Справа № 680/23/24
№2/680/85/24
02 травня 2024 року селище Нова Ушиця
Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді - Яцини О.І.,
за участю секретаря судового засідання - Стандрійчук М.П.,
представника позивача - адвоката Уроди О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Хмельницької міської ради, Орган опіки та піклування Новоушицької селищної ради Хмельницької області, про позбавлення батьківських прав,
Позивач звернувся в суд із позовом до відповідачки про позбавлення її батьківських прав щодо неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Свої вимоги мотивує тим, що 24 липня 2016 року сторони уклали шлюб, який було розірвано 01 листопада 2023 року. В шлюбі у сторін ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_3 , який на даний час проживає із позивачем і перебуває на його утриманні, а відповідачка неналежно виконує свої батьківські обов'язки. Відповідачка ухиляється від здійснення своїх батьківських обов'язків: не приймає участі у вихованні дитини, не проводить разом час, не цікавиться його розвитком та станом здоров'я.
Веде аморальний спосіб життя, систематично спричиняє конфліктні ситуації, часто проявляє себе як агресивна та неврівноважена особа, неодноразово вчиняла адміністративні правопорушення: порушувала спокій громадян, неодноразово зберігала самогон домашнього виробництва без мети збуту, за що регулярно притягалась до адміністративної відповідальності. Характеризується, як громадянка, що зловживає алкогольними напоями.
Подібні дії та бездіяльність унеможливлює належне виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини, відповідачка свідомо нехтує своїми обов'язками, не здійснює жодних дій спрямованих на матеріальне забезпечення дитини та не має постійного доходу. Водночас позивач самостійно утримує, фінансово забезпечує всі належні умови для проживання та повною мірою піклується про здоров'я і благополуччя сина.
Тому, вважає за доцільне позбавити батьківських прав відповідачку відносно малолітнього сина.
Ухвалою судді від 30 січня 2024 року відкрито провадження у справі за даним позовом та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, надано відповідачці строк для подання відзиву на позов та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 21 лютого 2024 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Орган опіки та піклування Новоушицької селищної ради Хмельницькоїобласті.
Ухвалою суду від 16 квітня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася будучи належним повідомленою про таке.
Представниця третьої особи - Органу опіки та піклування виконавчого комітету Хмельницької міської радинадіслала до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності. Раніше поданий висновок підтримує у повному обсязі.
Представник третьої особи - Органу опіки та піклування Новоушицької селищної ради Хмельницької області подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Суд, заслухавши представника позивача, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши та оцінивши докази у справі, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
Сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.13).
В квартирі АДРЕСА_1 , зареєстровані та проживають ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 (а.с.12).
ОСОБА_3 проживає разом із батьком, який його утримує (а.с.22).
25 вересня 2023 року та 11 жовтня 2023 року відповідачка притягалась до адміністративної відповідальності за ст.176 КУпАП. 04 жовтня 2023 року притягалась до адміністративної відповідальності за ст.182 КУпАП (а.с.14, 16, 20).
Згідно із психологічним висновком від 19 грудня 2023 року під час психологічного дослідження було з'ясовано, що ОСОБА_3 виявляє прихильність до батька. Наявний гармонійний і правильний психоемоційний зв'язок ОСОБА_7 із батьком та майже відсутній контакт із мамою. Мати на психологічне дослідження не з'явилась (а.с.17, 18).
ОСОБА_3 відвідує Хмельницький заклад дошкільної освіти № 10 «Веселка» з 01 вересня 2020 року. ОСОБА_1 бере активну участь у вихованні сина (а.с.19).
У довідці МЦ ПП «Приватна Поліклініка «Малятко Плюс» від 22 липня 2023 року зазначено про потребу здійснення позивачем догляду за сином - ОСОБА_3 , у зв'язку із неадекватною поведінкою матері (а.с.21).
Орган опіки та піклування Новоушицької селищної ради Хмельницької області у своєму висновку дійшов висновку про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачки відносно малолітнього сина. Рішенням виконавчого комітету Новоушицької селищної ради №102 від 28 лютого 2024 року затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_3 .
Згідно із рішення комісії з питань захисту прав дитини від 27 березня 2024 року № 3 комісія рекомендувала виконавчому комітету затвердити проект вказаного висновку (а.с.91-95).
До матеріалів справи долучено нотаріально засвідчену заяву відповідачки, згідно із якою вона не заперечує проти позбавлення її батьківських прав щодо малолітнього сина ОСОБА_3 не має претензій матеріального характеру та немайнового характеру, та ніяких претензій до зміни прізвища дитини мати не буде. Просить відповідні уповноважені органи розглянути справу за цією заявою та прийняти рішення за її відсутності (а.с.96).
Орган опіки та піклування виконавчого комітету Хмельницької міської радиу своєму висновку дійшов висновку про недоцільність позбавлення батьківських прав відповідачки відносно малолітнього сина (а.с.123).
У рішенні №530 від 28 березня 2024 року виконавчий комітет Хмельницької міської ради погодився із рекомендаціями про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітнього ОСОБА_3 (а.с.122).
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров'я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України «Про охорону дитинства»).
За частиною 1 статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).
Відповідно до частини 7 статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з частинами 1-4 статті 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.
Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (частина перша статті 155 СК України).
Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Отже, за змістом пункту 2 частини 1 статті 164 СК України ухилення від виконання обов'язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна оцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Згідно із ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав та свобод людини та практику ЄСПЛ як джерело права.
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Згідно з частиною 1 статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
У рішенні від 16 липня 2015 року справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
У рішенні ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» Суд наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
За змістом ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Так, на підставі долучених до матеріалів справи доказів, суд дійшов висновку, що наведені позивачем обставини підтвердились лише частково. Підтверджено те, що дитина проживає із батьком та перебуває на його утриманні, позивач здійснює батьківські обов'язки щодо дитини. Поряд із цим, мати дитини разом із ними не проживає, шлюб між сторонами розірвано. Із наданих позивачем доказів видно, що мати не виявляє зацікавленості до дитини. Надана позивачем у позовній заяві характеристика відповідачки також не знайшла свого підтвердження та містить більше емоційне забарвлення.
Суд критично ставиться до висновку органу опіки та піклування Новоушицької селищної ради Хмельницької області, так як, на думку суду, інформація викладена у ньому поверхнево. Більше того, оган опіки не обмежений принципом змагальності чи диспозитивності та уповноважений на здобуття повної інформації для розв'язання спору.
Отже, матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували винну поведінку матері, систематичне ухилення від виконання батьківських обов'язків, притягнення її до відповідальності за ст.184 КУпАП та інші підстави для позбавлення батьківських прав. Позивачем не надано достатніх та допустимих доказів, які б безумовно свідчили про злісне ухилення відповідачки від виховання сина і наявність передбачених ч.1 ст.164 СК України підстав для позбавлення її батьківських прав відносно сина, як крайнього засобу впливу.
Змістом наведених норм права позбавлення батьківських прав на підставі п.2 ч.1 ст.164 СК України є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для матері, так і для дитини. Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків на кращий бік неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
Під час розгляду справи також не було доведено, що рішення про позбавлення батьківських прав відповідатиме інтересам дитини.
Разом з тим, визнання позову відповідачкою за змістом ч.4 ст.206 ЦПК України підлягає перевірці судом на предмет відповідності закону та дотримання прав, свобод, чи інтересів інших осіб.
Водночас, погодження на позбавлення батьківських прав суперечать інтересам дитини, тому не приймається до уваги судом.
За таких обставин, враховуючи викладені вище положення законодавства та встановлені судом фактичні обставини справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та безпосередньо оцінивши наявні у справі докази, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні даного позову з огляду на його безпідставність та недоведеність.
Розподіляючи судові витрати, суд керується частиною першої статті 141 ЦПК України та враховуючи відмову в позові, покладає судові витрати у виді судового збору на позивача.
Керуючись ст.ст.81, 141, 258, 263-265 ЦПК України, суд,
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Хмельницької міської ради, Орган опіки та піклування Новоушицької селищної ради Хмельницької області, про позбавлення батьківських прав - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлений 09 травня 2024 року.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 .
Відповідачка: ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 .
Третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Хмельницької міської ради, місцезнаходження: м. Хмельницький, вул. Грушевського, 88, код ЄДРПОУ - 04060772.
Третя особа: Орган опіки та піклування Новоушицької селищної ради Хмельницької області, місцезнаходження: селище Нова Ушиця, вул. Подільська, 17, Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області, код ЄДРПОУ - 04407388.
Суддя О. І. Яцина