Справа № 317/2333/24
Провадження №/п 1-кс/317/261/2024
09 травня 2024 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Запорізького районного суду Запорізької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ ВП №6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене із прокурором Запорізької окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт тимчасово вилученого майна на підставі матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024082230000280 від 04.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
08.05.2024 до Запорізького районного суду Запорізької області надійшло вищевказане клопотання слідчого СВ ВП №6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене із прокурором Запорізької окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт тимчасово вилученого майна. Вказане клопотання направлено до суду засобами поштового зв'язку 07.05.2024.
Клопотання вмотивоване тим, що 04.05.2024 до чергової частини ВП № 6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області надійшло повідомлення, про те що, 04.05.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спричинила тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого настала смерть останньої.
06.05.2024 року у період часу з 14 годин 32 хвилин до 14 години 58 хвилин слідчим СВ ВП №6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 , за участю власника приміщення ОСОБА_7 , був проведений огляд місця події, а саме житлової квартири за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого було зафіксовано обстановку вчинення кримінального правопорушення. Під час огляду було виявлено та вилучено: одну швабру, пару заводських сірих милиць та два дерев'яних ціпка.
Постановою слідчого від 06.05.2024 вказані об'єкти визнано речовими доказами за кримінальним провадженням.
Зазначені вилучені предмети, які визнані речовими доказами, зберігають на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, у зв'язку із чим виникла необхідність вилучення вказаних об'єктів, з метою збереження їх в такому ж вигляді, як і під час вилучення, з метою подальшого проведення на стадії досудового розслідування судових експертиз та можливість безперешкодного доступу до нього фахівцям (експертам) під час проведення судових експертиз (досліджень).
Слідчий у судове засідання не з'явився, заяв або клопотань до суду не направив. Прокурор надав заяву, в якій підтримує клопотання та просить його задовольнити.
Перевіривши надані матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Вилучене майно є доказом вчинення кримінального правопорушення, містить на собі сліди кримінального правопорушення, а отже згідно ч. 2 ст. 167 КПК України може бути тимчасово вилученим, та згідно ст. 170 КПК України підлягає арешту.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу ; можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом відділу поліції № 6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12024082230000280 від 04.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Як вбачається із протоколу огляду місця події, 06.05.2024 року у період часу з 14 годин 32 хвилин до 14 години 58 хвилин слідчим СВ ВП №6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 , за участю та добровільною згодою власника приміщення ОСОБА_7 , був проведений огляд місця події, а саме житлової квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Під час проведення огляду було виявлено та вилучено: одну швабру, пару заводських сірих милиць та два дерев'яних ціпка.
Постановою слідчого СВ ВП №6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 від 06.05.2024 вилучене майно було визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Враховуючи, що вилучені у ході огляду місця події об'єкти мають значення речових доказів, їх слід зберегти у незмінному стані, забезпечивши можливість проведення необхідних слідчих дій, наявні підстави для накладення на них арешту для запобігання можливості їх приховування, пошкодження, знищення, що унеможливить проведення слідчим повного та об'єктивного досудового розслідування у кримінальному провадженні.
При цьому слідчий суддя вважає необхідним зауважити, що Порядком зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженим постановою КМУ від 19 листопада 2012 року №1104, покладено на сторону кримінального провадження, якій надані речові докази під час досудового розслідування, обов'язок організувати належне збереження таких речових доказів та забезпечити їх схоронність, тому вирішення питання про місце зберігання речових доказів не входить до компетенції слідчого судді, всі питання щодо зберігання речових доказів під час досудового розслідування мають прийматися стороною обвинувачення з урахуванням норм законодавства.
На підставі наведеного, керуючись ст. 98, 131, 170-175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ ВП №6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене із прокурором Запорізької окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт тимчасово вилученого майна на підставі матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024082230000280 від 04.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно в ході проведення огляду місця події 06.05.2024, у приміщенні житлової квартири за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
одну швабру,
пару заводських милиць;
два дерев'яних ціпка,
які на теперішній час визнані речовими доказами та зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів ВП №6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області за адресою: м. Запоріжжя, вул. Героїв 37 батальйону, 12-Б, з метою збереження речових доказів та подальшого проведення судових експертиз, з можливістю безперешкодного доступу до них фахівцям (експертам).
Ухвала про арешт майна виконується негайно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1