Справа № 159/1281/24
Провадження № 2/159/656/24
09 травня 2024 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Шишиліна О.Г. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 17.11.2022 року. До державної реєстрації шлюбу народилося двоє дітей син, - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2
ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_5 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що між сторонами зникло взаєморозуміння, взаємоповага, фактичні шлюбні відносини між ними припинені,спільне господарство не ведеться і подальше спільне проживання, як подружжя, більше неможливе, буде суперечити інтересам позивача. Враховуючи наведене, позивач просить суд розірвати шлюб між нею та відповідачем, який зареєстрований 17.11.2022 року, актовий запис № 538.
Ухвалою судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 06.03.2024 року відкрито провадження в цивільній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Крім цього, відповідачу визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
11.04.2024. відповідач, отримав ухвалу разом із позовною заявою, про що свідчить поштове повідомлення ф.119
У строк, встановлений судом, відповідач відзив на пред'явлений позов не подав. У зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК ).
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшов до висновку про те, що позов підставний та підлягає до задоволення.
Як встановлено з свідоцтва про шлюб, виданого 29.03.2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ковелю реєстраційної служби Ковельського міськрайонного управління юстиції Волинської області, сторони перебувають у шлюбі з 29.03.2013 року, актовий запис № 118.
Відповідно до п. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до п. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до вимог ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватись про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Згідно ч. 3 ч. 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
З огляду на викладені правові норми, обставини по справі та позицію позивача щодо неможливості збереження сімейних стосунків, суд вважає, що збереження сім'ї в даному випадку буде нічим іншим, як примушуванням сторін до збереження шлюбних відносин.
Як встановлено з матеріалів позовної заяви, сторони тривалий час не підтримують подружніх стосунків, проживають оремо, мають різні погляди на життя, шлюб існує лише формально й зберегти сім'ю не можливо. Зважаючи на дійсні причини розірвання шлюбу, зазначені позивачем, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін.
Таким чином суд повно, всесторонньо та об'єктивно дослідивши наявні в матеріалах справи докази, прийшов до висновку про те, що слід розірвати шлюб між сторонами.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).
У зв'язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі, витрати по сплаті судового збору у сумі 1211,20 грн. необхідно покласти на відповідача.
Так ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача не надано доказів, окрім, ордеру серії АС № 1086118 від 27.02.2024
Як зазначено в ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
В ч.3 ст. 137 ЦПК України також зазначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На виконання зазначених вимог ЦПК позивачем не надано буд-бяких доказів про витрати на надання адвокатом правничої допомоги, тому вимоги про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн. суд вважажє непідтвердженими та такими що не підлягають розподілу.
На підставі викладеного, ст.ст. 104, 105, 110, 112 СК України, керуючись ст. ст. 141, 280 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , актовий запис № 538, зареєстрований 17.11.2022 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ковелю реєстраційної служби Ковельського міськрайонного управління юстиції Волинської області.
Прізвище позивачу залишити без змін « ОСОБА_6 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн..
У стягненні з відповідача витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 2000,00 грн. відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 09.05.2024 року.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Ковельським МВ УМВС України у Волинській області 19.07.2011 року, РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Представник позивача: ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Головуючий:О. Г. ШИШИЛІН