Справа № 159/3927/21
Провадження № 1-кп/159/45/24
09 травня 2024 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області під головуванням:
судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ковелі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021030550000577 від 25.06.2021 року стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Ковель Волинської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , такого, що немає судимості,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.186 КК України,
обвинувачений ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 , близько 12 години 30 хвилини, перебуваючи на подвір'ї будинку
АДРЕСА_2 , діючи умисно, з корисливих мотивів, керуючись метою відкритого викрадення чужого майна, під час шарпанини, нанісши один удар кулаком в ліву частину щелепи та один удар кулаком в ліву частину лоба, застосувавши до громадянина ОСОБА_5 , насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я останнього, тобто згідно з висновком експерта № 158 від 29.06.2021 року відноситься до легких тілесних ушкоджень, відкрито заволодів мобільним телефоном марки «НUAWЕI» модель «GRA-L09» ІМЕІ НОМЕР_1 , вартістю 695 гривні 84 копійок, із сім-карткою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна» № НОМЕР_2 , яка для ОСОБА_5 майнової цінності не становить, за рахунку якої знаходились грошові кошти в сумі 35 гривень, та флеш-картою пам'яті ємністю 2 гігабайти, яка для потерпілого майнової цінності не становить, чим завдав потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 730 гривень 84 копійок.
Своїми умисними діями, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабежі) поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч.2 ст. 186 КК України.
Будучи допитаним у ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 винуватим себе у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, у вчиненому щиро кається і прохає суворо не карати. Підтвердив обставини викладенні в обвинуваченні.
В судове засідання потерпілий ОСОБА_5 не з'явився, в телефонному режимі повідомив, що будь-яких претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого не має. В судове засідання з'явитись не може у зв'язку з перебуванням в зоні бойових дій по мобілізації.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення (злочину), погодився з кваліфікацією вчинених ним діянь, а інші учасники кримінального провадження не мають жодних заперечень щодо встановлених обставин, при цьому позиція учасників кримінального провадження є добровільною, суд вважає недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення і винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення.
Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_4 органом досудового розслідування вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 186 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабежі) поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, обставини справи та особу винного у їх сукупності.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд відносить визнання вини та щире каяття, до обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого- суд не вбачає.
Призначаючи покарання обвинуваченому не пов'язаному з позбавлення волі із застосуванням ст.ст.75,76 КК України, суд бере до уваги всі обставини по справі, позицію потерпілого, суму викраденого, а також майновий та сімейний стан обвинуваченого ОСОБА_4 , який має на утриманні троє неповнолітніх дітей, є учасником бойових дій, який брав участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини.
Саме таке покарання на переконання суду буде достатнім для виправлення останнього та справедливим.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Цивільні позови у кримінальному провадженні не заявлені.
Процесуальні витрати за проведення експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого, а долю речових доказів вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.
Згідно ч.4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 373-375 КПК України, суд
ухвалив :
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.ст.75, 76 КК України обвинуваченого ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного ) року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 в дохід держави процесуальні витрати, пов'язані з проведенням судово-товарознавчої експертизи в сумі 686,48 ( шістсот вісімдесят шість грн. 48 коп.).
Скасувати арешт, відповідно до ухвали слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 29 червня 2021 року, а саме на телефон марки «НUAWЕI» , із сім-карткою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна», який переданий у камеру схову речових доказів Ковельського РУП ГУНП у Волинській області та повернути - потерпілому ОСОБА_5 ; оптичний носій інформації (диск) марки DVD-R марки «ARITA», який знаходиться при матеріалах кримінальної справи -залишити при ній.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий: ОСОБА_1