Справа № 536/2876/23
Провадження №2/524/1110/24
08.05.2024 року Автозаводський районний суд міста Кременчук у складі: головуючого судді Нестеренка С.Г., за участі - секретаря судового засідання Бельченко Н.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчук Полтавської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У грудні 2023 року ТОВ «Новий Колектор» в системі «Електронний суд» звернулося до Кременчуцького районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
24 січня 2024 року до Автозаводського районного суду м. Кременчука надійшла позовна заява за підсутністю з Кременчуцького районного суду Полтавської області.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Новий Колектор" просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №18.04.2021-100003458 від 18.04.2021 року у розмірі 10580 грн. та судові витрати у розмірі 2147,20 грн.
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що 18.04.2021 року між ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір (оферти) №18.04.2021-100003458, шляхом підписання Заяви, відповідно до якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 4000,00 грн. з первинним строком користування 14 календарних днів з дати отримання за процентною ставкою "Економ"/"Стандарт".
Відповідач належним чином договірні зобов'язання не виконував, внаслідок чого за вказаним кредитним договором №18.04.2021-100003458 від 18.04.2021 року, згідно розрахунку, має заборгованість станом на 13.11.2023 року у розмірі 10580,00 грн., з яких 4000 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту, 6580,50 грн. - сума заборгованості за відсотками.
30.11.2021 року між ТОВ "Споживчий центр" та ТОВ "Новий Колектор" було укладено Договір факторингу № 301121-1, у відповідності до умов якого ТОВ "Споживичий центр" передало ТОВ "Новий Колектор" належні йому права вимоги до боржників, у тому числі і до ОСОБА_1 .
Ухвалою судді від 08 лютого 2024 року відкрито провадження у справі, залучено учасників справи та призначено розгляд справи з викликом сторін.
Ухвалою суду від 08 травня 2024 року постановлено провести заочний розгляд справи.
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у судове засідання не прибув, просив розглянути справу за відсутності представника, щодо заочного розгляду справи не заперечував, про що надав письмову заяву.
Відповідач ОСОБА_1 повторно не прибув у судове засідання, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, засобами рекомендованого поштового зв'язку, та шляхом опублікування оголошення про виклик, про причини неявки суд не повідомив та не подавав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.
18.04.2021 року між ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір (оферти) №18.04.2021-100003458, шляхом підписання Заяви, відповідно до якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 4000,00 грн. з первинним строком користування 14 календарних днів з дати отримання за процентною ставкою "Економ"/"Стандарт".
ТОВ "Споживчий центр" свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановлений договором.
Відповідач належним чином договірні зобов'язання не виконував, внаслідок чого за вказаним кредитним договором №18.04.2021-100003458 від 18.04.2021 року, згідно розрахунку, має заборгованість станом на 13.11.2023 року у розмірі 10580,00 грн., з яких 4000 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту, 6580,50 грн. - сума заборгованості за відсотками.
30.11.2021 року між ТОВ "Споживчий ценрт" та ТОВ "Новий Колектор" було укладено Договір факторингу № 301121-1, у відповідності до умов якого ТОВ "Споживчий центр " передало ТОВ "Новий Колектор " належні йому права вимоги до боржників, у тому числі і до ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином у відповідності з умовами договору. При цьому відповідач, як сторона кредитного договору зобов'язаний повернути позивачу одержаний кредит та сплатити відсотки (ч.1ст.1054 ЦК України).
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк. У разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки (пені).
Стаття 1048 ЦК України регламентує, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У відповідності зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності до вимог ст. 1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів.
Частиною першою статті 1077 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Судом встановлено, що відповідачем не сплачувалися сума кредиту та відсотки за користування кредитом, право вимоги за якими перейшло до позивача на підставі договору факторингу.
Таким чином, відповідачем були порушені умови договору щодо своєчасного погашення заборгованості та сплати обумовлених договором платежів, що призвело до невиконання взятих на себе зобов'язань.
Зважаючи на невиконання Відповідачем зобов'язання, стосовно умов повернення кредиту, Позивач вправі вимагати стягнення з Відповідача заборгованості по кредиту, заборгованості за відсотками.
Спір щодо обчислення боргу між сторонами у справі - відсутній.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно, зокрема, для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо який у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У частині 1 ст. 82 ЦПК України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію [про захист прав людини і основоположних свобод] та практику Європейського Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтується. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Справа «Серявін та інші проти України», № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Відповідач не подав належних і допустимих доказівв на спростування позову в повному обсязі чи у певній частині вимог.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і ухвалює про стягнення з відповідача суми заборгованості за кредитним договором №18.04.2021-100003458 від 18.04.2021 року у розмірі 10580,00 грн., з яких 4000 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту, 6580,50 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 2147,20 грн., а відтак з відповідача на користь позивача необхідно стягнути зазначену суму.
Сторони не заявляли про понесення ними інших судових витрат.
Даний позов розглянуто в межах заявлених Банком вимог.
Керуючись ст. 525, 526, 536, 549, 553-559, 625, 626, 634, 1046-1052, 1054 ЦК України, ст. 4, 5, 10-13, 18, 76-81, 83, 133, 141, 142, 258, 259, 263-265, 273, 280 - 282, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» заборгованість за кредитним договором №18.04.2021-100003458 від 18.04.2021 року, станом на 13.11.2023 року у розмірі 10580,00 грн., з яких 4000 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту, 6580,50 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Новий Колектор» сплачений судовий збір у розмірі 2147,20 грн.
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор», ЄДРПОУ 43170298, адреса місця знаходження: м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. № 13., оф. № 601
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 зареєстрований адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст заочного рішення виготовлено 08 травня 2024 року.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої упродовж тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня розгляду заяви про перегляд заочного рішення у разі його нескасування. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: