03 травня 2024 року м. Київ
Справа № 759/19111/22
Провадження: № 22-ц/824/5041/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т. О.,
суддів Кулікової С. В.,Нежури В. А.,
розглянувши в порядку письмового провадженняапеляційну скаргу адвоката Матвійчука Дмитра Володимировича в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2
на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 14 квітня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Петренко Н.О.,
у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення коштів за неякісний товар,
У січні 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 27 травня 2022 року вони, позивачі, придбали у ФОП ОСОБА_4 через сайт www.Korzina.od.ua електросамокат: Mi Electric Scooter, Модель : V365 РRО за 11 648 грн разом з комісією Нова Пошта, проте, як виявилось, придбаний товар містить істотні недоліки, а саме, з моменту покупки самокат не розпізнав програмне забезпечення до нього, з кінця липня не тримає батарею, після повної зарядки розряджається повністю за 5 хвилин. За умовами, що містяться на сайті, а також в гарантійному талоні - гарантійний термін на товар становить два роки з моменту придбання. Покупці неодноразово звертались до продавця, його працівників за гарантійним обслуговуванням. Продавцем, або його сервісними центрами гарантійне обслуговування не здійснено. Звернувшись до офіційного сервісного центру Хіаоmі в Києві покупцям повідомлено, що вони не ремонтують техніку, завезену в Україну неофіційно. У подальшому,позивачі звернулись до ремонтної майстерні, де було оглянуто самокат, та складено висновок про технічний стан та вартість ремонту електросамоката від 12 грудня 2022 року. Відповідно до висновку,загальна вартість робіт становить 14 400 грн, що значно перевищує вартість товару. На адресу відповідача 16 листопада 2022 року направлено вимогу про повернення коштів за товар. Станом на 27грудня 2022 року відповідь від відповідача не надходила. На підставі викладеного, просили стягнутикошти за придбаний товар у розмірі 11 648 грн, витрати на доставку товару НП 177 грн, витрати на проведення діагностики 850 грн, витрати на складання висновку 350 грн. Крім того, просили стягнути моральну шкоду, оскільки від наявності зазначеного транспортного засобу значно залежало особисте самопочуття і стан сім'ї позивачів.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 14 квітня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із таким судовим рішенням, адвокат Матвійчук Д.В. в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 21 травня 2023 року подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позову.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини, які мають значення для справи, належним чином не дослідив та не оцінив докази, а також проявив пасивну позицію при розгляді справи, що в сукупності призвело до неправильного її вирішення. Зазначив, що сторонами не заперечувався факт придбання самокату Mi Electric Scooter, модель: V365 PRO саме у ФОП ОСОБА_4 . А тому, якщо суд мав сумніви щодо здійснення учасниками справи їх процесуальних прав, з метою належного, повного та всебічного з'ясування фактичних обставин, мав самостійно з власної ініціативи, витребувати необхідні докази. Окрім того, зазначив, що помилковими є твердження суду про те, що матеріали справи не містять розрахунковий документ встановленої форми, що засвідчує факт купівлі електросамоката, оскільки в матеріалах справи наявний гарантійний талон до товару, в якому відображена дата продажу та підпис відповідача.
Ухвалами Київського апеляційного суду від 15 червня 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі та призначено до розгляду у письмовому провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Як убачається із матеріалів справи та встановлено судом, позивачами було придбано через сайт www.Korzina.od.ua електросамокат: Mi Electric Scooter, Модель : V365 РRО за 11 648 грн.
Відповідно до висновку про технічний стан та вартість ремонту електросамоката від 04 грудня 2022 року у випадку здійснення ремонту перелік необхідних запчастин та їх приблизна вартість: 1) АКБ 9 ah - 8 500 грн 2) комплект: комп'ютер + контролер 3800 грн, Перелік необхідних робіт та їх вартість: 1) заміна АКБ - 600 грн 2) заміна контролера та комп'ютера - 1 500 грн (а. с. 15).
16листопада 2022 року на адресу ФОП ОСОБА_4 було направлено вимогу про повернення грошових коштів за товар (а. с.13-14).
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що позивачами на підтвердження позову належних та допустимих доказів не надано, зокрема матеріали справи не містять розрахунковий документ встановленої форми, що засвідчує факт купівлі електросамоката.
Перевіряючи такі висновки суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно з пунктом 22 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб.
Частиною другою статті 678 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виконавця: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника).
Відповідно до статті 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.
Згідно з частиною першою статті 668 ЦК України ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 679 ЦК України передбачено, що продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.
Отже, умовою відповідальності продавця за недоліки товару є виникнення цих недоліків до моменту передання товару покупцеві. Залежність настання відповідальності продавця від моменту виникнення недоліків пояснюється тим, що за загальним правилом, встановленим частиною першою статті 668 ЦК України, до моменту передання товару ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару несе продавець. При виявленні недоліків товару після переходу до покупця ризику його випадкового знищення або випадкового пошкодження саме на нього покладається обов'язок доведення того, що недоліки виникли до передання йому товару.
Згідно з частиною другою статті 679 ЦК України, якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.
За змістом наведеної правової норми у випадку існування гарантії щодо якості товару обов'язок доведення обставин, що звільняють продавця від відповідальності, покладається на нього.
Визначення поняття гарантії якості товару міститься у частині першій статті 675 ЦК України, якою передбачено, що товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.
Під гарантією якості товару слід розуміти ручання продавця про відсутність у товарі в момент його передачі або в інший момент, встановлений у договорі, недоліків по якості товару, що знижують його вартість або не дозволяють використовувати відповідно до мети, передбаченої договором. За загальним правилом, товар повинен відповідати вимогам по якості у момент його передачі від продавця до покупця. Це означає, що наслідки, які встановлені законодавством, зокрема вищенаведеними частиною другою статті 678 ЦК України тачастиною першою статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів», при реалізації продавцем неякісної продукції настають у випадку, коли недоліки товару мали місце на час його передання покупцеві, але не були і не могли бути виявлені останнім у момент передання. Тобто вказані недоліки стосуються експлуатаційних (споживчих) властивостей товару і не пов'язані з його механічним пошкодженням, які можна виявити шляхом візуального огляду.
Зазначене узгоджується також з положеннями пункту 18 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року № 506, згідно з яким на гарантійне обслуговування приймається товар за наявності експлуатаційних документів, пломб виробника або виконавця на товарі, якщо це передбачено експлуатаційним документом, відсутності пошкоджень товару, які могли викликати несправність, за умови дотримання вимог експлуатаційного документа щодо правил зберігання, введення в експлуатацію та використання товару за призначенням. У разі виходу товару з ладу з вини споживача (невиконання правил експлуатації), відсутності передбачених експлуатаційними документами пломб, гарантійного талона споживач втрачає право на гарантійне обслуговування.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що встановлений частиною другою статті 679 ЦК України обов'язок продавця довести факт виникнення недоліків товару після його передання покупцеві (якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару) покладається на нього у випадку, коли такі недоліки не є очевидними, оскільки в такому випадку покупець має можливість виявити ці недоліки і відмовитися від укладення договору або укласти його на інших умовах. Якщо ж покупець, маючи реальну можливість оглянути товар і виявити у ньому очевидні дефекти, не скористався цим правом до передання йому товару, а виявив їх після такого передання, то тягар доведення відповідно до частини першої статті 679 ЦК України покладається на нього.
Отже, правове значення для правильного вирішення цієї справи має не факт наявності чи відсутності наданої продавцем гарантії щодо якості товару, а час (момент) виявлення покупцем недоліків товару - до чи після його передання покупцеві.
Проте, з матеріалів справи убачається, що доданий гарантійний талон, терміном на 2 роки, не містить підпису не лише продавця, але й покупця. Окрім того, у вказаному гарантійному талоні відсутні взагалі будь-які відомості про продавця.
Разом з тим, отримавши у травні 2022 року самокат, жодних зауважень стосовно отриманого товару, його якості та комплектності, безпеки, демонстрації безпечного та правильного його використання та(або) зауважень з приводу ненадання або надання покупцеві неповної інформації позивачем не було заявлено, проте з вимогою про повернення коштів позивач звернувся лише 16.11.2022 року. Тобто, з моменту придбання та використання самокату пройшло більш ніж півроку.
Крім того, позивачем під час придбання товару не було зазначено зауважень щодо не проведення його огляду і перевірки, коли позивач мав об'єктивну можливість самостійно оглянути придбаний товар, перевірити його комплектність та якість роботи та прийняти рішення про придбання товару або відмовитись від його покупки.
Варто також зауважити, що висновок про технічний стан та вартість ремонту електросамоката зроблений 04 грудня 2022 року, через 7 місяців після його придбання. З чого неможливо точно встановити, з якого самого моменту у самоката з'явились пошкодження.
Окрім того, як убачається з матеріалів справи, з публічного договору оферти на замовлення, купівлю-продаж товарів п. 6.1. договору передбачено, що покупець має право на повернення продавцеві непродовольчого товару належної якості, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням. Покупець має право на повернення товару належної якості протягом 14 (чотирнадцяти) днів, не враховуючи дня купівлі. Повернення товару проводиться, якщо він не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, упаковка, пломба,ярлики, а також розрахунковий документ,виданий покупцю за оплату товару.
П.6.2. вказаного договору передбачає, що повернення покупцеві вартості товару належної якості здійснюється протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання такого товару продавцем за умови дотримання вимог, передбачених п. 6.1. договору, чинним законодавством України.
Позивачем у позовній заяві зазначено, що товар був у його експлуатації, з моменту придбання до виявлення недоліків, тобто, більш ніж півроку.
Отже, позивачем не зазначено об'єктивних причин неможливості виявлення та повідомлення продавця про недоліки в момент отримання від перевізника, останній має законні права в повній мірі перевірити товар засвідчити його належну якість, а вже потім отримувати його, не бажання позивача здійснити перевірку товару відразу після його придбання не є доказом вини відповідача. Позивач мав право відмовитись від договору купівлі-продажу, до моменту отримання товару, у випадку порушення відповідачем його прав, керуючись приписами статті 678 ЦК України.
Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За приписами статтей 77, 78 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
По суті, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в позові, проте не вірно визначив підстави для такої відмови, пославшись лише на відсутність розрахункового документа встановленої форми, що засвідчує факт купівлі електросамоката.
В даному випадку, підставою для відмови в задоволенні позову є відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження факту звернення позивачів до ФОП ОСОБА_4 з проханням щодо ремонту або заміни товару, й отримання відмови на таке звернення, а також відсутність доказів на підтвердження факту, що придбаний позивачами товар вийшов з ладу до моменту його передачі покупцеві, а не під час його використання позивачем після придбання.
Ураховуючи те, що факт порушення відповідачем прав позивачів як споживачів відсутній, то відсутні правові підстави для відшкодування позивачам завданої моральної шкоди.
Інші аргументи апеляційної скарги на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції не впливають, його висновків не спростовують.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно ч. 4 ст. 376 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
З огляду на вище викладене рішення Святошинського районного суду м. Києва від 14 квітня 2023 року підлягає зміні, шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції цієї постанови, а відтак апеляційну скаргу адвоката Матвійчука Д. В. в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід задовольнити частково.
Згідно з вимогами п. п. в) п. 4 ч.1 ст. 382 ЦПК України у резолютивній частині постанови апеляційного суду зазначається щодо розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України).
Згідно ч.ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
У зв'язку із тим, що наслідком апеляційного перегляду є зміна мотивів щодо відмови у задоволенні позову, судові витрати позивачів по сплаті судового збору, понесені ними у зв'язку з апеляційним переглядом справи, слід залишити за ними.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу адвоката Матвійчука Дмитра Володимировича в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 14 квітня 2023 року змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий Т. О. Невідома
Судді С. В. Кулікова
В. А. Нежура