Справа № 620/15888/23 Суддя (судді) першої інстанції: Бородавкіна С.В.
07 травня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.,
суддів: Кобаля М.І.,
Мєзєнцева Є.І.,
При секретарі: Масловській К.І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління адресних соціальних допомог Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради, Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради про визнання протиправними бездіяльності та дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Управління адресних соціальних допомог Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради (далі - Управління, відповідач 1), Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради (далі - Департамент, відповідач 2), у якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неінформування та ненадання йому роз'яснення законодавства про соціальне забезпечення, як інваліду 3 групи з дитинства, про право на одночасну виплату пенсії у зв'язку з втратою годувальника і державної соціальної допомоги відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам»;
- визнати протиправними дії відповідача щодо призначення йому державної соціальної допомоги в частині строків її призначення;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату йому державної соціальної допомоги за період з 01.09.2022 (з для смерті годувальника та призначення пенсії по втраті годувальника) до 24.05.2023 (дата призначення соціальної допомоги).
Позов мотивовано тим, що станом на жовтень 2022 року у відповідача були наявні усі документи, на підставі яких виникає право на отримання державної соціальної пільги відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю». Однак, не зважаючи на викладене, відповідач не повідомив позивача про наявність у нього права на отримання спірної соціальної допомоги. Таке право було позивачем самостійно встановлено, після чого подано відповідну заяву.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду 25 грудня 2023 року в задоволенні даного адміністративного позову - відмовлено.
Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що висновок МСЕК щодо ОСОБА_1 до відповідача не находив. Також позивач на обліку в Департаменті як отримувач державної соціальної допомоги особі з інвалідністю з дитинства 3 групи не перебував. Таким чином, суд погоджується із позицією Департаменту, що ним не було допущено порушення прав ОСОБА_1 під час призначення спірної допомоги, оскільки відповідні документи, які підтверджували наявність у нього права на допомогу, були відсутні.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування своєї позиції зазначив, що судом першої інстанції не взяті до уваги докази та твердження позивача на той факт, що відповідачу 1 ще у жовтні 2022 року була надана довідка МСЕК №1 про встановлення інвалідності від 28.03.2003 р. за № 166011 серії МСЕ - ЧНВ як складова додатків до заяви про отримання статусу та видачу посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни з оформленням відповідних пільг, у т.ч. й по сплаті житлово-комунальних послуг. Вказує, що наявність довідки МСЕК про інвалідність дитини померлого ветерана для оформлення статусу та пільг є обов'язковою та регламентується вимогами ст.10 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», постановами Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 р. № 302 та від 23.09.2015 р. № 740. Таким чином, стверджує, що відповідач 1 не мав юридичного права оформити пільги та видати посвідчення 25 жовтня 2022 року серії С за № 174108 без наявності у справі позивача довідки МСЕК про встановлення інвалідності з дитинства.
30 квітня 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив Департаменту на апеляційну скаргу позивача, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до п.3 ч.1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Приймаючи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, у 2003 році ОСОБА_1 безстроково встановлено 3 групу інвалідності (з дитинства), що підтверджується довідкою серії МСЕ-ЧНВ №166011 (а.с. 11).
Відповідно до висновку МСЕК про час настання інвалідності від 06.10.2022 позивач визнаний інвалідом третьої групи з дитинства, до 18 років (а.с. 12).
З 07.10.2022 позивачу призначено пенсію по втраті годувальника за померлого батька відповідно до статті 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (а.с. 15-16).
25.10.2022 ОСОБА_1 видано посвідчення серії НОМЕР_1 про наявність пільг, встановлених законодавством України для сімей загиблих (померлих) ветеранів війни (а.с. 14).
З 24.05.2023 позивача взято на облік у Департаменті як отримувача державної соціальної допомоги особі з інвалідністю з дитинства 3 групи.
21.08.2023 позивач до Управління подав заяву про донарахування суми державної соціальної допомоги, встановленої Законом України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», та виплату її за період з дати призначення пенсії по втраті годувальника по 24.05.2023 (а.с. 17).
Листом від 01.09.2023 за №К-2311 відповідач 2 повідомив ОСОБА_1 про відсутність підстав для задоволення поданої заяви, оскільки відповідно до пункту 4 Порядку №79 виписки до акту огляду МСЕК на ім'я позивача із закладів охорони здоров'я не надходили та до вересня 2022 року позивач отримував пенсію як особа з інвалідністю у Пенсійному фонду України, а не органах соціального захисту населення. Враховуючи наведене, допомога призначена з дати звернення (а.с. 18).
Вважаючи, що відповідачі під час призначення допомоги не дотрималися вимог чинного законодавства України, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України від 16.11.2000 №2109-ІІІ «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» (далі - Закон №2109-ІІІ, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) надано право на державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства і дітям з інвалідністю віком до 18 років.
Відповідно до статті 1 вказаного Закону причина, група інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством України з одночасним роз'ясненням особам з інвалідністю з дитинства їх права на державну соціальну допомогу.
Особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, які мають одночасно право на державну соціальну допомогу відповідно до цього Закону, на пенсію та на державну соціальну допомогу згідно із Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", призначається за вибором осіб з інвалідністю з дитинства (законних представників осіб з інвалідністю з дитинства, визнаних недієздатними, та дітей з інвалідністю) державна соціальна допомога відповідно до цього Закону або пенсія чи державна соціальна допомога згідно із Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю". При цьому, якщо особа з інвалідністю з дитинства або дитина з інвалідністю має право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника (державну соціальну допомогу дитині померлого годувальника, передбачену Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю") і державну соціальну допомогу відповідно до цього Закону, ці виплати призначаються одночасно.
Державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства призначається на весь час інвалідності, встановленої органами медико-соціальної експертизи (стаття 4 Закону №2109-ІІІ).
Згідно з частиною 1 статті 7 Закону №2109-ІІІ органи медико-соціальної експертизи та заклади охорони здоров'я у 3-денний строк зобов'язані надіслати копії акта огляду особи з інвалідністю з дитинства або медичного висновку про визнання дитиною з інвалідністю до місцевої державної адміністрації за місцем проживання особи з інвалідністю з дитинства або батьків, усиновителів, опікуна, піклувальника дитини з інвалідністю.
Не пізніше 10 днів після надходження документів, зазначених у частині першій цієї статті, місцева державна адміністрація зобов'язана у письмовій формі повідомити особу з інвалідністю з дитинства, а також батьків, усиновителів, опікуна або піклувальника дитини з інвалідністю про право на державну соціальну допомогу, умови, розмір і порядок її надання (ч. 2 ст. 7 Закону).
Судом першої інстанції встановлено, що від органів МСЕК та закладів охорони здоров'я документи, зазначені у ч. 1 ст. 7 Закону, щодо позивача не надходили.
Тобто, колегія суддів вважає, що зазначений обов'язок щодо інформування позивача не міг бути виконаний Управлінням чи Департаментом.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що зазначена державна соціальна допомога відповідно до норм ст. 8 Закону №2109-ІІІ, призначається тільки на підставі заяви особи з інвалідністю з дитинства, до якої додані необхідні документи, тобто, тільки на підставі звернення відповідної особи. Чинним законодавством не передбачено призначення такої допомоги без відповідного звернення у формі заяви.
Так, відповідно до частини 1 статті 8 Закону №2109-ІІІ заява про призначення державної соціальної допомоги подається особою з інвалідністю з дитинства до управління праці та соціального захисту населення за місцем проживання.
До заяви про призначення державної соціальної допомоги повинні бути додані документи про вік особи з інвалідністю з дитинства або дитини з інвалідністю, а також довідка медико-соціальної експертизи або медичний висновок, видані у встановленому порядку (ч. З ст. 8 Закону).
Місцева державна адміністрація, яка прийняла заяву про призначення державної соціальної допомоги, видає заявнику розписку про прийом заяви та доданих до неї документів із зазначенням дати прийому заяви (ч. 7 ст. 8 Закону).
Днем звернення за призначенням державної соціальної допомоги вважається день прийому заяви з усіма необхідними документами (ч. 8 ст. 8 Закону).
Якщо заява про призначення державної соціальної допомоги надсилається поштою і при цьому подаються також всі необхідні документи, то днем звернення за державною соціальною допомогою вважається дата, вказана в поштовому штемпелі місця відправлення заяви (ч. 9 ст. 8 Закону).
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону №2109-ІІІ державна соціальна допомога призначається з дня звернення за її призначенням.
Крім того, як зазначено в рішенні суду першої інстанції, умови призначення і виплати, перелік документів, необхідних для призначення державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства або дітям з інвалідністю віком до 18 років відповідно до Закону №2109-ІІІ визначено Порядоком призначення і виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю (далі - Порядок №79).
Відповідно до пункту 3 Порядку №79 призначення і виплата державної соціальної допомоги, надбавки на догляд та допомоги на поховання проводяться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських рад, до складу території яких входять міста обласного значення, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення).
Заяви про призначення державної соціальної допомоги, надбавки на догляд, допомоги на поховання, до яких додаються необхідні документи (далі - заява з документами), приймаються органами соціального захисту населення. Форма заяви затверджується Мінсоцполітики.
Відповідно до пункту 4 Порядку №79 причина, група інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність особам з інвалідністю з дитинства, визначаються медико-соціальною експертною комісією закладу охорони здоров'я.
Причина, категорія і строк, на який встановлюється відповідна категорія дітям з інвалідністю, визначаються лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров'я.
Перелік медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей з інвалідністю віком до 18 років, визначається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Медико-соціальні експертні комісії (далі - МСЕК) та заклади охорони здоров'я у триденний строк зобов'язані надіслати виписку з акта огляду медико-соціальною експертною комісією (далі - виписка з акта огляду МСЕК) особи з інвалідністю з дитинства або медичний висновок про дитину з інвалідністю віком до 18 років (далі - медичний висновок про дитину з інвалідністю) до органу соціального захисту населення за місцем проживання особи з інвалідністю з дитинства або матері (батька), усиновлювача, прийомних батьків, батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу, опікуна, піклувальника дитини з інвалідністю віком до 18 років (далі - законного представника дитини з інвалідністю). За згодою громадянина копія довідки до акта огляду МСЕК може бути надіслана на електронну адресу громадянина. Дані, що містяться у виписці з акта огляду МСЕК, вносяться МСЕК до централізованого банку даних з проблем інвалідності, а в разі відсутності технічної можливості виписка з акта огляду МСЕК надсилається до органу соціального захисту населення.
Не пізніше ніж через 10 днів після надходження зазначених документів орган соціального захисту населення зобов'язаний надіслати письмове повідомлення особі з інвалідністю з дитинства, законному представнику дитини з інвалідністю про право на державну соціальну допомогу, умови, розмір і порядок її призначення.
Тобто чинним законодавством України на органи соціального захисту населення покладено обов'язок повідомити особу, щодо якої надійшов висновок МСЕК, про встановлення інвалідності з дитинства, про наявність у неї права на отримання державної соціальної допомоги.
Крім того, позивач до вересня 2022 року включно отримував пенсію як особа з інвалідністю у Пенсійному фонді України, а не в органах соціального захисту населення.
Згідно з п. 7 Порядку № 79 переведення особи з інвалідністю з дитинства чи дитини з інвалідністю віком до 18 років з пенсії або з державної соціальної допомоги, призначеної згідно із Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", на державну соціальну допомогу відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" проводиться на підставі заяви. При цьому державна соціальна допомога призначається з дня звернення за нею. Виплата призначеної державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю проводиться з урахуванням суми виплаченої пенсії або державної соціальної допомоги, призначеної відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю". До документів, необхідних для призначення державної соціальної допомоги, додається довідка-атестат про припинення виплати раніше призначеної пенсії або державної соціальної допомоги згідно із Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю" та виписка з акта огляду МСЕК чи медичний висновок про дитину з інвалідністю закладу охорони здоров'я, які вилучаються з пенсійної справи отримувача пенсії (у пенсійній справі залишається завірена в установленому порядку копія медичного документа) або із справи отримувача державної соціальної допомоги згідно із Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю".
Колегія суддів зауважує, що довідка МСЕК №1 про встановлення інвалідності від 28.03.2003 р. за № 166011 серії МСЕ - ЧНВ, надана позивачем, як складова додатків до заяви про отримання статусу та видачу посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни, без відповідної заяви позивача не створює для відповідача умов для призначення спірної допомоги.
Із заявою про призначення державної соціальної допомоги позивач звернувся до Департаменту 24 травня 2023 року, до цієї дати заяв про призначення вказаної допомоги від нього до Департаменту не надходило.
Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржуване рішення прийнято відповідно до норм матеріального та процесуального права, враховано всі обставини справи, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції немає.
Відтак, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні даного адміністративного позову.
Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
Повний текст рішення виготовлено 07 травня 2024 року.
Головуючий суддя: В.В. Файдюк
Судді: М.І. Кобаль
Є.І. Мєзєнцев