09 травня 2024 року
м. Київ
справа № 939/1073/24
провадження № 61-115вп24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., розглянув звернення Бородянського районного суду Київської області в ухвалі від 29 квітня 2024 року про визначення підсудності у цивільній справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
26 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Бородянського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якому посилалася на те, що вирішити питання про розірвання шлюбу через орган державної реєстрації актів цивільного стану неможливо у зв'язку з тим, що після повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України вона та відповідач виїхали за межі України та мешкають у м. Вінзен Лухе Федеративної Республіки Німеччина.
Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 29 квітня 2024 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 направлено до Верховного Суду для вирішення питання про визначення підсудності у порядку, передбаченому статтею 29 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
07 травня 2024 року матеріали справи № 939/1073/24 надійшли до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до статті 29 ЦПК України підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому статтею 33 цього Кодексу, одноособово.
Аналіз наведеної норми процесуального права дає підстави для висновку, що підсудність справ про розірвання шлюбу між громадянами України, які проживають за межами України, визначається ухвалою Верховного Суду виключно у тому разі, якщо обидві сторони проживають за межами України.
В ухвалі від 29 квітня 2024 року Бородянський районний суд Київської області зазначив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є громадянами України, але проживають за межами України.
Втім, у матеріалах справи, наданих до Верховного Суду, немає доказів на підтвердження факту проживання ОСОБА_2 саме за межами України, є лише оригінал свідоцтва про одруження та копії таких документів ОСОБА_1 : паспорта громадянина України для виїзду за кордон; картки платника податків, пенсійного посвідчення, посвідки на проживання.
Зважаючи на викладене та враховуючи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є громадянами України, які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , проте відомості про місце постійного проживання ОСОБА_2 за межами України матеріали справи не містять, Верховний Суд зробив висновок про невстановлення підстав для визначення підсудності позову ОСОБА_1 , а отже, клопотання про визначення підсудності не підлягає задоволенню.
Таке судове рішення не перешкоджає повторному зверненню до Верховного Суду в разі усунення недоліків, викладених в ньому.
Керуючись статтею 29 ЦПК України, Верховний Суд
Відмовити у визначенні підсудності позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. Ю. Гулейков