Справа №463/1817/24
Провадження №2-з/463/32/24
про забезпечення позову
09 травня 2024 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі головуючого судді Головатого Р.Я.
з участю секретаря судового засідання Афанасьєва Д.С.
розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову, -
встановив:
позивач, через свого представника, звернувся до суду з позовом до відповідача, просить стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 80551 грн. 78 коп. та моральну шкоду в сумі 62000 грн.
09.05.2024 представник позивача подав заяву про забезпечення вказаного позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме: квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_3 , а також заборонити будь-яким третім особам вчиняти будь-які дії щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Заяву обґрунтовує тим, що відповідач може відчужити належну йому квартиру, а тому невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Згідно з ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.1, 2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення матеріальну шкоду в розмірі 80551 грн. 78 коп. та моральну шкоду в сумі 62000 грн., а всього 142551 грн. 78 коп.
Як вбачається з долученої до заяви про забезпечення позову інформаційної довідки №377205435 відповідач ОСОБА_3 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Оскільки позивачем заявлено вимогу матеріального характеру, відповідач має можливість відчужити належну йому на праві власності квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову у разі невжиття заходів забезпечення позову, а тому суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову в частині накладення арешту на вказану належну ОСОБА_3 квартиру із забороною її відчуження, в межах ціни позову на суму 142551 грн. 78 коп., підлягає до задоволення.
В той же час, як вбачається з роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих у п.4 Постанови від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
З урахуванням наведеного, суд не вбачає підстав для задоволення заяви в частині накладення заборони вчиняти будь-які дії щодо нерухомого майна, оскільки накладення арешту на майно із забороною його відчуження є достатнім для забезпечення виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, а заборона вчинення будь-яких дій може порушити права інших осіб, інтереси яких, суд має брати до уваги, вирішуючи питання про забезпечення позову.
Керуючись ст.149-153, 247, 259, 260, 353, 354 ЦПК України, -
постановив:
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову задовольнити частково.
Накласти, в межах ціни позову - 142551 грн. 78 коп., арешт на належну ОСОБА_3 квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною її відчуження.
В задоволенні решти вимог заяви про забезпечення позову відмовити.
Копію ухвали одночасно з направленням представнику позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , для негайного виконання направити в Личаківський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів).
Стягувач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
Боржник: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом 15 днів з дня її складення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Ухвала суду складена та підписана суддею 09.05.2024.
Суддя: Р.Я. Головатий