Справа № 605/211/24
Іменем України
"08" травня 2024 р. Суддя Підгаєцького районного суду Тернопільської області Горуц Р.О. розглянувши матеріали, які надійшли від сектору поліцейської діяльності №2 (м.Підгайці) відділу поліції №1 (м.Бережани) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянку України, пенсіонерку, інваліда ІІ групи,
проживаючу в АДРЕСА_1 ,
за ч.3 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Як вбачається із матеріалів справи про адміністративне правопорушення, зокрема протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №312940 від 20 квітня 2024 року, онук ОСОБА_1 , ОСОБА_2 20 квітня 2024 року о 00 год. 01 хв. по вулиці Центральна в с. Вербів вчинив адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП, а саме здійснював рух мопедом «Спарк», при цьому не мав права керувати, так як не отримував посвідчення водія, чим порушив вимоги п. 2.1а ПДР України, якому на момент вчинення виповнилось 14 років.
ОСОБА_1 в судовому засіданні своєї вини не визнала та пояснила, що ОСОБА_2 є її онуком, має батьків та з ними проживає, а до неї приїжджає в гості. Вважає що на неї помилково було складено протокол, оскільки у її онука є живі та здорові батьки, які займаються його вихованням.
Змістом ч.1 ст.7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
У відповідності до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Санкція ч.3 ст.184 КУпАП передбачає відповідальність батьків або осіб, які їх замінюють, за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, тобто визначає спеціального суб'єкта.
Права, обов'язки та відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини встановлено статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 року, №2402-III, статтями 150,180 Сімейного кодексу України та іншими положеннями законодавства України.
Частиною 1 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року, №789 встановлено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини (ч.2 ст.27 Конвенції ООН).
До осіб, що замінюють батьків та мають обов'язки щодо дитини, відповідно до положень СК належать: 1) опікун (ч. 4 ст. 249 СК); 2) піклувальник (ч. 4 ст. 249 СК); 3) особа, що усиновила чи удочерила (ч. 4 с. 232 СК); 4) патронатний вихователь (ст. 255 СК); 5) прийомні батьки (ч.2 ст. 256-2 СК). 6) батьки-вихователі дитячого будинку (ч.2 ст. 256-6 СК); 7) фактичний вихователь, особа, яка взяла у свою сім'ю дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування (ст. 261 СК).
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів відсутності батьків у ОСОБА_2 чи позбавлення їх батьківських прав, а також того, що ОСОБА_1 є особою, що замінює їх.
За встановлених обставин справи, суд не вбачає в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП, так як остання не є суб'єктом даного правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №312940 від 20 січня 2024 року не містить жодних даних, які б свідчили про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 184 КУпАП.
Рапорт працівника поліції не може слугувати доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, у розумінні ст. 251 КУпАП.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов висновку, що даний адміністративний матеріал було оформлено без обгрунтованих на те підстав, а тому провадження у цій справі слід закрити, у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.7, 184 ч.3, 221, 245, 247 п.1, 251, 252, 268, 280, 283, 284 ч.1 п.3,ч.2 КУпАП, суд, -
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.184 КУпАП провадженням закрити на підставі п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Підгаєцький районний суд Тернопільської області.
Суддя: Р. О. Горуц