відповідача-1 із заявою та відповідними документами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»
Відповідачем-1 на адресу позивача направлено повідомлення №0400-010226-8/195630 від 06.12.2023 року разом із рішенням відповідача-2 №046350014097 від 29.09.2023 про відмову у призначенні пенсії, в якому зазначено, що страховий стаж становить 33 роки 06 місяців 21 день, в тому числі пільговий стаж за Списком №1 становить 07 років 10 місяців 08 днів. До страхового стажу не зараховано період отримання допомоги по безробіттю з 16.09.2002 по 02.06.2003, згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 , оскільки наявне виправлення дати початку виплати допомоги та тривалий проміжок часу між датою про початок виплати допомоги (16.09.2002) та датою наказу про початок виплати допомоги (18.06.2002). До пільгового стажу роботи за Списком №1 згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 19.09.2023 №39, не зараховано періоди роботи: з 14.12.2004 по 30.05.2005 та з 01.06.2010 по 30.03.2011, оскільки перерва між строками дії наказів про результати атестації робочого місця за умовами праці від 14.12.1999 №567, від 31.05.2005 №740 та від 31.03.2011 №504; з 04.12.2006 по 24.05.2004, оскільки в переліку робочих місць, виробництв, професій і посад працівників, якими підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення до наказів про результати атестації робочих місць за умовами праці від 31.05.2005 №740 та від 31.03.2011 № 504, відсутня інформація про атестацію робочих місць по дільниці 1002. Також, до пільгового стажу роботи Позивача не зараховано відпустки без збереження заробітної плати та перебування у відпустках у зв'язку з навчанням. Позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в зв'язку з недосягненням пенсійного віку.
Вважаючи дії відповідача-1 та рішення відповідача-2 протиправними, позивач звернулась за захистом порушеного права до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно із положеннями ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Відповідно ч.1 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно п.1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1993 року за №637 (далі - Порядок №637) передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Отже, з аналізу вищевикладеного слід дійти висновку, що використання норм Порядку №637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у трудовій книжці НОМЕР_1 містяться, зокрема, записи, що ОСОБА_1 з 03.06.2003 по 31.03.2020 працювала у Державному підприємстві виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод», яке з 16.09.2003 перейменовано в Державне підприємство «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод».
В матеріалах справи містяться довідка Державного підприємства «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» №39 від 19.09.2023 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, які підтверджують періоди роботи позивача про те, що вона працювала повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.
У довідці зазначено, що посада позивача віднесена до списку №1, та професія підтверджуються результатами атестації робочих місць:
- наказ №567 від 14.12.1999 року (термін дії наказу продовжено до 30.05.2005р. на підставі листів №003/07-1-125 від 06.04.2005 та №003/07-1-444 від 20.12.2010);
- наказ №740 від 31.05.2005 року (термін дії наказу продовжено до 01.04.2011р. на підставі листа №05/28-70 від 31.01.2011);
- наказ №504 від 31.03.2011 року (термін дії наказу продовжено до 26.12.2016р. на підставі листа №05/28-1823 від 24.10.2016).
Судом встановлено, що фактично, відповідачами визначено підставою для не зарахування до пільгового стажу роботи позивача за списком №1 періоди роботи з 14.12.2004 по 30.05.2005 рік, з 01.06.2010 по 30.03.2011 рік - у зв'язку з перервою в атестації робочих місць та з 04.12.2006 по 24.05.2011 рік - у зв'язку з відсутністю інформації про атестацію робочих місць по дільниці 1002.
Суд не погоджується з таким висновком відповідачів з урахуванням наступного.
Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 (далі - Порядок №442) пенсії за віком на пільгових умовах призначаються за результатами атестації робочих місць, яка також надає інші пільги і компенсації, передбачені законодавством, а саме надбавка за роботу в зазначених умовах, право на скорочений робочий день, додаткову відпустку й одержання лікувально-профілактичного лікування. Атестація повинна проводитися на підприємстві не рідше одного разу на п'ять років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Контроль за проведенням атестації, правильністю застосування Списків покладено на Державну експертизу умов праці.
Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року №41 (далі - Методичні рекомендації) визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.
Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків №1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування списків №1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005р. №383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за №1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
У пункті 4.2 Порядку йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку №442 проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.
Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
Комплексний аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до частини 1 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
З аналізу зазначених норм вбачається, що для підтвердження трудового стажу можуть бути надані будь-які документи, як містять відомості про періоди роботи.
Довідка №39 від 19.09.2023 року, уточнює особливо шкідливі та особливо важкі умови праці, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, за відсутності трудової книжки або відповідних записів та у ній які підтверджують періоди роботи позивача на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 з 14.12.2004 по 30.05.2005 рік, з 01.06.2010 по 30.03.2011 рік та з 04.12.2006 по 24.05.2011 рік.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що оскільки обов'язок проведення атестації покладається на керівника підприємства, а умови праці позивача залишалися незмінними значний проміжок часу, не проведення чергової атестації робочого місця за умовами праці, при наявності наступної атестації робочого місця і незмінності умов праці, не можуть обмежувати гарантії працівника на зарахування пільгового стажу його роботи і отримання пенсії на пільгових умовах.
Таким чином, записами у трудовій книжці та довідкою підтверджено характер роботи і стаж, який дає позивачу право на зарахування до пільгового стажу за списком №1 періоди роботи з 14.12.2004 по 30.05.2005 рік, з 01.06.2010 по 30.03.2011 рік та з 04.12.2006 по 24.05.2011 рік.
З урахуванням наведеного, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне на підставі частини третьої ст.245 КАС України з метою відновлення прав, свобод та інтересів за захистом яких позивач звернувся до суду, зобов'язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи за Списком №1 з 14.12.2004 по 30.05.2005 рік, з 01.06.2010 по 30.03.2011 рік та з 04.12.2006 по 24.05.2011 рік.
Також, суд враховує, що в оскаржуваному рішенні №046350014097 від 29.09.2023 року відповідачем-2 зазначено, що до страхового стажу не зараховано період отримання допомоги по безробіттю з 16.09.2002 по 02.06.2003, згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 , оскільки наявне виправлення дати початку виплати допомоги та тривалий проміжок часу між датою про початок виплати допомоги (16.09.2002) та датою наказу про початок виплати допомоги (18.06.2002).
Порядок ведення трудових книжок регулювався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (надалі - Інструкція №58).
Згідно пункту 2.4 Інструкції №58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Відповідно до п.4.1 Інструкції №58 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
З положень пункту 2.4. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників вбачається, що необхідним реквізитом під відповідним записом у трудовій книжці працівника є печатка.
Разом з тим, обов'язок щодо внесення записів до трудової книжки покладається на роботодавців, що виключає провину особи, яка бажає призначити пенсію, у недоліках таких записів. В даному випадку обов'язок щодо внесення записів до трудової книжки покладається на співробітника центру зайнятості.
Позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо періоду з 16.09.2002 по 02.06.2003 та доказів визнання недостовірними цих записів відповідачами суду не надано, а тому відповідний період має бути зарахований до страхового стажу.
З урахуванням наведеного, рішення ГУ ПФУ в Миколаївській області про відмову в призначенні пенсії від 29.09.2023 року №046350014097 підлягає скасуванню.
Щодо вимоги позивача про визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, суд виходить з наступного.
Згідно принципу екстериторіальності, який Пенсійний фонд України з 01.04.2021 застосовує при опрацюванні заяв про призначення/перерахунки пенсій, то одними з його очікуваних результатів впровадження є:
- єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства;
- централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунків пенсій;
тощо.
Відповідно до п.7 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 23.07.2014 №280, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Отже органи пенсійного фонду становлять єдину систему.
Відповідно до абзацу 13 пункту 4.2 Порядку №22-1 (у редакції постанови Пенсійного фонду від 16.12.2020 №25-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
А відповідно до абзацу 1 пункту 4.10 Порядку №22-1, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
З наведеного вбачається, що у діях ГУ ПФУ в Дніпропетровській області відсутня протиправність, а відтак вимога позивача у цій частині задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Аналізуючи у сукупності фактичні обставини справи та норми законодавства, виходячи з принципу верховенства права, беручи до уваги положення пункту 2 частини другої ст.245 КАС України, суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Таким чином, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне на підставі частини третьої ст.245 КАС України з метою відновлення прав, свобод та інтересів за захистом яких позивач звернувся до суду, зобов'язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повторно розглянути по суті заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 від 21.09.2023 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку, що встановлені у справі обставини частково підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачі по справі, як суб'єкт владних повноважень, не довели суду правомірність та законність своїх дій всупереч вимогам ч.2 ст.77 КАС України.
Згідно із ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи часткове задоволення адміністративного позову, в порядку ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для присудження на користь позивача судових витрат пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме: судового збору у розмірі 536грн. 80коп.
Керуючись ст.ст. 9, 90, 72-78, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області №046350014097 від 29.09.2023 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу по списку №1 періоди роботи з 14.12.2004 по 30.05.2005 рік, з 01.06.2010 по 30.03.2011 рік та з 04.12.2006 по 24.05.2011 рік.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.09.2023 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) та Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (54008, м. Миколаїв, вул. Мореходна, буд. 1, код ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 536грн. 80коп. (п'ятсот тридцять шість гривень 80 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Г. В.Кадникова